Be-tarask/Сьпіс славізмаў і балта-славізмаў у старалетувіскай мове

Z Conlanger
Skocz do: nawigacji, wyszukiwania

Сьпіс славізмаў і балта-славізмаў у старалетувіскай (старабалталітоўскай) мове - гэта кароткі слоўнік польска-літоўска-летувіскі (балталітоўскі).

Wykaz slawizmów i bałtoslawizmów w języku starobałtolitewskim - to jest krótki słownik polsko-litewsko-bałtolitewski (lietuwiski).

Sławizmų ir bałtosławizmų katalogas wetuszoje (bałto)lituwių kałboje - tay ira trumpas łynkiszkai-litwiniszkai(gudolituwiszkai)-(bałto)lituwiszkas żodynas.

Spis treści

Уступ

Ніжэйпададзены сьпіс мае на цэлю сабраньне як найвялікшай колькасьці славізмаў і балта-славізмаў, якія існавалы ў летувіскай мове да XIX, а можа і нават XX стагодзьдзя, а якія засталы з гэтай мовы зьлікдіванавыя з нацыялістычных, антыпольскіх і антыславянскіх прычынаў агульна. Гэта вельмі зьвязаныя зь узьнікненьнем новай дзяржавы - Летувы (нібыта новай "Літвы", хаця гэта ў ніводным выпадку не Літва, а толькі частка былога ВКЛ якая незаконна зграбае цэлую Літву для сябе) пераз балцкіх жыхароў былага ВКЛ, менавіта летувісаў як мы іх цяпер называем, якія прыдумалі што літвінам (у іх меркаваньні, такім чынам "летувісам" будзе больш правільнай назвай) можа быць толькі гэты чалавек які ведае балцкую мову, што было ў апазыцыі да даўнай, сапраўднай Літвы - талеранцыйнай і многаэтнічнай, у вялікай большасьці славянскай і адбірала літоўскасьць літвінам для якіх родная была польская мова (цяперашнія палякі ў Летуве і Беларусі) як і гэтым літвінам для якіх родная была славяналітоўская мова, цяпер часта знаная пад назвай "беларарускай" (у гэтай ідэалёгіі ўсія даўныя ліцьвіны моглі называцца толькі беларусамі - назвай выдуманай пераз расейцаў). З прычыны новай вымогі адносна "літоўскасьці" (ці слушней "летувіскасьці") старая, летувіская мова перастала летувісам адпавядаць (ці як можна іх назваць адносна этнічнасьці - балталітоўцам). У выніку таго вельмі многа славізмаў застала зьліквідавана з новай, летувіскай мовы, на месца якіх утварана многа нэалягізмаў, штучна даданых з палітычных прычынаў. І тут зьляўляецца мэта, менавіта факт што сучасная летувіская мова гэта мова ў вялікай часьці штучная. Па-мойму XIX стагодзьдзе гэта вельмі страшны час для вялікай колкасьці моў як і вялікая страта для мовазнаўцаў. Такім чынам я раблю гэты сьпіс з выжэй напісанай прычыны ў якім пастараюся выпісваць усія славізмы і балта-славізмы маючы ціхую надзею што мовы перастануць быць выкарыстоўваныя да палітычных цэлаў, а летувіская мова вернецца да даўніх, няслушна страчаных слоў, адначасова пазбываючыся штучна ўтвараных з чыстапалітычных і ідэалягічных прычынаў. Маёй галоўнай гістарычнай крыніцай будзе слоўнік Канстантага Шырвіда. Іншыя крыніцы знаходзяцца ў бібліяграфіі. Увага, наперад пазначаю што сьпіс можа уключаць у сябе памылкі з рацыі недастатковай веды адносна балцкіх моў. Калі ты знойдзеш нейкую памылку напішы мі пра гэтым, калі ласка.

З паважаньнем マシオ.

Легенда

Тоўсты тэкст - Славізм/Карэнна балта-славянскае слова/Слова неславянскага пахожданьна але запазычанае з славянскіх моў

Курсіўны тэкст - Балцкае слова ці слова іншага, неславянскага пахожданьня

Тоўста-курсіўны тэскт - Славізм/Карэнна балта-славянскае слова ў іншым значэньні што ў славянскіх мовах. У выпадку каб слова складаецца з супольнага балтам і славянам члена і славянам поўна чужага або каб абодвыя члены ёсьць славянам знаёмыя але адзін зь іх мае іншае значэньне цэласьць ёсьць курсіўная і тоўстая, з рацыі, што немагчымым ёсьць адначасова запісваць адную частку курсіўна-тоўстым тэкстам, а другую толькі тоўстым ці курсіўным.

Zwykłe słowo - Старапольскае ці полськае слова.

Слова ў кырыліцы - Літоўскае (беларускае) слова.

(?) - Няма поўнасьці адкуль гэта або ці гэта напоўна славізм. Калі хтось ар'ентуецца, прашу пісаць. Таксама каб слова ёсьць нечытэльнае.

lit. - Літоўская (беларуская) мова, ros. - Расейская мова, ukr. - Украінская мова, żm. - Жамойцкая мова, pol. - Польская мова, pra-sł. - Праславянская мова, liet. - Летувіская (балталітоўская) мова , łot. - Латыская мова, pra-bł-sł. - Прабалта-славянская мова, łuż. - Лужыцкія мовы, mor. - Мараўскія гаворкі, pr-bł. - Прабалцкая мова, cz. - Чэская мова, pr-wsch-sł. - Праўсходняславянская мова, błg. - Баўгарская мова, st-lit. - Старалітоўская мова (старабеларуская/руская[1]), sta-pol. - Старапольская мова, dżuk. - Дзукійскія гаворкі (уласьцівая летувіская мова), scs. - Старацаркоўнаславянская мова, sło. - Славенская мова, srb-chr. Сэрбскахарвацкая мова, kasz. - Кашубская мова, suw. - Сувальскія гаворкі.

y - доўгае і або й, я думаю што рэшта таксама як у літоўскай (беларускай) клясычнай лацінцы.

A

Abecadło - Абэцэда/азбука - Abecela

Aby - Каб - Arba (?)

Aby raz - Каб раз - Ben wienu (pra-bł-sł. *eynos) (каб раз) kartu

Ach - Ах - Ay (?)

Adamaszek - Адамашка - Adamoszka

Adamaszkowy - Адамашкавы - Adamoszkos rubas

Adźiamski (perski) kobierzec - Пэрскі каберац - Kauras (ros. Ковёр/коврик/ukr. коверець[2]) iż Persios/Persiioy daromas (pol. darzyć/darować)/kauras Persiszkas

Adwent - Адвэнт - Adwentas

Affekt - Афэкт - Sirdies (pol. serce/ros. сердце) pakrutinimas/noras/gieydulis/pagieydimas

Agrest - Агрэст - Uoga (pra-bł-sł. *óʔgaʔ/ros. Ягода) karti (?) (цёрпкі)/uoga zesirpus/uoga zala (трава?)/у сучаснай liet. Agrastas

Akademia - Акадэмія - Akademija (У Шырвіда зь нейкай прычыны пераклад толькі на лаціну, але з рацыі, што таксама называецца гэтая пляцоўка ў сучаснай liet. можна прызнаць, што ніводных зьмен што да гэтага слова не было)

Aksamit - Аксаміт - Audakłas iż siłku (ros. шёлк)

Akt - Акт - Aktas (шукай пад "Aktas ir poterej..." [3])

Akt w komedyey (komedii) - Акт у камэдыі - Weykałas (твор) komedioy

Aktor komedyiny (komediowy) - Актар камэдыйны - Weykieias komedioy/weykius ku komedioy/aktoras

Aktykuie (Aktykuje) - Актыкую - Iraszaw (?) knigosna (lit. Кніга,ros./ukr. Книга) tiesos (праўда) - даслоўны пераклад: Кажу (?) кніжную праўду

Akwawita (Wódka/Gorzałka/Okowita) - Акавіта - Ariełka (lit. Гарэлка/ukr. Горілка/pol. Gorzałka)/dektine (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"/параўнай pol. woda ognista)

Alabastr - Алябастар - akmo (Akmuo - камень) (pr-sł. *kamy, pr-bł-sł. *ak-mō, у славян наступіла мэтатэза) alabastros

Alambik - Алямбік - Katiłas (pol. kocieł [4]) kuriami degina (?) (pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"?) żołes (pol. ziele) ir żiedus

Alba kapłańska - Альба сьвятарская - Apwałkałas (у сучаснай liet. абалонка, а ў Шырвіда абалонка гэта Pawałkałas, ці-бач выпадкова замяніў тут месцамі "a" і "p"?) Kunigu iłgas (pol. długi) drobinis (палатняны) (тоеснае з дробны/дробавы/дробязны, Drobe - палатно, параўнай з łuż. draby - аб вопратцы i z mor. zdraby - адзеньне)

Albo - Або - у сучаснай żm. Aba

Alchimia - Альхімія - Auxadarine źinia/moksła/але ў сучаснай żm. alkemėjė/у сучаснай liet. alchemija

Alchimista - Альхімік - Auxadaris/Sidabradaris (pol. srebro)

Ale iednak (jednak) - Але аднак - wienok (pra-bł-sł. *eynos) (Не мыліцца з ros./lit./ukr. венок/вянок/вінок)

Alakant (Wino z Krety) - Алякант - Winas iż Krietos/Krietinis

Alfabet - Альфабэт - у сучаснай liet. Abėcėlė/alfabetas

Alkierz - Алькеж - Kaładnikielis/pawietis (lit. Павець)

Aloe (aloes) - Альяс - Suika (паводле http://www.thesaurus.flf.vu.lt Sunka, такім чынам сок) żołes (трава) aloes

Altana - Альтанка/павець - Pawietis unt namu (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/пераход "d" у "n") essus

Ampułka - Ампула - Sudelis iż kurio winu/ir wundeni kielikan pila prieg miśiey

Ananas - Ананас - у сучаснай liet. Ananasas/а ў żm. Ananasos

Anatomia - Анатомія - Zinia paraykimo sunariu/але ў сучаснай żm. anatuomėjė/у сучаснай liet. anatomija

Ani - Ані - Ney

Ani tak ani owak - Ані так ані інакш - Ney teyp (?), ney sieyp (siak?)

Ani tam ani sam - Ані там ані сам - Ney tin, ney śin

Ani tu ani tam - Ані тут ані там - Ney tia, ney ti

Anioł - Анёл - Anyełaś

Anioł stróż - Анёл апякун - Anieła sargas (pra-sł. stȏržь?)/priweyzdetoias (pol. wejzrzę?) (даглядач?)/apgineias żmogaus

Ankra - Якар - Sukaba/suwara muro

Ankrowanie/klamrowanie - Паяньне - Sułeydimas/suleyda akmeniu/arba sukabinimas namu státimy

Ano/a ono - Ано/а яно - Ountay

Apostoł - Апостал - Apaształas/nusiuntinis

Apteka - Аптэка - Aptieka

Aptekarka - Аптэкарка - Aptiekorka

Aptekarska nauka - Аптэкарская навука - Moksłas (навука) aplink (навокал?) aptiekos dayktu (dayktas - рэч)/aptiekos zinia (бегласьць/сьвядомасьць, тут як бегласьць)

Aptekarz - Аптэкар - Aptiekorius/kulis menasi aplink aptiekos darbus

Arbuz - Кавун - у сучаснай liet. Arbūzas

Arcybiskup - Арцыбіскуп - Wirausias terp Wiskupu (у Мажвідаса Biskupu)

Arenda - Арэнда - Ażupirkimas/pasumdimas turto kieno/namu/dirwos/piewos rc.

Arest (Areszt) - Арышт - Ażusakimas/ażudraudimas kieno dayktu/arba paties żmogaus/kuris kałtas ira kam/idant ne butu iżduoti iż namu rc./у сучаснай вэрбальнай liet. далей існуеAresztas

Arestuie - Арыштую - Ażusakau (pra-sł *sokŭ/sta-pol. sok - вінавальнік) idant iż namu kas ne iśieytu/arba prekiu/ir dayktu kitu neiżgabentu

Arkusz papieru - Аркуш паперы - Arkuszas popieriaus

Artykuł - Артыкул/арцікул - Sunarius/dala (балцкая Багіня Dala, таксама славянскія Долі, такім чынам Багіні/духі апякуны ад лёсу Атрыкул (законна) = "лёс" запісаны на карце і ад гэтай хвілі ўваходзячы ў жыцьцё)/artikułas

Aster - Астра - обвинитель liet. Astras/обвинитель żm. astros

Astrych (podłoga) - Падлога - Pliteles/łyntełes iż mármuro asłoy pagulditos/pakłotos (мажліва падлога з пэўнымі зьменамі ў літарах?)

Atłas - Атлас - Audakłas iż śiłku tunkus ir ligus

Audytor Biskupi - Аўдытар Біскупскі - Kłausitoias/Atsakitoias/atraśitoias/nuog Wiskupio (у Мажвідаса Biskupio) kitiemus

Autentyk - Аўтэнтык - Gromatos (lit. Грамата)/łaksztay (?) twirti arba druti

Autor - Аўтар - Daritoias (pol. darzyć?) daykto kokio/rasitoias knigu (lit. Кніга) rc.

Aż (względem miejsca) - Аж - Aż do szyie (?)/iki kaklu

B

Ba

Baba - Баба - Żmona sena (старая жонка/жанчына)/wetusza boba (ros. ветош - усё старое, ад ros. ветхий - стары, ад pra-sł. ветъхъ)/у сучаснай żm. Baba

Babka - Бабка - Bobute

Babka źiele - Трыпутнік вялікі - Gisłoćia (Gisła - жыла) (pra-bł-sł. *giʔ(s)laʔ/пераход "g" у "ż") - даслоўны пераклад - жылоўка?

Bąbel/bąbol/bańka na wodzie - Бурбалка на вадзе - Kunkałas unt wundenio/burbołe

Bąbele się czynią na wodzie - Бурбалкі рабіцца на вадзе - Kunkułuoia wundo/burbołuoia wundo/kunkałay darosz(i) wundeniy

Babiniec/kruchta - Бабінец/крухта - przesenis (?) pas bażnićiu/wieta (кагнат з pol. witaj/lit. вітаю) pas bażnićiu/kur pawargieley sedi ełgdamieśi

Baby gwiazdy (Plejady) - Стажары/плеяды - Sietinas (pol. Stożary? эвэнтуальна ад сёмай?)

Bacze (widzę?) - Бачу - Regiu/weyzdźiu (pol. wejzrzę?)/numanau/supruntu

Baczenie - Бачыньне - Iszmonia/naumanimas/nuowoka (прытомнасьць) (?) (lit. вока?) (pol. nauka?)

Badacz - Дасьледчык - Wartitoias (?)/iżkratitoias/iżkłausinetoias/dasiżinotoias

Bądź to, bądź owo - Або гэта, або той - Buk tay, buk sztay (?)

Bagnisko/bagno - Балота/багна - Raystas/bała (lit. балота?)

Bagnisty - Балоцісты/балотны/багністы - Raystingas/balinis (lit. балотны/балоцісты?)

Baia - Бай - Nieka kałbis ([5])/sekminikas/sekmius

Baianie - Баяньне - Niekukałba/sekmiu/sekimas

Baie/bayki powiadam - Баю/байкі апавядаю - Sekmi seku/sekmi sakau/niekus (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic) kałbu

Bakałarz - Бакаляр - Bakałorius

Bakłażan - Баклажан - у сучаснай liet. Baklażanas

Bałamucę - Баламучу - Niekauju/kliemi (pol. kłamię?)

Baleczka (Belka?) - Бэлька? - kartis (?) (lit./ros./ukr. карта?) ties

Balsam drzewko abo krzewinka - Бальзам дрэўка або кусьцік - Medelis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) (дрэўка) balsamo

Balsam oleiek/sok balsamowy - Бальзам алей/сок бальзамавы - Balsamas/sunka (pol. sok) tokunti medelo balsamo

Bałwan/obraz rzezany pogański - Балван/абраз скульптурны паганскі - Weydas (твар)/żinklas (pol. znak, lit./ros./ukr. знак) pagonu Diewo (у вялікай часьці славянскіх Дзіў але ў балцкіх як Бог, такім чынам адваротна/але ў славяна-літоўскай міталёгіі таксама Бог як у балтаў [6])/stułas (?) (pol. stuła?) pagoniszko Diewo

Bałwochwalca - Ідалапаклоньнік - Garbintoias (Ідалапаклоньнік) (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/pogoniszku Diewu

Bałwochwalnica - Ідалапаклоньніца - Bażnićia (lit. бажніца) pagoniszka

Bania gliniana/szklana - Баня гліняная/шкляная - Zbonas (pol. dzban/lit. збан) didis iż stikło (ros. стекло/pra-sł. *stьklo)/arba iż molo/unkszto kakło

Banieczka/baniuszka/bańka - Банька - Zbonielis unkszto kakło

Baniecznik - Інструмэнт да націнаньня скуры пры ставяньню банек - Kuris daro (?) zbonelus

Bank/kupczenie piniędzmi - Банк/гандляваньне грошамі - Prekawimas (гандляваньне) pinigays (pol. pieniądze)

Bankierski kram/stół - Банкерская крама/банкерскі стол - Skomia (Стол, у сучаснай liet. маем Stalas, а ў żm. Stals, такім чынам ужо славізмы) prekijo (купцы) pinigays prekawiuncio

Bankierz co pieniędzmi zysku szuka - Банкір што грошамі карысьці шукае - Priekijas, kuris (?) (pol. który) pinigays kayp (ros. как? аналягічна як у teyp канчатак на -p замест -k) prekiemis prekauia (Prekauiu - гандлюю), ir nauduos (з карысьці?) to ieszko (pra-bł-sł. *(o)iˀ‹skaˀtei;/pra-sł. *jьskati/st-lit. Искати) (шукаць)

Baran nie czyszczony (Baran) - Баран/авен - Awinas (lit. Авен, ros./ukr. Овен)

Baranek/Baraneczek - Баранок/баранчук/баранчык/баранька - Awinelis

Barani - Барані - Awino/Awininis

Baranina - Бараніна - Awiniena

Barbarzyniec/różnego y grubego ięzyka (cudzoziemiec) - Барбар/рознай і грубай мовы (Іншаземец) - Swetimszalis/Swetimos (чужы) zemes (pol. ziemia) żmogus (чалавек)

Barchan (tkanina) - Бархан - Audakłas (палатно) wiłnos (pol. wełna) unt miadźio auguncios

Bardysz - Бардыш - Dalgiakirwis (?) (lit. Крывічы?)/у сучаснай liet. Bardiszius

Barszcz (ziele) - Баршчэўнік - Barsztis

Barszcz (potrawa) - Боршч - Barśćiey

Barszczowy - Баршчэўскі - Toligus barśćiu zalas

Bartnicze rzemiosło - Бортнічае рамясло - Bićiu (Пчала ад pra-sł. *bьčela?) priewayzda (дагляданьне?)

Bartnik - Бортнік - Bićiu pryweyzdetoias/Bićius

Barwa - Колер/краска - Wienoweyde (pra-bł-sł. *eynos?)/rubay giełumbos wienokios (?)

