Artykuł Pierwszy Powszechnej Deklaracji Praw Człowieka

Zaczęty przez LarsEinar, Styczeń 25, 2013, 19:28:43

Poprzedni wątek - Następny wątek

Dynozaur

#30
Cytat: Towarzysz Mauzer w Styczeń 27, 2013, 16:58:20
CytatJedynym słowem, które zadało mi teraz ćwieka jest to "dźwięczenie". Mam tu problem, bo dźw' i dw' (analogicznie, ćw' i tw') są równie częste, więc dobrze by było, by były rozróżniane, a nie chcę sprowadzać się do użycia tu miękkich znaków. Zastosowanie tu ѕ jest kontrowersyjne...
Ja, no cóż, nie jestem tak orfodoksyjny i wprowadziłem zasadę, miękczone w całości są tylko skupiny /s/+C, w pozostałych zaś wyłącznie ostatnia spółgłoska. To  - choć nie rozwiązuje zupełnie problemu - przynajmniej poważnie zmniejsza liczbę przypadków, gdzie takie połączenia wyglądają szkaradnie.

A czy zdarzają się przypadki, że "tw" i "ćw" alternują ze sobą w tym samym rdzeniu? Jeśli nie, to w sumie można to цв/ѕв nieetymologicznie zastosować, nawet tworzy fajną symetrję z св/зв. Przypadków niezmiękczonego cw', dzw' jest na tyle mało, że można je olać (tak jak np. zdyskryminowałem zwierzę [зверя], trzeba po prostu pamiętać, że w tym wyrazie jest [zw'] nie [źw']).

Swoją drogą, nie muszę chyba mówić, że apostrof w Dynocyrylu to tak naprawdę pajerok, tylko że musiałem go niestety uprościć ze względów technicznych. Nie uznaję apostrofów w cyrylicy.
Jaranie się starem forem to pedalstwo, a Kwadrat i Seiphel to ciota i chuj.

P*lsko, cóżeś uczyniła ze swoim chrztem?
  •  

LarsEinar

Cytat: tqr w Styczeń 26, 2013, 20:41:41
Szczerze mówiąc, kiepski tekst do popisania się moją cyrylicą, tu nie ma prawie żadnych przypadków, w których moja wersja odchodziłaby od ogólnie przyjętego ,,standardu".

Dajesz inny! :)
Krótka lista osób, które nie rozumieją cyrylicy:
1. Kliment Ochrydzki
2. Piotr I Wielki
3. Vuk Stefanović Karadżić
4. Азъ
  •  

Wedyowisz

Wymyśliłem nowy znak dla polskiego /w/, odwrócone <л>:

Лотопааӈка.
зуда
поеха
ато

Z jednej strony pozwala on na zachowanie pewnej graficznej jedności z językami słowiańskimi, które nie wałczą, z drugiej strony przypomina nieco łacińskie <u>, a także iżycę, i nie wygląda aż tak rażąco w wyrazach takich jak ,,auto".

Rzecz jasna w Unikodzie się go nie uświadczy, najbliższym wizualnie odpowiednikiem, jaki udało mi się znaleźć, jest asomtawrulskie <Ⴎ>:

Лотопааӈка
зуда
поеха
ато
стань — обернися, глянь — задивися
  •  

LarsEinar

Cytat: Gubiert w Marzec 10, 2013, 13:16:34
pozwala na zachowanie pewnej graficznej jedności z językami słowiańskimi, które nie wałczą

Dlatego ja jako "Ł" używam czukockiego "Ԓԓ" (pomimo różnicy w wymowie), natomiast tam gdzie jest "U" (auto, Europa), zostawiam "Уу".
Krótka lista osób, które nie rozumieją cyrylicy:
1. Kliment Ochrydzki
2. Piotr I Wielki
3. Vuk Stefanović Karadżić
4. Азъ
  •  

Feles

Do tego przypomina z lekka iwrickie "waw". Podobuje mi się.
anarchokomunizm jedyną drogą do zbawienia ludzkości
  •  

Hapana Mtu

#35
Вшысцы ԉуԇе роѕѫ ԍѧ воԉнi i рöвнi поԁ взгԉѧԁем свеј гоԁноԍчi i свых прав. Сѫ онi обԁаҏенi розумем i сумiеԋем i повiннi постѧповач вобец iнных в ԁуху братерства.

