Tekst źródłowy strony Be-tarask/Сьпіс славізмаў і балта-славізмаў у старалетувіскай мове

{{AM}}
'''Сьпіс славізмаў і балта-славізмаў у старалетувіскай (старабалталітоўскай) мове - гэта кароткі слоўнік польска-літоўска-летувіскі (балталітоўскі).'''

'''Wykaz slawizmów i bałtoslawizmów w języku starobałtolitewskim - to jest krótki słownik polsko-litewsko-bałtolitewski (lietuwiski).'''

'''Sławizmų ir bałtosławizmų katalogas wetuszoje (bałto)lituwių kałboje - tay ira trumpas łynkiszkai-litwiniszkai(gudolituwiszkai)-(bałto)lituwiszkas żodynas.'''
== Уступ ==
Ніжэйпададзены сьпіс мае на мэце сабраньне як найвялікшай колькасьці славізмаў і балта-славізмаў, якія існавалі ў летувіскай мове да XIX, а можа й нават XX стагодзьдзя, а якія засталі з гэтай мовы зьліквідаваныя з нацыялістычных, антыпольскіх і антыславянскіх прычынаў агульна. Гэта вельмі зьвязана з узьнікненьнем новай дзяржавы - Летувы (нібыта новай "Літвы", хаця гэта толькі балцкая частка былога ВКЛ якая незаконна зграбае цэлую Літву для сябе) праз балцкіх жыхароў былога ВКЛ, менавіта летувісаў як мы іх цяпер называем, якія прыдумалі што літвінам (у іх меркаваньні, такім чынам "летувісам" будзе больш правільнай назвай) можа быць толькі гэты чалавек які ведае балцкую мову, што было ў апазыцыі да даўняй, сапраўднай Літвы - талеранцыйнай і многа этнічнай, у вялікай большасьці славянскай і адбірала літоўскасьць літвінам для якіх родная была польская мова (цяперашнія палякі ў Летуве й Беларусі) як і гэтым літвінам для якіх родная была славяналітоўская мова, цяпер знаная пад назвай "беларускай" (у гэтай ідэалёгіі ўсе даўнія ліцьвіны маглі называцца толькі беларусамі - назвай выдуманай праз расейцаў). З прычыны новай вымогі адносна "літоўскасьці" (ці слушней "летувіскасьці") старая, летувіская мова перастала летувісам адпавядаць (ці як можна іх назваць адносна этнічнасьці - балталітоўцам/балталітвінам). У выніку таго вельмі многа славізмаў застала зьліквідаваныя з новай, летувіскай мовы, на месца якіх утворана многа нэалягізмаў, штучна даданых з палітычных прычынаў. І тут зьяўляецца мэта, менавіта факт што сучасная летувіская мова гэта мова ў вялікай часьці штучная. Па-мойму XIX стагодзьдзе гэта вельмі страшны час для вялікай колкасьці моў як і вялікая страта для мовазнаўцаў. Такім чынам я раблю гэты сьпіс з вышэй напісанай прычыны ў якім пастараюся выпісваць усе славізмы й балта-славізмы, маючы ціхую надзею што мовы перастануць быць выкарыстоўваныя да палітычных цэляў, а летувіская мова вернецца да даўніх, няслушна страчаных слоў, адначасова пазбываючыся штучна ўтвораных з чыста палітычных і ідэалягічных прычынаў. Маёй галоўнай гістарычнай крыніцай будзе слоўнік Канстантага Шырвіда. Іншыя крыніцы знаходзяцца ў бібліяграфіі. Увага, наперад пазначаю што сьпіс можа ўключаць у сабе памылкі, з увагі недастатковай веды адносна балцкіх моў. Калі ты знойдзеш нейкую памылку напішы мне пра гэта, калі ласка.

З паважаньнем (Ліцьвін/マシオ).

== Легэнда ==
'''Тоўсты тэкст''' - Славізм/Карэнна балта-славянскае слова/Слова неславянскага пахожданьна але запазычанае з славянскіх моў

''Курсіўны тэкст'' - Балцкае слова ці слова іншага, неславянскага пахожданьня

'''''Тоўста-курсіўны тэскт''''' - Славізм/Карэнна балта-славянскае слова ў іншым значэньні што ў славянскіх мовах. У выпадку каб слова складаецца з супольнага балтам і славянам члена і славянам пэўна чужага або каб абодвыя члены ёсьць славянам знаёмыя але адзін зь іх мае іншае значэньне цэласьць ёсьць курсіўная і тоўстая, з увагі, што немагчымым ёсьць адначасова запісваць адную частку курсіўна-тоўстым тэкстам, а другую толькі тоўстым ці курсіўным.

Zwykłe słowo - Старапольскае ці полськае слова.

Слова ў кырыліцы - Літоўскае (беларускае) слова.

(?) - Няма пэўнасьці адкуль гэта або ці гэта напэўна славізм. Калі хтось ар'ентуецца, прашу пісаць. Таксама калі слова ёсьць нечытэльнае.

lit. - Літоўская (беларуская) мова, ros. - Расейская мова, ukr. - Украінская мова, żm. - Жамойцкая мова, pol. - Польская мова, pra-sł. - Праславянская мова, liet. - Летувіская (балталітоўская) мова , łot. - Латыская мова, pra-bł-sł. - Прабалта-славянская мова, łuż. - Лужыцкія мовы, mor. - Мараўскія гаворкі, pr-bł. - Прабалцкая мова, cz. - Чэская мова, pr-wsch-sł. - Праўсходняславянская мова, błg. - Баўгарская мова, st-lit. - Старалітоўская мова (старабеларуская/руская[https://be-tarask.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0]), sta-pol. - Старапольская мова, dżuk. - Дзукійскія гаворкі (уласьцівая летувіская мова), scs. - Старацаркоўнаславянская мова, sło. - Славенская мова, srb-chr. Сэрбскахарвацкая мова, kasz. - Кашубская мова, suw. - Сувальскія гаворкі.

y - доўгае і або й, я думаю што рэшта таксама як у літоўскай (беларускай) клясычнай лацінцы.

== A ==
Abecadło - Абэцэда/азбука - '''Abecela'''

Aby - Каб - '''Arba''' (?)

Aby raz - Каб раз - ''Ben'' '''wienu''' (pra-bł-sł. *eynos) (каб раз) '''kartu'''

Ach - Ах - '''Ay''' (?)

Adamaszek - Адамашка - '''Adamoszka'''

Adamaszkowy - Адамашкавы - '''Adamoszkos''' ''rubas''

Adźiamski (perski) kobierzec - Пэрскі каберац - '''Kauras''' (ros. Ковёр/коврик/ukr. коверець[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/kobierzec]) '''iż Persios'''/'''Persiioy daromas''' (pol. darzyć/darować)/'''kauras Persiszkas'''

Adwent - Адвэнт - '''Adwentas'''

Affekt - Афэкт - '''Sirdies''' (pol. serce/ros. сердце) ''pakrutinimas''/''noras''/''gieydulis''/''pagieydimas''

Agrest - Агрэст - '''Uoga''' (pra-bł-sł. *óʔgaʔ/ros. Ягода) '''karti''' (?) (цёрпкі)/'''uoga''' ''zesirpus''/'''uoga''' '''zala''' (трава?)/у сучаснай liet. '''Agrastas'''

Akademia - Акадэмія - '''Akademija''' (У Шырвіда зь нейкай прычыны пераклад толькі на лаціну, але з увагі, што таксама называецца гэтая пляцоўка ў сучаснай liet. можна прызнаць, што ніводных зьмен што да гэтага слова не было)

Aksamit - Аксаміт - ''Audakłas'' '''iż siłku''' (ros. шёлк)

Akt - Акт - '''Aktas''' (шукай пад "'''Aktas''' ''ir poterej''..." [http://www.epaveldas.lt/documents/10165/20783/Knygos_1547-1863.pdf])

Akt w komedyey (komedii) - Акт у камэдыі - ''Weykałas'' (твор) '''komedioy'''

Aktor komedyiny (komediowy) - Актар камэдыйны - ''Weykieias'' '''komedioy'''/''weykius'' '''ku komedioy'''/'''aktoras'''

Aktykuie (Aktykuje) - Актыкую - ''Iraszaw'' (?) '''knigosna''' (lit. Кніга,ros./ukr. Книга) ''tiesos'' (праўда) - даслоўны пераклад: Кажу (?) кніжную праўду

Akwawita (Wódka/Gorzałka/Okowita) - Акавіта - '''Ariełka''' (lit. Гарэлка/ukr. Горілка/pol. Gorzałka)/'''dektine''' (liet. '''degti''' - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"/параўнай pol. woda ognista)

Alabastr - Алябастар - '''akmo''' ('''Akmuo''' - камень) (pr-sł. *kamy, pr-bł-sł. *ak-mō, у славян наступіла мэтатэза) '''alabastros'''

Alambik - Алямбік - '''Katiłas''' (pol. kocieł [https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/kocie%C5%82]) '''kuriami degina''' (?) (pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"?) '''żołes''' (pol. ziele) ''ir żiedus''

Alba kapłańska - Альба сьвятарская - '''Apwałkałas''' (у сучаснай liet. абалонка, а ў Шырвіда абалонка гэта '''Pawałkałas''', ці-бач выпадкова замяніў тут месцамі "a" і "p"?) '''Kunigu''' '''iłgas''' (pol. długi) '''drobinis''' (палатняны) (тоеснае з дробны/дробавы/дробязны, '''Drobe''' - палатно, параўнай з łuż. draby - аб вопратцы i z mor. zdraby - адзеньне)

Albo - Або - у сучаснай żm. '''Aba'''/у сучаснай liet. '''Arba'''

Alchimia - Альхімія - ''Auxadarine źinia''/''moksła''/але ў сучаснай żm. '''alkemėjė'''/у сучаснай liet. '''alchemija'''

Alchimista - Альхімік - ''Auxadaris''/'''Sidabradaris''' (pol. srebro)

Ale iednak (jednak) - Але аднак - '''wienok''' (pra-bł-sł. *eynos) (Не блытаць з ros./lit./ukr. венок/вянок/вінок)

Alakant (Wino z Krety) - Алякант - '''Winas iż Krietos'''/'''Krietinis'''

Alfabet - Альфабэт - у сучаснай liet. '''Abėcėlė'''/'''alfabetas'''

Alkierz - Алькеж - ''Kaładnikielis''/'''pawietis''' (lit. Павець)

Aloe (aloes) - Альяс - ''Suika'' (паводле http://www.thesaurus.flf.vu.lt '''Sunka''', такім чынам сок) '''żołes''' (трава) '''aloes'''

Altana - Альтанка/павець - '''Pawietis''' ''unt'' '''namu''' (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/пераход "d" у "n") '''essus'''

Ampułka - Ампула - ''Sudelis'' '''iż kurio winu'''/'''ir wundeni kielikan''' ''pila prieg miśiey''

Ananas - Ананас - у сучаснай liet. '''Ananasas'''/а ў żm. '''Ananasos'''

Anatomia - Анатомія - ''Zinia paraykimo sunariu''/але ў сучаснай żm. '''anatuomėjė'''/у сучаснай liet. '''anatomija'''

Ani - Ані - '''Ney'''

Ani tak ani owak - Ані так ані інакш - '''Ney teyp''' (?), '''ney sieyp''' (сяк?)

Ani tam ani sam - Ані там ані сам - '''Ney tin, ney śin'''

Ani tu ani tam - Ані тут ані там - '''Ney tia, ney ti'''

Anioł - Анёл - '''Anyełaś'''

Anioł stróż - Анёл апякун - '''Anieła sargas''' (pra-sł. stȏržь?)/'''priweyzdetoias''' (pol. wejzrzę?) (даглядач?)/''apgineias żmogaus''

Ankra - Якар - ''Sukaba''/''suwara'' '''muro'''

Ankrowanie/klamrowanie - Паяньне - ''Sułeydimas''/''suleyda'' '''akmeniu'''/'''arba''' ''sukabinimas'' '''namu''' ''státimy''

Ano/a ono - Ано/а яно - '''Ountay'''

Apostoł - Апостал - '''Apaształas'''/''nusiuntinis''

Apteka - Аптэка - '''Aptieka'''

Aptekarka - Аптэкарка - '''Aptiekorka'''

Aptekarska nauka - Аптэкарская навука - ''Moksłas'' (навука) ''aplink'' (навокал?) '''aptiekos''' ''dayktu'' (''dayktas'' - рэч)/'''aptiekos''' ''zinia'' (бегласьць/сьвядомасьць, тут як бегласьць)

Aptekarz - Аптэкар - '''Aptiekorius'''/''kulis menasi aplink'' '''aptiekos''' ''darbus''

Arbuz - Кавун - у сучаснай liet. '''Arbūzas'''

Arcybiskup - Арцыбіскуп - ''Wirausias terp'' '''Wiskupu''' (у Мажвідаса '''Biskupu''')

Arenda - Арэнда - ''Ażupirkimas''/''pasumdimas turto kieno''/'''namu'''/''dirwos''/''piewos rc.''

Arest (Areszt) - Арышт - '''Ażusakimas'''/''ażudraudimas kieno dayktu''/'''arba''' ''paties żmogaus''/'''kuris''' '''kałtas''' ''ira'' '''kam'''/''idant'' '''ne butu''' ''iżduoti'' '''iż namu''' ''rc.''/у сучаснай вэрбальнай liet. далей існуе'''Aresztas'''

Arestuie - Арыштую - '''Ażusakau''' (pra-sł *sokŭ/sta-pol. sok - вінавальнік) ''idant'' '''iż namu''' ''kas'' '''ne''' ''iśieytu''/'''arba''' ''prekiu''/''ir dayktu'' '''kitu''' ''neiżgabentu''

Arkusz papieru - Аркуш паперы - '''Arkuszas popieriaus'''

Artykuł - Артыкул/арцікул - ''Sunarius''/'''dala''' (балцкая Багіня '''Dala''', таксама славянскія Долі, такім чынам Багіні/духі апякуны ад лёсу Атрыкул (законна) = "лёс" запісаны на карце й ад гэтай хвілі ўваходзячы ў жыцьцё)/'''artikułas'''

Aster - Астра - у сучаснай liet. '''Astras'''/у сучаснай żm. '''astros'''

Astrych (podłoga) - Падлога - '''Pliteles'''/''łyntełes'' '''iż mármuro''' ''asłoy pagulditos''/'''pakłotos''' (мажліва падлога з пэўнымі зьменамі ў літарах?)

Atłas - Атлас - ''Audakłas'' '''iż śiłku''' ''tunkus ir ligus''

Audytor Biskupi - Аўдытар Біскупскі - ''Kłausitoias''/''Atsakitoias''/''atraśitoias''/''nuog'' '''Wiskupio''' (у Мажвідаса '''Biskupio''') ''kitiemus''

Autentyk - Аўтэнтык - '''Gromatos''' (lit. Грамата)/'''łaksztay''' (?) '''twirti arba''' ''druti''

Autor - Аўтар - '''Daritoias''' (pol. darzyć?) ''daykto kokio''/''rasitoias'' '''knigu''' (lit. Кніга) ''rc.''

Aż (względem miejsca) - Аж - '''Aż do szyie''' (?)/''iki kaklu''

== B ==
=== Ba ===
Baba - Баба - '''Żmona''' ''sena'' (старая жонка/жанчына)/'''wetusza boba''' (ros. ветош - усё старое, ад ros. ветхий - стары, ад pra-sł. ветъхъ)/у сучаснай żm. '''Baba'''

Babka - Бабка - '''Bobute'''

Babka źiele - Трыпутнік вялікі - '''''Gisłoćia''''' ('''Gisła''' - жыла) (pra-bł-sł. *giʔ(s)laʔ/пераход "g" у "ż") - даслоўны пераклад - жылоўка?