Barwiczka/rumienidło - Румяны - Prausiłas/tepałus raudonas (pol. rudy) del weydo

Barwierska szkatuła do brzytew - Фарбавальная шкатулка да брытваў - skrinełe balbieriaus skutikline

Barwierski - Фарбавальны - Balbieriaus

Barwierstwo - Фарбавальнае рамясло - Balbieriste

Barwierz - Фарбавальнік - Balbierius

Basałyk - Басалык - Botagas śiksznynis/gały świnu (lit. сьвінцовы) turis/kiestenius

Baszta woienna ruchoma - Вежа ваенная рухомая - Weiża kareywiu (pol. krzywa?) (у сучаснай łot. Kareivis гэта жаўнер, алюзія да Крывічоў або Крывэ-Крывайтіс?)/darine nuog wietos ing wietu pastumiama (?) (pol. przesunięta?) (паводле пераклада liet. pastumiama - перамешчаны) murop/pilesp pristatoma (?) (pol. przestawiona?) (паводле пераклада liet. Pristatoma - дастаўка)

Bat - Бат - Eldiia (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)/łuotas

Bawełna - Бавоўна - Wiłna unt medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) (дрэва) augunti/medźiawiłne/Bawilne[7]

Bawełniany - Баваўняны - Medźialininis (pol. lnisty?)/medźiawilninis/ medźie wiłnos

Bawełniany chrost/krzak - Баваўняны хмызьняк/куст - Krumas (?) wilninis/kiełmas wiłna zielus/unt kurio wiłna żela/krumas unt kurio wiłna auga

Bawełnica/bawełnianka - Баваўніца - Panametis (pol. Panamski?) medźiawilninis

Bawię się tym - Забаўляюся гэтым - Tay weykiu/tay darau/tay apsieymi/aplink to esmi/waykścioiu/to pratinuosi/tay weykałaiu/darbałuoiu/tuo nerćiosi/unt to izsirundu/izsiduomi (?)/tami trunku

Bawie się długo - Забаўляюся доўга - Trunku iłgay (pra-bł-sł. *dilˀgas)/gaysztu

Bawie kogo długo - Забаўляю каго доўга - Trukinu/trukdźiu kitu/patrukinimu kam darau/gayśinu/gayśćiu kam ażuduomi (?)/ażuturiu iłgay/karśinu

Bawół - Буйвал - Stumbras (pol. żubr, паводле Брыкнэра пераход "ż" у "s" і даданьне да яго "t" што паўтараецца ў liet.)[8]/medinis iaućias

Bawolica - Буйваліца - Stumbre/medine (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) karwe (дрэўная карова)

Bawoli/bawołowy - Буйвалавы - Stumbrinis/Stumbrio

Bayka - Байка/казка - Sekme/pasaka/nieku kałba

Bażant - Бажан/фазан - Teterwinas (pol. Cietrzew, ros. Те́терев) didisis (вялікі)

Bazyliszek - Базылішак - Zaltis (назва ад травы) (травяны вуж) bazyliszkas wadinamas/paćiu pawizdeymu (pol. widzieć/zobaczyć?) akiu (pol. oko/lit. вока itp.) żmogu ażumusza

Be

Bean (człowiek niewykształcony) - Прасьцяк - niemokitos żmogus (успомню ўжо зараз, што школа гэта Szkała але як тут бачыць сучасная liet. Mokykla ня ёсьць зусім безсэнсоўным нэалягізмам з рацыі, што навука ў Шырвіда гэта Moksłas, а настаўнік гэта Makitoias. Іначай кажучы нават калі заменена першабытнае слова якое зьяўляецца славізмам не была гэта зьмена выдуманая зь нічога як у большасьці выпадкаў.)

Bęben - Барабан/бубен - Bubnas

Bębenista - Бубністы - Bubeinikas

Bębenniczka - Бубначка - Bubeinikio

Bęble w wodzie - Бурбалкі на вадзе - Burbinu wundeni/burbuo łesdarau (pol. darzyć?)

Bębnie - Барабанію/бубнію - Bubniju

Bębnienie - Бубненьне - Bubnijmas

Beczę/bekam - Бляю - Blauju (lit. Бляяць)/maumiu/baubiu (мажліва тое самое пахожданьне што Blauju але лёгка зьмененыя літары?)

Beczenie/bek - Бляяньне - Laućio bluwis/mauminas/baubimas (?) (як вышэй)

Beczka - Бочка - Baczka

Beczułka - Барыла/Бочалка - Baczkiełe

Bękart/baster - Банкар/бэнкар/бэнкарт/банкарт - Betewis (Tewas - бацька/параўнай pol. tata) (без бацькі)/bostras

Beknąć - Ругнуць - Baubteret (?)

Bełkoce/głukam - Мармычу - Bubsiu (?)

Bełkotanie - Мармытаньне - Bubseimas (?)

Berło - Жазло/скіпэтар - Łazda (?) (pol. Laska?/st-lit. Леска?) karaliszkie

Bespieczeństwo/Bespieczność - Бяспека/бяспечнасьць - Nebaysumas (pol. nie bać się)/drusibe/pawoius

Bespiecznie - Бяспечна - Drusiey/Nebaysiey

Biespieczny/wolny od niebespieczeństwa/bez pieczny - Бяспечны - Nebaysus/Berupesties/beśieławarto

Bestya - Зьвер - Zweris

Bestyalski - Зьверскі - Zweru/bestyju

Bestyalstwo - Зьверства - Zweru inirtimas

Bez (drzewko) - Бузіна - Bezdas

Bezbożność - Бязбожнасьць - Bediewiste/Bezbażniste (няма пэўнасьці адносна скланеньня/шукай пад Bezbażnuju[9])

Bezbożnie - Бязбожна - be baymes (pol. bać się) Diewo - даслоўны пераклад: Без страху перад Богам/Bezbażnuju (няма пэўнасьці адносна скланеньня/шукай як вышэй [10])

Bezbożny - Бязбожны - Bediewis/Bezbażnius (няма пэўнасьці адносна скланеньня/Шукай як вышэй [11])

Bez duszy - Без душы - Beduszis/bedwaszis (нейкая алузія адносна дваістасьці душ?)/bekwapis

Bez głowy - Без галавы - Begalwis

Bez karania co czynić - Без караньня што рабіць - Bekunines/bekunkinimo/ku darit (pol. darzyć?)/ko dasiłeyst

Bez kości - Бяз косьці - Bekaulis (Kaułas - Косьць ад pra-bł-sł. *Káuˀlas/pol. kulsza/ros. кульша)

Bez księżyczny - Бязмесячны - Naktis (pra-bł-sł. *Naktis, што абазначае Ноч) nemenesiena ( Menuo/Menesis - месяц, кагнат зь lit. Месяц)

Bez łuski ryby - Без лускі рыбы - Be sriegu/ne srieguotos żuwis (у славянскіх *zŭve/*zyve замененыя пераз *rūbā/захоўванае ўжо не так даслоўна ў pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko)/rc.

Bez obiadu - Без абеду - Nepietawis (Pietus - абед) (pra-sł. *pìtja/sta-pol. pica/ros. пища)/pietu ne walgis

Bez porady - Без парады/савету - Be nuomonios/ne suprastinay/ne mustitinay/nesugoditinay ku darit

Bezprawie - Беззаконнасьць/бяспраўнасьць - Abida (st-lit. Обида/Сувязь з славяналітоўскай міталёгай?[12][13]/ros. Обида[14])

Bez przyśięgi - Без прысягі/кляцьбы - Be prisegos/besekimo

Bez roskazania - Бяз каманды - Nelepiames/ne isakomas ku daro

Bezrozumnie - Бязразумна - Benuowokos (?) (pol. bez nauki?)/be iszmonios/be proto/be supratimo

Bezrozumny - Безразумны - Paduris/Paswaygis/nenumanus/nenuwoki(u/s?) (пляма укрывае) (?)/nenuowoka (?)

Bez testamentu - Без тэстамэнту - Be testamento

Bezżeneniec - Бясшлюбны чалавек/кавалер - Newedzia/bemoteris (маці -> жонка?)/newedeklis

Bezżeński - Бясшлюбны - Bemoteris

Bezżeństwo - Бясшлюбнасьць - Newediste/Bemoteriste

Bi

Biada (Bieda) - Бяда - Aymanas/Dewe (Магчыма наступная апазыцыя? Таму што як ў славян Бог гэта таксама багацьце то можа балцкі Бог - Дзіў (Diewas) свавольна абазначае таксама бяду?)/w ks. 3 maja już jako Bieda (Daświedczytas biedas - Doznane klęski/wnioskuję, że -s świadczy o odmianie z racji iż we współczesnym liet. wciąż istnieje wyraz bėda)

Biadam - Бядую - Aymanoiu/Deioiu/у кс. 3 траўня Biedaoiu (няма пэўнасьці адносна скланеньня)

Białogłowa uczciwa - Жанчына шчыра/сумленная - Żmona wiezliwa (ros. вежливый - ветлівы)/żmona nawinikie/żmona niekami niepryzadeta (?) (гучыць славянска але ад чаго гэта?)/nuog wisu giriu (?) (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)/ turinti/nuog wisu łaupsinama

Białą suknię noszący/w bieli - Белай сукню носячы/ў белі - Bałtaiupis/bałtarubis/bałtays rubays wilkis (імпэратыў у 2 ас. адз. л. ад Wiliuosi - У мне ёсьць надзея)/wilkiet bałtas iupas

Białawy - Белавы - Bałtokas

Białek w iaiu (jaju) - Бялок у яйцу - Bełumas pauta (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Białek w oku - Бялок у воку - Baltumas unt akiu

Biało - Бела - Bałtay (pra-sł. *bělъ)

Białopstry/białem nakrapiany - Бела-пёстры - Bałtamargis/bałtay margas

Białogłowski - Жаночы - Materiszkas/moteru

Białonogi koń - Беланагі конь - Bałtakois arklis

Białość - Беласьць - Baltibe

Białoskórnik - Беласкурнік - Bałtaodis/sirmetnikas

Biały - Белы - Bałtas

Biały iasno - Белы ясна - Bałtay swidus (Swiesibe - сьвятло)/bałtaswidis/bałtaskaystis

Biblia - Біблія - Rasztas (пісьмо) szwintas/Knigos szwintas

Biblioteka/książnica - Бібліятека/кніжніца - у сучаснай żm. Kningīnė/у сучаснай liet. Biblioteka (але з рацыі, што ў Шырвіда pol. Biblioteka = Książnica ў нас можа быць пэўнасьць, што liet. Biblioteka гэта XIX/XX ст. слова, якога мы не ўхваляем.)

Bićia godny - Біця годны - Płaktinas/kłestinas

Bićie - Біцьцё - Muszymas/muszys/płakimas (pol. płakać/scs. płakati sę - біцца)[15]/płakte/izbaudimas (pol. pobudzony)/izdwaylimas/isztikimas

Bićie żył - Біцьцё жыл - Płasteymas gisłu (Gisła - жыла) (pra-bł-sł. *giʔ(s)laʔ/пераход "g" у "ż")/kruteimas gisłu/Twikseimas

Bićie bydła - Біцьцё быдла - Muszimas iaućiu/karwiu

Bicz - Бізун/біч - Botagas (pol. Batog/ukr. Батіг)

Biczowanie - Бічаваньне/Хвастаньне - Płakimas/płakte

Bicza trzaskanie - Бізуна/біча трэск - Plaukszieimas botagu

Biczownik/co biczuie - Бічаўнік/што бічую - Płakieias/kuris płaka

Biczuie - Бічую - Płaku/kłeściu/baudziu (pol. budzę)/gieneiu

Biczysko - Пугаўё/пужальна - Botagotis

Biedny - Бедны - Wargulis/rudis (pol. rudy?)/rudulis/be łaymis (Łayma - балцкая Багіня шчасьця і чалавечай долі)/nedienis (pol. niedzienny)

Bieg/bieżenie - Бег - Tekine/tekieymas/але ў сучаснай liet. Bėgimas

Biegam - Бягу - Tekineiu/але ў сучаснай liet. Bėgiu

Biegun/błąkacz - Бягун/бадзяга - Draykćius/padauża (?) (pol. podążać?)/kłaydunas

Biegunka - Панос/дыярэя - Ziwatawimas (ванітаваць?)/tunkus oran begineimas

Bielę - Бялю - Baltinu

Bielę co na Słońcu - Бялю што на Сонцу - Baltinu unt Saułes (pr-bł. *saul-, *saulē-/pr-sł. *sъlnь, *sъlnьce/ros. Солнце )

Bieleię - Бялею - Bałkstu

Bielę twarz - Бялю твар - Baltinu weydu/skalbiju (pol. chełbać[16]) weydu

Bielidło - Бяліла - Baltis/balties/skarubas

Bielmo w oku - Бяльмо ў воку - Baltis/balćio/akies baltimas

Bielone nici - Белоныя ніткі - Iżbaltinti siułay

Bielony wosk/płotno - Белоны воск/палатно - Iżbaltintas waszkas/drobe

Bieluczki - Бялюсенькі - Bałtulis/bałtinelis

Bierka - Бірулькі - Liszka (?)

Bierki/gra - Бірулькі/ігра/гульня - Zaysłas liszkomas (?)

Bierzmowanie - Канфірмацыя - Sakramentas padrutinimo/Patepimas (pol. potępienie?) (we współczesnym liet. namaszczenie) szwintas sweykuiu (zdrowy) (kognat z scs. sŭdravŭ/tożsame z pra-sł. svojь/pol. swój) nuog/W skupo/we współczesnym liet. konfirmacija

Bierzmuię - Канфірмую - Padrutinu/patepu (pol. potępiam?)

Biją mię - Б'ём мяне - Musza/płaka mani

Biję ćiemię - Б'ю цемя - Twinksi momuo/smagienos (pol. smagać?)

Biję/kuię pienądze - Б'ю/кую грошы - Kału pinigus

Biję puls - Б'ю пульс - Płasta gisłos

Biję we drzwi - Б'ю ў дзьверы - Kłombenu ing duris (drzwi)

Biję zegar - Б'ю гадзіньнік - Musza adinikas (lit. Гадзіньнік)

Biję z dział do miasta - Б'ю з гармат да горада/места - Szaudou puczkomis ing miestu/daużau murus (mur?)/Grauiu

Binda do zawiązania głowy/rany - Хустка да зьвязаваньня галавы/раны - Gałwaraysis/raystis zieyzdos

Binda/opuszczona kitayka/płótno ćienkie u wieńca/u obićia/u Ołtarza - Хустка/закінутая кітайка/палатно ценькае/тонкае ў вяца/ў гобелена/ў Алтара - Nometelis (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/przejście "d" w "n") szilkinis (ros. шёлк)/drobinis (płócienny)/płonas iztiestas unt ałtoriaus (ołtarz) unt wayniko (wieniec) Biskup - Wiskupas (u Mażwidasa Biskupas)

Biśior - Бісус - Drobe łabey płona

Biskup - Біскуп - Wiskupas (u Mażwidasa Biskupas)

Biskupi - Біскупскі - Wiskupiszkis/Wiskupo (u Mażwidasa Biskupiszkis/Biskupo)

Biskupstwo/biskupia władza/urząd/godność - Біскупства/біскупская улада/установа/годнасьць - Wiskupiste/waldźia (władza) Wiskupo (u Mażwidasa Biskupiste/Biskupo)

Biskupstwo/powiat duchowny/diecezya - Біскупства/павет духоўны/дыяцэзія - Diecezya/salis nuog Wiskupo (u Mażwidasa Biskupo) waldźiama/priwezdźiama (?) (przywództwo/przewodnictwo?)

Bl

Blacha - Бляха - Płostakie/ale we współczesnym żm. Blieka

Błąd - Блуд/памылка - Kliedeimas/palikidamas/u Mażwidasa bludas? (зьяўляецца толькі ў скланеньні bludu)

Bladość - Бледнасьць - Iżbliszkimas

Blady - Бледны - Iżbliszkis/iżbałys

Błagacz - Той які благае/маліцца/Жабрак - Malditoias (lit. Маліць)

Błagam - Благаю/малю - Małdau (lit. Маліць)

Blask - Бляск - Swiesibe

Błazen - Блазан - Szutas (ros. Шут)/iuokadaris

Błazeński - Блазнерскі - Szutingas/iuekingas

Blech (miejsce bielenia płótna) - Месца бяленьня палотна - Drobiabaltine/wieta (кагнат з pol. witaj/lit. віта (месца) kar drobi baltine

Blecharz - Бляхар - Drobiabaltis/drobi baltinus

Blednieie - Бледнее - Bałkstu/iżbliksztu

Błękitny - Блакітны - Melinas (kognat z pol. malina)

Blekoce - Мармычу - Burbu (?)/burbukłuoiu(?)/stenekliju/Zwegoiu/zwelgsiu

Bleywas (Biel ołowiana) - Бел сьвінцовая - Krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?) łabay bałtas izsałos/melus wadinamas

Bliźniacy trzey - Трое Блізьнюкоў - Triday

Bliźniak - Блізьнюк - Pusiadwinis/dwinapusis

Bliźnięta - Блізьняты - Dwinay

Błogo - Прыемна/шчасьліва - Szławu

Błogosławie komu - Благаслаўляю каму - Szławu kam/szłowinu kam

Błogosławieństwo - Благаславеньства - Paszłowinimas/pałayma

Błogosławiony - Богаславёны - Paszłowintas/pagirtas/szławus/u Kościuszki pablagasławija (можа pablagasławijas? у мяне няма поўнасьці адносна скланеньні)

Błona w ciele zwierząt - Плёнка ў целе жывёлаў - Płene

Błona w oknie - Абалонка ў акне - Bałunka

Błoto - Бруд - Purwas/ale w żm. także bliora (?)

Bluszcz - Блюшч - Ionośiaus żołe

Bluy (Ten kto wymiotuje) - Той які ванітуе - Wemeias (pol. wymioty?)

Bluźnie - Блюзьнеру - Piktay pries Diewu kałbu ([17])

Bluźnierca - Блюзьнер - Piktazodzius pries Diewu/piktazodźia/Nezodźia

Bluźnierstwo - Блюзьнерства - Piktźodźiawimas pries Diewu

Błyska się - Ярка сьвяціцца - Zeybuoia (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)

Błyskawica - Маланка/блыскавіца - Zaybas (?) (як вышэй)

Błyszczący się - Бліскучы - Zibus (як в.) skaystas

Błyszczy się - Сьвяціцца - Bliżgu (?)/źibu (як в.)/twasku

Bo

Bobek drzewo (Wawrzyn/Laur) - Лаўр дрэва - Lauras

Bobkowy wieniec - Лаўровы вянец - Waynikas iż łapu (кагнат з pra-sł. *lopъ) (лісьць) medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) Lauro - даслоўны пераклад: Вянец зь лісьці лаўравага дрэва. Bóbr - Бабёр - Bebrus

Boćian - Бусел/бацян - Starkus/але ў сучаснай żm. Busils (lit. Бусел)[18] (пераход "ch" у "k")[19] Duona

Bochenek chleba - Буханка хлеба - Kliepejis

Boday - Бадай - Dieduok/Diewe duok

Bodę - Баду - Badau

Bóg - Бог - Diewas (Балцкі Бог тварэц[20])

Bogarodzica - Багародзіца - Diewogimditoia

Bogini - Багіня - Deywe

Bogoboynie - Багабойна - Su Diewo baymi/Diewabaymingay

Bogoboyność - Багабойнасьць - Diewo bayme

Bogoboyny - Багабойны - Diewabijus/Diewabajmis

Bogomedlca - Той які маліцца да Бога - Diewomeldis

Bogomyślność - Багадуманьне - Diewamustibe (pol. myśleć?)/mustimas ape Diewu

Bogomyślny - Той які думае пра Богу - Mustitoias szwintu daiktu

Boiarzyn (Bojar) - Барын/баярын - Baioras

Boiaźliwie - Баязьліва - Su baymi/bayley/baykszciey/drebulingai

Boiaźliwy - Баязьлівы - Bayłus/krupus/bijusis

Boiaźń - Боязь - Baynie/iżgustis/krupawimas/baylibe

Boie się - Баюся - Bijausi/krupauiu/drebu/iżsigustu

Boiowy - Баявы - Kareywingas (?) (lit. Крывічы?)

Borak (Ogórecznik?) - Агурочнік - Boraka

Borówka czarna - Чарніца - у сучаснай liet. Mėlynė (кагнат з pol. malina)/а ў żm. Mielīnė

Borg (Kredyt w sklepie) - Крэдыт - Patikis/patikieimas pinigu aźu pirktus dayktus

Borguie - Крэдытую - Patikiu pinigu pirkieiuy/aźu prekies pałaukiu

Boski - Боскі - Diewiszkas/Diewingas

Bóstwo - Бажаство - Diewiste

Bót/bóty/trzewiki - Боты/чаравікі - Czebatay/у сучаснай liet. Batas/у сучаснай dżuk. Czewerykas (lit. Чаравік/pol. trzewik)

Boże uchoway - Ховай Божа - Diebiesaugay/Diebieganay

Boże drzewko - Палын лекарскі - Diewemedis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Br

Braciszek - Брацішак - Brołelis

Bracki - Брацкі - Broliszkas

Bractwo - Брацтва - Broliste/draugie (pol. druh?)/sueyga

Brama - Брама/вароты - Miesto wartay/Broma (шукай пад "Broma atwerta ing wiecznasti..." [21])

Brant srebra - Чыстае срэбра - Sidabras tikras/nemayszitas

Brat - Брат - Brolis

Bratanek/bratanka - Братанак/братанка - Brołenas/Brołećia

Braterski - Братэрскі - Broliszkas/broluy priderus

Bratersko/po bratersku - Братэрска/па братэрску - Broliszkay/brolingay

Braterstwo - Братэрства - Broliste

Bratoboyca - Братазабойца - Brolaźudis/brolo użumuszeias

Brew - Брыво - Bruwis

Brne/Brodze - Брыду/брадзу - Bredu

Bród - Брод - Brasta (?)