Мiöԁ зажöлца вiанек пҏегҏанеј ԉаԁащнiцы. Выпарл ԍѧ ԁепрецјацјi зiнтегрованего журi, ԍѧгајѫц своiм јакже мiѫжшым јаблкiем заiсте по престiԁiгiтаторску безғоловiа зсыпу, ктöры то зе вԍчiбскѫ јѧткѫ оԁјеԇе в хыжым јају. Ԋе вiе, же так направԁѧ луԇi чѧ макја сенсем җунглi — јак гԁыбы защѫл ԇвiѧщеч з поԁԅемi ѕвон.
º 'ʔ(1)|z(0) + -(y(2))| = º 'ʔ(1)|z(2)|
  •  

Qrczak

Вшісці людє роѕѧ́ сѧ вольні и ро́вні под взглѧдем свей годносьті и свих прав. Сѫ́ оні обдарєні розумем и сумєнєм и повінні постѫповать въобец инних в духу братерства.

Мө́д зажө́лця вянек прєгряней лядачніці. Випарл сѧ депрецьяцьі зъинтегрованего жірјі, сѧгаѧ́ц своім якжє мѧ́жшім яблкем заисте по престјідјігитаторску безғоловя зсипу, кто́ри то зе всьтібскѫ́ ѧткѫ́ одъєдє в хижім яю. Нє вє, жє так направдѫ луді тѧ макъя сенсем џюнглі — як гдиби зачѧ́л дьвѧчєть з подзємі ѕвон.

Všyscy luʒ́e roʒõ śẽ volniy y róvniy pod vzglẽdem svej godnośćy y svyx prav. Sõ oniy obdařeniy rozumem y sumieniem y poviynniy postẽpovać v'obec ynnyx v duxu braterstva.

Miód zažółca vianek přegřanej ladačniycy. Vyparł śẽ deprecjacjy z'yntegrovanego žyriy, śẽgajõc svojym jakže miõžšym jabłkem zayste po prestiydiygytatorsku bezhołovia zsypu, który to ze vśćybskõ jẽtkõ odjeʒ́e v xyžym jaju. Nie vie, že tak napravdẽ łuʒ́y ćẽ makja sensem ǯungly — jak gdyby začõł ʒ́viẽčeć z podźemiy ʒvon.
  •  

Todsmer

Nie podoba mi się zachowanie jusu razem z jego unowocześnioną wersją. Tak samo nie lubię j. Niemniej jednak zainspirowałeś mnie do ulepszenia mojej wersji zapisu (do wersji raczej eksperymentalnej).

(депрецьяцьі przeczytałem jako dzierzecjacy, lol)

Nowa wersja mojej cyrylicy:

Мœ́д зажо́лца вӕнъ́к прегрӕнъ́й лӕдачници. Вʉпарл ся дɔпрэцьӕцьи¹ зъинтɔгрованъ́го жирʉ², сягая́ц своим ӕкже⁴ мя́жшим ӕблъкем заистъ́ по прɔстʉдʉгитаторску бъ́зъґоловӕ⁶ съсʉпу⁷, кто́рʉ то зъ встибскѫ́ яткѫ́⁸ отъеде⁹ въ хижим ӕᵫ. Неве, же так направдѫ луди тя макӕ сɔнсъ́м джунгли¹⁰ - ӕк гдʉбʉ¹¹ зачя́л двечеть зъ подъземи¹² zвон.