Bąbel/bąbol/bańka na wodzie - Бурбалка на вадзе - ''Kunkałas'' ''unt'' '''wundenio'''/'''burbołe'''

Bąbele się czynią na wodzie - Бурбалкі робяцца на вадзе - ''Kunkułuoia'' '''wundo'''/'''burbołuoia''' '''wundo'''/''kunkałay'' '''darosz(i)''' '''wundeniy'''

Babiniec/kruchta - Бабінец/крухта - '''przesenis''' (?) ''pas'' '''bażnićiu'''/'''''wieta''''' (кагнат з pol. witaj/lit. вітаю) ''pas'' '''bażnićiu'''/'''kur''' ''pawargieley sedi ełgdamieśi''

Baby gwiazdy (Plejady) - Стажары/плеяды - '''Sietinas''' (pol. Stożary? эвэнтуальна ад сёмай?)

Bacze (widzę?) - Бачу - ''Regiu''/'''weyzdźiu''' (pol. wejzrzę?)/''numanau''/''supruntu''

Baczenie - Бачыньне - ''Iszmonia''/''naumanimas''/'''nuowoka''' (прытомнасьць) (?) (lit. вока?) (pol. nauka?)

Badacz - Дасьледнік - '''Wartitoias''' (?)/''iżkratitoias''/''iżkłausinetoias''/''dasiżinotoias''

Bądź to, bądź owo - Або гэта, або той - '''Buk tay, buk sztay''' (?)

Bagnisko/bagno - Балота/багна - ''Raystas''/'''bała''' (lit. балота?)

Bagnisty - Балоцісты/балотны/багністы - ''Raystingas''/'''balinis''' (lit. балотны/балоцісты?)

Baia - Бай - '''Nieka''' '''''kałbis''''' ([https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/che%C5%82ba%C4%87])/''sekminikas''/''sekmius''

Baianie - Баяньне - '''''Niekukałba'''''/''sekmiu''/''sekimas''

Baie/bayki powiadam - Баю/байкі апавядаю - ''Sekmi seku''/''sekmi'' ''sakau''/'''niekus''' (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic) '''''kałbu'''''

Bakałarz - Бакаляр - '''Bakałorius'''

Bakłażan - Баклажан - у сучаснай liet. '''Baklażanas'''

Bałamucę - Баламучу - '''Nie'''''kauju''/'''kliemi''' (pol. kłamię?)

Baleczka (Belka?) - Бэлька? - '''kartis''' (?) (lit./ros./ukr. карта?)  ''ties''

Balsam drzewko abo krzewinka - Бальзам дрэўка або кусьцік - '''''Medelis''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) (дрэўка) '''balsamo'''

Balsam oleiek/sok balsamowy - Бальзам алей/сок бальзамавы - '''Balsamas'''/'''sunka''' (pol. sok) ''tokunti'' '''iż''' '''''medelo''''' '''balsamo'''

Bałwan/obraz rzezany pogański - Балван/абраз скульптурны паганскі - ''Weydas'' (твар)/'''żinklas''' (pol. znak, lit./ros./ukr. знак) '''pagonu''' '''Diewo''' (у вялікай часьці славянскіх Дзіў але ў балцкіх як Бог, такім чынам адваротна/але ў славяна-літоўскай міталёгіі таксама Бог як у балтаў [https://galinaartemenko.livejournal.com/870012.html])/'''stułas''' (?) (pol. stuła?) '''pagoniszko''' '''Diewo'''

Bałwochwalca - Ідалапаклоньнік - '''''Garbintoias''''' (Ідалапаклоньнік) (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/'''pogoniszku''' '''Diewu'''

Bałwochwalnica - Ідалапаклоньніца - '''Bażnićia''' (lit. бажніца) '''pagoniszka'''

Bania gliniana/szklana - Баня гліняная/шкляная - '''Zbonas''' (pol. dzban/lit. збан) ''didis'' '''iż stikło''' (ros. стекло/pra-sł. *stьklo)/'''arba iż''' ''molo''/''unkszto kakło''

Banieczka/baniuszka/bańka - Банька - '''Zbonielis''' ''unkszto kakło''

Baniecznik - Інструмэнт да націнаньня скуры пры ставяньню банек - '''Kuris daro''' (?) '''zbonelus''' 

Bank/kupczenie piniędzmi - Банк/гандляваньне грошамі - ''Prekawimas'' (гандляваньне) '''pinigays''' (pol. pieniądze)

Bankierski kram/stół - Банкерская крама/банкерскі стол - ''Skomia'' (Стол, у сучаснай liet. маем '''Stalas''', а ў żm. '''Stals''', такім чынам ужо славізмы) ''prekijo'' (купцы) '''pinigays''' ''prekawiuncio''

Bankierz co pieniędzmi zysku szuka - Банкір што грошамі карысьці шукае - ''Priekijas'', '''kuris''' (?) (pol. który) '''pinigays kayp''' (ros. как? аналягічна як у teyp канчатак на -p замест -k) ''prekiemis prekauia'' (Prekauiu - гандлюю), ''ir nauduos'' (з карысьці?) '''iż''' ''to'' '''ieszko''' (pra-bł-sł. *(o)iˀskaˀtei;/pra-sł. *jьskati/st-lit. Искати) (шукаць)

Baran nie czyszczony (Baran) - Баран/авен - '''Awinas''' (lit. Авен, ros./ukr. Овен)

Baranek/Baraneczek - Баранок/баранчук/баранчык/баранька - '''Awinelis'''

Barani - Барані - '''Awino'''/'''Awininis'''

Baranina - Бараніна - '''Awiniena'''

Barbarzyniec/różnego y grubego ięzyka (cudzoziemiec) - Барбар/рознай і грубай мовы (Іншаземец) - '''''Swetimszalis'''''/'''''Swetimos''''' (чужы) '''zemes''' (pol. ziemia) ''żmogus'' (чалавек)

Barchan (tkanina) - Бархан - ''Audakłas'' (палатно) '''iż''' '''wiłnos''' (pol. wełna) ''unt miadźio auguncios''

Bardysz - Бардыш - ''Dalgia'''''kirwis''' (?) (lit. Крывічы?)/у сучаснай liet. '''Bardiszius'''

Barszcz (ziele) - Баршчэўнік - '''Barsztis'''

Barszcz (potrawa) - Боршч - '''Barśćiey'''

Barszczowy - Баршчэўскі - ''Toligus'' '''barśćiu zalas'''

Bartnicze rzemiosło - Бортнічае рамясло - '''Bićiu''' (Пчала ад pra-sł. *bьčela?) '''priewayzda''' (дагляданьне?)

Bartnik - Бортнік - '''Bićiu pryweyzdetoias'''/'''Bićius'''

Barwa - Колер/краска - '''Wieno'''''weyde'' (pra-bł-sł. *eynos?)/''rubay'' '''iż''' ''giełumbos'' '''wienokios''' (?)

Barwiczka/rumienidło - Румяны - ''Prausiłas''/''tepałus'' '''raudonas''' (pol. rudy) '''del''' ''weydo''

Barwierska szkatuła do brzytew - Фарбавальная шкатулка да брытваў - '''skrinełe''' '''balbieriaus''' ''skutikline''

Barwierski - Фарбавальны - '''Balbieriaus'''

Barwierstwo - Фарбавальнае рамясло - '''Balbieriste'''

Barwierz - Фарбавальнік - '''Balbierius'''

Basałyk - Басалык - '''Botagas''' ''śiksznynis''/''gały'' '''świnu''' (lit. сьвінцовы) '''turis'''/'''kiestenius'''

Baszta woienna ruchoma - Вежа ваенная рухомая - '''Weiża kareywiu''' (pol. krzywa?)  (у сучаснай łot. Kareivis гэта жаўнер, алюзія да Крывічоў або Крывэ-Крывайтыс?)/''darine nuog wietos ing wietu'' '''pastumiama''' (?) (pol. przesunięta?) (паводле пераклада liet. '''pastumiama''' - перамешчаны) ''murop''/''pilesp'' '''pristatoma''' (?) (pol. przestawiona?) (паводле пераклада liet. ''Pristatoma'' - дастаўка)

Bat - Бат - '''Eldiia''' (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)/''łuotas''

Bawełna - Бавоўна - '''Wiłna''' ''unt'' '''''medźio''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) (дрэва) ''augunti''/'''''medźiawiłne'''''/'''Bawilne'''[http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000047249?exId=1888&seqNr=364]

Bawełniany - Баваўняны - '''''Medźialininis''''' (pol. lnisty?)/'''''medźiawilninis'''''/'''iż''' '''''medźie''''' '''wiłnos'''

Bawełniany chrost/krzak - Баваўняны хмызьняк/куст - '''Krumas''' (?) '''wilninis'''/''kiełmas'' '''wiłna zielus'''/''unt'' '''kurio wiłna żela'''/'''krumas''' ''unt'' '''kurio wiłna''' ''auga''

Bawełnica/bawełnianka - Баваўніца - '''Panametis''' (pol. Panamski?) '''''medźiawilninis'''''

Bawię się tym - Забаўляюся гэтым - '''Tay''' ''weykiu''/'''tay darau'''/''tay'' ''apsieymi''/''aplink to '''esmi'''/''waykścioiu''/''to pratinuosi''/'''tay''' ''weykałaiu''/''darbałuoiu''/''tuo nerćiosi''/''unt to izsirundu''/'''izsiduomi''' (?)/''tami trunku''

Bawie się długo - Забаўляюся доўга - ''Trunku'' '''iłgay''' (pra-bł-sł. *dilˀgas)/''gaysztu''

Bawie kogo długo - Забаўляю каго доўга - ''Trukinu''/''trukdźiu'' '''kitu'''/''patrukinimu'' '''kam darau'''/''gayśinu''/''gayśćiu'' '''kam''' '''ażuduomi''' (?)/''ażuturiu'' '''iłgay'''/''karśinu''

Bawół - Буйвал - '''Stumbras''' (pol. żubr, паводле Брыкнэра пераход "ż" у "s" і даданьне да яго "t" што паўтараецца ў liet.)[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/3c/PL_Aleksander_Br%C3%BCckner-S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego_685.jpeg]/'''''medinis''''' ''iaućias''

Bawolica - Буйваліца - '''Stumbre'''/'''''medine''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) '''karwe''' (дрэўная карова)

Bawoli/bawołowy - Буйвалавы - '''Stumbrinis'''/'''Stumbrio'''

Bayka - Байка/казка - ''Sekme''/''pasaka''/''nieku'' '''''kałba'''''

Bażant - Бажан/фазан - '''Teterwinas''' (pol. Cietrzew, ros. Те́терев) ''didisis'' (вялікі)

Bazyliszek - Базылішак - '''Zaltis''' (назва ад травы) (травяны вуж) '''bazyliszkas''' ''wadinamas''/''paćiu'' '''pawizdeymu''' (pol. widzieć/zobaczyć?) '''akiu''' (pol. oko/lit. вока itp.) ''żmogu ażumusza''

=== Be ===
Bean (człowiek niewykształcony) - Прасьцяк - '''nie'''''mokitos żmogus'' (успомню ўжо зараз, што школа гэта '''Szkała''' але як тут бачыць сучасная liet. ''Mokykla'' ня ёсьць зусім безсэнсоўным нэалягізмам з увагі, што навука ў Шырвіда гэта ''Moksłas'', а настаўнік гэта ''Makitoias''. Іначай кажучы нават калі заменена першабытнае слова якое зьяўляецца славізмам не была гэта зьмена выдуманая зь нічога як у большасьці выпадкаў.) 

Bęben - Барабан/бубен - '''Bubnas'''

Bębenista - Бубністы - '''Bubeinikas'''

Bębenniczka - Бубначка - '''Bubeinikio'''

Bęble w wodzie - Бурбалкі на вадзе - '''Burbinu wundeni'''/'''burbuo''' ''łes'''''darau''' (pol. darzyć?)

Bębnie - Барабанію/бубнію - '''Bubniju'''

Bębnienie - Бубненьне - '''Bubnijmas'''

Beczę/bekam - Бляю - '''Blauju''' (lit. Бляяць)/''maumiu''/'''baubiu''' (мажліва тое самое пахожданьне што '''Blauju''' але лёгка зьмененыя літары?)

Beczenie/bek - Бляяньне - ''Laućio'' '''bluwis'''/''mauminas''/'''baubimas''' (?) (як вышэй)

Beczka - Бочка - '''Baczka'''

Beczułka - Барыла/Бочалка - '''Baczkiełe'''

Bękart/baster - Банкар/бэнкар/бэнкарт/банкарт - '''Betewis''' ('''Tewas''' - бацька/параўнай pol. tata) (без бацькі)/'''bostras'''

Beknąć - Ругнуць - '''Baubteret''' (?)

Bełkoce/głukam - Мармычу - '''Bubsiu''' (?)

Bełkotanie - Мармытаньне - '''Bubseimas''' (?)

Berło - Жазло/скіпэтар - '''Łazda''' (?) (pol. Laska?/st-lit. Леска?) '''karaliszkie'''

Bespieczeństwo/Bespieczność - Бясьпека/бясьпечнасьць - '''Nebaysumas''' (pol. nie bać się)/''drusibe''/''pawoius''

Bespiecznie - Бясьпечна - ''Drusiey''/'''Nebaysiey'''

Biespieczny/wolny od niebespieczeństwa/bez pieczny - Бясьпечны - '''Nebaysus'''/''Berupesties''/''beśieławarto''

Bestya - Зьвер - '''Zweris'''

Bestyalski - Зьверскі - '''Zweru'''/'''bestyju'''

Bestyalstwo - Зьверства - '''Zweru''' ''inirtimas''

Bez (drzewko) - Бузіна - '''Bezdas'''

Bezbożność - Бязбожнасьць - '''Bediewiste'''/'''Bezbażniste''' (няма пэўнасьці адносна скланеньня/шукай пад '''Bezbażnuju'''[http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000045293?exId=14&seqNr=3])

Bezbożnie - Бязбожна - '''be baymes''' (pol. bać się) '''Diewo''' - даслоўны пераклад: Без страху перад Богам/'''Bezbażnuju''' (няма пэўнасьці адносна скланеньня/шукай як вышэй [http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000045293?exId=14&seqNr=3])

Bezbożny - Бязбожны - '''Bediewis'''/'''Bezbażnius''' (няма пэўнасьці адносна скланеньня/Шукай як вышэй [http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000045293?exId=14&seqNr=3])

Bez duszy - Без душы - '''Beduszis'''/'''bedwaszis''' (нейкая алузія адносна дваістасьці душ?)/'''be'''''kwapis''

Bez głowy - Без галавы - '''Begalwis'''

Bez karania co czynić - Без караньня што рабіць - ''Bekunines''/''bekunkinimo''/'''ku darit''' (pol. darzyć?)/''ko dasiłeyst''

Bez kości - Бяз косьці - '''Bekaulis''' ('''Kaułas''' - Косьць ад pra-bł-sł. *Káuˀlas/pol. kulsza/ros. кульша)

Bez księżyczny - Бязмесячны - '''Naktis''' (pra-bł-sł. *Naktis, што абазначае Ноч) '''nemenesiena''' ( '''Menuo'''/'''Menesis''' - месяц, кагнат зь lit. Месяц)

Bez łuski ryby - Без лускі рыбы - '''Be''' ''sriegu''/'''ne''' ''srieguotos'' '''żuwis''' (у славянскіх *zŭve/*zyve замененыя пераз *rūbā/захоўванае ўжо не так даслоўна ў pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko)/''rc.''