Broda - Барада - Barzda/Smakras

Broda koźia - Казіная барада - Oszkas/oźio (мэтатэза "k" у славянскіх) [22] barzda

Brodaty/brodacz - Барадаты/Барадач - Barzdotas/barzdzius

Brodze po wodźie - Брадзу па вадзе - Brindu/bredźioiu/bradau

Brodzisty/bród maiący - Брадзісты/Брод маючы - Brostingas (?)

Bróg - Абарог - Stirta (pol. sterta?)/kugis

Broie - Дрэнна раблю - Piktay darau (pol. darzę)/piktauiu - даслоўны пераклад: дрэнна раблю.

Broszka - Брошка - у сучаснай dżuk. Broszkė

Browar - Бровар - Braworas

Brukowany - Брукаваны - Akmienimis (pol. kamienny)

Brukuie - Брукую - Grindźiu kielu akmenimis

Brukselka (kapusta warzywna brukselska) - Брусэльская капуста - у сучаснай liet. Briuselio kopūstas

Brunatnieie - Брунатнее - Burnatinuosi

Brunatno czynie - Брунатна раблю - Burnotinu/darau burnotinu

Brunatny - Брунатны/карычневы - Burnotinas

Bryka (powóz konny) - Брычка - Wiłena (?)/riekże (pol. riksza не пасуе з рацыі, што слоўнік Шырвіда старэйшы за гэты транспартны сьродак) źiemes/aumo (?) (цэласьць мала чытэльная)

Brząkam na stronach - Брынькаю на странах - Skumbinu unt strunu

Brzeg morski - Бераг морскі - Krasztas mariu

Brzezina - Беразак/беразьняк/беразьнік - Berźinas

Brzoza - Бяроза - Berżas

Brzozowy - Бярозавы - Berzinis

Brzydki - Брыдкі - Biaurus (pra-sł. *bridъkъ)/dargus

Brzydko - Брыдка - Biauriey/dargiey

Brzydzę się - Гіджуся - Biaurinosi/ne kinćiu/piktinu sau

Brzydzenie - Гідлівасьць - Biaurinimasis

Bu

Buda - Будка - Kletka (?) prekies

Budowanie - Будаваньне - Padarine (?) (pol. darzyć?)/padaras namu (pol. dom/пераход "d" у "n")/namay pastatiti (pol. postawić?)/padariti iżkielimas namu

Budowniczy - Будаўнік/дойлід - Ażuweyzdetoias namudaristes pielies/seniu/miesto/Bażnićios

Budowniczego urząd - Будаўнічага установа - Prywayzda namudaristes/wałdźia unt daylidźiu (Дойлід/Балтызм запазычаны да славянскіх/lit. Дойлід)/namu dayłe

Budownik - Будаўнік/дойлід - Daylide (lit. Дойлід)/namudaris/namudaritoias

Budowny dom - Будаўны дом - Iżdabinti namay

Buduię - Будую - Darau (pol. darzę)/statau/iżkielu/iżwedu namus

Budzę - Буджу - Prikielu/pabudinu

Buk - Бук - Eskulas/але ў сучаснай liet. Bukas

Bukłak - Бурдзюк - Pleszka (pol. flaszka) medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Buława - Булава - Buoźie (?)

Bulion - Булён - у сучаснай dżuk. Biliuonas

Burak (гэтае самое што старапольскі Borak але ў ноўшай польшчыне?) - Бурак - у сучаснай żm. Batwėnis (pol. boćwina/lit. Бацьвіньне)/barksztis/boruoks/baruoks/у сучаснай liet. paprastasis (pol. prosty, lit. просты?) runkelis/burokas/у сучаснай dżuk. Bacwinis (pol. boćwina/lit. Бацьвіньне)

Burmistrz - Бурмістар/мэр - Miestawaldis/miesto waldźiatoias

Burmistrzów namiestnik - Бурмістраў намеснік - Wietinikas miestawaldźio/unt bukłes miestawaldźio pastatitas

Burmistrzostwo - Бурмістарства - Miesto waldźia/miestawaldiste

Bursa - Бурса - Wienowite (pol. jeden/pra-bł-sł. *eynos) giwenimo (pol. żywot/przejście "g" w "ż")/Bindras giwenimas

Bursztyn - Бурштын/янтар - Gintaras (Jantar - балтызм запазычаны да славянскіх)

Bursztynowy - Бурштынавы - Gintaro/gintarinis

Burza - Бура - Suiudinimas/susiutimas/oro/szturmas (германізм але ці напоўна запазычаны зь нямеччыны?) [23][24]/у сучаснай liet. існуюць такія словы з pra-bł-sł. як Wetra/Perkunija (ідэнтычная дэсакралізацыя як у pol. Piorun)

Burzę miasto - Разбурваю места/горад - Suardau/sugurinu/pagrauiu miestu

Burzenie miasta - Разбурваньне места/горада - Suarazmas/pagrawimas miesto

Burzenie morza/nawalność - Разбурваньне мора/навальнасьць - Suiudimas/siautimas mariu

Burzliwy - Бурлівы - Wetringas/lutingas

Burzy się morze - Бурыцца мора - Siaućia marios/werda/kunkałoiu

Burzy się piwo - Буыцца піва - Drumsćiasi ałus (pra-bł-sł. *alu/pra-sł. olъ/scs. olъ/ros. ол/sło. ol)

Burzyciel/zburzyciel - Разбуральнік - Suarditoias/pagrautoias miesto

Buyno - Буйна - Augałotay/żełmeningay

By

Bytność rzeczy - Бытнасьць рэчы - Buytis/butibe/essibe/suncius/ćiaus/Bukłe

C

Ca

Całość - Цэласнасьць - Cielibe

Cały - Цэлы - Ciełas

Car - Цар - Didis kunigaysztis

Carogród - Цараград - Kanstantinamieste

Ce

Cebula - Цыбуля - Suogunas (паводле http://www.thesaurus.flf.vu.lt Swogunas)/але ў сучаснай żm. Cėbolė/cėbolis/cėbūlis/у сучаснай dżuk. cibulis

Cech - Цэх - Sueyga/draugie (pol. druh?)

Cedr - Кедр - Cedras

Cedrowy - Кедравы - Cedrinis

Cegielnia - Цагельня - Plitnićia

Cegielnik - Цагельнік - Plitinikas

Cegła - Цэгла/Цагліна - Plita (pol. płyta/у беластоцкай гаворцы - plita/sta-pol. plita[25])

Ceglany - Цагляны/цагельны - Plitinis

Ceglasty - Цаглясты - Rudas (od pol. rudy?)

Ceglarstwo - Стыхарства - Draugie (?) rayśijtoju/suiemeiu

Celnicze mieysce - Месца ў якім працуе мытнік - Wieta/namay muytiniko

Cena - Цана - Brungibe/u Mieżynisa Ciena/prekia (сучаснае liet. Kaina гэта нэалягізм удаючы слова старажытнага пахожданьня, ніводнай Кайны няма ані ў Шырвіда ані ў Мажвідаса)

Cenię (у гандлявым значеньні) - Таргуюся - Turgu (pol. targ/ros. торговля) darau

Censor ksiąg - Цэнзар кніг - Perzwalgitoias knigu

Cerkiew - Царква - Gudu (Gudas - Русін, ад Готаў?) bażnicia/у сучаснай liet. i żm. Cerkwė

Cesarski - Царскі/імпэратарскі - Ciesoriszkas/Ciesoraus

Cesarstwo - Царства/імпэрыя - Ciesoriste

Cesarz - Цар/імпэратар - Ciesorius

Cesarzowa - Царыца/імпэратрыца - Ciesorienie

Cętka - Пляма - Ceta

Cetnar - Цэнтнэр - Szimtapundis/szimtas (pra-bł-sł. *śimta-) pundu

Cetnarowy - Цэнтнаравы - Sźimtupundinis

Cetno licho/gra - Цэтна ліха/ігра/гульня? - Ceta/lika

Cewka nići - Цэўка/шпуля/катушка - szeiwa (?) (pol. szew?)

Ch

Chałupa - Хаціна - Kiźie (pol. chyża, rоs. хыжа, przejście "ch" w "k")

Chart - Хорт - Kurtas (przejście "ch" w "k")

Chędożę (czyszczę?) - Чышчу - Apkuopiu/szweyćiu (мажлівая сакральнасьць у балцкай роднай верэ?/сьвяціь - чысьціць?)/szłuoiu

Chędożenie - Чышчэньне - szweyteias

Chędożyciel - Чысьціцель - szweyteias

Chełpię się - Хвалюся - Giriuosi (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")

Chełpienie się - Самахваленьне - Girius

Chełpliwie - Выхвальна - Girtimay

Chełpliwy - Выхвальны - Girunas

Chętnie - Ахвотна - Su nuoru/nuośirdźiey (pol. serce) - даслоўны пераклад: з сэрцам (?)

Chętny - Ахвотны - Gieranoris

Chleb - Хлеб - Duona/Kliepas

Chleb pszenny - Хлеб пшэнны - Duona kwietiene (lit. кветка?)/Kliepas kwietiene

Chlebodawca - Работадаўца - Gieradeia

Chłód - Холад - Wesa (pol. wiatr/lit. вецер)

Chłodnik (wtedy jako altana) - Павець/альтанка - Pawietis (lit. Павець)

Chłodnikarz (rzemieślnik zajmujący się ozdabianiem, upiększaniem ogrodów poprzez urządzanie w nich chłodników, wirydarzy) - Тварэц павецяў - Pawietinikas

Chłodno - Халодна - Wesu

Chłodny - Халодны - Wesus/atauśis

Chłodzący - Прахаладжальны - Wesinus

Chłodzę - Ахалоджваю - Wesinu

Chłop - Селянін/мужык - Mużykas (lit. мужык)

Chłopowicz - Сын селяніна/мужыка - Mużykaytis

Chłopski - Сялянскі/мужычы - Mużikiszkas/mużiku

Chłopstwo - Сялянства - Mużiku sueyga/mużikiste

Chłosta - Порка/біцьцё - Płakte

Chlustam - Пару - Płaku

Chmura - Хмара - Apsiniaukimas/sublindimas/у сучаснай liet. debesis (pol. niebiosa/пераход "n" у "d")

Choć/choćia - Хоць/Хаця - Acz

Chomik - Хамяк - у сучаснай liet. Żiurkėnas (pol. szczur/пераход "szcz" у "ż"?)

Chorągiew kościelna - Харугва касьцельная/царкоўная - Karuna (ukr. корогва?)

Chorągiew woienna - Харугва ваенная - Kariozine (ukr. корогва?, pol. znak?)

Chorąży - Сьцяганосец - Zinkłaniaszis kareywiu

Choroba - Хвароба - Liga/negałe (pol. żal/przejście "g" w "ż")/у сучаснай dżuk. kwaraba (lit. Хвароба)

Chowam - Хаваю - Laykau/pakopiu (pol. pokopię?)/izdemi/peniu/mitinu

Chropoce - Храбусьцю - Skrebiu (pol. skrobać)

Chrobor - Шоргат - Skrebeimas

Chronię się - Абараняюся - Łynkiuosi/saugasi/serguosi (pol. strzec)

Chropawo - Шорстка - Skraiudu/rupu/kraupu

Chropawy - Шорсткі/шурпаты - Skriaudus/rupus/kraupus

Chropowaćieie - Стаіцца шорсткім - Skraudu/rupu tumpu

Chrost - Гальлё/хруст - Krumay (?)/kruminas (?) (пераход "ch" у "k"?)

Chrzan - Хрэн - Krienas (пераход "ch" у "k")

Chrzszcze - Хрышчу - Kriksztiju

Chrzćićiel - Хрысьціцель - Kriksztitojas

Chrzćilnica - Купель - Kriksztinićia

Chrzćiny - Хрышчэньне - Kriksztinos

Chrześćianin - Хрысьціянін - Krikśćionis

Chrześćiaństwo - Хрысьціяньства - Krikśćioniste

Chrzęstka - Храсток/храшч - Krimzłe (пераход "ch" у "k"?)

Chrzęstkowaty - Храсткаваты - Krimzłetas

Chrzest - Хрышчэньне - Kriksztas

Chudnę - Худзею - Listu (pra-sł. *лихъ)

Chudość - Худасьць - Liesibe

Chudy - Худы - Liesas

Chudzę - Худзею - Liesinu

Chustka - Хустка - у сучаснай liet. nosinė (pol. nos)/serwetėlė

Chustka do nosa - Хустка да носа - Skarełe nosiesp

Chwała - Слава/хвала - Garbe (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/giriu

Chwalca - Паклоньнік - Gireias/kuris giria - (той) які славіць

Chwale co - Слаўлю што/хвалю што - Giriu (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")/szłowinu

Chwalebny - Пахвальны - Garbingas (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)

Chwaścieie - Атрымлівае пустазельля - Ażużelu (pol. zioło)/stimbiuosi/ingstiebu/iszaugu

Chwaśćisty - Пэўны пустазельля - Żolingas

Chwast - Пустазельле - Żolininas/ у сучаснай żm. i liet. Piktżuolė/Piktżolė (lit. пустазельле) (Piktas - дрэнны)

Chwieię się - Хістаюся - Swerdu (?) (пераход "s" у "ch"?)/siurwoiu (?)

Chwiewanie - Хісткасьць - Swerdeimas (?)

Chwila - Хвіліна - Iżsilgimas/iłgas metas/wałunda

Chytrość - Хітрасьць - Kitribe (пераход "ch" у "k")

Chytry - Хітры - Wiłtawilis/kitrus

Ci

Ciąg w chodzeniu - Пасьлядоўнасьць у хадзьбе - Ilgibe (pol. długość)

Ciasto - Цеста - Taszła (пераход "c/ć" у "t")

Cieciorka ptak - Цяцерка птушка - Tetirwa

Cieciorka iarzyna - Бязель - Zirniay (pol. ziarno) wałakiszki

Cięciwa - Цеціва - Tetiwa

Cieczenie - Цячэньне - Tekieimas

Ciekący - Цякучы - Tekus/kiauras

Cieke - Цячэ - Teku

Ciele - Цяля - Telas

Cielećina - Цяляціна - Teletina

Cielęcy - Цялячы - Teletinis

Cielna krowa - Цельная карова - Telinga karwe

Ciemierzyca - Чамярыца - Ciemerey/kilcibaras

Ciemność - Цемната - Tumsibe/tumsa/patumses (ros. темнота)

Ciemny - Цёмны - Tumsus

Cienistość - Цяністасьць - Neszwaysibe (pol. nieświetlność)/newayskibe

Cienisty - Цяністы - Newayskus/Neszwaysus

Cienkusz piwny - Слабае піва - Ałus (pra-bł-sł. *alu/pra-sł. olъ/scs. olъ/ros. ол/sło. ol) łetesnis

Ciennik - Цяністае месца/парасон - Ażudynkte nuog świesos/świesadynkte

Cierpkość - Даўкасьць/кіслата - Kartibe (?)/aytribe

Cietrzew - Цецярук - Teterwinas

Ciosany kamień - Сечаны камень - Izkałtas (pol. kuty?) akmuo

Ciotczany - Стрыечны - Tetułena/tetułenas

Ciotka po matce/po oycu - Цётка/цёця - Tetułe/Cetułe

Cisawa farba - Цісавая фарба/хварба - Rudas krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)

Ciskacz - Кідальнік - Metitoias (pol. miotacz?)

Cisnę - Кідаю - Metau (pol. miotam?)

Ciśnienie/rzucanie - Кіданьне - Metimas (pol. miotanie?)

Cisza iest/ćiszeie wiatr - Ціша ёсьць/цішэе вецер - Lowes weias/metes oras/tiłus (?) oras

Ck

Ckliwo mi/cknimi się - Чульліва мяне - Piksta mi sirdis (pol. serce/ros. сердце)

Cm

Ćmi się - Зацямняцца - Timsta

Cmyntarz - Могілкі/цьвінтар - Szwintorius

Cn

Cnota - Цнота - Gieribe (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)

Cnotliwie - Цнатліва - Gieray (як в.)

Cnotliwy - Цнатлівы - Gieras/suwisu żmogus

Co

Codźień - Штодзень - Kas diena

Codźienny - Штодзённы - Kasdienis

Córka - Дачка - Dukte (lit. дачка)

Cu

Cuchnę - Сьмярджу - Kwepiu piktay/smirdu

Cud - Цуд/дзіва - Zinkłas/praiowas/stebukłas

Cudotwórca boski - Цудатворац боскі - Zinkładeia/zinkładaris

Cudotworność - Цудатворнасьць - Zinkładariste prigimta

Cudowny - Цудоўны/дзівосны - Praiowingas/żinkłingas/stebukłingas

Cudzoźiemieć - Іншаземец/чужаземец - Swetimaźiemis

Cudzoźiemski - Іншаземны/чужаземны/замежны/іншакраінны - Swetimaszalis/ swetur

Cudzy - Чужы - Swetimas

Cug koni podwoyny - Запрэжка двайных кані - Dwayli

Cug wody - Скразьняк вады - Wundenio wedimas

Cukier - Цукар - Nindriu medus (pol. miód)/у сучаснай liet. cukrus/у сучаснай żm. sokros

Cukruie - Цукрую - Ażudarau niudrios medum

Cw

Cwelich (prosta tkanina lniana) - Цік - Drobe (łuż. draby, mor. zdraby) rinktine

Ćwierć - Чвэрць - Kietwierta dala

Ćwierćiowy - Чвэрцевы - Kietwirtinis

Ćwierka świerszcz - Цвыркае цвыркун - Ziogas/cirszkia (?)/ćierśi (?) swirplis (?) (pol. świerszcz?/lit. свыркун?)

Ćwikła - Цьвікла - Swikłas

Cy

Cyc u niewiast - Сіська/грудзінка ў жанчын - Krutis (?) (lit. грудзі?)

Cyfra - Лічба - Zime/O litera

Cygan - Цыган - Cygonas

Cymbał - Цурбан - Sunkley/Cymbałas

Cyna - Цына - Cina

Cynamon - Карыца/цынамон - Ziewie medelo cynnamomo

Cyndał (sandał) - Сандал - Medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) raudonas/bałtas Iz(?)dios

Cynek na kostce - Пяць вочак на костцы - Pinkiapunktis kaułelis

Cynobr - Цынобра - Cynabras

Cynobrowaty - Цынабравы - Cynabro krośiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?) (хварба)

Cynowy - Цынавы - Iż cinos/cininis

Cyprys - Кіпарыс/цыпрыс - Cyprysas

Cyprysowy - Кіпарысавы/цыпрысавы - Cyprysinis

Cyranka - Чыранка - Krikłe (pol. Krzyżówka?)

Cyrkiel - Цыркуль - Apresztuwas (?) (pol. przestawiacz?)