Cechy szczególne:
→ umiarkowana etymologiczność (moim zdaniem; myślę że niektórzy na forum mieliby na ten temat inne zdanie), celem poprzedniej wersji miało być zbliżenie zapisu do ortografii innych języków słowiańskich, teraz to zaloźenie spadło nieco w hierarchii priorytetów.
→ odejście od standardowego zapisu jotowańców
→ uproszczone znaki ʉ i ɔ (dzięki Gubiertowi za to ɔ)
→ ъ́ dla niejotowanego e (tutaj nie wiem, czy nie zastąpić tym także ɔ).
→ jusy długie i krótkie
→ zasadniczo pisownia łączna przyimków z opisywanymi wyrazami, przy czym przyimek oddzielony jest znakiem twardym gdy kończy się na spółgłoskę. Przy okazji zostaje rozwiązany problem zapisu z/ze - w/we. Przyimek można napisać osobno, gdy wystąpiłby problem w interpretacji pisowni łącznej - np. w przykładowym зъ подъземи - gdyby napisać to łącznie, byłby problem czy chodzi o зъ подъземи czy зъподъ земи (myślę zresztą, że to autor tekstu próbnego wprowadził celowo). W takich przypadkach opuszcza się zazwyczaj znak twardy (jeśli występuje).
→ jest znak na szcz i chyba jest analogiczny do niego znak na żdż.
→ znak v na ŭ (pochodna iżycy; nie lubimy innych diakrytyków niż akuty :) )
→ znak z na dz.





¹ - Po ц (jak i ж, ч, ш, х, i z) występuje miękki znak zamiast standardowego twardego.
² - Tu zdecydowałem się na taki zapis, mimo że жи to nasze ży, рʉ powinno być raczej zapisane ръи. No ale oszczędność znaków (jak i niestandardowe zbitki) podyktowała takie rozwiązanie.
³ - —
⁴ - Tu się waham z zapisem, może ӕк-же albo ӕкъже?
⁵ - —
⁶ - ґ jest zapisem opcjonalnym, najchętniej widziałbym zrównanie z x. Choć są tu pewne (niewielkie) przeciwskazania, jak na przykład hiena - ґена vel. xьена. Można z kolei po prostu używać г w zapożyczeniach słowiańskich.
⁷ - Moja cyrylica zachowuje rozróżnienie съ - зъ, choć nie jestem pewny, czy w tym przypadku użyłem właściwego przyimka.
⁸ - Tutaj przykład przyimka zapisanego oddzielnie - bo oddzielonego od opisywanego rzeczownika przymiotnikiem.
⁹ - Tak, zapisuję to отъ.
¹⁰ - Chyba jedyny dwuznak nie licząc znaków miękkich i twardych. występuje na tyle rzadko (i miałem problem ze znalezieniem odpowiedniego znaku), że mogłem to olać.
¹¹ - Tutaj podobnie jak w [⁴].
¹² - Wspomniany przeze mnie problem z dwuznacznością.
  •  

LarsEinar

Cytat: tqr w Kwiecień 24, 2013, 02:12:00
→ znak z na dz.

U mnie jest na odwrót, ale podobujemisiem ;)
Inspiracja SCSkim "dz", nieprawdaż? ;)
Krótka lista osób, które nie rozumieją cyrylicy:
1. Kliment Ochrydzki
2. Piotr I Wielki
3. Vuk Stefanović Karadżić
4. Азъ
  •  

Wedyowisz

#39
@tqr: te ligatury z <e> robią wrażenie łacińsko-cyrylicznej mieszanki (btw, nawet nie wiedziałem, że istnieje w Unikodzie ligatura ue)

Cytat⁷ - Moja cyrylica zachowuje rozróżnienie съ - зъ, choć nie jestem pewny, czy w tym przypadku użyłem właściwego przyimka.

Hm, a jak to dokładnie różnicujesz, зъ + D. i съ + N.? Już w SCSie występują użycie w rodzaju съ горꙑ; nie wiem, czy jest to dokładnie to samo, co из (tak samo nie wiem czym się to różni w rosyjskim).

Cytatznak v na ŭ (pochodna iżycy; nie lubimy innych diakrytyków niż akuty :) )

Mi się bardziej widzi łuczek/kamora w funkcji znacznika stopnia przymknięcia, pochylenia albo długości.

Cytatґ jest zapisem opcjonalnym, najchętniej widziałbym zrównanie z x.

Antyintuicyjne to ґ, już wolę Qrczakowe kreślone г. Albo spiritus asper :p

CytatTu się waham z zapisem, może ӕк-же albo ӕкъже?