Bez obiadu - Без абеду - '''Nepietawis''' ('''Pietus''' - абед) (pra-sł. *pìtja/sta-pol. pica/ros. пища)/'''pietu ne''' ''walgis''

Bez porady - Без парады/савету - '''Be''' ''nuomonios''/'''ne''' ''suprastinay''/'''ne''' '''mustitinay'''/''nesugoditinay'' '''ku darit'''

Bezprawie - Беззаконнасьць/бяспраўнасьць - '''Abida''' (st-lit. Обида/Сувязь з славяналітоўскай міталёгай?[http://wawkalaki.ucoz.ru/index/abida/0-10][http://galinaartemenko.livejournal.com/704286.html]/ros. Обида[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B8%D0%B4%D0%B0])

Bez przyśięgi - Без прысягі/кляцьбы - '''Be prisegos'''/''besekimo''

Bez roskazania - Бяз каманды - ''Nelepiames''/'''ne''' ''isakomas'' '''ku daro'''

Bezrozumnie - Бязразумна - '''Benuowokos''' (?) (pol. bez nauki?)/'''be''' ''iszmonios''/'''be''' ''proto''/'''be''' ''supratimo''

Bezrozumny - Безразумны - ''Paduris''/''Paswaygis''/''nenumanus''/'''nenuwoki'''('''u'''/'''s'''?) (пляма укрывае) (?)/'''nenuowoka''' (?)

Bez testamentu - Без тэстамэнту - '''Be testamento'''

Bezżeneniec - Бясшлюбны чалавек/кавалер - ''Newedzia''/'''''bemoteris''''' (маці -> жонка?)/''newedeklis''

Bezżeński - Бясшлюбны - '''''Bemoteris'''''

Bezżeństwo - Бясшлюбнасьць - ''Newediste''/'''''Bemoteriste'''''

=== Bi ===
Biada (Bieda) - Бяда - ''Aymanas''/'''''Dewe''''' (Магчыма наступная апазыцыя? Таму што як ў славян Бог гэта таксама багацьце то можа балцкі Бог - Дзіў ('''Diewas''') свавольна абазначае таксама бяду?)/w ks. 3 maja już jako '''Bieda''' ('''Daświedczytas biedas''' - Doznane klęski/wnioskuję, że -s świadczy o odmianie z racji iż we współczesnym liet. wciąż istnieje wyraz '''bėda''')

Biadam - Бядую - ''Aymanoiu''/'''''Deioiu'''''/у кс. 3 траўня '''Biedaoiu''' (няма пэўнасьці адносна скланеньня)

Białogłowa uczciwa - Жанчына шчыра/сумленная - '''Żmona''' '''wiezliwa''' (ros. вежливый - ветлівы)/'''żmona''' ''nawinikie''/'''żmona''' ''niekami'' '''niepryzadeta''' (?) (гучыць славянска але ад чаго гэта?)/''nuog wisu'' '''giriu''' (?) (pra-bł-sł.  *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)/ ''turinti''/''nuog wisu łaupsinama''

Białą suknię noszący/w bieli - Які носіць белую сукню/ў белі - '''Bałta'''''iupis''/'''bałta'''''rubis''/'''bałtays''' ''rubays wilkis'' (імпэратыў у 2 ас. адз. л. ад ''Wiliuosi'' - У мне ёсьць надзея)/''wilkiet'' '''bałtas''' ''iupas''

Białawy - Белавы - '''Bałtokas'''

Białek w iaiu (jaju) - Бялок у яйцу - '''Bełumas''' '''''pauta''''' (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Białek w oku - Бялок у воку - '''Baltumas''' ''unt'' '''akiu'''

Biało - Бела - '''Bałtay''' (pra-sł. *bělъ)

Białopstry/białem nakrapiany - Бела-пёстры - '''Bałta'''''margis''/'''bałtay''' ''margas''

Białogłowski - Жаночы - '''''Materiszkas'''''/'''''moteru'''''

Białonogi koń - Беланагі конь - '''Bałta'''''kois'' ''arklis''

Białość - Беласьць - '''Baltibe'''

Białoskórnik - Беласкурнік - '''Bałta'''''odis''/''sirmetnikas''

Biały - Белы - '''Bałtas'''

Biały iasno - Белы ясна - '''Bałtay swidus''' ('''Swiesibe''' - сьвятло)/'''bałtaswidis'''/'''bałta'''''skaystis''

Biblia - Біблія - ''Rasztas'' (пісьмо) '''szwintas'''/'''Knigos szwintas'''

Biblioteka/książnica - Бібліятека/кніжніца - у сучаснай żm. '''Kningīnė'''/у сучаснай liet. '''Biblioteka''' (але з увагі, што ў Шырвіда pol. Biblioteka = Książnica ў нас можа быць пэўнасьць, што liet. '''Biblioteka''' гэта XIX/XX ст. слова, якога мы не ўхваляем.)

Bićia godny - Біця годны - '''''Płaktinas'''''/''kłestinas''

Bićie - Біцьцё - ''Muszymas''/''muszys''/'''''płakimas''''' (pol. płakać/scs. płakati sę - біцца)[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/p%C5%82aka%C4%87]/'''''płakte'''''/'''''izbaudimas''''' (pol. pobudzony)/''izdwaylimas''/''isztikimas''

Bićie żył - Біцьцё жыл - '''''Płasteymas''''' '''gisłu''' ('''Gisła''' - жыла) (pra-bł-sł. *giʔ(s)laʔ/пераход "g" у "ż")/''kruteimas'' '''gisłu'''/''Twikseimas''

Bićie bydła - Біцьцё быдла - ''Muszimas iaućiu''/'''karwiu'''

Bicz - Бізун/біч - '''Botagas''' (pol. Batog/ukr. Батіг)

Biczowanie - Бічаваньне/Хвастаньне - '''''Płakimas'''''/'''''płakte'''''

Bicza trzaskanie - Бізуна/біча трэск - '''''Plaukszieimas''''' '''botagu'''

Biczownik/co biczuie - Бічаўнік/што бічую - '''''Płakieias'''''/'''kuris''' '''''płaka'''''

Biczuie - Бічую - '''''Płaku'''''/''kłeściu''/'''''baudziu''''' (pol. budzę)/''gieneiu''

Biczysko - Пугаўё/пужальна - '''Botagotis'''

Biedny - Бедны - ''Wargulis''/'''''rudis''''' (pol. rudy?)/'''''rudulis'''''/'''be''' ''łaymis'' (''Łayma'' - балцкая Багіня шчасьця й чалавечай долі)/'''''nedienis''''' (pol. niedzienny)

Bieg/bieżenie - Бег - ''Tekine''/''tekieymas''/але ў сучаснай liet. '''Bėgimas'''

Biegam - Бягу - ''Tekineiu''/але ў сучаснай liet. '''Bėgiu'''

Biegun/błąkacz - Бягун/бадзяга - ''Draykćius''/'''padauża''' (?) (pol. podążać?)/''kłaydunas''

Biegunka - Панос/дыярэя - '''Ziwatawimas''' (ванітаваць?)/''tunkus oran'' '''begineimas'''

Bielę - Бялю - '''Baltinu'''

Bielę co na Słońcu - Бялю што на Сонцу - '''Baltinu''' ''unt'' '''Saułes''' (pr-bł. *saul-, *saulē-/pr-sł. *sъlnь, *sъlnьce/ros. Солнце )

Bieleię - Бялею - '''Bałkstu'''

Bielę twarz - Бялю твар - '''Baltinu''' ''weydu''/'''skalbiju''' (pol. chełbać[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/che%C5%82ba%C4%87]) weydu''

Bielidło - Бяліла - '''Baltis'''/'''balties'''/''skarubas''

Bielmo w oku - Бяльмо ў воку - '''Baltis'''/'''balćio'''/'''akies baltimas'''

Bielone nici - Белоныя ніткі - '''Iżbaltinti''' ''siułay''

Bielony wosk/płotno - Белоны воск/палатно - '''Iżbaltintas''' '''waszkas'''/'''drobe'''

Bieluczki - Бялюсенькі - '''Bałtulis'''/'''bałtinelis'''

Bierka - Бірулькі - '''Liszka''' (?)

Bierki/gra - Бірулькі/ігра/гульня - ''Zaysłas'' '''liszkomas''' (?)

Bierzmowanie - Канфірмацыя - '''Sakramentas''' ''padrutinimo''/'''''Patepimas''''' (pol. potępienie?) (у сучаснай liet. памазаньне) '''szwintas''' '''sweykuiu''' (здаровы) (кагнат з scs. sŭdravŭ/тоеснае з pra-sł. svojь/pol. swój) ''nuog''/''W skupo''/у сучаснай liet. '''konfirmacija'''

Bierzmuię - Канфірмую - ''Padrutinu''/'''''patepu''''' (pol. potępiam?)

Biją mię - Б'ём мяне - ''Musza''/'''''płaka''''' '''mani'''

Biję ćiemię - Б'ю цемя - ''Twinksi momuo''/'''smagienos''' (pol. smagać?)

Biję/kuię pienądze - Б'ю/кую грошы - '''Kału pinigus'''

Biję puls - Б'ю пульс - '''''Płasta''''' '''gisłos'''

Biję we drzwi - Б'ю ў дзьверы - ''Kłombenu ing'' '''duris''' (дзьверы)

Biję zegar - Б'ю гадзіньнік - ''Musza'' '''adinikas''' (lit. Гадзіньнік)

Biję z dział do miasta - Б'ю з гармат да горада/места - ''Szaudou puczkomis ing'' '''miestu'''/''daużau'' '''murus''' (мур?)/''Grauiu''

Binda do zawiązania głowy/rany - Хустка да зьвязаваньня галавы/раны - '''Gałwa'''''raysis''/''raystis zieyzdos''

Binda/opuszczona kitayka/płótno ćienkie u wieńca/u obićia/u Ołtarza - Хустка/закінутая кітайка/палатно ценькае/тонкае ў вяца/ў гобелена/ў Алтара - '''Nometelis''' (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/пераход "d" у "n") '''szilkinis''' (ros. шёлк)/'''drobinis''' (палатняны)/''płonas iztiestas unt'' '''ałtoriaus''' (алтар) ''unt'' '''wayniko''' (вянок)
Biskup - '''Wiskupas''' (у Мажвідаса '''Biskupas''')

Biśior - Бісус - '''Drobe''' ''łabey'' ''płona''

Biskup - Біскуп - '''Wiskupas''' (у Мажвідаса '''Biskupas''')

Biskupi - Біскупскі - '''Wiskupiszkis'''/'''Wiskupo''' (у Мажвідаса '''Biskupiszkis'''/'''Biskupo''')

Biskupstwo/biskupia władza/urząd/godność - Біскупства/біскупская улада/установа/годнасьць - '''Wiskupiste'''/'''waldźia''' (улада) '''Wiskupo''' (у Мажвідаса '''Biskupiste'''/'''Biskupo''')

Biskupstwo/powiat duchowny/diecezya - Біскупства/павет духоўны/дыяцэзія - '''Diecezya'''/''salis nuog'' '''Wiskupo''' (у Мажвідаса '''Biskupo''') '''waldźiama'''/'''priwezdźiama''' (?) (кіраўніцтва/правадырства?)

=== Bl ===
Blacha - Бляха - ''Płostakie''/ale we współczesnym żm. '''Blieka'''

Błąd - Блуд/памылка - ''Kliedeimas''/''palikidamas''/u Mażwidasa '''bludas'''? (зьяўляецца толькі ў скланеньні '''bludu''')

Bladość - Бледнасьць - '''Iżbliszkimas'''

Blady - Бледны - '''Iżbliszkis'''/'''iżbałys'''

Błagacz - Той які благае/маліцца/Жабрак - '''Malditoias''' (lit. Маліць)

Błagam - Благаю/малю - '''Małdau''' (lit. Маліць)

Blask - Бляск - '''Swiesibe'''

Błazen - Блазан - '''Szutas''' (ros. Шут)/''iuokadaris''

Błazeński - Блазнерскі - '''Szutingas'''/''iuekingas''

Blech (miejsce bielenia płótna) - Месца бяленьня палотна - '''Drobiabaltine'''/'''''wieta''''' (кагнат з pol. witaj/lit. віта (месца) ''kar'' '''drobi baltine'''

Blecharz - Бляхар - '''Drobiabaltis'''/'''drobi baltinus'''

Blednieie - Бледнее - '''Bałkstu'''/'''iżbliksztu'''

Błękitny - Блакітны - '''''Melinas''''' (kognat z pol. malina)

Blekoce - Мармычу - '''Burbu''' (?)/'''burbukłuoiu'''(?)/''stenekliju''/''Zwegoiu''/''zwelgsiu''

Bleywas (Biel ołowiana) - Бел сьвінцовая - '''Krosiłas''' (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?) ''łabay'' '''bałtas''' ''izsałos''/''melus wadinamas''

Bliźniacy trzey - Трое Блізьнюкоў - '''Triday'''

Bliźniak - Блізьнюк - ''Pusia'''''dwinis'''/'''dwina'''''pusis''

Bliźnięta - Блізьняты - '''Dwinay'''

Błogo - Прыемна/шчасьліва - '''Szławu'''

Błogosławie komu - Добраслаўю каму - '''Szławu kam'''/'''szłowinu kam'''

Błogosławieństwo - Добраславенства - '''Paszłowinimas'''/''pałayma''

Błogosławiony - Добраславёны - '''Paszłowintas'''/'''pagirtas'''/'''szławus'''/у Kościuszki '''pablagasławija''' (можа '''pablagasławijas'''? у мяне няма пэўнасьці адносна скланеньні)

Błona w ciele zwierząt - Плёнка ў целе жывёлаў - '''Płene'''

Błona w oknie - Абалонка ў акне - '''Bałunka'''

Błoto - Бруд - ''Purwas''/ale w żm. także '''bliora''' (?)

Bluszcz - Блюшч - ''Ionośiaus'' '''żołe'''

Bluy (Ten kto wymiotuje) - Той які ванітуе - '''Wemeias''' (pol. wymioty?)

Bluźnie - Блюзьнеру - ''Piktay pries'' '''Diewu''' '''''kałbu''''' ([https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/che%C5%82ba%C4%87])

Bluźnierca - Блюзьнер - ''Piktazodzius pries'' '''Diewu'''/''piktazodźia''/''Nezodźia''

Bluźnierstwo - Блюзьнерства - ''Piktźodźiawimas pries'' '''Diewu'''

Błyska się - Ярка сьвяціцца - '''Zeybuoia''' (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)

Błyskawica - Маланка/блыскавіца - '''Zaybas''' (?) (як вышэй)

Błyszczący się - Бліскучы - '''Zibus''' (як в.) ''skaystas''

Błyszczy się - Сьвяціцца - '''Bliżgu''' (?)/'''źibu''' (як в.)/''twasku''

=== Bo ===
Bobek drzewo (Wawrzyn/Laur) - Лаўр дрэва - '''Lauras'''

Bobkowy wieniec - Лаўровы вянец - '''Waynikas iż''' '''łapu''' (кагнат з pra-sł. *lopъ) (лісьць) '''''medźio''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) '''Lauro''' - даслоўны пераклад: Вянец зь лісьцей лаўравага дрэва.