Cyrkluie - Цыркулюю - Apskritinu/apskritu darau

Cytra - Цытра - Instrumentas giesminiku (pra-bł. *geyd-/pra-sł. *gayati/ros. гаять)

Cytrysta - Музыкант іграючы на цытрай - Citrazaydis/unt citros zaydźius

Cytr drzewo - Лімон дрэва - Cytras

Cytrynowy - Лімонны - Cytrinis

Cytryn owoc (cytryna) - Лімон плод/садавіна/цытрына плод/садавіна - Abuolis (pra-bł-sł. *āˀbōl/pra-sł. *ablъko/lit. Яблык) (obelis - яблыня)/waysius cytrinis/у сучаснай żm. Cėtrėna

Cz

Cząbr ziele - Чабер - Ciobray

Czaczko - Цацка - Cecełes wayku

Czamlet (tkanina) - Камлот - Rubas płauku (?) oszko (pol. kozi) Aśios

Czapka - Шапка - Kiapure (ros. кепка)

Czapnik - Майстар які стварае шапкі - Kiapurnikas

Czara - Чара - Cierka

Czarnoksięska nauka - Чарадзейная/чараўнічая/вядзьмарская навука - Zinia iuodakniginiku

Czarnoksięski - Чарадзейны/чараўнічы/вядзьмарскі - Iuodakniginiku

Czarnoksiężnik - Вядзьмар/чараўнік/вядзьмак/маг/чарадзей - Iuodakniginikas

Czarowanie - Чараваньне - Ciustay (pol. ciota?)/nuoday

Czarownica - Чараўніца/ведзьма/вядзьмарка/чарадзейка - Ciustinikie/nuodinikie

Czarowniczy - Чараўнічы/чарадзейны - Ciustiniku

Czarownik - Вядзьмар/чараўнік/вядзьмак/маг/чарадзей - Ciustinikas/nuodinikas

Czart - Чорт/бес/д'ябал - Welinas (Вялес - Славянскі Бог пазамагільнага сьвета, магіі, гандлю, уладар Наві, Welinas - Балцкі эквівалент, пагладзі cz. idi k velesu za moře - ідзі да д'ябла)/Piktas/у Мажвідаса Cziartas/у сучаснай żm. biesos

Czartowski - Чартоўскі/д'ябальскі - Weliniszkas

Czaruie - Чарую - Ciustiju

Czary - Чары - Ciustay/nuoday

Czas - Час - Metas/później także Laikas (scs. отълѣкъ/архангельская гаворка ros. отлечиться) (натуральна перайшла з латыскай мовы ці дайшла арбітральна?)/Czēsas/у сучаснай żm. Cziesos/у сучаснай dżuk. Czėsas

Czasem - Часам - Kartays/nekadu (pol. niekiedy?)

Czaszka głowy - Чэрап галавы - Kiauszas (пераход "k" у "cz") gałwos

Czaszka żołędźiowa - Чэрап жолудавы - Kiauśielis (пераход "k" у "cz") giliu (пераход "g" у "ż")

Czći godny - Чэсьці годны - Garbus (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/garbingas

Czczę - Паважаю/шаную - Garbinu

Czczenie - Паважаньне/шанаваньне - Garbinimas

Czech - Чэх - Ciekas

Czechrze/czochrze wełne - Трасу воўну - Karszu wiłnas/kiedenu

Czeczotka - Чачотка - Semenełe paukszte (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Czeladnik - Чаляднік - Darbinikas (pol. drabina) śieyminos/śieymininis

Czeluść u pieca - Бездань у печчу - Kakta piećiaus

Czepek - Каптурык/чэпчык - Ciepćius

Czeremcha - Чаромха - у сучаснай liet. Iewa (pra-bł-sł. *eiua/ros. Ива na wierzbę)/у сучаснай żm. Ėiwa

Czerstwieie - Чарсьцьвее - Drutinuosi/stropstu/stropineymiu/gaywinuosi (pol. żywieje/пераход "g" у "ż"/sta-pol. czerstwy - сьвежы)

Czerstwię - Чарсьцьвею - Gaywinu

Czerstwość - Чэрствасьць - Giwumas/gaywiste

Czerstwy - Чэрствы - Gaywus

Czerstwienie - Чарсьцьвеньне - Gaywinimas

Czerwcowy - Чэрвеньскі - Kirmelu (pra-sł. črŭvĭ) (пераход "cz" у "k") menesio

Czerwiec - Чэрвень - Kirmelu menuo

Czerwienie - Чырванею - Rauduoninu (pol. rudy)

Czerwienie się - Чырванеюся - Raudanuoiu

Czerwonawy - Чырванавы - Raudonakas

Czerwoność - Чырвонасьць - Raudonibe/rauduonumas

Czerwony - Чырвоны - Raudonas

Cześć - Чэсьць - Garba

Częstuię - Частую - Gieray arba piktay peniu/girdźiu/prijmu (?) ku

Czołn - Човен - Eldija (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)

Czosnek - Часнок - Ćiesnakas

Czterdzieśći - Сорак - Kieturios desimtis

Czterdzieśći kroć - Сорак-кроць - Kieturios desimtis kartu

Czternaście - Чатырнаццаць - Kieturolika

Cztery - Чатыры - Kieturi (lit. чатыры)

Czterydniowy - Чатырохдзённы - Kieturiadienis

Cztery kroć - Чатыры-кроць - Kieturis kartus

Czwartek - Чацьвер - Cietwiergas (lit. чацьвер)

Czwarty - Чацьверты - Kietwiertas

Czworaki - Адносна чатырох розных родаў - Kietweriopas

Czworako - У чатырох напрамках- Kietwieriopay

Czwornasob - Чатыры разы больш - Kietwieriopay daugiesu

Czworogranisto - Чатырагранёна - Kietwirtuotay

Czworogranisty - Чатырагранёны - Kietwirtuotas

Czworogłowy - Чатырагалавы - Kieturiagalwis

Czworonogi - Чатыраногі - Kieturiakuois

Czwororęki - Чатырарукі Kieturiarunkis

Czworoszczepny - Чатырашчэпны? - Kietwierey skałus

Czyniam - Раблю - Darineiu ku (pol. darzyć)

Czynię co - Раблю што - Darau/weykiu

Czynię dość komu - Раблю досьць каму - Gana darau/inteykiu/atpildźiu

Czynienie - Рабеньне - Darimas/padarimas

Czynsz - Дзякла/чынш - Ciżie (?)/dokłe (lit. Дзякла)

Czynszownik - Васал/леннік/даннік/у st-lit. дякольникъ (дзяклальнік) - Ciźinikas (?)/doklinikas

Czynszowy - Чыншавы/ленны/васальны - Ciźinis (?)/doklinis

Czyście (pięknie) - Прыгожа - Cistay/graźiey

Czyściec - Чысьцец - Szweyćiunciu ugnis (pol. święty ogień)/Nupertine dusiu

Czyscowy - Збавіцельны - Szweystinis

Czystość powszechnie - Чыстасьць усеагульна - Apszwasta (?)/apkuopa

Czystość cnota - Чыстасьць цнота - Neiżagas/nepatepte/szweystibe

Czysty - Чысты - Neiżagtas/ćistas

Czytam - Чытаю - Skaytau (pra-bł-sł. *(s)keit-/*(s)koit-/пераход "s" у "cz"/кагнат з pol. czytać)[26]

Czytanie - Чытаньне - Skaytimas/skaytitine

Czytelnik - Чытач/чытальнік - Skaytitoias

Czytelno - Чытэльна - Skaytitinay

Czytelny - Чытэльны - Skaytitinas

D

Da

Dąb - Дуб - Ażuołas (pol. zioła)

Dach przykryćie - Дах вечка/покрыўка - Dunktis (пераход "ch" у "k")/Stogas (pol. stóg/lit./ros. стог/pra-sł. *stogъ - гэта што прыкрывае)

Dachówka - Дахоўка - Plitele dunktine

Daie - Даю - Duomi (?)

Dar - Дар/падарунак - Dowana (?) (pol. dawać?)

Darmo/daremnie/próżno - Дарма/дарэмна/марна - Dowanay/tuśćiey

Daremny - Дарэмны - Dowanas/dawoningas

Darn - Дзёран - Wałena su weiu iżrauta

Darowanie - Дараваньне - Dowanoimas

Darowizna - Дар/падарунак - Dowana/dowanotas dayktas

Daruie - Дарую - Dowanoiu

Data - Дата - Diena kurioy łaksztas (?) ira raśitaś Wilnuy (?)

Dawca - Дарыльшчык - Daweias/dutoias

Dawny - Даўні - Senas/wetuszas (ros. ветош - усё старое)

De

Dębina - Дубіна - Ażuolinas

Dębowy - Дубавы - Ażuolinis

Dech tchnienie/duch - Дых павеў/дух - Kwapas/dwasas

Dekret - Дэкрэт/указ - Dekretas

Dęty - Духавы - Duśnias

Deszcz pada - Ідзе дождж - Lija (pol. leje)

Deszcz - Дождж - Lietus (pol. leje się/lać)

Dewotka - Багамолка/гутаркова: Давутка - у Слоўніку літоўскіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча Dawatka

Dl

Dla tego - Таму/таму што/для таго - Delto/drinto/to del/todrin

Dłoń - Далонь - Płasztaka/у сучаснай liet. таксама ranka/delnas

Dłoń spodnia - Ніжняя далонь - Dełnas

Długi - Доўгі - Iłgas (pra-bł-sł. *dilˀgas/зьнікненьне "d")

Długo - Доўга - Iłgay

Długość - Доўгасьць - Ilgibe

Długowieczny - Даўгавечны - Iłgaumzis

Długowieczność - Даўгавечнасьць - Iłgaumziste

Do

Dobroć - Добраць - Gieribe (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)

Dobroczynność - Добрачыннасьць - Gieradeiste

Dobrodźiey - Дабрадзей - Gieradeia

Dobrodźieystwo - Дабрадзейства - Gieradariste/gieradarimas

Dobrotliwość - Дабратлівасьць - Gieras noras

Dobry - Добры - Gieras

Dobywam miasta - Адабываю места/горада - Imu/gaunu miesta

Dochodze - Даходжу - Daeydineiu/Iszkunku

Docisnąć się - Даціснуцца - Dasispaust

Dodaie - Дадаю - Daduomi (?)

Doglądam - Даглядаю - Priweyźdźiu (pol. wejzrzę?)

Dogrzewa mi słońce - Ацяпляе мяне сонца - Kaytina mi saułe

Doie - Даю - Melźiu (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?)/łaydau karwes

Dokazuie czego - Сваволю чаго - Padarau (?) ku

Dokładam czego - Дакладаю чаго - Pridemi (?) (pol. przykładać się?)

Dokonywam czego - Дасьцягну чаго - Pabaygiu/gału darau/dadirbu

Doł - Яма - Duobe (?)

Dołkowaty - Пэўны ям/угнустасьці - Duobetas (?)/dubus/kraupus

Dom - Дом - Namay (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/przejście "d" w "n")

Domak (domator) - Дамасед/даматур - Namu kas namie gulis

Domek - Дамок - Nameley

Domieszczam kogo/czego - Дадаткова уміашчу каго/чаго - Iłeydźiu ku swetimu kur/intikinu

Domostwo - Дамоства - Naministe

Domownik - Дамоўнік - Naminikas

Domowy - Дамовы - Naminiksztis

Donosze co - Даношу што - Nuneszu (?)

Dopiero - Толькі - Dabar (pol. doba)/dabartel

Dopijam ostatka - Дапіваю астачу - Iżgieru (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?) (нейкая сакральнасьць?)

Dorabiam czego - Дарабляю чаго - Dadirbu/baygiu darbu (?)

Dorastam - Дарастаю - Daugu (?)/uzaugu

Dościgam/dobiegam - Дабягаю - Paweiu (ад liet. Weias - вецер?) ku

Doskakuie - Даскакваю - Daszoku

Dostaie się piwo - Атрымліваецца піва - Nu sistowi ałus/nuguła wiełes ałaus

Dostoieństwo/dignitarstwo/godność - Дастоінства/годнасьць - Wiresnibe/użkielimas unt waldźios kokios

Doświadczam kogo - Дасьледую каго - Meginu/dasitiriu (?)

Dosypiam/doiadam/dopijam/etc. - Дасыпаю/даядаю/дапіваю/і да т.п. - Miegmi/wałgau/gieriu iki soti rc.

Dowarzam (Dogotowuję) - Давару - Dawerdu

Doważam - Даважу - Dasweriu (?)

Dowód - Довад - Priseka (?) (pol. przysięga?)/parodimas

Dowodny - Довадны - Dawiadamas dayktas/prisekimas

Dowodzę - Даводжу - Prisektinay parodźiu/priseku ku kami

Doyny statek (?) (mleko w kubeczku?) - Дойны карабель (Малако ў кубачку?) - Miłsztuwe (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?)

Doyna krowa - Дойная карова - Melźiama (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?) karwe

Doyrze/dobrze widzę - Добра бачу/гляджу - Nuregiu/regiu świeśiey (pol. świeciście?)

Dozor/doglądanie - Нагляд - Priwayzda

Dozorca/doglądacz - Наглядчык/дазорац - Priweyzdetoias

Dozorny - Наглядны - Priwayzdus/priweydźius

Dozwalam czego komu - Дазваляю чаго каму - Perłeydźiu kam ku/duomi unt noro kam

Dr

Dranica - Драніца - Drekstine (?)/płesztine łynta

Drapanie - Драпаньне - Draskimas (?)

Drapie co/dre - Драпаю што/дзяру - Draskau/płeszau

Drapiestwo/drapież - Драпества - Draskimas/płeśimas/nuopłeśia

Drapieżca - Драпежнік - Draskitoias/płesitoias/draſtus

Drapieżność - Драпежнасьць - Nuodreskis

Drasnąć kogoś - Падрапаць кагось - Ażudrekst/numaukt truputi kuno

Drobiazg - Дробязг/пусьцяк - Maylus (pol. mały?)

Drot złoty/żelazny - Дрот залаты/жалезны - Siułas auxo/iż giełaźies (пераход "g" у "ż")

Drozd - Дрозд - Strazdas (pra-bł-sł. *trozdós/pra-sł. *drozdъ) (пераход "t" у "d"/далучэньне "s")

Drożdże - Дрозд - Miełes/але ў Брыкнэра dragēs [27]

Druk - Друк - Iżspaudimas literu

Drukarnia - Друкарня - Iżspaustuwe raszto (пісьмо)/literu

Drukarz - Друкар - Iżspaudeias literu/raszto

Drukuie - Друкую - Iżspaudziu rasztu/knigas

Dryiakiew/sok przyprawny - Масьць/лекарства/сок прыпраўны? - Sunka unt waysto

Drużba - Шафер - Wienawardis (pol. warta?)/byn drawardis

Drżący - Дрыжачы - Drebus

Drżę - Дрыжу - Drebu

Drzemanie - Драманьне - Snaudimas (pol. sen)/snaudulis

Drzemie/napadł mię sen - Драмлю/напаў мяне сон - Snaudźiu

Drżenie - Дрыжаньне/дрыжэньне - Drebulis (?)/drebeimas (?)

Drzewce/drzewo - Дрэва - Medźias/kartis (?) iłga su ietim karioney wartoiama

Drzewieie/w drzewo - Дравяе (?)/у дрэва - Medźiu tumpu

Drzewko - Дрэўка - Medelis

Drzewisty/drzew pełny - Дравяністы/дрэў пэўны - Medingas/Medźiu piłnas

Drzewo - Дрэва - Medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Drzwi/weśćie - Дзьверы/уваход - Duris/unga

Du

Duch/rozumna bez ciała rzecz - Дух/разумная бяз цела рэч - Dwasas/dwasia

Duchna (nocna czapka podbita puchem) - Ночная шапка падбітая пухам - Naktine iż płuksnu kiapure

Duchowieństwo/stanu duchownego ludzie - Духавеньства/стану духоўнага людзе - Kunigu stono żmones/dwasingo giwenimo draugie/dwasingiste

Duchowny - Духоўны - Dwasingas/dwasiszkas

Dudek - Удод - Kukutis/ale we współczesnym żm. także dodotis

Dukam/trąbie w róg - Трублю ў рог - Ragu trubiju

Duma - Дума - Giesme (pra-bł. *geyd-/pra-sł. *gayati/ros. гаять) kareywiu (pol. krew?)

Dupla - Дупля - Audakłas szilkinis tunkus

Durszlak - Друшляк - Kosztuwis warinis (lit. варыць)/giełażinis (pol. żelazny) (пераход "g" у "ż")

Dusza/duch - Душа/дух - Duśia

Duszący/Duszny - Удушлівы/задушлівы/душны - Smaugius/Troszkinus/затым таксама Dusznas[28]

Duszkiem wypić - Выпіць заплам - Wienu małku iżgiert

Dusznie/z dusze - Душна/з душай - Nuośirdźiey (pol. serce) - даслоўны пераклад: з сэрцам (?)

Duszyczka - Душычка - Dusziełe

Dw

Dwa/para - Два/пара - Du (?)

Dwa dni - Два дні - Dwi dieni

Dwadzieścia - Дваццаць - Dwi deśimti

Dwadzieścia kroć - Дваццаць-кроць - Dwi deśimti kartu

Dwa funty - Два фунты - Du (?) funtu

Dwa kroć - Два фунты - Du kartu

Dwanaście - Дванаццаць - Dwilikia

Dwanaście kroć - Дванаццаць-кроць - Dwilikia kartu

Dwieście - Дзьвесьце - Du śimtu

Dwieście kroć - Дзьвесьце-кроць - Du śimtu kartu

Dwoiaki/dwoisty - Дваісты - Dweiopas/dweiokas

Dwoiako - У абодвух напрамках - Dweiopey/dweiokay

Dwoie/dziele na dwie częśći - Двое/дзялю на дзьве часткі - Ing dwi dali skiriu/dweinu

Dwoistość - Дваістасьць - Dweiste

Dwór - Двор - Didżianame/senis/giwenimas didżiuniu/u Kościuszki Dwaras (выступае ў форме Dwarosie але Смочынскі таксама пацьверджае Dwaras)

Dworski - Дворны/дваровы - Dwariszkis

Dwór we wśi - Двор у сяле/вёсцы - Dwarćius

Dwudźiesty - Дваццаты - Dwidesimtas

Dwusetny - Двухсоты - Duśimtinis

Dy

Dychawica - Дыхавіца/астма - Dusulis (?)

Dychawiczny - Дыхавічны - Dusulingas

Dyl - Дуля - Łynta iłga/zomatine

Dylowanie - Дыляваньне - Zomatis/twora (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/кагнат з pol. twarz) łyntu

Dym - Дым - Dumay

Dymny - Дымны - Dumays kwiepius

Dyscyplina którą się biczuią - Дысцыпліна якой бічуюцца - Dirzeley kureys płakasi/riksztes/szniureley

Dyscyplina/biczowanie - Дысцыпліна/бічаваньне - Płakimasis/sawis paties płakimas

Dyszący - Дыхаючы - Dwasuoias

Dysze/dycham - Дыхаючы - Dwasuoiu/kwepuoiu

Dz

Dzban - Збан - Puodas su usamis/Zbonas (lit. Збан/pol. Dzban)/у сучаснай żm. Ozbuons

Dżdżawy/dżdżysty - Дажджлівы - Lietingas

Dziad/oycow abo matczyn oyćiec/dźiadek - Дзед - Diedas

Dziadowski - Дзедаўскі - Diedinis

Dźiał/rozdzielenie/podźiał - Разьдзяленьне/разьбіўка - Daliimas/perskirimas

Dziczeie - Дзічэе - Iżdikstu

Dźieci innych zwierząt - Дзеці іншых жывёлаў - Waykay zweru

Dźiedźic - Насьледнік/наступнік/пераемнік/спадкаемец - Tewiksztaytis (Tewas - бацька/тата)/tewaynis

Dźiedźictwo - Спадчына - Tewiksztiste/tewayniste

Dźiedźiczę - Атрымліваю у спадчыну/насьлядую - Tewaynisty apturiu/paweldźiu

Dziedziczny - Спадчынны - Tewiksztinis

Dziedziniec/podwórze - Двор/дзядзінец - Dwaras

Dźiegieć - Дзёгаць - Degutas

Dźieiow księgi - Гістарычная Кніга/кніжка/летапіс - Knigas weykału/historios

Dźięka/dźiękowanie/dźiękczynienie - Падзяка/дзякаваньне - Dekos/Dekawoimas

Dźiękować - Дзякаваць - Dėkawoti (lit. Дзякаваць)

Dźiekuię - Дзякую/Дзякуй - Dekawoiu (lit. Дзякую)/далей таксама Dėkui (lit. Дзякуй)/у сучаснай liet. Dėkoju/у сучаснай liet. Acziu (lit. Ацю)

Dźielca - Той які дзялі - Daliwa (?)/delćius

Dźień - Дзень - Diena/we współczesnym dżuk. dziena

Dźienny - Дзённы - Dieninis

Dźiesiątek żołnierzów - Дзясятак жаўнераў/салдатаў - Deśimtetas

Dźiesiątnik - Дзясятнік -Deśimtinikas

Dźiesięcina - Деясяціна - Deśimtine

Dźiesięć kroć - Дзесяць-кроць - Deśimti kartu

Dźiewka/Panna - Дзеўка/дзева/дзяўчына/панна - Ponna

Dźiewictwo/panieństwo - Дзявоцкасьць/нявіннасьць/цнатлівасьць - Mergiste/ponniste

Dźiewięć/dźiewięcioro - Дзевяць/дзевяцера - Dewini

Dźiewiętnaście - Дзевятнаццаць - Dewiniolika

Dźiewierz (brat męża) - Дзевер - Dieweris

Dźieża/koryto do ciasta - Дзяжа - Łowis/dieszka (?)