-że myślę że warto pisać z łącznikiem przynajmniej w tych bardziej produktywnych przypadkach (gdzie ewidentnie nie wpływa na położenie akcentu). W skostniałych zrostach typu także ma to mniejszy sens, chyba że ktoś rz zapisuje stale jako ż (wtedy pojawia się kwestia dźwięczności).

Cytat(dzięki Gubiertowi za to ɔ)

NMZC.
стань — обернися, глянь — задивися
  •  

Spiritus

#40
Певнє выйдє, же нє знам сѩ на цырылицы, але ото почѫтковы зарыс Спиритушевицы, створёней дись з нудóв. Але ми сѩ огóлнє подоба:

"Вшыщы лудє роѕѫ сѩ волни и рóвни под взглѧдем свей годнощи и свыгь прав. Сѫ они обдарєни розумем и сумєнєм и повинни постѧповаць вобец инныгь в дугю братерства."

В презенцє додаѩ килка текстóв, ктóре дись собє прєконвертовалєм.

Мазурек Дѫбровскєго
Spoiler
Єще Полска нє згинѧля,
Кєды мы жыємы!
Цо нам обца прємоц взѩля,
Шаблѫ одбєрємы!

Марш, марш Дѫбровски,
З зєми влёскєй до Полски!
За твоим прєводем,
Злѭчым сѩ з народем!

Прєйдєм Вислѩ, прєйдєм Вартѧ,
Бѧдєм Полаками!
Даљ нам прїкляд Бонапарте,
Як звыцѩжаць мамы!

Марш, марш Дѫбрвски...

Як Чарнєцки до Познаня,
По швеѕким заборє,
Дла Ойчызны ратованя,
Врóцїљ сѩ прєз морє!

Марш, марш Дѫбровски...

Юж там ойцєц до свей Басї,
Мóви запляканы,
Слюгяй єно, поно насї,
Биѭ в тарабаны!

Марш, марш Дѫбровски...
[Zamknij]

Рота
Spoiler
Нє рюцим зєми скѫд наш рóд,
Нє дамы погрєщь мовы!
Полски мы нарóд, полски луд,
Крóлевски щеп пястовы!
Нє дамы, бы нас згнѧбиљ врóг!
Так нам допомóрь Бóг! [бис]

Аж до остатнєй кропли з жыљ,
бронїць бѧдємы дугя,
Аж сѩ розпаднє в прогь и пыљ,
Крїжацка завєругя!
Твєрѕѫ нам бѧдє кажды прóг!
Так нам допомóрь Бóг! [бис]

Нє бѧдѩ Нємєц плуљ нам в тварь,
Ни дєци нам германиљ!
Орѧжны встанє хуфєц наш,
Дугь бѧдѩ нам гєтманиљ!
Пóйдєм, гды забрьми злёты рóг!
Так нам допомóрь Бóг! [бис]

Нє дамы мяна полски згнєщь!
Нє пóйдєм жыва в трумнѧ!
На Полски имѩ, на єй чещь,
Подносим чоля думне!
Оѕыска зємє дядóв внук,
Так нам допомóрь Бóг! [бис]
[Zamknij]

Мы, пєвша брыгада
Spoiler
Легёны то жољнєрска нута,
Легёны то страцењцóв стос,
Легёны то, жољнєрска бута,
Легёны то офярны стос.

Мы, пєрвша брыгада,
стрєлецка громада,
На стос рюцилисьмы
Наш жыця лос,

На стос, на стос!

О иле мѫк, иле цєрпєня,
О иле крви, выланыгь лєз,
Помимо то, нє ма звѫтпєня,
Додаваљ сиљ, вѧдрóвки крес.

Мы, пєрвша брыгада...

Крїчели жесьмы стуманєни,
Нє вєжѫц нам, же гьцєць - то мóц!
Лалисьмы крев осамотнєни,
А з нами быљ наш дроґи Вóѕ!

Мы, пиервша брыгада...

Нє гьцемы дись  од вас узнаня,
Ни вашыгь мóв, ни вашыгь лєз,
Юж скоњчыљ сѩ час колятаня
До вашыгь серц, до вашыгь кєс!