Bóbr - Бабёр - '''Bebrus'''

Boćian - Бусел/бацян - ''Starkus''/але ў сучаснай żm. '''Busils''' (lit. Бусел)[https://glosbe.com/pl/sgs/bocian%20bia%C5%82y] (пераход "ch" у "k")[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/chleb] ''Duona''

Bochenek chleba - Буханка хлеба - '''Kliepejis'''

Boday - Бадай - ''Dieduok''/'''Diewe''' ''duok''

Bodę - Баду - '''Badau'''

Bóg - Бог - '''Diewas''' (Балцкі Бог тварэц[https://galinaartemenko.livejournal.com/870012.html])

Bogarodzica - Багародзіца - '''''Diewogimditoia'''''

Bogini - Багіня - '''Deywe'''

Bogoboynie - Багабойна - ''Su'' '''Diewo''' '''baymi'''/'''Diewabaymingay'''

Bogoboyność - Багабойнасьць - '''Diewo''' '''bayme'''

Bogoboyny - Багабойны - '''Diewabijus'''/'''Diewabajmis'''

Bogomedlca - Той які маліцца да Бога - '''Diewomeldis'''

Bogomyślność - Багадуманьне - '''Diewamustibe''' (pol. myśleć?)/'''mustimas''' ''ape'' '''Diewu'''

Bogomyślny - Той які думае пра Бога - '''Mustitoias szwintu''' ''daiktu''

Boiarzyn (Bojar) - Барын/баярын - '''Baioras'''

Boiaźliwie - Баязьліва - ''Su'' '''baymi'''/'''bayley'''/'''baykszciey'''/''drebulingai''

Boiaźliwy - Баязьлівы - '''Bayłus'''/''krupus''/'''bijusis'''

Boiaźń - Боязь - '''Bayme'''/''iżgustis''/''krupawimas''/'''baylibe'''

Boie się - Баюся - '''Bijausi'''/''krupauiu''/''drebu''/''iżsigustu''

Boiowy - Баявы - '''Kareywingas''' (?) (lit. Крывічы?)

Borak (Ogórecznik?) - Агурочнік - '''Boraka'''

Borówka czarna - Чарніца - у сучаснай liet. '''''Mėlynė''''' (кагнат з pol. malina)/а ў żm. '''''Mielīnė'''''

Borg (Kredyt w sklepie) - Крэдыт - ''Patikis''/''patikieimas'' '''pinigu''' ''aźu pirktus dayktus''

Borguie - Крэдытую - ''Patikiu'' '''pinigu''' ''pirkieiuy''/''aźu prekies pałaukiu''

Boski - Боскі - '''Diewiszkas'''/'''Diewingas'''

Bóstwo - Бажаство - '''Diewiste'''

Bót/bóty/trzewiki - Боты/чаравікі - '''Czebatay'''/у сучаснай liet. '''Batai'''/у сучаснай dżuk. '''Czewerykai''' (lit. Чаравік/pol. trzewik)

Boże uchoway - Ховай Божа - '''Diebie'''''saugay''/'''Diebie'''''ganay''

Boże drzewko - Палын лекарскі - '''''Diewemedis''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

=== Br ===
Braciszek - Брацішак - '''Brołelis'''

Bracki - Брацкі - '''Broliszkas'''

Bractwo - Брацтва - '''Broliste'''/'''draugie''' (pol. druh?)/''sueyga''

Brama - Брама/вароты - '''Miesto wartay'''/'''Broma''' (шукай пад "'''Broma atwerta''' ''ing'' '''wiecznasti'''..." [http://www.epaveldas.lt/documents/10165/20783/Knygos_1547-1863.pdf])

Brant srebra - Чыстае срэбра - '''Sidabras''' ''tikras''/''nemayszitas''

Brat - Брат - '''Brolis'''

Bratanek/bratanka - Братанак/братанка - '''Brołenas'''/'''Brołećia'''

Braterski - Братэрскі - '''Broliszkas'''/'''broluy''' ''priderus''

Bratersko/po bratersku - Братэрска/па братэрску - '''Broliszkay'''/'''brolingay'''

Braterstwo - Братэрства - '''Broliste'''

Bratoboyca - Братазабойца - '''Brola'''''źudis''/'''brolo''' ''użumuszeias''

Brew - Брыво - '''Bruwis'''

Brne/Brodze - Брыду/брадзу - '''Bredu'''

Bród - Брод - '''Brasta''' (?)

Broda - Барада - '''Barzda'''/''Smakras''

Broda koźia - Казіная барада - '''Oszkas'''/'''oźio''' (мэтатэза "k" у славянскіх) [https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/koza] '''barzda'''

Brodaty/brodacz - Барадаты/Барадач  - '''Barzdotas'''/'''barzdzius'''

Brodze po wodźie - Брадзу па вадзе - '''Brindu'''/'''bredźioiu'''/'''bradau'''

Brodzisty/bród maiący - Брадзісты/Брод маючы - '''Brostingas''' (?)

Bróg - Абарог - '''Stirta''' (pol. sterta?)/''kugis''

Broie - Дрэнна раблю - ''Piktay'' '''darau''' (pol. darzę)/''piktauiu'' - даслоўны пераклад: дрэнна раблю.

Broszka - Брошка - у сучаснай dżuk. '''Broszkė'''

Browar - Бровар - '''Braworas'''

Brukowany - Брукаваны - '''Akmienimis''' (pol. kamienny)

Brukuie - Брукую  - ''Grindźiu kielu'' '''akmenimis'''

Brukselka (kapusta warzywna brukselska) - Брусэльская капуста - у сучаснай liet. '''Briuselio kopūstas'''

Brunatnieie - Брунатнее - '''Burnatinuosi'''

Brunatno czynie - Брунатна раблю - '''Burnotinu'''/'''darau''' '''burnotinu'''

Brunatny - Брунатны/карычневы - '''Burnotinas'''

Bryka (powóz konny) - Брычка - ''Wiłena'' (?)/''riekże'' (pol. riksza не пасуе з увагі, што слоўнік Шырвіда старэйшы за гэты транспартны сродак) '''źiemes'''/''aumo'' (?) (цэласьць мала чытэльная)

Brząkam na stronach - Брынькаю на странах - ''Skumbinu unt'' '''strunu'''

Brzeg morski - Бераг морскі - ''Krasztas'' '''mariu'''

Brzezina - Беразак/беразьняк/беразьнік - '''Berźinas'''

Brzoza - Бяроза - '''Berżas'''

Brzozowy - Бярозавы - '''Berzinis'''

Brzydki - Брыдкі - '''Biaurus''' (pra-sł. *bridъkъ)/''dargus''

Brzydko - Брыдка - '''Biauriey'''/''dargiey''

Brzydzę się - Гіджуся - '''Biaurinosi'''/''ne kinćiu''/''piktinu sau''

Brzydzenie - Гідлівасьць - '''Biaurinimasis'''

=== Bu ===
Buda - Будка - '''Kletka''' (?) ''prekies''

Budowanie - Будаваньне - '''Padarine''' (?) (pol. darzyć?)/'''padaras namu''' (pol. dom/пераход "d" у "n")/'''namay pastatiti''' (pol. postawić?)/'''padariti''' ''iżkielimas'' '''namu'''

Budowniczy - Будаўнік/дойлід - '''Ażuweyzdetoias''' '''namudaristes''' ''pielies''/''seniu''/'''miesto'''/'''Bażnićios'''

Budowniczego urząd - Будаўнічага установа - '''Prywayzda namudaristes'''/'''wałdźia''' ''unt'' '''daylidźiu''' (Дойлід/Балтызм запазычаны да славянскіх/lit. Дойлід)/'''namu''' '''dayłe'''

Budownik - Будаўнік/дойлід - '''Daylide''' (lit. Дойлід)/'''namudaris'''/'''namudaritoias'''

Budowny dom - Будаўны дом - ''Iżdabinti'' '''namay'''

Buduię - Будую - '''Darau''' (pol. darzę)/''statau''/''iżkielu''/''iżwedu'' '''namus'''

Budzę - Буджу - ''Prikielu''/'''pabudinu'''

Buk - Бук - ''Eskulas''/але ў сучаснай liet. '''Bukas'''

Bukłak - Бурдзюк - '''Pleszka''' (pol. flaszka) '''iż''' '''''medźio''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Buława - Булава - '''Buoźie''' (?)

Bulion - Булён - у сучаснай dżuk. '''Biliuonas'''

Burak (гэтае самое што старапольскі Borak але ў ноўшай польшчыне?) - Бурак - у сучаснай żm. '''Batwėnis''' (pol. boćwina/lit. Бацьвіньне)/'''barksztis'''/'''boruoks'''/'''baruoks'''/у сучаснай liet. '''paprastasis''' (pol. prosty, lit. просты?) ''runkelis''/'''burokas'''/у сучаснай dżuk. '''Bacwinis''' (pol. boćwina/lit. Бацьвіньне)

Burmistrz - Бурмістар/мэр - '''Miestawaldis'''/'''miesto waldźiatoias'''

Burmistrzów namiestnik - Бурмістраў намеснік - ''Wietinikas'' '''miestawaldźio'''/''unt bukłes'' '''miestawaldźio''' '''pastatitas'''

Burmistrzostwo - Бурмістарства - '''Miesto waldźia'''/'''miestawaldiste'''

Bursa - Бурса - '''Wienowite''' (pol. jeden/pra-bł-sł. *eynos) '''giwenimo''' (pol. żywot/przejście "g" w "ż")/''Bindras'' '''giwenimas'''

Bursztyn - Бурштын/янтар - '''Gintaras''' (Jantar - балтызм запазычаны да славянскіх)

Bursztynowy - Бурштынавы - '''Gintaro'''/'''gintarinis'''

Burza - Бура - ''Suiudinimas''/''susiutimas''/''oro''/'''szturmas''' (германізм але ці напэўна запазычаны зь нямеччыны?) [http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000045293?exId=14&seqNr=6][http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000047249?exId=1888&seqNr=847]/у сучаснай liet. існуюць такія словы з pra-bł-sł. як '''Wetra'''/'''Perkunija''' (ідэнтычная дэсакралізацыя як у pol. Piorun)

Burzę miasto - Разбурваю места/горад - ''Suardau''/''sugurinu''/''pagrauiu'' '''miestu'''

Burzenie miasta - Разбурваньне места/горада - ''Suarazmas''/''pagrawimas'' '''miesto'''

Burzenie morza/nawalność - Разбурваньне мора/навальнасьць - ''Suiudimas''/''siautimas'' '''mariu'''

Burzliwy - Бурлівы - '''Wetringas'''/''lutingas''

Burzy się morze - Бурыцца мора - ''Siaućia'' '''marios'''/''werda''/''kunkałoiu''

Burzy się piwo - Буыцца піва - ''Drumsćiasi'' '''ałus''' (pra-bł-sł. *alu/pra-sł. olъ/scs. olъ/ros. ол/sło. ol)

Burzyciel/zburzyciel - Разбуральнік -  ''Suarditoias''/''pagrautoias'' '''miesto'''

Buyno - Буйна - ''Augałotay''/'''żełmeningay'''

=== By ===
Bytność rzeczy - Бытнасьць рэчы - '''Buytis'''/'''butibe'''/'''essibe'''/''suncius''/''ćiaus''/''Bukłe''

== C ==
=== Ca ===
Całość - Цэласнасьць - '''Cielibe'''

Cały - Цэлы - '''Ciełas'''

Car - Цар - ''Didis'' '''kunigaysztis'''

Carogród - Цараград - '''Kanstantinamieste'''

=== Ce ===
Cebula - Цыбуля - ''Suogunas'' (паводле http://www.thesaurus.flf.vu.lt ''Swogunas'')/але ў сучаснай żm. '''Cėbolė'''/'''cėbolis'''/'''cėbūlis'''/у сучаснай dżuk. '''cibulis'''

Cech - Цэх - ''Sueyga''/'''draugie''' (pol. druh?)

Cedr - Кедр - '''Cedras'''

Cedrowy - Кедравы - '''Cedrinis'''

Cegielnia - Цагельня - '''Plitnićia'''

Cegielnik - Цагельнік - '''Plitinikas'''

Cegła - Цэгла/Цагліна - '''Plita''' (pol. płyta/у беластоцкай гаворцы - plita/sta-pol. plita[http://sjp.pwn.pl/doroszewski/plita])

Ceglany - Цагляны/цагельны  - '''Plitinis'''

Ceglasty - Цаглясты - '''Rudas''' (ад pol. rudy?)

Ceglarstwo - Стыхарства - '''Draugie''' (?) ''rayśijtoju''/''suiemeiu''

Celnicze mieysce - Месца ў якім працуе мытнік - '''''Wieta'''''/'''namay''' '''muytiniko'''

Cena - Цана - ''Brungibe''/u Mieżynisa '''Ciena'''/''prekia'' (сучаснае liet. Kaina гэта нэалягізм удаючы слова старажытнага пахожданьня, ніводнай Кайны няма ані ў Шырвіда ані ў Мажвідаса)

Cenię (у гандлявым значеньні) - Таргуюся - '''Turgu''' (pol. targ/ros. торговля) '''darau'''

Censor ksiąg - Цэнзар кніг - ''Perzwalgitoias'' '''knigu'''

Cerkiew - Царква - '''''Gudu''''' ('''''Gudas''''' - Русін, ад Готаў?) '''bażnicia'''/у сучаснай liet. i żm. '''Cerkwė'''

Cesarski - Царскі/імпэратарскі - '''Ciesoriszkas'''/'''Ciesoraus'''

Cesarstwo - Царства/імпэрыя - '''Ciesoriste'''

Cesarz - Цар/імпэратар - '''Ciesorius'''

Cesarzowa - Царыца/імпэратрыца - '''Ciesorienie'''

Cętka - Пляма - '''Ceta'''

Cetnar - Цэнтнэр - '''Szimta'''''pundis''/'''szimtas''' (pra-bł-sł. *śimta-) ''pundu''

Cetnarowy - Цэнтнаравы - '''Sźimtu'''''pundinis''

Cetno licho/gra - Цэтна ліха/ігра/гульня? - '''Ceta'''/'''lika'''

Cewka nići - Цэўка/шпуля/катушка - '''szeiwa''' (?) (pol. szew?)

=== Ch ===
Chałupa - Хаціна - '''Kiźie''' (pol. chyża, rоs. хыжа, przejście "ch" w "k")

Chart - Хорт - '''Kurtas''' (przejście "ch" w "k")

Chędożę (czyszczę?) - Чышчу - ''Apkuopiu''/'''''szweyćiu''''' (мажлівая сакральнасьць у балцкай роднай верэ?/сьвяціь - чысьціць?)/''szłuoiu''

Chędożenie - Чышчэньне - '''''szweyteias'''''

Chędożyciel - Чысьціцель - '''''szweyteias'''''

Chełpię się - Хвалюся - '''Giriuosi''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")

Chełpienie się - Самахваленьне - '''Girius'''

Chełpliwie - Выхвальна - '''Girtimay'''

Chełpliwy - Выхвальны  - '''Girunas'''

Chętnie - Ахвотна - ''Su'' ''nuoru''/'''nuośirdźiey''' (pol. serce) - даслоўны пераклад: з сэрцам (?)