Dźiki - Дзікі - Dikas

Dźikość - Дзікасьць - Dikibe

Dziś - Сёньна/Сягодня/Сягоньня - Sindienu

Dźisieyszy - Сёньняшні/Сягоньняшні - Sios dienos

Dżuma - Чума/Паляндра (славяналітоўскайа і яцьвяская Багіня сьмерці/іншае імя Мараны/Мары[29])/we współczesnym liet. Maras (lit. Мор) (Марана/Мара - славянская Багіня зімы і сьмерці/латыская Мара - Маці Зямля/абрад тапленьня/спальваньня Мараны практыкаваны ёсьць таксама праз летувісаў)/у сучаснай żm. Mars

Dzwon - Звон - Warpas/Zwanas (lit. Звон)[30]

Dzwonek - Званок - Warpelis/Zwanelis

Dzwonię - Званю - Warpinu/Zwaniju

Dzwonić - Званіць - we współczesnym dżuk. Zwanyti

Dzwonnica - Званіца - Warpinićia/Zwaninićia (няма поўнасьці адносна скланеньня)/у сучаснай żm. dzwuonīczė

Dzwonnik - Званар/звоннік - Zwanininkas

E

(У Шырвіда няма слоў на "E")

Efekt - Эфэкт - у сучаснай liet. Efektas

Egoizm - Эгаізм - у сучаснай liet. Egoizmas

Egzamin - Экзамен - у сучаснай liet. Egzaminas

Ekonom - Аканом - у Касьцюшкі Ekonomas (?) (выступае толькі ў форме Ekonomay)

Ekonomia - Эканоміка - у сучаснай liet. Ekonomika (lit. Эканоміка)

Ekran - Экран - у сучаснай liet. Ekranas

Eksport - Экспарт/вываз - у сучаснай liet. Eksportas

Elastyczny - Эластычны - у сучаснай liet. Elastingas/elastinis

Elegancja - Элегантасьць/густоўнасьць - у сучаснай liet. Būdas (lit. Будзь?)/maniera

Elektryczność - Электрычнасьць - у сучаснай liet. Elektra/zaś w żm. Alektra

Element - Элемэнт/деталь - у сучаснай liet. Elementas

Emerytura - Пэнсія - we współczesnym liet. Pensija (lit. Пэнсія)

Emigracja - Эміграцыя - we współczesnym liet. Emigracija

Encyklopedia - Энцыкляпедыя - we współczesnym liet. Enciklopedija/zaś w żm. Encikluopedėjė

Energia - Энэргія - we współczesnym liet. Energija/zaś w żm. Energėjė

Epidemia - Эпідэмія - we współczesnym liet. Epidemija

Epoka - Эпоха - we współczesnym liet. Epocha

Etyka - Этыка - we współczesnym liet. Etika

Eucharystia/Wieczerza Pańska - Эўхарыстыя - Szwenta weczere

Ewangelia - Эвангелія - we współczesnym liet. Ewangelija

F

Fa

Fairka/piecyk ruchomy żelazny - Фаерка/печка рухомая жалезная - Ugniawiete prakielama/piećielus giełaźinis (пераход "g" у "ż")

Fałduię - Плісірую - Paraukau/raukszłes darau

Fałszerz testamentow - Фальсіфікатар тэстамэнтаў - Atmaynitoias testamento

Fałszerz monety - Фальсіфікатар манеты - Manietos gadintoias

Fantami płacić - Залогамі плаціць - Ażumokieimas dayktays ne pinigays

Fantastyk - Фантазёр - Nieku (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic) mustitoias

Fantastykuię - Фантазірую - Niekus mustau/żiedźiu/waydinu waydus darau

Fantazya - Фантазія - Zinkładare/waydadare/galibe

Obraz na fantazyey - Вобраз на фантазіі - Waydas/zinkłas

Fara/Kościół farski - Фара/фарны касьцёл - Baźnićia kuriosp priguli giwentoiey (пераход "g" у "ż") (Giwenimas - жыцьцё) kurios wietos (месца)

Farba - Фарба/хварба - Krośiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/у сучаснай dżuk. Kwarba (lit. Хварба)

Farbuię - Фарбую - Nudażau/dażau/krosiju (?)

Fazyan/bażant - Фазан/бажан - Teterwinas didisis

Fe

Ferezja (strój) - Фаразея/ферезыя - Iupa wirszutine/але у сучаснай liet. Feriazė

Fi

Figa drzewo - Інжыр дрэва/фіга дрэва - Figa medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Figa owoc - Фіга плод/садавіна/інжыр плод/садавіна - Figa wayśius

Figa nie doyrzała - Фіга раньнясьпелая/інжыр раньнясьпелы - Figa ne iznokusi

Figa sucha - Фіга сухая/інжыр сухі - Figa sausa (pra-bł-sł. *saušas/pra-sł. *suxъ)

Figluie - Блазную/сваволюю - Iuokiuosi/czmutawoiu (?) (гучы славянска але адкуль гэта?)

Figlarz - Блазан/жартоўнік - Szutas (ros. Шут)

Figowy - Фігавы - Figos

Filar - Слуп - Stułpas (lit. Слуп/ros. Столб/ukr. Стовп)

Filary w koło maiący - Слупы навакол маючы - Stułpus aplinkuy turinćios wiszkos (lit. Вышкі)

Fijołek - Фіялка - Fijołka

Fijołkowy - Фіялкавы - Fijołkinis

Fiuta (?) (daremny?) - Дарэмны - Niekus (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic)/niekadaris

Fl

Flak/flaki - Вантробы/чаровы/кішкі - Blekay (?)

Flaki kśiążki (?) - Вантробы кнігы? - Kartaklis (?)

Flasza - Бутэлька/Фляга - Pleszka

Flaszka - Пляшка/бутэлька - Pleszkiełe

Flegma - Флегма - Dregnumas kuno wunduoto

Fleytuch (tkanina lniana) - Клейтух? - Suskutos iż drobes

Fo

Folwarczyk - Фальварчык - Dwarćielus

Folwark - Фальварак - Dwarćius

Folwarkowy włodarz - Фальваркавы уладар - Priweyzdetoias dwarćiaus

Fontana - Вадаграй/фантан - Skirinia wundenine - даслоўны пераклад: Водная скрыня [31]

Foremny - Форменны - Indiewas (у Богу?)/piłnas dayłes/su menu padaritas

Foremnie - Форменна - Indieway/dayley

Forma na dzwon/działo - Хворма/форма на звон/гармату - Forma/у Межыніса Кworma (lit. Хворма)

Forma do wybijania pieniędzy etc. - Форма да выбіваньня грошы і інш. - Zime iżspaudżiama unt pinigu rc.

Formaty (?) - Фарматы - Łaksztay (?)/kurie kunigamus (?) duostis

Formierstwo - Ліцьцё - Moksłas iźspaudimo źimiu/ir pawayzdu (?) unt tauriu/unt szauksztu

Formierz co obrazy na wosku/gipsie/etc. wybija - Фармоўшчык што вобразы на воску/гіпсе/і інш. выбівае - Izspaudeias/żiedźius/pawayzdu (?) unt waszko/mieło rc.

Formuła w prawie/w kontraktach - Формула ў праве/ў кантрактах - Suraszas zodźiu/kurieys kas sieka/azuraszo kam ku/testamentu daro (pol. darzyć) rc.

Fr

Frambuga (łuk) - Фрамуга - Łankas (pol. łuk) iż muro/iż akmeniu (pol. kamienny) dungtis pusiałunkiey padaritas (pol. darzyć?)

Frant - Франт - Szutas/gierdinikas/bruzas

Frasunek - Фрасунак/смутак - Sieławartas apmauda/nerimastis/tużba (srb-chr. tužba)/rupestis śirdes (pol. serce)

Fraucmer mieysce (pokoje dla dam dworskich) - Фраўцымэр месца - Moteru giwenimas (pol. życie)/butas/mergu bukłas/mergawiete

Fraucmer/persony - Фраўцымэр/асобы - Pasekieiu pułkas

Fręzla (Muchra, Frędzel?) - Абза/махра/бахрома - Makray/rubu ir kitu redikłu/kutay/maknos

Frezja - Фрэзія - у сучаснай liet. Frezija

Fryszt/wytchnienie zmowne w potyczce - Адцяжка/зацяжка/Перадышка змоўная ў сутычцы - Atilsis nuog kurawimo sukakio abieiu szalu/palauba ne iłga nuog kariones

Fu

Fuguię - Фугую - Poźiju (pol. spajać?)/iżpoźiju/pozius darau

Fundator - Фундатар - Azugulditoias/padaritoias pilies/miesto rc.

Funt - Фунт - Waszkas/funtas

Funtowy - Фунтавы - Waszko metu turis/funtu swerius

Furman - Фурман - Weżtoias/wezeias (pol. wozić?)

Futro - Футра - Odos źweru/pamuszałas

Futrowanie ścian drzewiane - Футраваньне сьцян драўляных - Apmusimas/padingimas/aprindimas łyntomis śienu (pol. ściana)/indarimas sienosna łyntu

Futruię (wylepiam gliną, gipsem etc.) - Футрую - Apkału/apimuszu/padingiu sienas łyntełemis/marmuru/akmenimis rc.

G

Ga

Gać - Гаць - Pagrindimas (ros. Гряда) kiela raysty

Gacę - Гачу - Grindźiu kielu raysty

Gachowanie (Prowadzenie rozpustnego życia, uczestniczenie w nocnych hulankach) - Практыкаваньне распуснага жыцьця - Naktinis siautimas

Gachuię/po nocy chodzę szaleiąc - Практыкую распуснае жыцьцё/па ночы хаджу шалеюць - Nakti siaućiu/daużausi

Gadam - Гавару - Kałbu (pol. chełbać/пераход "k" у "ch")[32]

Gadacz - Чалавек які больш гавары - Kałbetoias

Gadźina - Гадзіна/гадзюка - Iduyźiemasłunka

Gagatek (gagat - węgiel brunatny) - Гагат - Akmuo iuodas - даслоўны пераклад: Чорны камень

Galant - Джэнтльмэн - Grażulis/у сучаснай liet. Dżentelmenas

Galas - Гал - Żuolinas (pol. zielny?) gumbas (pol. gęba)/у сучаснай liet. galas

Gaię sąd - Інаўгурую суд - Azusakau/tiekau tiesos darimu

Gałąź - Галіна - Szaka (pol. sęk/lit./ros./ukr. Сук/pr-wsch-sł. сѫкъ/pra-sł. *sǫkъ)

Gałązka - Галінка - Szakiałe (ros. Сучок)

Galban drzewko - Гальбан дрэўка - Medelis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) Syrios - даслоўны пераклад: Сырыйскае дрэўка

Galbanowy sok - Гальбанавы сок - Sunka medelo syrios

Galę piłę (rzucam piłkę?) - Кідаю мяча - Paduomi (pol. podaję) piliny

Galę (podsuwam) co komu - Падсоўваю што каму - Pademi kam

Galera - Галера - Eldija (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия) su irkłays

Gałęźisty - Галінавы - Szakotas

Ganek - Ганак - Wiszkos (lit. Вышкі))/у сучаснай liet. gonkos/у сучаснай żm. guonkas

Gardło - Горла/рыла - Gierkłe/gurklis

Garb - Горб - Kupra (?) (пераход "k" у "g"/пераход "p" у "b"/мэтатэза?)

Garbaty - Гарбаты - Kuprotas/kupris

Garbarz - Гарбар/кушнер - Odinikas/kaźiemekas

Garbię się - Горблюся - Susiłynkiu/kuprinuosi

Garbuię - Дублю - Nuszutinu płaukus odu

Garniec/miara - Гарнец/мера - Puodas/miera

Gąśię - Гусяня/гусянё - Zusitis (пераход "z" у "g")

Gąsienica - Вусень/гусеніца - Kirmełe (pra-sł. črŭvĭ)/pukine/zoline

Gasnę - Гасную - Gistu

Gąsior - Гусак - Zusinas (пераход "z" у "g")

Gaszę - Гашу - Giesu

Gay (lasek) - Гай - Goius

Gayda/duda - Гайда/дуда - Didinikas/dudelnikas

Gd

Gdaczę - Кудахчу - Kudokiu

Gdakańie - Кудахтаньне - Kudokimas

Gdy - Калі - Kad/kadu

Ge

Gęba - Морда - Burna (błg. бърна)

Gęga gęś - Гергечу гусь - Kagiana/Kagaguoia zusis

Gęś - Гусь - Zusis (пераход "z" у "g")

Gęśi - Гусі - Zusinis

Gęśćieie - Рабіцца шчыльным/густым - Sutirsztu/tirsztu tumpu/sukietu

Gęstość - Шчальнасьць/таўшчыня/густата - Tirsztibe (?) (lit. Таўшчыня?)

Gęsty - Шчыльны/густы - Tirsztas (?)

Gi

Giermak (ubiór męski kroju węgierskiego) - Мужчынскі строй вугорскага крою - Iermekas (?)

Gies/gżenie (?) - Гзіцца - Giloimas (?) pekaus

Gl

Gładki - Гладкі - Iżtrintas/głuodas

Gładzę - Гладжу - Iżtrinu/głodinu/szweyćiu (наступная сакральнасьць?)

Gładzenie - Гладзь - Iżtrinimas/głuodinimas

Glanc - Бліск/бляск - Swideimas (pol. światło)

Głancowny - Бліскучы - Swidus

Glancuie - Палірую - Swidunti darau/swidinu

Głaskanie - Лашчэньне - Głostimas

Głaszcze - Лашчу - Głostau

Głębokość - Глыбокасьць - Gilibe/giłuma (?)

Głęboki - Глыбокі - Giłus

Głęboko - Глыбока - Giliey

Gleyt (list żelazny) - Глейт/жалезны ліст - Łaksztas (?) (pol. liść?) nuog wiresniu duotas/del apginimo nuog prieśiniko (pol. przeciwnik)

Glista - Чарвяк - Kirmełes (pra-sł. črŭvĭ)

Głodny iestem bardzo - Я вельмі галодны - Baduoiu łabay/badu mirsztu (pol. umierać)

Głóg - Глог - Erszkietis (pra-sł. restiti/lit. рэсціць/ros. рестить)[33]/у сучаснай żm. Goduobė (?)

Głoszę/rozgłaszam - Абвяшчаю - Gierdenu/naśinu

Głowa - Галава - Gałwa

Głowacz/wielkogłowy - Галавач/вялікагалавы - Didźiagalwis/galwius

Głowiasty - Рэпчаты - Galwingas

Główka/główeczka - Галоўка - Gałwełe

Główka czosnku/cebule - Галоўка часнаку/цыбулі - Gałwełe/skiltis

Głownia gaszona - Галаўня гашаная - Nuodeklis azugiesis

Głownia żarzysta - Галаўня яркая - Nuodeklis degus (pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż")

Głównie - Найболей/галоўным чынам - Galwingay

Główny - Галоўны - Galwingas

Głowy bolenie - Галавы баленьне - Gałwos sopulis

Głupi - Дурны - Durnas (pol. durny/lit. дурны)/padukis/paswaygis

Głupiec - Дурань - Durnius/padukielis/paswaygielis

Głupie - Дурное - Durnay/padukusiey/paswaygusiey

Głupiomowność - Дурнамоўнасьць - Durna kałba ([34])

Głupiomowny - Дурнамоўны - Durna kalbis

Głupstwo - Глупства - Durnibe/padukimas/paswaygimas

Głuszec - Глушэц - Tetirwinas kurtinis

Gm

Gmach - Гмах - Senis/pałoćius

Gn

Gniazdo - Гняздо - Lizdas (pra-bł-sł. *nisdá, пераход "n" у "l")

Gnida (?) - Гніда - Glinda

Gniew - Гнеў - Rustibe/ale we współczesnym żm. zlastis (pol. złość)

Gnieżdze się - Гняздуюся - Lizdu darau/kłoiu

Go

Godło - Герб - Zinkłas/łemimas/nuołayma

Godnie - Годна - Wertay (lit. Варты/pol. wartość?)

Godność - Годнасьць - Wertibe

Godny - Годны - Wertas

Gody - Годы/свадзьба - Swodba (pol. Swadźba/lit. Свадзьба/st-lit./ros. Свадьба)

Godowy - Годавы - Swodbinis

Goduię/na weselu iestem - Годую - Swodboy esmi/swodbauiu

Goduię/gody sprawuię - Годую/годы выканую - Swodbu redau

Godzę się na co - Гаджуся на што - Paderu (?) (pol. podaruję?) unt to/susisymi/inderu/indarus/patogus esmi

Godzina - Гадзіна - Wałunda (Ale)/у сучаснай żm. і наступных тэкстах і слоўніках ужо як Adīna/Adina/Adyna (lit. Гадзіна)

Godzinny - Гадзінны - Wałundinis/per wałandu essus/Adininis

Gołąb - Голуб - Karwelis - dosłowne tłumaczenie: Krówka/mała krowa (Голуб корміць маладыя малаком як карова - адшуль назва[35])

Gołąbiątko - Голубятка - Karwełaytis

Gołębi - Голубі - Karwelinis

Gołębica - Голубіца - Karwelićia/patełe karwela

Gołębieniec - Голубянец - Karwelinićia

Goleń - Галёнка - Błauzda (?) (cz. Bérec?)

Gołocę - Агалю - Apdraszka/apipłeszau

Gołota/nie ośiadły - Галата/не аселы - Neturelis/nuogius (pra-bł-sł. *nōˀgas/pol. nagi)/grinius

Gołowąs/młodzik - Голавус/маладзік - Iaunikaytis/bebarzdis (pol. bez brody)

Goły - Голу - Plinas/grinas/nuogas

Gomółka (ser?) - Гамулка (сыр) - Surelis apwałus - даслоўны пераклад: Сыровая абалонка (?)

Gonię - Ганяю - Weiu (ад liet. Weias - вецер?)

Gonitwa - Ганітва - Waione/waioiamasis zaysłas

Gonta - Гонта - Skindelus/у сучаснай liet. gontas/у сучаснай żm. guonts/guonta

Gontowy - Гонтавы - Skindelinis/у сучаснай liet. gontinis

Góra - Гара - Kałnas (pra-bł-sł. *kalˀnas/мажлівы кагнат з pol. czółno)

Gorączke mam - Гарачку маю - Karsćioiu/turiu karsztiny/degu (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż") karścieys

Gorczyca - Гарчыца - Garswicia

Gorę (płonę) - Гару - Degu/liepsnuoiu

Gorliwość - Запал - Degimas

Górny - Горны - Kalningas/auksztay essus

Gorszy - Горшы - Piktesnis/але ў сучаснай liet. blogesnis (lit. Благі)

Gorzałka - Гарэлка - Ariełka (lit. Гарэлка)

Górzyste mieysce - Гарыстае месца - Kałnotas

Gorzki - Горкі - Kartus (?) (przejście "g" w "k"?)

Gorzkne - Горкную - Karstu (?)

Gorzkość - Горкасьць - Kartibe (?)

Gość - Госьць - Swecias (pol. święty?)/жаноча - Wieśnia (pol. wieś/pra-sł. vьsь/pra-bł. *weiš-)

Gościniec - Гасьцінец - Wieszas kielas

Gościnne - Гасьціннае - Mokiestis nuog stoweimo padwarioy (pol. dwór?)

Gościnny człowiek - Гасьцінны чалавек - Swiećius milis (pol. miły?)/prijmus (pol. przyjemny?)