Мы, пєрвша брыгада...

Умєлисьмы в огєњ запалю
Млёдєњчыгь вяр рознєциць скры,
Ниещь жыцє све дла идеалю
И своѭ крев и марєњ сны.

Мы, пєрвша брыгада...

Потрафи дись дла потомнощи
Остатки свыгь посьвѩциць дни,
Всьрóд фаљшóв сяць сєв шлагєтнощи,
Мязгѫ свыгь цяљ, жарем свей крви.

Мы, пєрвша брыгада...

Иначей сѩ дись запатруѭ
И трафиць гьцѫ до нашыгь душ
И мóвѭ, же нас юж шануѭ
Леч надшедљ час одвету юж!

Дисяй юж мы, єднощѭ силни
Творїмы Полскѧ, прёдкóв мит!
Жебы в тей працы нє безсилни
Зостанє вам потомны встыд!
[Zamknij]

Литво, Ойчызно моя!
Spoiler
Литво, ойчызно моя! ты йестесь як здровє;
Иле цѩ трєба цениць, тен тылко сѩ довє,
Кто цѩ страциљ. Дись пѩкнощь твѫ в цаљей оздобє
Видзѧ и описуѩ, бо тѧскнѩ по тобє.

Панно сьвѩта, цо Ясней брониш Чѧстогёвы
И в Острей сьвєциш Брамє! Ты, цо грóд замковы
Новогрóѕки огьраняш з єго вєрным лудем!
Як мнє дєцко до здровя поврóцилясь цудем
(-Гды од плячѫцей матки, под Твоѭ опєкѧ,
Офярованы поднёслєм мартвѫ повєкѧ;
И зараз моглєм пєшо, до Твыгь сьвѭтыњ прогу
Ищь за врóцоне жыцє дѩковаць Богу-)
Так нас поврóциш цудем на Ойчызны лёно!...
Тымчасем, прєнось моѭ душѧ утѧскнёнѫ,
До тыгь пагóркóв лесьныгь, до тыгь лѫк зєлоныгь,
Шероко над блѩкитным Нємнем розцѭгнёныгь,
До тыгь пóл малованыгь збожем розмаитем,
Вызляцаныгь пшеницѫ, посребряныгь жытем;
Гдє бурштыновы сьвєрёп, грыка, як сьнєг бяля,
Гдє панєњским румєњцем дѩцєлина паля,
А вшустко прєпасане якбы встѧгѫ, мєѕѫ
Зєлонѫ, на нєй зрядка цигє груше сєѕѫ.
[Zamknij]

Шара пєгёта
Spoiler
Нє ношѫ лампасóв, леч шары игь стрóй,
Нє ношѫ ни сребра ни злёта,
Леч в пєрвшым шерегу подѫжа на бóй,
Пєгёта, та шара пєгёта.

Машеруѭ гьлёпцы, машеруѭ,
Карабины блїщѫ, шары стрóй,
А прєд ними дрєвце салутуѭ,
Бо за нашѫ Полскѧ идѫ в бóй!

И идѫ, а в слёњцу колїше сѩ стал,
дєвчѧта зеркаѭ зза плёта,
А очы игь думнє утквёне сѫ в дал,
Пєгёта, та шара пєгёта.

Машеруѭ гьлёпцы, машеруѭ...

Нє граѭ им сурмы, нє хучы им рóг,
А сьмєрць им под стопы сѩ мёта,
Леч в пєрвшым шерегу подѫжа на бóй,
Пєгёта, та шара пєгёта.

Машеруѭ стрєлцы, машеруѭ...

Мярово багнетóв колїше сѩ ляњ,
А в серцу игь щера огёта,
Зе сьпєвем до бою выруша, йак в тањ,
Пєгёта, та шара пєгёта.
[Zamknij]

Боже! цось Полскѧ
Spoiler
Боже! цось Полскѧ, прєз так личне вєки
Отачаљ бласкєм потѧгиъ и гьвалї,
И тарчѫ Твоєй вшегьмогѫцей опєки
Од нєщѧщь, ктóре прїгнѧбиць ѭ мялї.