Chętny - Ахвотны - '''Gieranoris'''

Chleb - Хлеб - ''Duona''/'''Kliepas'''

Chleb pszenny - Хлеб пшэнны - ''Duona'' '''kwietiene''' (lit. кветка?)/'''Kliepas kwietiene'''

Chlebodawca - Работадаўца - '''Gieradeia'''

Chłód - Холад - '''Wesa''' (pol. wiatr/lit. вецер)

Chłodnik (wtedy jako altana) - Павець/альтанка - '''Pawietis''' (lit. Павець)

Chłodnikarz (rzemieślnik zajmujący się ozdabianiem, upiększaniem ogrodów poprzez urządzanie w nich chłodników, wirydarzy) - Тварэц павецяў - '''Pawietinikas'''

Chłodno - Халодна - '''Wesu'''

Chłodny - Халодны - '''Wesus'''/''atauśis''

Chłodzący - Прахаладжальны - '''Wesinus'''

Chłodzę - Ахалоджваю - '''Wesinu'''

Chłop - Селянін/мужык - '''Mużykas''' (lit. мужык)

Chłopowicz - Сын селяніна/мужыка - '''Mużykaytis'''

Chłopski - Сялянскі/мужычы - '''Mużikiszkas'''/'''mużiku'''

Chłopstwo - Сялянства - '''Mużiku''' ''sueyga''/'''mużikiste'''

Chłosta - Порка/біцьцё - '''''Płakte'''''

Chlustam - Пару - '''''Płaku'''''

Chmura - Хмара - ''Apsiniaukimas''/''sublindimas''/у сучаснай liet. '''debesis''' (pol. niebiosa/пераход "n" у "d")

Choć/choćia - Хоць/Хаця - '''Acz'''

Chomik - Хамяк - у сучаснай liet. '''Żiurkėnas''' (pol. szczur/пераход "szcz" у "ż"?)

Chorągiew kościelna - Харугва касьцельная/царкоўная - '''Karuna''' (ukr. корогва?)

Chorągiew woienna - Харугва ваенная - '''Kariozine''' (ukr. корогва?, pol. znak?)

Chorąży - Сьцяганосец - '''Zinkłaniaszis kareywiu'''

Choroba - Хвароба - ''Liga''/'''negałe''' (pol. żal/przejście "g" w "ż")/у сучаснай dżuk. '''kwaraba''' (lit. Хвароба)

Chory - Хворы - ''Ligonis''/''ligotas''/'''negalis sergus'''/у сучаснай liet. '''kwaras''' (lit. Хворы)[https://www.zodynas.lt/terminu-zodynas/K/kvaras]

Chowam - Хаваю - ''Laykau''/'''pakopiu''' (pol. pokopię?)/''izdemi''/''peniu''/''mitinu''

Chropoce - Храбусьцю - '''Skrebiu''' (pol. skrobać)

Chrobor - Шоргат - '''Skrebeimas'''

Chronię się - Абараняюся - ''Łynkiuosi''/''saugasi''/'''serguosi''' (pol. strzec)

Chropawo - Шорстка - '''Skraiudu'''/''rupu''/'''kraupu'''

Chropawy - Шорсткі/шурпаты - '''Skriaudus'''/''rupus''/''kraupus''

Chropowaćieie - Стаіцца шорсткім - '''Skraudu'''/''rupu tumpu''

Chrost - Гальлё/хруст - '''Krumay''' (?)/'''kruminas''' (?) (пераход "ch" у "k"?)

Chrzan - Хрэн - '''Krienas''' (пераход "ch" у "k")

Chrzszcze - Хрышчу - '''Kriksztiju'''

Chrzćićiel - Хрысьціцель - '''Kriksztitojas'''

Chrzćilnica - Купель - '''Kriksztinićia'''

Chrzćiny - Хрышчэньне - '''Kriksztinos'''

Chrześćianin - Хрысьціянін -  '''Krikśćionis'''

Chrześćiaństwo - Хрысьціяньства -  '''Krikśćioniste'''

Chrzęstka - Храсток/храшч - '''Krimzłe''' (пераход "ch" у "k"?)

Chrzęstkowaty - Храсткаваты -  '''Krimzłetas'''

Chrzest - Хрышчэньне - '''Kriksztas'''

Chudnę - Худзею - '''Listu''' (pra-sł. *лихъ)

Chudość - Худасьць - '''Liesibe'''

Chudy - Худы - '''Liesas'''/у сучаснай żm. '''kūds'''

Chudzę - Худзею - '''Liesinu'''

Chustka - Хустка - у сучаснай liet. '''nosinė''' (pol. nos)/'''serwetėlė'''

Chustka do nosa - Хустка да носа - ''Skarełe'' '''nosiesp'''

Chwała - Слава/хвала - '''''Garbe''''' (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/'''giriu'''

Chwalca - Паклоньнік - '''Gireias'''/'''kuris giria''' - (той) які славіць

Chwale co - Слаўлю што/хвалю што - '''Giriu''' (pra-bł-sł.  *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")/'''szłowinu'''

Chwalebny - Пахвальны - '''''Garbingas''''' (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)

Chwaścieie - Атрымлівае пустазельля - '''Ażużelu''' (pol. zioło)/''stimbiuosi''/''ingstiebu''/''iszaugu''

Chwaśćisty - Пэўны пустазельля - '''Żolingas'''

Chwast - Пустазельле - '''Żolininas'''/ у сучаснай żm. i liet. ''Pikt'''''żuolė'''/''Pikt'''''żolė''' (lit. пустазельле) (''Piktas'' - дрэнны)

Chwieię się - Хістаюся - '''Swerdu''' (?) (пераход "s" у "ch"?)/'''siurwoiu''' (?)

Chwiewanie - Хісткасьць - '''Swerdeimas''' (?)

Chwila - Хвіліна - ''Iżsilgimas''/'''iłgas''' ''metas''/''wałunda''

Chytrość - Хітрасьць - '''Kitribe''' (пераход "ch" у "k")

Chytry - Хітры - ''Wiłtawilis''/'''kitrus'''

=== Ci ===
Ciąg w chodzeniu - Пасьлядоўнасьць у хадзьбе - '''Ilgibe''' (pol. długość)

Ciasto - Цеста - '''Taszła''' (пераход "c/ć" у "t")

Cieciorka ptak - Цяцерка птушка -  '''Tetirwa'''

Cieciorka iarzyna - Бязель - '''Zirniay''' (pol. ziarno) ''wałakiszki''

Cięciwa - Цеціва - '''Tetiwa'''

Cieczenie - Цячэньне - '''Tekieimas'''

Ciekący - Цякучы - '''Tekus'''/''kiauras''

Cieke - Цячэ - '''Teku'''

Ciele - Цяля - '''Telas'''

Cielećina - Цяляціна - '''Teletina'''

Cielęcy - Цялячы - '''Teletinis'''

Cielna krowa - Цельная карова - '''Telinga karwe'''

Ciemierzyca - Чамярыца - '''Ciemerey'''/''kilcibaras''

Ciemność - Цемната - '''Tumsibe'''/'''tumsa'''/'''patumses''' (ros. темнота)

Ciemny - Цёмны - '''Tumsus'''

Cienistość - Цяністасьць -  '''Neszwaysibe''' (pol. nieświetlność)/'''ne'''''wayskibe''

Cienisty - Цяністы - '''Ne'''''wayskus''/'''Neszwaysus'''

Cienkusz piwny - Слабае піва - '''Ałus''' (pra-bł-sł. *alu/pra-sł. olъ/scs. olъ/ros. ол/sło. ol) ''łetesnis''

Ciennik - Цяністае месца/парасон - ''Ażudynkte nuog'' '''świesos'''/'''świesa'''''dynkte''

Cierpkość - Даўкасьць/кіслата -  '''Kartibe''' (?)/''aytribe''

Cietrzew - Цецярук - '''Teterwinas'''

Ciosany kamień - Сечаны камень - '''Izkałtas''' (pol. kuty?) '''akmuo'''

Ciotczany - Стрыечны - '''Tetułena'''/'''tetułenas'''

Ciotka po matce/po oycu - Цётка/цёця - '''Tetułe'''/'''Cetułe'''

Cisawa farba - Цісавая фарба/хварба - '''Rudas''' '''krosiłas''' (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)

Ciskacz - Кідальнік - '''Metitoias''' (pol. miotacz?)

Cisnę - Кідаю - '''Metau''' (pol. miotam?)

Ciśnienie/rzucanie - Кіданьне -  '''Metimas''' (pol. miotanie?)

Cisza iest/ćiszeie wiatr - Ціша ёсьць/цішэе вецер - ''Lowes'' '''weias'''/''metes oras''/'''tiłus''' (?) ''oras''

=== Ck ===
Ckliwo mi/cknimi się - Чульліва мяне - ''Piksta'' '''mi sirdis''' (pol. serce/ros. сердце)

=== Cm ===
Ćmi się - Зацямняцца - '''Timsta'''

Cmyntarz - Могілкі/цьвінтар - '''Szwintorius'''
=== Cn ===
Cnota - Цнота - '''Gieribe''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)

Cnotliwie - Цнатліва - '''Gieray''' (як в.)

Cnotliwy - Цнатлівы - '''Gieras'''/''suwisu żmogus''

=== Co ===
Codźień - Штодзень - ''Kas'' '''diena'''

Codźienny - Штодзённы - ''Kas'''''dienis'''

Córka - Дачка - '''Dukte''' (lit. дачка)

=== Cu ===
Cuchnę - Сьмярджу - ''Kwepiu piktay''/'''smirdu'''

Cud - Цуд/дзіва - '''Zinkłas'''/''praiowas''/''stebukłas''

Cudotwórca boski - Цудатворац боскі - '''Zinkładeia'''/'''zinkładaris'''

Cudotworność - Цудатворнасьць - '''Zinkładariste''' ''prigimta''

Cudowny - Цудоўны/дзівосны - ''Praiowingas''/'''żinkłingas'''/''stebukłingas''

Cudzoźiemieć - Іншаземец/чужаземец - '''''Swetimaźiemis'''''

Cudzoźiemski - Іншаземны/чужаземны/замежны/іншакраінны - '''''Swetimaszalis'''''/'''iż''' '''''swetur'''''

Cudzy - Чужы - '''''Swetimas'''''

Cug koni podwoyny - Запрэжка двайных кані - '''Dwayli'''

Cug wody - Скразьняк вады - '''Wundenio''' ''wedimas''

Cukier - Цукар - ''Nindriu'' '''medus''' (pol. miód)/у сучаснай liet. '''cukrus'''/у сучаснай żm. '''sokros'''

Cukruie - Цукрую - '''Ażudarau''' ''niudrios'' '''medum'''

=== Cw ===
Cwelich (prosta tkanina lniana) - Цік - '''Drobe''' (łuż. draby, mor. zdraby) ''rinktine''

Ćwierć - Чвэрць - '''Kietwierta dala'''

Ćwierćiowy - Чвэрцевы - '''Kietwirtinis'''

Ćwierka świerszcz - Цвыркае цвыркун  - ''Ziogas''/'''cirszkia''' (?)/'''ćierśi''' (?) '''swirplis''' (?) (pol. świerszcz?/lit. свыркун?)

Ćwikła - Цьвікла - '''Swikłas'''

=== Cy ===
Cyc u niewiast - Сіська/грудзінка ў жанчын - '''Krutis''' (?) (lit. грудзі?)

Cyfra - Лічба - ''Zime''/'''O litera'''

Cygan - Цыган - '''Cygonas'''

Cymbał - Цурбан - ''Sunkley''/'''Cymbałas'''

Cyna - Цына - '''Cina'''

Cynamon - Карыца/цынамон - ''Ziewie'' '''''medelo''''' '''cynnamomo'''

Cyndał (sandał) - Сандал - '''''Medźias''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) '''raudonas'''/'''bałtas''' ''Iz''(?)''dios''

Cynek na kostce - Пяць вочак на костцы - '''Pinkiapunktis''' '''kaułelis'''

Cynobr - Цынобра - '''Cynabras'''

Cynobrowaty - Цынабравы - '''Cynabro''' '''krośiłas''' (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?) (хварба)

Cynowy - Цынавы - '''Iż cinos'''/'''cininis'''

Cyprys - Кіпарыс/цыпрыс - '''Cyprysas'''

Cyprysowy - Кіпарысавы/цыпрысавы - '''Cyprysinis'''

Cyranka - Чыранка - '''Krikłe''' (pol. Krzyżówka?)

Cyrkiel - Цыркуль - '''Apresztuwas''' (?) (pol. przestawiacz?)

Cyrkluie - Цыркулюю -  ''Apskritinu''/''apskritu'' '''darau'''

Cytra - Цытра - '''Instrumentas''' '''giesminiku''' (pra-bł. *geyd-/pra-sł. *gayati/ros. гаять) 

Cytrysta - Музыкант іграючы на цытрай - '''Citra'''''zaydis''/''unt'' '''citros''' ''zaydźius''

Cytr drzewo - Лімон дрэва - '''Cytras'''

Cytrynowy - Лімонны - '''Cytrinis'''

Cytryn owoc (cytryna) - Лімон плод/садавіна/цытрына плод/садавіна - '''Abuolis''' (pra-bł-sł. *āˀbōl/pra-sł. *ablъko/lit. Яблык) ('''obelis''' - яблыня)/''waysius'' '''cytrinis'''/у сучаснай żm. '''Cėtrėna'''

=== Cz ===
Cząbr ziele - Чабер - '''Ciobray'''

Czaczko - Цацка - '''Cecełes''' ''wayku''

Czamlet (tkanina) - Камлот - ''Rubas'' '''iż''' '''''płauku''''' (?) '''oszko''' (pol. kozi) ''Aśios''

Czapka - Шапка - '''Kiapure''' (ros. кепка)

Czapnik - Майстар які стварае шапкі - '''Kiapurnikas'''

Czara - Чара - '''Cierka'''

Czarnoksięska nauka - Чарадзейная/чараўнічая/вядзьмарская навука - ''Zinia iuoda'''''kniginiku'''

Czarnoksięski - Чарадзейны/чараўнічы/вядзьмарскі - ''Iuoda'''''kniginiku'''

Czarnoksiężnik - Вядзьмар/чараўнік/вядзьмак/маг/чарадзей - ''Iuoda'''''kniginikas'''

Czarowanie - Чараваньне - '''Ciustay''' (pol. ciota?)/''nuoday''

Czarownica - Чараўніца/ведзьма/вядзьмарка/чарадзейка - '''Ciustinikie'''/''nuodinikie''

Czarowniczy - Чараўнічы/чарадзейны - '''Ciustiniku'''

Czarownik - Вядзьмар/чараўнік/вядзьмак/маг/чарадзей  -  '''Ciustinikas'''/''nuodinikas''

Czart - Чорт/бес/д'ябал - '''Welinas''' (Вялес - Славянскі Бог пазамагільнага сьвета, магіі, гандлю, уладар Наві, '''Welinas''' - Балцкі эквівалент, пагладзі cz. idi k velesu za moře - ідзі да д'ябла)/''Piktas''/у Мажвідаса '''Cziartas'''/у сучаснай żm. '''biesos'''

Czartowski - Чартоўскі/д'ябальскі - '''Weliniszkas'''

Czaruie - Чарую - '''Ciustiju'''

Czary - Чары - '''Ciustay'''/''nuoday''

Czas - Час - ''Metas''/później także '''''Laikas''''' (scs. отълѣкъ/архангельская гаворка ros. отлечиться) (натуральна перайшла з латыскай мовы ці дайшла арбітральна?)/'''Czēsas'''/у сучаснай żm. '''Cziesos'''/у сучаснай dżuk. '''Czėsas'''

Czasem - Часам - ''Kartays''/'''nekadu''' (pol. niekiedy?)