Gospoda - Гасьцініца/карчма - Padwaria (pol. pod dworem)

Gospodarz co goście przyimuie - Гаспадар што госьці прыймае - Padwarnikas

Gospodarz w swym domu - Гаспадар у сваім дому - Menusis (pol. miesiąc?) ape namu (pol. dom) priwayzdu/naminikas

Gospodarski - Гаспадарскі - Naminikinis/naminiko sunus/dukte rc.

Gospodarski/do gospodarstwa należący - Гаспадарскі/да гаспадарства прыналежны - Priwaydosp namu prigulis/nami kszistep priderus

Gospodarstwo - Гаспадарства - Naministe/nuomonia/protas aplink namu

Gospodyni w swym domu - Гаспадыня ў сваім дому - Naminikie

Gospodyni/co goście przyimuie - Гаспадыня/што госьці прыймае - Padwarnikie

Gotowanie - Варэньне/гатаваньне - Gaminimas/pririnkimas/priredimas (pol. przyrządzać?)/dabinimas

Gotowo - Гатова - Sugaminta/pririnkta/priredita

Gotowy - Гатовы - Pririnktas/prireditas iżreditas

Gotuię - Гатую/вару - Dabinu/priredau/surinku

Goźdź (Gwóźdź) - Цьвік - Winis/у сучаснай żm. Cweks (lit. Цьвік)/у сучаснай dżuk. Cwekas

Goździec - Рэўматызм - Susiwelimas płauku

Goździk - Гвазьдзік - Ziedas karuninis (pol. koronny?)/у сучаснай liet. Gwazdikas (lit. Гвазьдзік)

Gr

Grab (Drzewo liściaste lub krzew z liśćmi) - Граб - Skrobłas (pol. skrobać?)

Grabie - Граблі - Greblis

Grabię śiano/słomę/etc. - Граблю сена/саломай/і інш. - Grebiu

Graca ogrodnicza - Капаніца/матыка - Grebłelis giełaźinis (пераход "g" у "ż") darźiniku

Grad - Град - Łeday (pol. lód)

Gradowy - Градавы - Łedinis

Gramatyk - Граматык - Gramatikas

Granat - Цёмна сіны колер - Giełumbe burnatina (pol. brunatny?) arba melina (кагнат з pol. malina) (сіні)

Granica - Мяжа/рубеж/граніца - Siena (алузія да сьцены як мяжы?)/rubozius (lit. Рубеж)/gałas (сьмерць/канец/бок) (pol. żal/пераход "g" у "ż")/krasztas

Graniczę - Мяжую/гранічу - Sienu darau/rubeźioiu

Granicznik - Гранічнік - Rubeżitoias

Graniczny - Межавы/гранічны - Rubeżinis/sieninis

Grążę się - Узгружуся - Grimstu (?)/skistu

Grecki - Грэцкі/грэчаскі - Grakiszkas

Greczyn - Грэк - Grakas

Gręda (trucht koński) - Рысь коньскі - Riśćia (lit. Рысь/ros. рысь/ристать/scs. ристати)

Grele (kręgle) - Кеглі - Kołay kriegliey

Grób - Магіла/дол - Raksztis/grabas

Grobowy - Магільны - Raksztinis/grabinis

Groch - Гарох/гарошак - Zirniey (pol. ziarno?)

Groch prażony - Гарох пражаны - Zirniey sproginti (пераход "g" у "ż")

Gród - Горад - Biławiete/tiesawiete baioru

Grodź/ogrodzenie - Агароджа - Twora (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/кагнат з pol. twarz)

Grodze - Абгароджваю - Tweriu

Grodzki - Гарадскі - Baiorinis rasztinikas sudas

Grom - Гром - Grausmas/graudulis (?)

Gromada - Грамада - Kruwa/minia/daugielis (pol. dużo/пераход "g" у "ż")

Gromie kogo - Грамлю каго - Graudenu ku/baru

Gromie nieprzyjaciela - Грамлю непрыяцела/ворага/праціўніка/недруга - Graudenu neprietelu

Gromnica - Грамніца - Zwakie (?) grauduline

Gromnica/święto - Грамніцы/сьвята - Szwinte grauduline

Gromowy - Грамавы - Graudulinis

Grosz - Грош - Graśin

Groźba - Грозьба - Grumzda (?)/grumzdimas

Grożę - Гражу - Grumzdźiu

Groźno - Грозьна - Grumzdźiey/grumzstinay

Groźny - Грозьны - Grumzdus

  • Grubo - Тоўста/груба - Miąszo (pol. mięso?)/storay

Grubo (po prostu) - Сялянска/мужыцка - Mużikiszkay (lit. Мужык)/kiemiszkay

  • Grubość - Грубасьць - Miąszość/Drutis/dopełniacz - drućio/storumas

Grubość (prostackość/grubiańskość) - Сялянскасьць/мужыцкасьць - Mużikiste/kiemiste

  • Gruby - Тоўсты/грубы - Miąszu/drutas

Gruby/Grubijan. (grubiański/prostacki) - Сялянскі/мужыцкі - Mużikiszkas/kiemiszkas/netikielis/nerugielis/pas kiełmu augis pełenius/nełymtas

Gruca (z niemieckiego kasza) - Груца - Gruce

Grucha gołąb - Буркуе голуб - Brukuoia karwelis

Gruczoły - Залозы - Gumbas/Norikaulis

Gruczołowaty - Залозавы - Gumbuotas/norikaułotas

Gruda - Груда - Gruodas

Grudniowy - Сьнежаньскі - Gruodinis

Grudzień - Сьнежань - Gruodis

Gruntownie - Грунтоўна - Twirtay (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/pol. twardy)/drutay

Gruntowność/stałość - Грунтоўнасьць/сталасьць - Twirtibe

Gruntowny - Грунтоўны - Twirtas/stipras

Gruszka drzewo - Груша дрэва/ігруша дрэва - Gruśia dula (pra-sł. *kъdulja)

Gruszka owoc - Груша плод/садавіна/ігруша плод/садавіна - Dula

Gruzem nabijam - Абломкамі набіваю - Gruntays (?) pamuszu asłu

Gruzowaty - Абломкаваты - piłnas gruntu/gruntuotas

Gruzowy/do gruzu należący - Абломкавы - Gruntinis

Gruzłowaty - Абломкаваты - Gruntuotas

Gryczak/gryska - Грэцкая каша - Duona kwietiene iż miłtu łetesniu

Gryf - Грыф - Gryfas

Gryszpan - Яр-мядзянка - Krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/żalas warinis (lit. варыць?)

Gryz - Мука пшэнная - Miłtay (mąka) łeti kwieciu

Gryzę - Грызу - Krimtu/grauźiu

Gryzę się sam w sobie - Грызуся адзін у сабе - Krimtuosi pats sawimp/skrodżia śirdi (ros. сердце) man prieiauta/piktibe koki

Gryzonie - Грызуны - у сучаснай liet. Graużikai

Grządka w ogrodźie ziół - Градка/ляха ў агародзе/садзе зелені - Eźia (pol. miedza/lit. мяжа/ros. межа) (таксама - мяжа разьдзяляючая ворныя палі) darzo

Grzanka - Грэнка - Dźiowiene (?) (pra-bł-sł. *eynos?)/riekiełe (?) (pol. ręka?) duonos dźiowintos (pol. dziewięć?)

Grzbiećisty - Сьпінны - Nugaruotas/płaćios (pol. płuca?) nugaros

Grzebię w piasku/gmerzę - Тыкаю ў пяску/капаю - Krapsztau żiemi/kasu/kasineiu nagays

Grzebielucha - Ластаўка/касатка - Krekzde/urwine/urwosa giwenunti (pol. żyjący)

Grzebień - Грэбень/расчошка/грабянец - Szukos (pol. sęk/lit./ros./ukr. Сук/pr-wsch-sł. сѫкъ/pra-sł. *sǫkъ)

Grzebień u kura spodni/podgardłek - Грэбень у певеня ніжны/падгрудак - Pagurkłe

Grzech - Грэх - Nuodeme/nusideimas/prastoimas/kaltibe/але ў сучаснай żm. Grieks/у сучаснай dżuk. Griekas

Grzech powszedni - Грэх паўсюдны - Nusideimas kasdieninis/kaltibe atłeystina/prazunga maźiesne

Grzech śmiertelny - Грэх сьмяротны - Nusideimas mirtinis

Grzesznik - Грэшнік - Griesznikas/Griesznikus [36]

Grzmi - Грымі - Graudźia

Grzmot - Гром - у сучаснай żm. Dundūlis

Grzyb - Грыб - Gribas

Grzywna - Грыўна - Sidabro kiekas funtu

  • Няма поўнасьці ці гэта напоўна па-летувіску з рацыі, што па-лацінску было толькі "Vide". [37] [38]

Gu

Gumno - Гумно/Клуня - Kłuonas (lit. Клуня/балтызм, які дайшоў да славянскіх)

Gunia (strój górali karpackich) - Гуня - Gunełe

Guz - Гуз - Pukszłe/papauszkas/gumbas (pol. gęba)

Guźik - Гузік - Pugwićia/mazgielis/apskritas/але ў сучаснай żm. Guziks/у сучаснай dżuk. Guzikas

Gw

Gwiazda - Зорка/звязда - Zwayzde (lit. Звязда)/пасьля żwaigżde

Gwiazda iutrzenka - Ранішняя зорка/заранка/зараніца - Zwayzde Auszros (Auszra/Auszrine - Балцкая Багіня зараніцы - Зара-зараніца/нявеста Золаку)

Gwiazda wieczorna - Вечарніца/мілавіца - Zwayzde wakarine (Wakarine - Балцкая Багіня Вечарніцы) (pra-bł-sł. *wekeras/pol. wieczór)/у Мажвідаса Zwayzde weczierine (у мне няма поўнасьці адносна скланеньня/выступае толькі ў форме Paweczieres - пасьля вечара)

Gwiazdarz - Звяздар - Zwayżdinikas

Gwizdanie - Сьвістаньне - Swiłpuoimas (?) (lit. Сьвістаць?/сіпець?)

Gwiżdzę - Сьвішчу - Swiłpuoiu (?)

Gz

Gżegżółka/kukułka - Зазюля - Gieguze/у сучаснай żm. kukūżė (ros. кукушка)

Gzemsy - Гэзымсы - Karunos (?) muro/periuostuwes/iuostos muro

H

Ha

Halabart - Алебарда - Kirwis (lit. Крывічы?) dalginis

Halabartnik - Алебарднік - Kirwelnikas kieno pas is stowas

Hałun (Ałun) - Галын - Kwosas (pol. kwas)

Hałunisty - Галыністы - Kwosingas

Hałunowaty - Галынаваты - Kwositas

Harfa - Арфа - Arfa

Harfista - Арфісты - Zadeias unt Arfos

Hart - Гарт - Ażugrudimas (pol. grudzień/gruda?/Загартаваньне ад халодных марозаў гэтага месяца?)

Hartuię - Гартую - Grudinu/grudziu

Hasło - Пароль/лозунг - Zinkłas karioney del paźintes sawu ir neprietelu

He

Herb - Герб - Zinkłas/źime karalistes/baioristes

Herbata - Чай/гарбата - у сучаснай liet. Arbata/у сучаснай żm. Erbeta

Herbowy - Гэрбавы - Gieminines/wienoźimis

Herold - Герольд - Pasiuntinis/ape sundaru kałbus

Heroldska laska - Геролдьскі кій/жазло - Łazda pasiuntinio

Herst - Верхавод - Pirmas (pol. pierwszy/ros. первый) piktadaris/kurstitoias/maysztinikas

Hetman polny - Гетман/атаман польны - Kariawedis maźiesnes waldźios

Hetmanię - Камандую - Kariu wedu/wałdau

Hetmanienie - Камандаваньне - Kariowedimas/waldźioimas

Hetmaństwo - Гетманства - Kario wediste/kario waldźia

Hi

Hidzę co komu (brzydzę?) - Гіджу што каму - Pikdźiu kam ku/pikinu/darau supiktai/supiki pakrutinu

Hidzę kogo - Гіджу каго - Nopiktu kam darau/nopkiśdinu

Hijacynt kwiat y perła - Гіяцынт кветка і жэмчуг - Hiacintas źiedas ir źimciugas (lit. Жэмчуг)/у сучаснай żm. Hiacints kwietka (lit. Кветка) ir żemcziūgs

Historia - Гісторыя - Istorija

Historyk - Гісторык - Historios raśitoias/Historiuraśis

Ho

Hołd - Дзякла/даніна - Dokłe (lit. Дзякла)[39]/donis (pol. danina)

Hołdownik - Васал/леннік/даннік/у st-lit. дякольникъ (дзяклальнік) - Dokinikas/doninikas

Hołdowny - Ленны/васальны - Doninis/doklinis

Hołduię komu - Пакланяюся каму - Doni kam moku/dokły duomi

Horda Tatarska - Татарская Арда - Sueyga/wisotine Totoriu

Hoyne częstowanie - Шчодрае частаваньне - Skalsi/gausi/apstinga puota/girte (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")

Hu

Huczy sowa - Грымі сава - Aysuota pełeda/apuokas (pol. puchacz/пераход "ch" у "k")

Huk/hukanie - Гук/гуканьне - Sniekieimas/niukieimas/trunksmas/dundeimas (pol. dudnienie)

Hukam - Гукаю - Nukiu/dundu

Humerał - Гумерал - Dungałas (pol. żal/пераход "g" у "ż") unt pećiu wilkiamas terp rubu kunigu

Hurmem - Гуртам - Upu/kruwu/pułku (?)

Huta śklana - Гута шкляная - Stiklinićia (ros. стекло/pra-sł. *stьklo)

Hutnik - Гутнік - Stiklinikas

I

Ia

Ia - Я - Asz (pra-sł. аzъ/błg. Аз/sło. jaz)/aśieyn

Iabłecznik - Яблычны пірог - Kruśinis (pol. okruch/okruszek)

Iabłko - Яблык - Abuolis (pra-bł-sł. *āˀbōl/pra-sł. *ablъko/ros. Яблоко/lit. Яблык/мэтатэза)

Iabłoń - Яблыня - Obelis

Iachanie - Еханьне - Waźiawimas (pol. woźić)

Iadam - Ем - Dażnay (często) eimi (pol. jem)/walgineiu (lit./ukr./ros. волога) (нэалягізм з XVI стагодзьдзя/мажлівы нэасемантызм, які павінен азначаць: змочваць (сьліною)/зьмякчаць (у вуснах))

Iadę - Еду - Waźiuoiu

Iadę na koniu - Еду на каню - Ioiu (pol. iść?/jechać?)

Iadę na woźie - Еду на машыне - Waźiuoiu

Iadę w łodźi/etc. - Еду ў лодзі/і інш. - Weżuosi ełdiju (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)/iriuosi persikielu per wundeni

Iadę/ieżdżę na koniu - Еду/езьджу на каню - Iodau unt ko

Iagnię - Ягня/ягнё - Gieras (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)/gierelis

Iagoda - Ягада - Uuoga (pra-bł-sł. *óʔgaʔ/ros. Ягода)

Iaię (Jajo) - Яйцо - Pautas (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Iaiecznica - Яечня - Pautine

Iak/dziwuiąc się - Як/дзівавацца - Kaypo? (ros. Как)

Iak bardzo - Як больш - Kayp abay

Iakoby - Якобы - Kayp butu

Iaki - Які - Koksay/kokias

Iako - Яка - Kaypo/kayp

Iakoby - Якобы - Ne/ut: ne zerkołas (ros. Зеркало) źiba (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)

Iakokolwiek - Яко-небудзь - Kaypgi/koktaygi/tiktay/koktay/norint

Iakoś - Як-небудзь - Kayp butu

Iakość - Якасьць - Kokibe/kayp ira but iuodu/bałtu rc.

Iałmużna - Міласьціна - Elmużna/у сучаснай żm. Almużna

Iałowica (młoda krowa niemająca jeszcze potomstwa) - Ялаўка/ялавіца - Berźdine/berzdźia/telićia

Iałowiec - Ядловец - Eglis (pra-bł-sł. *edli-?/pol. jodła?/pra-sł.jьgъla?/pol. jagła?)

Iałowcowy - Ядлоўцавы - Eglinis

Ianczarowie - Янычары - Kariaunikay Turku

Ianowcowy - Янаўцавы? - Nupinta wirwe/retis sparto żołes

Iarząbek - Арабок/рабчык - Ierube

Iarzębina - Рабіна - Siermukśnis (pra-bł-sł. *kermuṣ-/*śermuṣ-/srb-chr. srȉjemuša/sło. srę̑mša/crȉjemuša/čremsa/scs. чрѣмошь/ros. черёмуха/pol. czeremcha)

Iarzyna - Агародніна/гародніна - Iaway warpu neturi/kayp zirney/pupos/łyśiey

Iarzyna ogrodna - Агародніна/гародніна садовая/агародная - Wirałas darzo zolu

Iaskinia - Пячора - Oła/łindine/duobe (pol. dół?) gili

Iaskółcze ziele - Падтыньнік/жоўты малачай/цалідонія/цанцалея/бародаўнік - Akiu (pol. oko/lit. вока itp.) zołe/krekzdine/у сучаснай liet. dżidżioji ugniażolė (pol. ogniste ziele)

Jaśminowiec - Язмін - у сучаснай liet. Jazminas/у сучаснай żm. Jazmėns

Iasno - Ясна - Swiesiey/atwiromis/rayszkiey/ayszkiey

Iaśnieie - Ясьнее - Zibu (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)/świećiuosi/swidu/twasku

Iasność - Яснасьць - Swiesibe/zibeimas/świesa

Iaspid (jaspis) kamień - Яшма/яспіс - у сучаснай liet. Jaspis (у Шырвіда няма перакладу міма выступаньня гэтага слова)

Iata - Шопа/крама - Taworas (pol. tabor)

Iatki (miejsce, gdzie w średniowieczu sprzedawano mięso z uboju) - Мясны рынок - Mesinikas (pol. mięso)

Iawnie - Яўна - Zinomis/regietinay/poakim/atwiray (pol. otwarty)

Iawny - Яўны - Zinamas/ayszkus/regimas/atwiras

Iawor - Явар/клён ілжэплятанавы - Klawas (ros. Клён)/у сучаснай liet. jowaras/klewas

Iawor cudzoźiemski - Явар іншаземны - Klawas swetimos szalies

Iaz (zapora/tama) - Вадазліў/дамба/гаць/запруда/плаціна - Twora upey (рака) del zuwu (pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko) (рыба) gaudimo

Iazda - Язда - Raytininkay/raytis/joijmas (?)

Iaźwiec/borsuk - Барсук - Eżis (pol. jeż) swetimos szalies - даслоўны пераклад: Вожык з чужай краіны/у сучаснай liet. Barsukas/Obszrus (kasz. Jôpsc)/у сучаснай żm. Barsoks/Barsioks/у сучаснай suw. Obszrus/Obszrys

Id

Idę - Іду - Eymi (?)

Idę pieszo - Іду пешшу - Eymi pescias/pesciomis

Ie

Ięczmyk na oku - Ячмень на воку - Mieźis unt akies

Ieden - Адзін - Wienas (pra-bł-sł. *eynos)

Iedennaśćie - Аднаццаць - Deśimtas liekas

Iedlina - Елка/ядліна - Egłe (pra-bł-sł. *edli-?/pol. jodła?/pra-sł.jьgъla?/pol. jagła?)

Iedlinowy - Ядлінавы - Eglinis

Iedło (pokarm) - Ежа - Edis/dopełniacz - edźio

Iednak - Аднак - Wienok

Iednaki - Аднакі - Wienokias

Iednako - Аднака - Wienokiey

Iednakość - Аднакасьць - Wienokibe/wienatis/wienuweyde

Iednochoda - Аднапаходка - Eydine

Iednochodnik - Аднаходнік - Eydinikas

Iednodźienny - Аднадзённы - Wienadienis

Iednoistny - Аднаіснуючы - Wienos esśibes/wieno sunćiaus

Iednomyślnie - Аднадумаючае/аднамысьлячае - Wienasirdźiey (сэрца як розум)/wienu śirdźiu

Iednomyślność - Аднамысьльнасьць/аднадумкасьць - Sundara/wiena śirdis

Iednomyślny - Аднадумаючы/аднамысьлячы - Wienaśirdis/sundarus

Iednonogi - Аднаногі - Wienakois

Iednooki - Аднавокі - Wienakis

Iednoręki - Аднавокі - Wienarunkis

Iednorodny - Аднародны - Wienagimis

Iednorogi - Аднарогі - Wienaragis

Iednorożec - Аднарог - Wienaragis

Iedność - Аднасьць - Wienatis/wieniste

Iednostaynie - Аднастайна - Wienotinay/wieniokiey/ligiey

Iednostayność - Аднастайнасьць - Wienokibe/wienatis/wienotine

Iednostayny - Аднастайны - Wienokias/ligus

Iednowładca - Аднауладар - Wienawaldis

Iednowładctwo - Аднаулада - Wienowaldźia/wienawaldiste

Iednożeniec - Аднажнец - Wienamoteris

Iędrnieie - Стаіцца ядраным - Drutinuosi/żaluoiu (алюзія да здароўя траў?)