Прєд тве ољтарє заносим бляганє:
Ойчызнѧ, волнѫ поблёгосляв Панє.

Боже! цось Полскѧ прєз так личне вєки
Окрытѫ бласкєм потѧгиъ и гьвалї,
Нагле спод своєй усунѫљ опєки
И взнёьсљ те луды, цо єй слюжыць мялї.

Прєд тве ољтарє заносим бляганє:
Ойчызнѧ, волнѫ поблёгосляв Панє.

Тысь, цо ѭ потем, ткнѩты єй упадкєм,
Вспєраљ валчѫцѫ за найсьвѩтша справѧ
И гьцѫц сьвят цалї мєць єй мѧства сьвядкєм,
Всьрóд самыгь нєщѧщь помножыљ єй слявѧ.

Прєд тве ољтарє заносим бляганє:
Ойчызнѧ, волнѫ поблёгосляв Панє.

Нєдавнось забраљ волнощь з полскєй зєми
А лєз, крви нашей поплїнѧлї рєки;
Якже то окропнє то быць муси з теми,
Ктóрым Ты волнощь одбєрєш на вєки.

Прєд тве ољтарє заносим бляганє:
Ойчызнѧ, волнѫ поблёгосляв Панє.

Єдно тве слёво, вєлки громóв панє!
В гьвили нас з прогёьв вскрєсиць бѧдѩ здолне,
Гды знóв заслюжым на тве укаранє,
Обрóць нас в прогї, але прогї волне!

Прєд тве ољтарє заносим бляганє:
Ойчызнѧ, волнѫ поблёгосляв Панє.
[Zamknij]

Огóлнє рєч бёрѫц револуцїъ нє ма. Прїзнам, же найбардєй взоровалєм сѩ на цырылицы украињскєй, бо то она єст найближша мему серцу - дєвчына моєго брата єст Украинкѫ.

Повєм теж, же найвѩкшы проблем мялєм з ознацзанєм "ст" и "сц". Остатечнє задецыдовалєм, же бѧдѧ є означаљ вспóлным знакєм з "шч" - "щ'. Єднаковóж зазначам, же в якимсь текщє може сѩ появиць якись гёгьлик, ктóрего моглєм нє зауважыць (текщы єще спрєд усталеня тей засады).

То мóй пєрвшы полско-цырыличны проєкт! Прошѧ, нє бийцє!
  •  

Todsmer

Доценѣм пробѫ, еднак-же не відзѫ ту ніц інноваційнъго. От, колейна проба пісанѣ ціриліцѫ. Не-збит уданѫ зръштѫ.
  •  

Spiritus

#42
А чы быљбысь милї мóй дроги всказаць гёцяжбы найбардєй ражѫце твоим зданєм блѩды, бым мóгљ ѭ удосколалишь?
  •  

Hapana Mtu

#43
Запiсываԋе функцјонаԉных утварѕеԋ ԉ пҏез јего змiѧкщеԋе, а х јако мiѧккiего г. Гԇе iнԇеј те саме механiзмы сѫ ужыте ԁԉа нормаԉнего змiѧкщеԋа. В ефекче ԉiтера ь на коԋцу слöв быљбысь, мóгљ i инныгь пелнi тҏы зупелԋе iнне функцје.
º 'ʔ(1)|z(0) + -(y(2))| = º 'ʔ(1)|z(2)|
  •  

Spiritus

#44
Єсьли ходи о то "гь" дла "х" то рєчывищє прїзнаѩ сѩ до блѩду... По просту помылиљем те двє функцє - то "h" повинєнем записываць, яко "гь".
На цо пропонуєш змєниць єр на коњцу?
Цóж... нєщѧсне "л"... здаѩ собє справѧ, же поправнє повинно быць одвротнє, але узналєм, же то мóгљбы быць добры гест вобец традыцыйней писовни ляцињскєй, хоць, єсьли узнаєцє то за так карыгодне то завше можна то єднак змєниць.

Подсумовуѭц - то моя пєрвша цырылица дла Полщызны, вѩц нє дивѩ сѩ спецялнє, же єст в нєй тыле блѩдóв.
  •