Czaszka głowy - Чэрап галавы - '''Kiauszas''' (пераход "k" у "cz") '''gałwos'''

Czaszka żołędźiowa - Чэрап жолудавы - '''Kiauśielis''' (пераход "k" у "cz") '''giliu''' (пераход "g" у "ż")

Czći godny - Чэсьці годны - '''''Garbus''''' (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/'''''garbingas'''''

Czczę - Паважаю/шаную - '''''Garbinu'''''

Czczenie - Паважаньне/шанаваньне - '''''Garbinimas'''''

Czech - Чэх - '''Ciekas'''

Czechrze/czochrze wełne - Трасу воўну - '''Karszu wiłnas'''/''kiedenu''

Czeczotka - Чачотка - ''Semenełe'' '''paukszte''' (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Czeladnik - Чаляднік - '''Darbinikas''' (pol. drabina) '''iż''' ''śieyminos''/''śieymininis''

Czeluść u pieca - Бездань у печчу - ''Kakta'' '''piećiaus'''

Czepek - Каптурык/чэпчык - '''Ciepćius'''

Czeremcha - Чаромха - у сучаснай liet. '''Iewa''' (pra-bł-sł. *eiua/ros. Ива na wierzbę)/у сучаснай żm. '''Ėiwa'''

Czerstwieie - Чарсьцьвее - ''Drutinuosi''/''stropstu''/''stropineymiu''/'''gaywinuosi''' (pol. żywieje/пераход "g" у "ż"/sta-pol. czerstwy - сьвежы)

Czerstwię - Чарсьцьвею - '''Gaywinu'''

Czerstwość - Чэрствасьць - '''Giwumas'''/'''gaywiste'''

Czerstwy - Чэрствы - '''Gaywus'''

Czerstwienie - Чарсьцьвеньне - '''Gaywinimas'''

Czerwcowy - Чэрвеньскі - '''Kirmelu''' (pra-sł. črŭvĭ) (пераход "cz" у "k") '''menesio'''

Czerwiec - Чэрвень - '''Kirmelu''' '''menuo'''

Czerwienie - Чырванею - '''Rauduoninu''' (pol. rudy)

Czerwienie się - Чырванеюся - '''Raudanuoiu'''

Czerwonawy - Чырванавы - '''Raudonakas'''

Czerwoność - Чырвонасьць - '''Raudonibe'''/'''rauduonumas'''

Czerwony - Чырвоны - '''Raudonas'''

Cześć - Чэсьць - '''''Garba'''''

Częstuię - Частую - '''Gieray arba''' ''piktay peniu''/''girdźiu''/'''prijmu''' (?) '''ku'''

Czołn - Човен - '''Eldija''' (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)

Czosnek - Часнок - '''Ćiesnakas'''

Czterdzieśći - Сорак - '''Kieturios desimtis'''

Czterdzieśći kroć - Сорак-кроць - '''Kieturios desimtis kartu'''

Czternaście - Чатырнаццаць - '''Kieturolika'''

Cztery - Чатыры - '''Kieturi''' (lit. чатыры)

Czterydniowy - Чатырохдзённы - '''Kieturiadienis'''

Cztery kroć - Чатыры-кроць - '''Kieturis kartus'''

Czwartek - Чацьвер - '''Cietwiergas''' (lit. чацьвер)

Czwarty - Чацьверты - '''Kietwiertas'''

Czworaki - Адносна чатырох розных родаў - '''Kietweriopas'''

Czworako - У чатырох напрамках- '''Kietwieriopay'''

Czwornasob - Чатыры разы больш - '''Kietwieriopay''' '''daugiesu'''

Czworogranisto - Чатырагранёна - '''Kietwirtuotay'''

Czworogranisty - Чатырагранёны - '''Kietwirtuotas'''

Czworogłowy - Чатырагалавы - '''Kieturiagalwis'''

Czworonogi - Чатыраногі - '''Kieturiakuois'''

Czwororęki - Чатырарукі  '''Kieturiarunkis'''

Czworoszczepny - Чатырашчэпны? - '''Kietwierey skałus'''

Czyniam - Раблю - '''Darineiu ku''' (pol. darzyć)

Czynię co - Раблю што - '''Darau'''/''weykiu''

Czynię dość komu - Раблю досьць каму - ''Gana'' '''darau'''/''inteykiu''/''atpildźiu''

Czynienie - Рабеньне - '''Darimas'''/'''padarimas'''

Czynsz - Дзякла/чынш - '''Ciżie''' (?)/'''dokłe''' (lit. Дзякла)

Czynszownik - Васал/леннік/даннік/у st-lit. дякольникъ (дзяклальнік) - '''Ciźinikas''' (?)/'''doklinikas'''

Czynszowy - Чыншавы/ленны/васальны - '''Ciźinis''' (?)/'''doklinis'''

Czyście (pięknie) - Прыгожа - '''Cistay'''/'''''graźiey''''' (pra-sł. grozьnъ/pol. groźny)

Czyściec - Чысьцец - '''Szweyćiunciu ugnis''' (pol. święty ogień)/''Nupertine'' '''dusiu'''

Czyscowy - Збавіцельны - '''Szweystinis'''

Czystość powszechnie - Чыстасьць усеагульна - '''Apszwasta''' (?)/''apkuopa''

Czystość cnota - Чыстасьць цнота - ''Neiżagas''/''nepatepte''/'''szweystibe'''

Czysty - Чысты - ''Neiżagtas''/'''ćistas'''

Czytam - Чытаю - '''Skaytau''' (pra-bł-sł. *(s)keit-/*(s)koit-/пераход "s" у "cz"/кагнат з pol. czytać)[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/czyta%C4%87]

Czytanie - Чытаньне - '''Skaytimas'''/'''skaytitine'''

Czytelnik - Чытач/чытальнік - '''Skaytitoias'''

Czytelno - Чытэльна - '''Skaytitinay'''

Czytelny - Чытэльны - '''Skaytitinas'''

== D ==
=== Da ===
Dąb - Дуб - '''Ażuołas''' (pol. zioła)

Dach przykryćie - Дах вечка/покрыўка - '''Dunktis''' (пераход "ch" у "k")/'''Stogas''' (pol. stóg/lit./ros. стог/pra-sł. *stogъ - гэта што прыкрывае)

Dachówka - Дахоўка - '''Plitele dunktine'''

Daie - Даю - '''Duomi''' (?)

Dar - Дар/падарунак - '''Dowana''' (?) (pol. dawać?)

Darmo/daremnie/próżno - Дарма/дарэмна/марна - '''Dowanay'''/''tuśćiey''

Daremny - Дарэмны - '''Dowanas'''/''dawoningas''

Darn - Дзёран - ''Wałena su'' '''weiu''' ''iżrauta''

Darowanie - Дараваньне - '''Dowanoimas'''

Darowizna - Дар/падарунак - '''Dowana'''/'''dowanotas''' ''dayktas''

Daruie - Дарую - '''Dowanoiu'''

Data - Дата - '''Diena''' '''kurioy łaksztas''' (?) ''ira raśitaś'' '''Wilnuy''' (?)

Dawca - Дарыльнік - '''Daweias'''/''dutoias''

Dawny - Даўні - ''Senas''/'''wetuszas''' (ros. ветош - усё старое)

=== De ===
Dębina - Дубіна - '''Ażuolinas'''

Dębowy - Дубавы - '''Ażuolinis'''

Dech tchnienie/duch - Дых павеў/дух - ''Kwapas''/'''dwasas'''

Dekret - Дэкрэт/указ - '''Dekretas'''

Dęty - Духавы - '''Duśnias'''

Deszcz pada - Ідзе дождж - '''Lija''' (pol. leje)

Deszcz - Дождж - '''Lietus''' (pol. leje się/lać)

Dewotka - Багамолка/гутаркова: Давутка - у Слоўніку літоўскіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча '''Dawatka'''

=== Dl ===
Dla tego - Таму/таму што/для таго - '''Delto'''/''drinto''/'''to del'''/''todrin''

Dłoń - Далонь - ''Płasztaka''/у сучаснай liet. таксама '''ranka'''/'''delnas'''

Dłoń spodnia - Ніжняя далонь - '''Dełnas'''

Długi - Доўгі - '''Iłgas''' (pra-bł-sł. *dilˀgas/зьнікненьне "d")

Długo - Доўга - '''Iłgay'''

Długość - Доўгасьць - '''Ilgibe'''

Długowieczny - Даўгавечны - '''Iłga'''''umzis''

Długowieczność - Даўгавечнасьць - '''Iłga'''''umziste''

=== Do ===
Dobroć - Добраць - '''''Gieribe''''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)

Dobroczynność - Добрачыннасьць - '''''Gieradeiste'''''

Dobrodźiey - Дабрадзей - '''''Gieradeia'''''

Dobrodźieystwo - Дабрадзейства - '''''Gieradariste'''''/'''''gieradarimas'''''

Dobrotliwość - Дабратлівасьць - '''''Gieras''''' ''noras''

Dobry - Добры - '''''Gieras'''''

Dobywam miasta - Адабываю места/горада - ''Imu''/''gaunu'' '''miesta'''

Dochodze - Даходжу - '''Daeydineiu'''/''Iszkunku''

Docisnąć się - Даціснуцца - '''Dasispaust'''

Dodaie - Дадаю - '''Daduomi''' (?)

Doglądam - Даглядаю - '''Priweyźdźiu''' (pol. wejzrzę?)

Dogrzewa mi słońce - Ацяпляе мяне сонца - ''Kaytina'' '''mi''' '''saułe'''

Doie - Даю - '''Melźiu''' (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?)/''łaydau'' '''karwes'''

Dokazuie czego - Сваволю чаго - '''''Padarau''''' (?) '''ku'''

Dokładam czego - Дакладаю чаго - '''''Pridemi''''' (?) (pol. przykładać się?)

Dokonywam czego - Дасьцягну чаго - ''Pabaygiu''/''gału'' '''darau'''/''dadirbu''

Doł - Яма - '''Duobe''' (?)

Dołkowaty - Пэўны ям/угнустасьці -  '''Duobetas''' (?)/''dubus''/''kraupus''

Dom - Дом - '''Namay''' (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/przejście "d" w "n")

Domak (domator) - Дамасед/даматур - '''Namu''' ''kas'' '''namie''' ''gulis''

Domek - Дамок - '''Nameley'''

Domieszczam kogo/czego - Дадаткова уміашчу каго/чаго - ''Iłeydźiu'' '''ku''' '''''swetimu''''' '''kur'''/''intikinu''

Domostwo - Дамоства - '''Naministe'''

Domownik - Дамоўнік - '''Naminikas'''

Domowy - Дамовы - '''Naminiksztis'''

Donosze co - Даношу што - '''Nuneszu''' (?)

Dopiero - Толькі - '''Dabar''' (pol. doba)/'''dabartel'''

Dopijam ostatka - Дапіваю астачу - '''''Iżgieru''''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?) (нейкая сакральнасьць?)

Dorabiam czego - Дарабляю чаго - '''Dadirbu'''/''baygiu'' '''darbu''' (?)

Dorastam - Дарастаю - '''Daugu''' (?)/''uzaugu''

Dościgam/dobiegam - Дабягаю - '''Paweiu''' (ад liet. '''Weias''' - вецер?) '''ku'''

Doskakuie - Даскакваю - '''Daszoku'''

Dostaie się piwo - Атрымліваецца піва - ''Nu sistowi'' '''ałus'''/''nuguła wiełes'' '''ałaus'''

Dostoieństwo/dignitarstwo/godność - Дастоінства/годнасьць - ''Wiresnibe''/''użkielimas unt'' '''waldźios''' ''kokios''

Doświadczam kogo - Дасьледую каго - ''Meginu''/'''dasitiriu''' (?)

Dosypiam/doiadam/dopijam/etc. - Дасыпаю/даядаю/дапіваю/і да т.п. - ''Miegmi''/''wałgau''/'''''gieriu''''' ''iki soti rc.''

Dowarzam (Dogotowuję) - Давару - '''Dawerdu'''

Doważam - Даважу - '''Dasweriu''' (?)

Dowód - Довад - '''Priseka''' (?) (pol. przysięga?)/''parodimas''

Dowodny - Довадны - '''Dawiadamas''' ''dayktas''/'''prisekimas'''

Dowodzę - Даводжу - '''Prisektinay''' ''parodźiu''/'''priseku''' '''ku''' ''kami''

Doyny statek (?) (mleko w kubeczku?) - Дойны карабель (Малако ў кубачку?) - '''Miłsztuwe''' (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?)

Doyna krowa - Дойная карова -  '''Melźiama''' (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?) '''karwe'''

Doyrze/dobrze widzę - Добра бачу/гляджу - ''Nuregiu''/''regiu'' '''świeśiey''' (pol. świeciście?)

Dozor/doglądanie - Нагляд - '''Priwayzda'''

Dozorca/doglądacz - Нагляднік/дазорац - '''Priweyzdetoias'''

Dozorny - Наглядны - '''Priwayzdus'''/'''priweydźius'''

Dozwalam czego komu - Дазваляю чаго каму - ''Perłeydźiu'' '''kam ku'''/'''duomi''' ''unt noro kam''

=== Dr ===
Dranica - Драніца - '''Drekstine''' (?)/''płesztine łynta''

Drapanie - Драпаньне - '''Draskimas''' (?)

Drapie co/dre - Драпаю што/дзяру - '''Draskau'''/''płeszau''

Drapiestwo/drapież - Драпества - '''Draskimas'''/''płeśimas''/''nuopłeśia''

Drapieżca - Драпежнік - '''Draskitoias'''/''płesitoias''/'''draſtus'''

Drapieżność - Драпежнасьць - ''Nuo'''''dreskis'''

Drasnąć kogoś - Падрапаць кагось - '''Ażudrekst'''/''numaukt truputi kuno''

Drobiazg - Дробязг/пусьцяк - '''Maylus''' (pol. mały?)

Drot złoty/żelazny - Дрот залаты/жалезны - ''Siułas'' '''iż''' ''auxo''/'''iż giełaźies''' (пераход "g" у "ż")

Drozd - Дрозд - '''Strazdas''' (pra-bł-sł. *trozdós/pra-sł. *drozdъ) (пераход "t" у "d"/далучэньне "s")

Drożdże - Дрозд - ''Miełes''/але ў Брыкнэра '''dragēs''' [https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/dro%C5%BCd%C5%BCe]

Druk - Друк - ''Iżspaudimas'' '''literu'''

Drukarnia - Друкарня - ''Iżspaustuwe raszto'' (пісьмо)/'''literu'''

Drukarz - Друкар - ''Iżspaudeias'' '''literu'''/''raszto''

Drukuie - Друкую - ''Iżspaudziu rasztu''/'''knigas'''

Dryiakiew/sok przyprawny - Масьць/лекарства/сок прыпраўны? -  '''Sunka''' ''unt waysto''

Drużba - Шафер - '''Wienawardis''' (pol. warta?)/''byn'' '''drawardis'''

Drżący - Які дрыжыць - '''Drebus'''

Drżę - Дрыжу - '''Drebu'''

Drzemanie - Драманьне - '''Snaudimas''' (pol. sen)/'''snaudulis'''

Drzemie/napadł mię sen - Драмлю/напаў мяне сон - '''Snaudźiu'''

Drżenie - Дрыжаньне/дрыжэньне - '''Drebulis''' (?)/'''drebeimas''' (?)