Iędrny - Ядраны - Zaluoius

Iedurny (jedyny) - Адзіны - Wienintelis

Iedwab - Ядваб/шоўк - Sziłkay (ros. шёлк)

Iedwabnica robaczek - Ядвабніца/шаўкапрадзіца чарвячок - Szilkine kirmełe (pra-sł. črŭvĭ) (пераход "cz" у "k")

Iedwabnik/co robi iedwab - Шаўкапрад/ядвабнік/што рабі ядваб/шоўк - Szilkinikas

Iedwabny - Ядвабны/шаўковы - Silnikis/iż siłku

Iedyny - Адзіны - Wienatijs/wienintelis

Iedynie - Толькі - Wieninteley

Iędza - Ведзьма/чараўніца - Gayła (pol. żal/пераход "g" у "ż") żweris/gaylinikte

Jedzenie - Ежа - у сучаснай żm. Jiedis

Iego mość - Яго мосьць - Iomilista (?)

Ieleń - Алень - Elnis/у сучаснай żm. таксама Alnis (lit. Алень)

Ielenie skóry - Аленнае скуры - Elnio odos

Ielonek rogacz - Жук-алень/рагач - Wabołas raguotas/у сучаснай liet. elniawabalis

Iem - Ем - Emi/wałgau (lit./ukr./ros. волога) (нэалягізм з XVI стагодзьдзя/мажлівы нэасемантызм, які павінен азначаць: змочваць (сьліною)/зьмякчаць (у вуснах))

Iemioła - Амяла - Emałas/у сучаснай liet. Amalas

Iemiołucha ptak - Амялушка птушка - Strazdas (pra-bł-sł. *trozdós/pra-sł. *drozdъ) (przejście "t" w "d"/dojście "s")

Jeść - Есьці - Esti (у сучаснай liet. агранічанае да жывёлін, аднак у лудзі толькі уніжальна як "жраць/жэрці")/у сучаснай żm. jiestė

Ieśień - Восень - Ruduo (pol. rudy)

Ieśienny - Восенны/асеньні/восеньскі - Rudenoinis

Ieśion - Ясень - Wuosis

Ieśionowy - Ясянёвы - Wosinis/iż wuosie

Ieśiotr - Асетр - Aśietras

Ieśli - Калі - Iey

Ieśli gdzie - Калі дзе - Iey kur

Iestem - Я - Esmi

Iestestwo - Існасьць/сутнасьць/істота - Esśibe/buytis (lit. будзь)/sunćius родны склон - sunćiaus

Ieszcze - Яшчэ - Dabar (pol. doba)

Ież - Вожык - Eżis

Ieźioro - Возера - Eźiaras

Jeżówka - Эхінацыя - у сучаснай liet. Eżiuolė

Ięzyczny - Язычны - Lieżuwnikas

Ięzyk - Язык - Lieżuwis (pra-bł-sł. *inźūˀ/pra-sł. *(j)ęzykъ)

Ięzyk mowa - Мова - Zodis/kałba/żadas/tarme (pra-sł. trъtoъ/ros. тороторить)

Ieżyny - Ажыны/яжыны - Kruminas/erszkietinas (pra-sł. restiti/lit. рэсціць/ros. рестить)

Ieżyny owoc - Ажыны плод/садавіна - Uogos erszkiecio

Ig

Igrzysko - Гульні - Zaysłay tuli/tekine/mintine (pra-bł-sł. *mintis - myśl/pol. myśleć)/rc.

Ik

Ikra rybia - Ікра рыбіная - Ikray

Ikrorodny - Ікрародны - Ikringas

Il

Ile - Колькі - Kiek (ros. Как)

Ilekolwiek - Колькі-небудзь - Kiekags

Ilekroć - Колькі-кроць - Kiek kartu

Ili (jak wielki/jaki) - Як вялікі/які - Kiekas

Ilkość (ilość) - Колькасьць - Kiekibe

Im

Im (dokąd?/qvo па-лацінску) - Куды? - Kuo

Imbier - Імбір - Imbieras

In

Inaczey - Іначай - Kitayp

Inakszy - Інакшы - Kitokias

Indych (indygo) - Індыга - Melinas (кагнат з pol. malina) krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/у сучаснай dzuk. Mėlynas kwarba (lit. Хварба)

Indyk - Індык/індычка - Gaydis iż Indios/у сучаснай liet. kalakutas (pol. kałakut)

Inegdy - Куды-небудзь - Kitadu

Inędy - Куды-небудзь - Kitu szalu

Inflanczyk - Інфлянчык - Inflancikas

Inflanty - Інфлянты - Inflantay

Infuła - Мітра - Infuła

Inszy - Іншы - Kitas

Intercyza - Шлюбны кантракт - Łaksztas (?) (pol. liść?) kam duotas sundaroy kokioy

Introligator - Інтралігатар - Kniginikas/knigu apdaritoias

Ir

Ircha - Замша/замш - Ierka (пераход "ch" у "k")

Is

Istność - Існасьць - Essibe/prigimimas/prigimtis

Istotnie - Істотна - Butingay (?)/esśingay

Istotny - Істотны - Butingas/esśingas

Iszczę się komu - Шукаю вошы каму - Izteysiu (?) kam

Iu

Iuż - Ужо/ўжо - Iau

Iutrznia - Ютрань - Unkstiwos małdos Baźnicios

Iz

Izba - Ізба - Troba kuriama

Izopek (Izop lekarski) - Ізоп лекавы - Izapas

Izop wino (Izop lekarski) - Ізоп лекавы - Izapinis winas/iż izapo sunka

K

Ka

Kabat/kaftan - Кафтан/жупан/каптан - Serdokas (pol. serdak)/iupa berunkowine (pol. bez rękawów)

Kacermistrz - Майстар ератыкаў/Ерасіярх - Mokitoias hereźios/pakłaydu pramanitoias

Kacerski - Ератычны - Heretikiszkas

Kacerstwo - Ерась - Hereźia

Kacerz - Герэтык/ерэтык/ератык - Heretikas (ератык)/puykas nauiu (pol. nową) moksłu krikścionistey sakitoias (хлапец абвяшчаючы новую навуку хрысьціянскую)/tiesos priesinikas (праціўнік праўды)/duśiazudis (забойца душы)

Kachel - Кафля - Cierepićia (ros. Черепица)

Kąćik w oku - Кут у воку - Kumpelis (?) (ros. скупец?)[40] unt akiey

Kącisty/kąty maiący - Куцісты/куты маючы - Kumpuotas (pra-sł. *kǫpa/pol. kępa)

Kaczka - Качка/вутка/уціца - Untis (pra-sł. *ǫtь/ros. утка/lit. вутка/уціца)

Kaczor - Качар - Seleźianius (ros. Селезень)

Kacznik/koyćiec kaczy - Качнік - Untinićia/kur untis peni

Kaczy - Качы/качыны - Untinis/unties

Kadłub - Судзіна - Sudine iżdrożta medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) wieno

Kaduk (cierpiący na padaczkę) - Кадук - Nuomaruo/kadukas

Kaduk/obumarłe dobra (spadek pozostawiony bez dziedziców) - Памерлая спадчына - Turte/kadukas-

Kadukowy (padaczkowy) - Падучкавы - Kadukinis/nuomaruonimis

Kadź - Кадзь - Kodis

Kadźidło/żywica - Фіміям/ладан/смала - Sakay (pol. sok) (смала) wieno medelo unt rukimo

Kądziel/len/abo wełna obwiniona koło drewna - Кудзеля/лён/або воўна абнятая кола драўніны - Kuodelis

Kąkol - Куколь - Kukalis

Kąkoleie - Куколее - Kukaluosna pawyrsti (pra-bł-sł. *wirt-/pra-sł. *vьrtě̀ti/ros. вертеть/pol. powrócić)

Kąkolny kąkolowy - Кукольны куколавы - Kukalinis

Kąkolisty - Куколісты - Kukaluotas

Kałdun - Вялікая бруха - Płene zarnas ażudingiunti

Kalędarz - Каляндар - Kalendorius

Kaleta (мяшок скураны на грошы і дробязі) - Калита/калета/колита (толькі старалітоўскае слова, у новай мове забытае) - Kolita

Kalina - Каліна - Putinas (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Kałuża/rów błocisty - Лужына/роў балоцісты - Kłanas (?)

Kałużysty - Лужынавы - Kłaningas (?)

Kamienieię - Камянею - Akmenijuosi/akmeninuosi/in akmeni pagriztu

Kamień prosty - Камень просты - Akmuo (pr-sł. *kamy, pr-bł-sł. *ak-mō, у славян наступіла мэтатэза)

Kamień choroba - Камень хвароба - Zwirzday (pol. żwir/lit. жвір) inkstuose ir kitur sopuli dari didi

Kamień cierpiący - Камень церпячы - Zwirzgdini ligu turis

Kamień ciosany - Камень сечаны - Akmuo kałtas

Kamień drogi - Камень дарагі - Akmuo brungus

Kamień dźiarstwisty - Камень жарсьцявы/жвіравы/жвір - Zwirzday/we współczesnym liet. Żwyras

Kamień kapłuni - Камень каплуні - Akmuo gaydźio romito

Kamień nie ćiosany - Камень не сечаны - Akmuo łauźiamas kałnu

Kamień mosiężny - Камень масянжовы/латугневы - Akmuo warinis (літ. варыць?)

Kamień młyński - Камень млынавы - Akmuo melćios girnu

Kamień młyński spodni - Камень млынавы ніжні - Akmuo melćios girnu apatinis

Kamień młyński zwierzchni - Камень млынавы верхні - Akmuo melćios girnu wirszutinis

Kamień niezgorzysty (nie palący się) - Камень не гаручы - Akmuo ne degus

Kamień probny/złotniczy/probierz - Прабірны камень/побны камень/пазалотны камень/крытэрый/паказальнік - Akmuo meginus/megininio

Kamień przeyrzysty - Камень празрысты - Szwaysus/wayskus akmuo

Kamień śkło rzeżący/szmergel - Камень шкло рэжучы/шмаргель/наждак - Akmuo stikłaskielis

Kamień trunny/grobowy - Камень магільны - Akmuo raksztinis

Kamień waga - Камень вага - Pundas (pol. funt/пераход"p" у "f")

Kamień z piany morskiey dźiurkowaty - Камень зь пены морскай дзіркаваты - Akmuo iż putos mariu/kiauras skiłetas

Kamienica - Камяніца - Akmenićia/namay akmeninie/plitiniey

Kamieńisty - Камяністы - Akmeningas

Kamienne góry - Каменныя гары - Kałnay akmeningi

Kamiennik/co łamie abo wyćina w górach kamieńie - Камяннік - Akmenikas

Kamienny - Камянны - Akmeninis/iż akmenio

Kamienny deszcz pada - Камянны ідзе дождж - Akmenimis lija (pol. leje)

Kamienny parkan grobla/wał - Камянны паркан плаціна/вал - Pilimas iż akmeniu

Kamionka/kupa kamieńi w polu - Кераміка/куча камяні ў полу - Kruwa (pra-sł. krovъ/st-lit./ros. кров) akmenu

Kamionka w łaźni - Кераміка ў бані/лазьні - Krosnis (pra-sł. krasьnъ)

Kamionowany - Камянаваны - Akmenimis azumustas

Kamionuię kogo - Камяную каго - Akmenimis ażumuszu

Kamyczek mały - Каменьчык малы - Akmenelis

Kamyczek ostry - Каменьчык востры - Akmenelis rupus

Kanar wino - Канар віно? - Winas

Kanawac (kanwa - tkanina) - Канва - Austuwas szilkinis tunkiey austas/ir sziurksztokas

Kancelaria - Канцыларыя - Kancelaria/rasztinićia karaliszkie

Kancer/wrzód wyiadaiący ćiało - Карцынома - Wotis (lit. вяха/ros. перевять?)[41] weźiu (?) wadinama

Kanceruię się - Карцыномуюся? - Woćiu weźiu (?) gadinuosi

Kanclerstwo - Канцлерства - Kanclieriste

Kanclerz - Канцлер - Kanclierius

Kanikuła - Канікула - Karsztimete/karsztos wasaros (lit. Вясна/pol. wiosna і да т.п.) dienos

Kanonia - Канонія - Kanonia

Kanonik - Канонік - Kanonikas

Kanonizowany - Кананізаваны - Iraśitas terp szwintu

Kanonizuię - Кананізаваны - Paskaytau terp szwintuiu

Kanpust (maślanka) - Масьлёнка - Pienas (mleko) (pol. piana - малако пеніцца) tirsztas (?) rugis

Kapa kościelna/kapłańska - Хуста царкоўная/касьцёльная/капланская - Skrayste (pol. skóra) (хуста) kunigu Baźnitine

Kapa którą bractwa nabożne w processyach noszą - Хустка якою брацтва набожнае ў працэсіях носяць - Apwałkałas processijose neśioiamas

Kapam kroplami - Капаю кроплямі/каплямі - Łaszu (?) (вытворная ад lietus?)/szłaku (pol. śląkwa/ros. слякоть)

Kapanie - Капаньне - Łaszeimas (?)/szłakieimas

Kąpanie - Купаньне - Maudimasis (pol. myć się/pol. mydło)

Kapary - Каперсы - Kaparay

Kapćie - Тапкі - Ciułkies megztos/але ў сучаснай liet. tapkės (lit. Тапкі)

Kapelan - Капелан - Kapelonas

Kapelusz - Капялюш - Brilus (lit. Брыль)/у сучаснай żm. brīlis/brīlios/brīlīs

Kapica (habit/strój mnisi) - Сутана - Miniku (pol. mnich) rubas

Kapie/przećieka - Капае/працякае - Łasza (?)/lietus teka per dungti

Kapie z drzewa/z dachu - Капае з дрэва/з даху - Łasza (?) medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)/szłakay puoła dungćio

Kąpię dźiećię - Купаю дзіця - Prausiu (pra-bł-sł. *prus-sk-/cz. prskat/srb-chr. prskati) wayku

Kąpię się - Купаюся - Maudasi/periuosi

Kąpiel - Купаньне - Mauditine

Kapitan - Капітан - Kapitonas

Kapitela/słupów śnicerskich nagłówek - Капітэль - Aguona unt stułpu/rc.

Kapituła/kanoników zgromadżenie - Капітул/канонікаў сход - Susirinkimas/sueyga/suśieimas Kanoniku

Kapituła mniska - Капітул кляштарны/манастырскі - Sueyga miniku

Kapka/kropla - Капля/кропля - Łaszas (?)/szłakas

Kapłan/Kśiądż - Каплан/ксёндз/сьвятар/жрэц/поп/сьвяшчэннік - Kunigas

Kapłanem zostać/oświęcić się - Ксёндзам застацца/асьвячацца - Paszwistis kunigu

Kapłański/księży - Іератычны/папоўскі/сьвятарскі/сьвяшчанніцкі - Kunigiszkas/kunigu

Kapłaństwo - Сьвятарства/сьвяшчэнства - Kunigiste

Kaplica - Капліца - Baźnićiełe/koplićia

Kaptur - Капюшон - Galwadinkte/gałwos dungałas (pol. żal/пераход "g" у "ż")

Kapusta - Капуста - Kopustay

Karacena (łuskowany pancerz/zbroja) - Карацена/карацына - Serdokas giełazinis (pol. żelazny) srieguotas

Karaś - Карась - Karosas

Karbowa laska - Карбовы шост - Łazda arba rikszte ipiaustita

Karbunkuł - Карбункул - Akmuo zarijnis brungus

Karcz - Пень - Kieras/szakmis medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) iżkirsto

Karczma - Карчма/гасьцініца - Girtuwe (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")/girties namay/у сучаснай liet. karczema/karcziama

Karczmarski - Карчмарскі - Giertuwinis

Karczmarz - Карчмар - Girtuwnikas

Kardynał - Кардынал - Kardinołas

Kareta/lektyka - Карэта/насілкі/насілы - Łowa/patałas ku iami swetimi neszdinasi (pol. noszona) ir weźimas kuriami musiszkiey wazineio

Karmazyn/farba karmazynowa - Кармазын/фарба/хварба кармазынавая - Krosa (lit. Краса?) rauduona

Karmazyn/chrościnka abo drewno - Кармазын/хмыз або драўніна - Medelis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) tos krosos

Karmazyn/materya karmażynem farbowana - Кармазын/матэрыя кармазынам фарбаваная - Iupa/arba kas kito nudarita tu krosu

Karmazynowy - Кармазынавы - Rauduonas

Karp - Карп - Karpis

Karta papieru - Карта паперы - Korta

Karta pisana/ceduła - Карта пісаная/цадула - Korta raśita

Karty kosterow - Карты гульня/ігра - Kortos zayslines

Karty pisaney iedna strona - Карты пісанай адна старонка - Wiena szalis kortos raśitos

Karuy/kmin polny - Кмен польны - Kminay

Karwasz - Эпалет жалезны - Runkowe giełaźine kareywiu

Karzą mię za co - Караць мяне за што - Kunkina mani ażu ku/kinćiu ażu nuodemi

Karzący - Той які карае - Kunkintoias/Płakieias

Karzę kogo - Караю каго - Kunkinu ku/płaku

Kąsam - Кусаю - Krumtau/kundu (pra-bł-sł. *kanˀd-)

Kąsanie - Кусаньне - Kundimas/krumtimas/krimtimas

Kąsek - Кусок - Kusnis

Kąskami - Кускамі - Kusnieys

Kasowanie - Касаваньне - Iznaykimas dekreto

Kasuię co - Касую што - Iznaykau/atmaynau/pagedinu/sułauzau kieno dekretu/testamentu/isakimu

Kaszel - Кашаль - Kosulis

Kaszerz (kacerz) - Сетка/мярэжа - Sumtis megztas del żuwu (pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko)

Kaszlący - Кашляючы - Kosulis

Kaszlę - Кашляю - Kosmi/kosiu

Kasztan drzewo - Каштан дрэва - Kasztanas medźias

Kasztan owoc - Каштан плод/садавіна - Rieszutis kasztano

Kasztanowaty - Каштанаваты - Kasztoninis

Kasztelan - Кашталян - Kasztelonas

Kąt - Кут - Kumpas (pra-sł. *kǫpa/pol. kępa)

Katafalk - Катафальк - Darine (pol. darzyć) pakasinose (pra-sł. *košǫ/pol. koszę/pra-sł. *kositi/pol. kosić) del didźiunu (pol. dziedziniec?)

Kątny - Кутны - Kumpinis

Katolicki - Каталіцкі - Wisotinis (паспаліты/усюдыісны) (liet. wisas - усё/pra-wsch-sł. вьсѣмъ/lit. усё/ros. всё/pol. wszystko/sło. ves)/wisur esus (усюды ёсьць)

Katolik - Каталік - Katolikas/Wisotinikas

Katowanie - Катаваньне - Baudimas (pol. budzenie)/kunkinimas/buzawoimas

Katownia - Катоўня - Płaktuwe/baustuwe

Katuię - Катую - Baudźiu/buzawoiu

Kauterium/apertura (rana bądź wrzód, przez które miały się wydalać z organizmu szkodliwe humory) - Апэртура - Pradegtine (рана паліцца як бы аправаюць нас) (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"/параўнай pol. woda ognista)/pradeginta kuno wieta del dregnumo iztekinimo

Kawka - Каўка - Kuosa/але ў сучаснай żm. таксама warnalė (lit. варона)/kuowoks

Kawalkator - Кавалькатар - Graźintoias/pratintoias arklu/źirgu/у сучаснай liet. bereitorius (pol. berajter)

Kawęczeć (niedomagać) - Недамагаць - Gayśinu giwenimu kami (жыцьцё з нас выгасае)

Kaydan/pęto - Кайдан/пута - Punćiey (пераход "t" у "ć"?)