Drzewce/drzewo - Дрэва - '''''Medźias'''''/'''kartis''' (?) '''iłga''' ''su ietim karioney wartoiama''

Drzewieie/w drzewo - Дравяе (?)/у дрэва - '''''Medźiu''''' ''tumpu''

Drzewko - Дрэўка -  '''''Medelis'''''

Drzewisty/drzew pełny - Дравяністы/дрэў пэўны - '''''Medingas'''''/'''''Medźiu''''' '''piłnas'''

Drzewo - Дрэва - '''''Medźias''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Drzwi/weśćie - Дзьверы/уваход - '''Duris'''/''unga''

=== Du ===
Duch/rozumna bez ciała rzecz - Дух/разумная бяз цела рэч - '''Dwasas'''/'''dwasia'''

Duchna (nocna czapka podbita puchem) - Ночная шапка падбітая пухам - '''Naktine iż''' ''płuksnu'' '''kiapure'''

Duchowieństwo/stanu duchownego ludzie - Духавеньства/стану духоўнага людзе - '''Kunigu stono''' ''żmones''/'''dwasingo''' '''giwenimo''' '''draugie'''/'''dwasingiste'''

Duchowny - Духоўны - '''Dwasingas'''/'''dwasiszkas'''

Dudek - Удод - ''Kukutis''/ale we współczesnym żm. także '''dodotis'''

Dukam/trąbie w róg - Трублю ў рог - '''Ragu trubiju'''

Duma - Дума - '''Giesme''' (pra-bł. *geyd-/pra-sł. *gayati/ros. гаять) '''kareywiu''' (pol. krew?)

Dupla - Дупля - ''Audakłas'' '''szilkinis''' ''tunkus''

Durszlak - Друшляк - '''''Kosztuwis''''' (pol. kasza/ros. каша) '''warinis''' (lit. варыць)/'''giełażinis''' (pol. żelazny) (пераход "g" у "ż")

Dusza/duch - Душа/дух - '''Duśia'''

Duszący/Duszny - Удушлівы/задушлівы/душны - ''Smaugius''/''Troszkinus''/затым таксама '''Dusznas'''[http://www.zodynas.lt/terminu-zodynas/d/dusnas]

Duszkiem wypić - Выпіць заплам - '''Wienu''' ''małku'' '''''iżgiert'''''

Dusznie/z dusze - Душна/з душай - '''Nuośirdźiey''' (pol. serce) - даслоўны пераклад: з сэрцам (?)

Duszyczka - Душычка - '''Dusziełe'''

=== Dw ===
Dwa/para - Два/пара - '''Du''' (?)

Dwa dni - Два дні - '''Dwi dieni'''

Dwadzieścia - Дваццаць - '''Dwi deśimti'''

Dwadzieścia kroć - Дваццаць-кроць - '''Dwi deśimti kartu'''

Dwa funty - Два фунты - '''Du''' (?) '''funtu'''

Dwa kroć - Два фунты - '''Du kartu'''

Dwanaście - Дванаццаць - '''Dwilikia'''

Dwanaście kroć - Дванаццаць-кроць - '''Dwilikia kartu'''

Dwieście - Дзьвесьце - '''Du śimtu'''

Dwieście kroć - Дзьвесьце-кроць - '''Du śimtu kartu'''

Dwoiaki/dwoisty - Дваісты - '''Dweiopas'''/'''dweiokas'''

Dwoiako - У абодвух напрамках - '''Dweiopey'''/'''dweiokay'''

Dwoie/dziele na dwie częśći - Двое/дзялю на дзьве часткі - ''Ing'' '''dwi dali''' ''skiriu''/'''dweinu'''

Dwoistość - Дваістасьць - '''Dweiste'''

Dwór - Двор - ''Didżia'''''name'''/''senis''/'''giwenimas''' ''didżiuniu''/u Kościuszki '''Dwaras''' (выступае ў форме '''Dwarosie''' але Смочынскі таксама пацьверджае '''Dwaras''')

Dworski - Дворны/дваровы - '''Dwariszkis'''

Dwór we wśi - Двор у сяле/вёсцы - '''Dwarćius'''

Dwudźiesty - Дваццаты - '''Dwidesimtas'''

Dwusetny - Двухсоты - '''Duśimtinis'''

=== Dy ===
Dychawica - Дыхавіца/астма - '''Dusulis''' (?)

Dychawiczny - Дыхавічны - '''Dusulingas'''

Dyl - Дуля - ''Łynta'' '''iłga'''/''zomatine''

Dylowanie - Дыляваньне - ''Zomatis''/'''''twora''''' (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/кагнат з pol. twarz) '''iż''' ''łyntu''

Dym - Дым - '''Dumay'''

Dymny - Дымны - '''Dumays''' ''kwiepius''

Dyscyplina którą się biczuią - Дысцыпліна якой бічуюцца - ''Dirzeley'' '''kureys''' '''''płakasi'''''/''riksztes''/''szniureley''

Dyscyplina/biczowanie - Дысцыпліна/бічаваньне - '''''Płakimasis'''''/''sawis paties'' '''''płakimas'''''

Dyszący - Дыхаючы - '''Dwasuoias'''

Dysze/dycham - Дыхаючы - '''Dwasuoiu'''/''kwepuoiu''

=== Dz ===
Dzban - Збан - ''Puodas su usamis''/'''Zbonas''' (lit. Збан/pol. Dzban)/у сучаснай żm. '''Ozbuons'''

Dżdżawy/dżdżysty - Дажджлівы - '''Lietingas'''

Dziad/oycow abo matczyn oyćiec/dźiadek - Дзед - '''Diedas'''

Dziadowski - Дзедаўскі - '''Diedinis'''

Dźiał/rozdzielenie/podźiał - Разьдзяленьне/разьбіўка - '''Daliimas'''/''perskirimas''

Dziczeie - Дзічэе - '''Iżdikstu'''

Dźieci innych zwierząt - Дзеці іншых жывёлаў - ''Waykay'' '''zweru'''

Dźiedźic - Насьледнік/наступнік/пераемнік/спадкаемец - '''Tewiksztaytis''' ('''Tewas''' - бацька/тата)/'''tewaynis'''

Dźiedźictwo - Спадчына - '''Tewiksztiste'''/'''tewayniste'''

Dźiedźiczę - Атрымліваю у спадчыну/насьлядую - '''Tewaynisty''' ''apturiu''/'''paweldźiu'''

Dziedziczny - Спадчынны - '''Tewiksztinis'''

Dziedziniec/podwórze - Двор/дзядзінец - '''Dwaras'''

Dźiegieć - Дзёгаць - '''Degutas'''

Dźieiow księgi - Гістарычная Кніга/кніжка/летапіс - '''Knigas''' ''weykału''/'''historios'''

Dźięka/dźiękowanie/dźiękczynienie - Падзяка/дзякаваньне - '''Dekos'''/'''Dekawoimas'''

Dźiękować - Дзякаваць - '''Dėkawoti''' (lit. Дзякаваць)

Dźiekuię - Дзякую/Дзякуй - '''Dekawoiu''' (lit. Дзякую)/далей таксама '''Dėkui''' (lit. Дзякуй)/у сучаснай liet. '''Dėkoju'''/у сучаснай liet. '''Acziu''' (lit. Ацю)

Dźielca - Той які дзялі - '''Daliwa''' (?)/'''delćius'''

Dźień - Дзень - '''Diena'''/we współczesnym dżuk. '''dziena'''

Dźienny - Дзённы - '''Dieninis'''

Dźiesiątek żołnierzów - Дзясятак жаўнераў/салдатаў - '''Deśimtetas'''

Dźiesiątnik -  Дзясятнік -'''Deśimtinikas'''

Dźiesięcina - Деясяціна - '''Deśimtine'''

Dźiesięć kroć - Дзесяць-кроць - '''Deśimti kartu'''

Dźiewka/Panna - Дзеўка/дзева/дзяўчына/панна -  '''Ponna'''

Dźiewictwo/panieństwo - Дзявоцкасьць/нявіннасьць/цнатлівасьць - ''Mergiste''/'''ponniste'''

Dźiewięć/dźiewięcioro - Дзевяць/дзевяцера - '''Dewini'''

Dźiewiętnaście - Дзевятнаццаць - '''Dewiniolika'''

Dźiewierz (brat męża) - Дзевер - '''Dieweris'''

Dźieża/koryto do ciasta - Дзяжа - ''Łowis''/'''dieszka''' (?)

Dźiki - Дзікі - '''Dikas'''

Dźikość - Дзікасьць - '''Dikibe'''

Dziś - Сёньна/Сягодня/Сягоньня - ''Sin'''''dienu'''

Dźisieyszy - Сёньняшні/Сягоньняшні - ''Sios'' '''dienos'''

Dżuma - Чума/Паляндра (славяналітоўскайа і яцьвяская Багіня сьмерці/іншае імя Мараны/Мары[https://studfiles.net/preview/2524882/page:12/])/we współczesnym liet. '''Maras''' (lit. Мор) (Марана/Мара - славянская Багіня зімы і сьмерці/латыская Мара - Маці Зямля/абрад тапленьня/спальваньня Мараны практыкаваны ёсьць таксама праз летувісаў)/у сучаснай żm. '''Mars'''

Dzwon - Звон - ''Warpas''/'''Zwanas''' (lit. Звон)[http://www.epaveldas.lt/recordImageSmall/LNB/C1R0000047249?exId=1888&seqNr=384]

Dzwonek - Званок - ''Warpelis''/'''Zwanelis'''

Dzwonię - Званю - ''Warpinu''/'''Zwaniju'''

Dzwonić - Званіць - we współczesnym dżuk. '''Zwanyti'''

Dzwonnica - Званіца - ''Warpinićia''/'''Zwaninićia''' (няма пэўнасьці адносна скланеньня)/у сучаснай żm. '''dzwuonīczė'''

Dzwonnik - Званар/звоннік - '''Zwanininkas'''

== E ==
(У Шырвіда няма слоў на "E")

Efekt - Эфэкт - у сучаснай liet. '''Efektas'''

Egoizm - Эгаізм - у сучаснай liet. '''Egoizmas'''

Egzamin - Экзамен - у сучаснай liet. '''Egzaminas'''

Ekonom - Аканом - у Касьцюшкі '''Ekonomas''' (?) (выступае толькі ў форме '''Ekonomay''')

Ekonomia - Эканоміка - у сучаснай liet. '''Ekonomika''' (lit. Эканоміка)

Ekran - Экран - у сучаснай liet. '''Ekranas'''

Eksport - Экспарт/вываз - у сучаснай liet. '''Eksportas'''

Elastyczny - Эластычны - у сучаснай liet. '''Elastingas'''/'''elastinis'''

Elegancja - Элегантасьць/густоўнасьць - у сучаснай liet. '''Būdas''' (lit. Будзь?)/'''maniera'''

Elektryczność - Электрычнасьць - у сучаснай liet. '''Elektra'''/zaś w żm. '''Alektra'''

Element - Элемэнт/деталь - у сучаснай liet. '''Elementas'''

Emerytura - Пэнсія - we współczesnym liet. '''Pensija''' (lit. Пэнсія)

Emigracja - Эміграцыя - we współczesnym liet. '''Emigracija'''

Encyklopedia - Энцыкляпедыя - we współczesnym liet. '''Enciklopedija'''/zaś w żm. '''Encikluopedėjė'''

Energia - Энэргія - we współczesnym liet. '''Energija'''/zaś w żm. '''Energėjė'''

Epidemia - Эпідэмія - we współczesnym liet. '''Epidemija'''

Epoka - Эпоха - we współczesnym liet. '''Epocha'''

Etyka - Этыка - we współczesnym liet. '''Etika'''

Eucharystia/Wieczerza Pańska - Эўхарыстыя - '''Szwenta weczere'''

Ewangelia - Эвангелія - we współczesnym liet. '''Ewangelija'''

== F ==
=== Fa ===
Fairka/piecyk ruchomy żelazny - Фаерка/печка рухомая жалезная - '''''Ugniawiete''''' ''prakielama''/'''piećielus giełaźinis''' (пераход "g" у "ż")

Fałduię - Плісірую - ''Paraukau''/''raukszłes'' '''darau'''

Fałszerz testamentow - Фальсіфікатар тэстамэнтаў - ''Atmaynitoias'' '''testamento'''

Fałszerz monety - Фальсіфікатар манеты - '''Manietos''' ''gadintoias''

Fantami płacić - Залогамі плаціць - ''Ażumokieimas dayktays'' '''ne''' '''pinigays'''

Fantastyk - Фантазёр - '''Nieku''' (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic) '''mustitoias'''

Fantastykuię - Фантазірую - '''Niekus''' '''mustau'''/''żiedźiu''/''waydinu waydus'' '''darau'''

Fantazya - Фантазія - '''Zinkładare'''/''wayda'''''dare'''/''galibe''

Obraz na fantazyey - Вобраз на фантазіі - ''Waydas''/'''zinkłas'''

Fara/Kościół farski - Фара/фарны касьцёл - '''Baźnićia kuriosp''' ''priguli'' '''giwentoiey''' (пераход "g" у "ż") ('''Giwenimas''' - жыцьцё) '''kurios''' ''wietos'' (месца)

Farba - Фарба/хварба - '''Krośiłas''' (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/у сучаснай dżuk. '''Kwarba''' (lit. Хварба)

Farbuię - Фарбую - ''Nudażau''/''dażau''/'''krosiju''' (?)

Fazyan/bażant - Фазан/бажан - '''Teterwinas''' ''didisis''

=== Fe ===
Ferezja (strój) - Фаразея/ферезыя - ''Iupa wirszutine''/але у сучаснай liet. '''Feriazė'''

=== Fi ===
Figa drzewo - Інжыр дрэва/фіга дрэва - '''Figa''' '''''medźias''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)

Figa owoc - Фіга плод/садавіна/інжыр плод/садавіна - '''Figa''' ''wayśius''

Figa nie doyrzała - Фіга раньнясьпелая/інжыр раньнясьпелы - '''Figa ne''' ''iznokusi''

Figa sucha - Фіга сухая/інжыр сухі - '''Figa sausa''' (pra-bł-sł. *saušas/pra-sł. *suxъ)

Figluie - Блазную/сваволюю - ''Iuokiuosi''/'''czmutawoiu''' (?) (гучы славянска але адкуль гэта?)

Figlarz - Блазан/жартоўнік - '''Szutas''' (ros. Шут)

Figowy - Фігавы - '''Figos'''

Filar - Слуп - '''Stułpas''' (lit. Слуп/ros. Столб/ukr. Стовп)

Filary w koło maiący - Слупы навакол маючы - '''Stułpus''' ''aplinkuy turinćios'' '''wiszkos''' (lit. Вышкі)

Fijołek - Фіялка - '''Fijołka'''

Fijołkowy - Фіялкавы - '''Fijołkinis'''

Fiuta (?) (daremny?) - Дарэмны - '''Niekus''' (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic)/'''niekadaris'''

=== Fl ===
Flak/flaki - Вантробы/чаровы/кішкі - '''Blekay''' (?)

Flaki kśiążki (?) - Вантробы кнігы? - '''Kartaklis''' (?)