Kazalnica - Казальніца - Sakitinićia Diewo zodźio/mokslinićia

Kazanie - Казаньне - Sakimas/moksłas/Diewo zodźio

Każdą razą/co raz - Кожным разам/што раз - Kas kartas

Każdy - Кожны - Kiekwienas/wienaskurisgi

Każdy z osobna - Кожны з асобна - Kiekwienas/skirium

Kazę/Kazanie czynię - Казаньне раблю - Sakau żodi Diewo/mokiu kałbu ape Diewu żmonemus

Kaznodźieia - Прапаведнік (у st-lit. казнодей) - Sakitoias/mokitoias Diewo zodźio

Ke

Kędy - Куды - Kur

Kędziorny drot - Кучаравы дрот - Giełaźis unt azurietimo płauku

Kęs/ukąszenie - Кус/кусок - Kusnis

Ki

Kichaiący - Чхаючы/чыхаючы - Sciaudus[42]

Kicham - Чхаю/чыхаю - Sciaudau/sciaudmi

Kichanie/kchnienie - Чханьне/чыханьне - Sciaudimas/sciaudulis

Kichać - Чхаць/чыхаць - у Шырвіда Cziusti/у сучаснай liet. cziaudėti

Kiedy - Калі - Kadu

Kiedykolwiek - Калі-небудзь - Kadunorint

Kiedykolwiek/kiedy tedy - Калі-небудзь/Калі тады - Kadu tadu/Kadungi

Kiedyś/niegdy/niekiedy - Колісь/некалі/калі-некалі - Ne kaday

Kiełbasa - Каўбаса/кілбаса - Deszra raumenine (мускульная) (pol. rumiana/ros. румяная etc.)

Kielich - Келіх/бакал/пацір - Kielikas/taure (рог да піціа ад тура/pol. tur)

Kieliszek - Кілішак - Kielikielis/taurełe

Kielnia murarska - Мулярская кельня/кельма - Sumtis muroriu

Kielnia wozowa - Вазовая кельня/кельма - Indetuwe gały weźimo

Kierat/którym co wyćiągają z dołu - Тапчак/якім што выцягаюць з ямы - Kaklis kurio ku iztraukia

Kierat/gdźie więźniowie robią w więźieniu/abo w górach kamiennych kruszcowych - Тапчак/дзе вязьні рабіць у цямніцы/або ў гарах камянных рудавых - Darbiwiete/kur kaliniey dirba

Kiermasz/rocznica poświącania kośćioła - Кірмаш/гадавіна асьвячаньня храма/царквы/касьцёла - Baźnićios paszwintimo metne szwinte

Kierz/krzak - Хмызьняк/куст - Krumas

Kieścień[43] - Кісьцень - Kiestenius

Kieszeń - Кішэнь/кішэня - Iupoy mayszelis/але ў сучаснай liet. kiszenė

Kijec - Кій - Buoźie (?) giełaźine trumpu kotu turinti

Kikut - Кукса - Sciunkłas (pol. szczątek)

Kilka - Некалькі - Kiekas

Kiła/choroba - Сыфіліс/пранцы - Kuyła

Kilkadzieśiąt - Колькідзесяць/Некалькі дзясяткаў - Kiekas deszimtu

Kilkadzieśiąt kroć - Колькідзесяць-кроць - Kiekas deszimtu kartu

Kila (kilka?) kroć - Некалькі-кроць - Kiekas kartu

Kilkanaście czego - Колькінаццаць чаго - Kiekolika

Kilanaście (kilkanaście?) kroć - Колькінаццаць-кроць - Kiekolika kartu

Kilim - Кілім - Dungałas (pol. żal/пераход "g" у "ż") arkio arba ko kito/у сучаснай liet. kilimas

Kiłowaty - Сыфілісавы - Kiłoćius

Kirść/łopatka dolna (biodro/ścięgno) - Бядро/сьцягно - Kulszisz (pol. kulsza)

Kirys - Кіраса - Płosztakies giełaźines/у сучаснай liet. kirasa

Kiryśnik - Той які ужывае кірасы - Giełaźinikas kariautoias

Kisiel - Кісель - Kisielus

Kita lnu - Пучок ільну - Griszte linu

Kitayka - Кітайка - Austuwas szyłkinis płonas

Kiwam ręką/głową - Ківаю рукой/галавой - Moiu gałwu/runku rc.

Kiwam ręką/chodząc/cholebię rękoma idąc/abo nogami śiedząc - Ківаю рукой/ходзячы/трэсьці рукамі/або нагамі седзячы - Siubuoiu runkomis

Kiwanie głową - Ківаньне галавай - Moimas gałwu

Kiy - Кій - Wezdas (lit./ros./błg. Вяз - вяз - кій з галіны вязу)/pagalis

Kl

Kładę - Кладу - Demi (?) ku kami

Kładę się spać - Кладуся спаць - Gułuosi (pra-sł. *legti/pol. leżeć/legnąć/мэтатэза)/eymi gułtu

Klaistr - Кляйстар - Klaystras

Kłam/kłamstwo/łeż - Хлусьня/мана/няпраўда - Miałas (pol. mały)

Kłamam/łgę/matam - Хлушу/ілгу - Mełuoiu/suku

Kłamca/łgarz/matacz - Хлус/ілгун/брахун - Mełagis/sukćius

Klamka - Клямка/дзьвярная ручка - Ażumeteklis/але ў сучаснай liet. runkena

Kłamliwie - Хлусьліва/ілжыва - Mełomis/sumełu

Klamra - Спражка - Usa giełaźine

Klamruię - Спражкую - Giełaźimis sukabinu

Kłaniam się - Кланяюся - Łynkteriu gałwu/tupauiu

Kłapam zębowa - Стукаю зубамі - Taukśiu/tauszkienu duntimis (pra-sł. *dęsna/lit. дзясны)

Kłapanie - Стуканьне - Tauszkieimas duntimis

Kłapouchy/obwisłych uszu - Абвіслых вушэй - Nułaysta ausis (pra-bł-sł. *auṣ-/pra-sł. *uxo)

Klaret wino - Клярэт (?) вінны напой/бардо - Winas nemiełotas/be melu

Klaskam abo klaszczę rękoma - Апладзірую рукамі - Plauksziu runkomis/płoiu

Kląskam gębą abo ięzykiem - Удараю мордай або языкам - Ciauksiu/lezuwiu plaukszteriu

Klasztor - Кляштар - Klesztarius/wienawiete giwenunciu miniku

Klasztor panieński - Кляштар дзявочы - Wienawiete Pannu Diewuy atsidawusiu

Klasztorny - Кляштарны - Klesztarinis

Klatka ptasia - Птушкавая клетка - Kłetełe paukśćiu

Klatka na zwierza - Клетка на зьвера/жывёлу/жывёліну - Kłetis zweriu

Klątwa kościelna/wyklinanie - Кляцьба/клятва царкоўная/выклінаньне - Astkirimas/iżmetimas iz draugies kriksźcioniu katoliku

Klausura ksiąg - Кляўзула кніг - Apikalos knigu

Klęczący - Той які кленчы - Kłupaius (ros. клупать)

Klęczę - Кленчу - Kłupau/kłaupiu/kłupuoiu

Klęczenie - Кленчэньне - Kłupawimas

Klęczkiem/klęcząc - Кленчучы - Kłupomis

Kleiowy/z klieiu drzewnego - Клеявы/з клею дрэўнага - Lipikay/medźio sakay

Klękam/padam na kolana - Кленчу/валюся на колена - Kłaupiu/Prykłaupiu unt kielu

Klękam przed kiem - Кленчу перад кім - Kłupau poakim ko/prikłaupiu unt kielu/puołu kielump

Klekocę - Клякочу - Tauszkienu/але ў сучаснай liet. Kletu

Klekotać - Клекатаць - Kleketai

Klekotka - Ляскотка - Tauszkiełe/але ў сучаснай liet. kleketas

Klepadło/kloc do ubijania źiemie - Клепадла/кавалак да ўбіваньня зямлі - Kułe

Klepię/czym płaskiem uderzaiąć kogoś/plaskam - Кляплю/чым пляскам удараюць кагось/пляскаю - Plauksziu/plaukszteriu arkli

Klepki - Дошкі - Medźiaga unt draskiniu/unt ałudźiu

Kleryk - Сьвятар/клерык - Sźwistinis (pol. światło)

Klęskacz (Klaskacz) - Той які апладзіруе - Plauszkietoias

Kley - Клей - Sakay/lipikay/у сучаснай liet. klijai

Kley ognisty/mokry/rzadki - Клей агнявы/мокры/рэдкі - Sakay skisti

Klej z drzew ćiekący - Клей з дрэў цякучы - Lipikay/sakay

Kley puszcza drzewo - Клей пускае дрэва - Łasza medźias/sakuoia

Kliniasto czynię/klinem puszczam - Клінавата раблю/клінам пускаю - Klinu łaydźiu

Klistera (lewatywa)/lekarstwo - Клізьма/лекарства - Waystas wienas klisterios

Klisterę komu dać - Клізьму каму даць - Klisteriu duomi

Klisterę wziąć - Клізьму ўзяць - Klisteriu imt

Kłobuczki rożey nierozwitey - Бутоны ружы неразьвітай - Gałwełes roźiu nieiżsikietusiu

Kłocę (mieszam) piwo/wino/etc. - Мяшаю піва/віно/і інш. - Drumsciu ału/winu rc.

Klon - Клён - Klawas

Klonowy - Клянавы - Klawinis

Kłosów zbieranie/pokłosie/pograbianie po żeńcach - Зьбіраньне каласоў - Warpu rinkimas/warparynkte

Kluię - Калю - Kału Snuku

Km

Kmieć/rolnik - Кмець/земляроб/селянін/мужык/рольнік/араты - Artoias/kiemionis

Kmiecy - Мужыцкі/сялянскі - Kiemioniszkas

Kmin - Кмен - Kminay

Kmiotka (żona kmiecia) - Кметка/сялянка - Kiemionka

Kmotr/chrzesnty oćiec - Кум/хрышчоны бацька (у st-lit. кмотръ) - Kumas

Kn

Knot do świece/do lampy - Кнот да сьвечкі/да лямпы - Knatas

Knot do rany - Кнот да раны - Knatelis źieyzdosp pridedamas

Knuię (Knieje?) - Густы лес/нетры/трушчоба - Runtau medźiu

Ko

Kobiel/kobiałka - у st-lit. Кобелка/кошык - Karbija (?) pinta

Kobierzec - Каберац - Kauras

Kobierzec Adźiamski - Пэрскі каберац - Kauras Persiszkas

Kobyła/klacz - Кабыла/кабыліца - Kumełe/aszwa

Kobylenie/kobylina - Вострае дрэва перад брамой/бар'ер - Azunstakłes gały ulićiu

Kobyli - Кабылін - Kumełes

Kobyłka u pętlic/aftek - Гафт - Usełe apliko

Kobza - Кобза - Instrumentas muzyku/później kobza

Koc - Плед - Dungałas warsnotas/gunia

Kocham się w czym - Кахаюся ў чым - Gieriuosi kami/milu (lit. Міласьць/pol. miłość) ku

Kochanek czyi/kochanie - Каханак чый - Meyłe kieno

Kochanie - Каханьне - Gierius/dopełniacz - geriaus/megumas

Kocię - Кацяня/кацянё - Kataytis

Koćiec ptaszy/klatka karmna - Птушкавая/кормная клетка - Kłetełe kurioy pakszcius peni/pauksztinićia

Koćiec gęsi - Гусіная клетка - Zusinicia

Koćiec kaczy - Качыная клетка - Untinicia

Koćieł (kocioł) - Кацёл - Katiłas

Koćielek - Кацёлак - Katiłelis

Kocowy/z koca - Зь пледа - Iż gunios

Kocyk - Малы плед - Gunełe

Koczkodan/kot morski - Малпа/мартышка (У значэньні герба - Марскі Кот) - Katas marinis

Koczor/pieniądz - Грош - Pinigas

Koię/błagam - Благаю/малю - Małdau (lit. Маліць)

koka kokosz/kwakam - Квакае курыца - kwaksi wiszta

Kokosz nieśna - Курыца якая носіцца - Wiszta neszunti/kuri desti

Kokosz co się wywiodła/kwoczka - Квочка/квахтуха - Kwerkszłe

Kolący/ościsty - Востры/асьцісты - Akstynuotas/digus

Kołaczek aptekarski/kołaczki - Калачак аптэкарскі? - Kusnelis/spirełe iż aptiekos

Kolanko we źdźble/rozgach/etc. - Каленка ў сьцяблі і інш. - Kielis

Kolankowaćieię/w kolanka rostę - Каленкавацею?/расту ў каленку - Kieluoiu

Kolankowato - Каленкавата - Kieluotay

Kolankowatość - Каленкаватасьць - Kieliste

Kolankawaty/knotawaty - Каленкаваты/кнатаваты - Kieluotas

Kolano - Колена - Kielis

Kolasa (koło) nakryta - Прыкрытае кола - Weźimas dingtinis

Kolca abo ogniwka w pancerzu - Калюшка або калцо ў панцыру - Vsos serdoko

Kolę/kołem idę/krążę - Калю/колям іду/кружляю - Aplink eymi/sukuosi/apsukay eymi

Kolę co kogo w oczy - Калю што каго ў вочы - Bado (pol. badam?) akis

Kolęda - Калядка - Koleda

Kolęduię - Калядую - Kaleduoiu

Koleią co czynię - Раблю нешта па чарзе - Eeylu ku darau

Kołek ostry - Востры калок - Wirbałas (pol. wierzba) asztrus

Kołem/kołkiem/w koło co czynię - Пастаянна нешта раблю - Apsukay ku darau/aplimkay

Kolera (żółć) - Жоўць - Dregnumas wienas terp (pol. cierpienie) kieturiu tulźis

Kolera choroba - Халера хвароба - Liga kolera

Koleryczny/kolery śiłą maiący - Халерычны - Dregnumu turis koleru

Koleryczny/kolerę ćierpiący - Халерычны/церпячы ад халеры - Koleru negailis

Koley na kogo - Чарга на каго - Eeyla unt ko

Kolikę (kolkę) ćierpiący - Коліку церпячы - Diguli turis

Kolikę ćierpię - Коліку цярплю - Digułu negalu/sergu

Kolká/głowká koląca ná ośćie/ná łopianie - Прыемная галоўка на чартапалоху/на лопуху - Gałwa warnałeśio/dagilo

Kołnierz u szaty - Каўнер - Kołnierius

Koło zgromadzenie ludzi - Сход лудзей - Draugie

Kołpaczek/kołpak - Каўпачак/каўпак - Kałpokas

Komedya - Камэдыя - Komedia

Komedią stroję - Камэдыяй раблю - Komediu darau

Komedyiny - Камэдыйны - Komedijnis

Komenda - Адміністрацыя парафіі - Rupestis ape kieno pleboniju

Komendarz - Адміністратар парафіі - Wietinikas plebono

Komiega - Камяга - Eldija izdrosta

Komin w izbie/abo w śieni/w komorze dla paleńia ogńia - Комін/дымаход - Kaminas

Kominnik (kominiarz) - Камінар - Kamienu szławeias/izbrakitoias

Komitywa/towarzysto podróżne - Кампанія/падарожнае таварыства - Draugie kielinga

Komora/mieszkańie abo schowańie - Камора/кватэра - Kamara

Komora naiemna - Найманая кватэра - Pasumditi namay

Kamorczasty/komorek śiła maiący - Каморавы - Kamaringas/daug kamarie turis

Komorka - Каморка - Kamarełe

Komorka w szkatule/w kalećie/w szafie/etc. - Каморка ў шкатулцы/у мяшку/у шафе/і г.д. - Kamarełe skrineley/kolitoy/rc.

Komorne - Аплата/чынш - Mokiestis ażu dali namu sumditu

Komora/komorą u kogo mieszkaiący - Пастаялец - Giwentoias kieno kamaro

Komornik/Urzędnik Pańskiey/Królewskiey komorze przełożony - Ураднік пры двары які выконвае функцыі судзьдзі - Kamarnikas

Komorny - Пакаёвы слуга/ахоўнік - Kamarinis

Kompas - Компас - Adinikas saułinis neśioiamas

Kompas morski - Марскі компас - Sudine mariu zwayzdes roditine/Adata mariniku

Kompatura/kopertura - Пэргамэнт - Pargaminas

Kompleksia - Комплекс - Gieras/sweykas kunas prigimimo

Kompleksiey miękkiey/rozkoszney/człowiek subtelnego ciała - Мяккага/Цудоўнага камплексу/чалавек далікатнага цела - Minksztakunis/minkszto/moteriszko kuno żmogus

Kompleksiey miękkość delikacka - Далікатная мяккасьць камплексу - Minksztibe kuno/łapibe/łapumas

Kompozycya szkolna/pisańie dla ćwiczeńia w łaćińie - Практыкаваньне лаціны - Pratinimasis łotinoy

Komża kapłańska - Сьвятарская комжа - Rubas kunigu lininis trumpas/у сучаснай liet. Kamża

Komżą noszący na sobie/w komżą ubrany - Комжу носячы на сабе - Bałtarubis kunigas/bałtays rubas apwiłktas

Koń chudy - Худы Конь - Arklis liesas (pra-sł. *лихъ)

Koń powodny - Запасны конь - Pawadnikas

Koń wodny/rzeczny (hipopotam) - Гіпапатам/Бэгемот - Arklis wundeninis

Koń z oślice - Конь з асьліцай - Arklis iz aślićios

Koń zrzucający - Сьцягнуты конь - Arklis metus

Konam - Паміраю - Mirsztu

Konanie/umieranie - Паміраньне - Mirimas

Końcerz (dzida) - Дзіда - Badoma giełaźis kareywiu

Końcowy - Канцавы - Galinis

Бібліяграфія

Слоўнік К. Шырвіда Катэхізм М. Мажвідаса Канстытуцыя 3 траўня Жамойцкая вікіпэдыя Летувіская вікіпэдыя Арацыя Тадэвуша Касьцюшкі Дэсаўрус Слоўнік літоўшчыны (бел.) Слоўнік Крыст'яна Ґоттлеба Мельцкэ Дзукійска-летувіскі слоўнічакЭтымалягічны слоўнік польскай мовы А. Брыкнэра Этымалягічны слоўнік летувіскай мовы Слоўнік летувіскай мовы Старалітоўскі (бел.) лексікон Слоўнік Фрыдэрыка Вільгэльма Гака Юшкевіч А-Дж Юшкевіч Э-Й Літоўская (бел.) дыялекталёгія Летувіска-латыска-польска-расейскі слоўнік Міколы Межыніса, Этымалягічны Слоўнік Літоўскай (бел.) Мовы - Усе томы акрамя 12, Этымалягічны Слоўнік Літоўскай (бел.) Мовы - Том 12, Слоўнік Кальвайціса, Слоўнік Куршата А-К, Слоўнік Куршата Л-З, Слоўнік Мошэйка, Слоўнік Нэссэльмана, Эрнст Фраэнкэль - Этымалягічны Слоўнік Летувіскай Мовы Слоўнік літоўскіх (бел.) гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча Жамойцка-летувіскі гутарковы слоўнік Жамойцка-летувіскія слоўнічкі Летувіскі слоўнічак жамойцкай мовы Летувіскі тэкст пра жамойтах і маленькі слоўнічак іх мовы Жамойцка-летувіскі слоўнічак Войцех Смочынскі "Słownik Etymologiczny Języka Litewskiego" (Этымалягічны Слоўнік Летувіскай Мовы), Ніна Баршчэўская i Мікалай Цімашук "Kulturowo-językowe dziedzictwo Podlasia - Tom I" (Культурна-моўная спадчына Падляшша - Том 1)


--マシオ (абмеркаваньне) 23:54, 23 травень 2017 (CEST)

Osobiste
Przestrzenie nazw

Warianty
Działania
Nawigacja
Języki i światy
Obsługa
Narzędzia
W innych językach