Flasza - Бутэлька/Фляга - '''Pleszka'''

Flaszka - Пляшка/бутэлька - '''Pleszkiełe'''

Flegma - Флегма - ''Dregnumas kuno'' '''wunduoto'''

Fleytuch (tkanina lniana) - Клейтух? - ''Suskutos'' '''iż drobes'''
=== Fo ===
Folwarczyk - Фальварчык - '''Dwarćielus'''

Folwark - Фальварак - '''Dwarćius'''

Folwarkowy włodarz - Фальваркавы уладар - '''Priweyzdetoias dwarćiaus'''

Fontana - Вадаграй/фантан - '''Skirinia wundenine''' - даслоўны пераклад: Водная скрыня [https://pl.wikisource.org/wiki/Encyklopedia_staropolska/Fontanna ]

Foremny - Форменны - '''''Indiewas''''' (у Богу?)/''piłnas dayłes''/''su menu'' '''padaritas'''

Foremnie - Форменна - '''''Indieway'''''/''dayley''

Forma na dzwon/działo - Хворма/форма на звон/гармату - '''Forma'''/у Межыніса '''Кworma''' (lit. Хворма)

Forma do wybijania pieniędzy etc. - Форма да выбіваньня грошы і інш. - ''Zime iżspaudżiama unt'' '''pinigu''' ''rc.''

Formaty (?) - Фарматы - '''Łaksztay''' (?)/'''kurie kunigamus''' (?) ''duostis''

Formierstwo - Ліцьцё - ''Moksłas iźspaudimo źimiu''/''ir'' '''pawayzdu''' (?) ''unt tauriu''/''unt szauksztu''

Formierz co obrazy na wosku/gipsie/etc. wybija - Фармоўнік што вобразы на воску/гіпсе/і інш. выбівае - ''Izspaudeias''/''żiedźius''/'''pawayzdu''' (?) ''unt'' '''waszko'''/'''mieło''' ''rc.''

Formuła w prawie/w kontraktach - Формула ў праве/ў кантрактах - ''Suraszas zodźiu''/'''kurieys''' ''kas sieka''/''azuraszo'' '''kam ku'''/'''testamentu''' '''daro''' (pol. darzyć) ''rc.''

=== Fr ===
Frambuga (łuk) - Фрамуга - '''Łankas''' (pol. łuk) '''iż muro'''/'''iż akmeniu''' (pol. kamienny) ''dungtis pusiałunkiey'' '''padaritas''' (pol. darzyć?)

Frant - Франт - '''Szutas'''/'''gierdinikas'''/''bruzas''

Frasunek - Фрасунак/смутак - ''Sieławartas apmauda''/''nerimastis''/'''tużba''' (srb-chr. tužba)/''rupestis'' '''śirdes''' (pol. serce)

Fraucmer mieysce (pokoje dla dam dworskich) - Фраўцымэр месца - '''''Moteru''''' '''giwenimas''' (pol. życie)/''butas''/''mergu bukłas''/'''''mergawiete'''''

Fraucmer/persony - Фраўцымэр/асобы - ''Pasekieiu'' '''''pułkas'''''

Fręzla (Muchra, Frędzel?) - Абза/махра/бахрома - '''Makray'''/''rubu ir'' '''kitu''' ''redikłu''/''kutay''/''maknos''

Frezja - Фрэзія - у сучаснай liet. '''Frezija'''

Fryszt/wytchnienie zmowne w potyczce - Адцяжка/зацяжка/Перадышка змоўная ў сутычцы - ''Atilsis nuog kurawimo'' '''iż''' ''sukakio abieiu szalu''/''palauba'' '''ne iłga''' ''nuog kariones''

=== Fu ===
Fuguię - Фугую - '''Poźiju''' (pol. spajać?)/'''iżpoźiju'''/'''pozius''' '''darau'''

Fundator - Фундатар - ''Azugulditoias''/'''padaritoias''' ''pilies''/'''miesto''' ''rc.''

Funt - Фунт - '''Waszkas'''/'''funtas'''

Funtowy - Фунтавы - '''Waszko''' ''metu turis''/'''funtu''' ''swerius''

Furman - Фурман - ''Weżtoias''/'''wezeias''' (pol. wozić?)

Futro - Футра - ''Odos'' '''źweru'''/''pamuszałas''

Futrowanie ścian drzewiane - Футраваньне сьцян драўляных - ''Apmusimas''/''padingimas''/''aprindimas łyntomis'' '''śienu''' (pol. ściana)/''indarimas'' '''sienosna''' ''łyntu''

Futruię (wylepiam gliną, gipsem etc.) - Футрую - ''Apkału''/''apimuszu''/''padingiu'' '''sienas''' ''łyntełemis''/'''marmuru'''/'''akmenimis''' ''rc.''

== G ==
=== Ga ===
Gać - Гаць - '''Pagrindimas''' (ros. Гряда) ''kiela raysty''

Gacę - Гачу - '''Grindźiu''' ''kielu raysty''

Gachowanie (Prowadzenie rozpustnego życia, uczestniczenie w nocnych hulankach) - Практыкаваньне распуснага жыцьця - '''Naktinis''' ''siautimas''

Gachuię/po nocy chodzę szaleiąc - Практыкую распуснае жыцьцё/па ночы хаджу шалеюць - '''Nakti''' ''siaućiu''/''daużausi''

Gadam - Гавару - '''''Kałbu''''' (pol. chełbać/пераход "k" у "ch")[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/che%C5%82ba%C4%87]

Gadacz - Чалавек які больш гавары - '''''Kałbetoias'''''

Gadźina - Гадзіна/гадзюка - ''Iduy'''''źiema'''''słunka''

Gagatek (gagat - węgiel brunatny) - Гагат - '''Akmuo''' ''iuodas'' - даслоўны пераклад: Чорны камень

Galant - Джэнтльмэн - '''''Grażulis''''' (pra-sł. grozьnъ/pol. groźny)/у сучаснай liet. '''Dżentelmenas'''

Galas - Гал - '''Żuolinas''' (pol. zielny?) '''''gumbas''''' (pol. gęba)/у сучаснай liet. '''galas'''

Gaię sąd - Інаўгурую суд - ''Azusakau''/''tiekau tiesos'' '''darimu'''

Gałąź - Галіна - '''Szaka''' (pol. sęk/lit./ros./ukr. Сук/pr-wsch-sł. сѫкъ/pra-sł. *sǫkъ)

Gałązka - Галінка - '''Szakiałe''' (ros. Сучок)

Galban drzewko - Гальбан дрэўка - '''''Medelis''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) '''Syrios''' - даслоўны пераклад: Сырыйскае дрэўка

Galbanowy sok - Гальбанавы сок - '''Sunka''' '''''medelo''''' '''syrios'''

Galę piłę (rzucam piłkę?) - Кідаю мяча - '''Paduomi''' (pol. podaję) '''piliny'''

Galę (podsuwam) co komu - Падсоўваю што каму - '''Pademi kam'''

Galera - Галера - '''Eldija''' (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия) ''su irkłays''

Gałęźisty - Галінавы - '''Szakotas'''

Ganek - Ганак - '''Wiszkos''' (lit. Вышкі))/у сучаснай liet. '''gonkos'''/у сучаснай żm. '''guonkas'''

Gardło - Горла/рыла - '''Gierkłe'''/'''gurklis'''

Garb - Горб - '''Kupra''' (?) (пераход "k" у "g"/пераход "p" у "b"/мэтатэза?)

Garbaty - Гарбаты - '''Kuprotas'''/'''kupris'''

Garbarz - Гарбар/кушнер - ''Odinikas''/''ka'''''źieme'''''kas''

Garbię się - Горблюся - ''Susiłynkiu''/'''kuprinuosi'''

Garbuię - Дублю - ''Nuszutinu'' '''''płaukus''''' ''odu''

Garniec/miara - Гарнец/мера - ''Puodas''/'''miera'''

Gąśię - Гусяня/гусянё - '''Zusitis''' (пераход "z" у "g")

Gąsienica - Вусень/гусеніца - '''Kirmełe''' (pra-sł. črŭvĭ)/''pukine''/'''zoline'''

Gasnę - Гасную - '''Gistu'''

Gąsior - Гусак - '''Zusinas''' (пераход "z" у "g")

Gaszę - Гашу - '''Giesu'''

Gay (lasek) - Гай - '''Goius'''

Gayda/duda - Гайда/дуда - ''Didinikas''/'''dudelnikas'''

=== Gd ===
Gdaczę - Кудахчу - '''Kudokiu''' 

Gdakańie - Кудахтаньне - '''Kudokimas'''

Gdy - Калі - '''Kad'''/'''kadu'''
=== Ge ===
Gęba - Морда - '''Burna''' (błg. бърна)

Gęga gęś - Гергечы гусь - '''Kagiana'''/'''Kagaguoia zusis'''

Gęś - Гусь - '''Zusis''' (пераход "z" у "g")

Gęśi - Гусі - '''Zusinis'''

Gęśćieie - Рабіцца шчыльным/густым - '''Sutirsztu'''/'''tirsztu''' ''tumpu''/''sukietu''

Gęstość - Шчальнасьць/таўшчыня/густата - '''Tirsztibe''' (?) (lit. Таўшчыня?)

Gęsty - Шчыльны/густы - '''Tirsztas''' (?)

=== Gi ===
Giermak (ubiór męski kroju węgierskiego) - Мужчынскі строй вугорскага крою - '''Iermekas''' (?)

Gies/gżenie (?) - Гзіцца - '''Giloimas''' (?) ''pekaus''
=== Gl ===
Gładki - Гладкі - ''Iżtrintas''/'''głuodas'''

Gładzę - Гладжу - ''Iżtrinu''/'''głodinu'''/'''''szweyćiu''''' (наступная сакральнасьць?)

Gładzenie - Гладзь - ''Iżtrinimas''/'''głuodinimas'''

Glanc - Бліск/бляск - '''Swideimas''' (pol. światło)

Głancowny - Бліскучы - '''Swidus'''

Glancuie - Палірую - '''Swidunti''' '''darau'''/'''swidinu'''

Głaskanie - Лашчэньне - '''Głostimas'''

Głaszcze - Лашчу - '''Głostau'''

Głębokość - Глыбокасьць - '''Gilibe'''/'''giłuma''' (?)

Głęboki - Глыбокі - '''Giłus'''

Głęboko - Глыбока - '''Giliey'''

Gleyt (list żelazny) - Глейт/жалезны ліст - '''Łaksztas''' (?) (pol. liść?) ''nuog wiresniu duotas''/'''del''' ''apginimo nuog'' '''prieśiniko''' (pol. przeciwnik)

Glista - Чарвяк - '''Kirmełes''' (pra-sł. črŭvĭ)

Głodny iestem bardzo - Я вельмі галодны - ''Baduoiu łabay''/''badu'' '''mirsztu''' (pol. umierać)

Głóg - Глог - '''''Erszkietis''''' (pra-sł. restiti/lit. рэсціць/ros. рестить)[http://etimologija.baltnexus.lt/?w=Er%C5%A1k%C4%97tis]/у сучаснай żm. '''Goduobė''' (?)

Głoszę/rozgłaszam - Абвяшчаю - ''Gierdenu''/'''naśinu'''

Głowa - Галава - '''Gałwa'''

Głowacz/wielkogłowy - Галавач/вялікагалавы - ''Didźia'''''galwis'''/'''galwius'''

Głowiasty - Рэпчаты - '''Galwingas'''

Główka/główeczka - Галоўка - '''Gałwełe'''

Główka czosnku/cebule - Галоўка часнаку/цыбулі - '''Gałwełe'''/''skiltis''

Głownia gaszona - Галаўня гашаная - ''Nuodeklis'' '''azugiesis'''

Głownia żarzysta - Галаўня яркая - ''Nuodeklis'' '''degus''' (pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż")

Głównie - Найболей/галоўным чынам - '''Galwingay'''

Główny - Галоўны - '''Galwingas'''

Głowy bolenie - Галавы баленьне - '''Gałwos''' ''sopulis''

Głupi - Дурны - '''Durnas''' (pol. durny/lit. дурны)/''padukis''/''paswaygis''

Głupiec - Дурань - '''Durnius'''/''padukielis''/''paswaygielis''

Głupie - Дурное - '''Durnay'''/''padukusiey''/''paswaygusiey''

Głupiomowność - Дурнамоўнасьць - '''Durna''' '''''kałba''''' ([https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/che%C5%82ba%C4%87])

Głupiomowny - Дурнамоўны - '''Durna''' '''''kalbis'''''

Głupstwo - Глупства - '''Durnibe'''/''padukimas''/''paswaygimas''

Głuszec - Глушэц - '''Tetirwinas''' ''kurtinis''

=== Gm ===
Gmach - Гмах - ''Senis''/'''pałoćius'''
=== Gn ===
Gniazdo - Гняздо - '''Lizdas''' (pra-bł-sł. *nisdá, пераход "n" у "l")

Gnida (?) - Гніда - '''Glinda'''

Gniew - Гнеў - ''Rustibe''/ale we współczesnym żm. '''zlastis''' (pol. złość)

Gnieżdze się - Гняздуюся - '''Lizdu''' '''darau'''/''kłoiu''

=== Go ===
Godło - Герб - '''Zinkłas'''/''łemimas''/''nuołayma''

Godnie - Годна - '''Wertay''' (lit. Варты/pol. wartość?)

Godność - Годнасьць - '''Wertibe'''

Godny - Годны - '''Wertas'''/у Эрнста Фраэнкэля '''Adnas'''

Gody - Годы/свадзьба - '''Swodba''' (pol. Swadźba/lit. Свадзьба/st-lit./ros. Свадьба)

Godowy - Годавы - '''Swodbinis'''

Goduię/na weselu iestem - Годую - '''Swodboy esmi'''/'''swodbauiu'''

Goduię/gody sprawuię - Годую/годы выканую - '''Swodbu''' ''redau''

Godzę się na co - Гаджуся на што - '''''Paderu''''' (?) (pol. podaruję?) ''unt to''/''susisymi''/''inderu''/''indarus''/''patogus'' '''esmi'''

Godzina - Гадзіна - ''Wałunda'' ([https://books.google.pl/books?id=NPJKAAAAcAAJ&pg=PA296&lpg=PA296&dq=Wa%C5%82unda&source=bl&ots=L4tC2g07cP&sig=A_qLslusj_wVqvCwdGKV6kDfbrA&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwjC0tvqwo7UAhUBDSwKHQ7vAhkQ6AEIMTAD#v=onepage&q=Wa%C5%82unda&f=false Ale])/у сучаснай żm. і наступных тэкстах і слоўніках ужо як '''Adīna'''/'''Adina'''/'''Adyna''' (lit. Гадзіна)

Godzinny - Гадзінны - ''Wałundinis''/''per wałandu'' '''essus'''/'''Adininis'''

Gołąb - Голуб - '''''Karwelis''''' - dosłowne tłumaczenie: Krówka/mała krowa (Голуб корміць маладыя малаком як карова - адшуль назва[http://baltystyka.uw.edu.pl/wp-content/uploads/sites/46/2015/02/LgB1_11.pdf])

Gołąbiątko - Голубятка - '''''Karwełaytis'''''

Gołębi - Голубі - '''''Karwelinis'''''

Gołębica - Голубіца - '''''Karwelićia'''''/''patełe'' '''''karwela'''''

Gołębieniec - Голубянец - '''''Karwelinićia'''''

Goleń - Галёнка - '''Błauzda''' (?) (cz. Bérec?)

Gołocę - Агалю - '''Apdraszka'''/''apipłeszau''

Gołota/nie ośiadły - Галата/не аселы - ''Neturelis''/'''nuogius''' (pra-bł-sł. *nōˀgas/pol. nagi)/''grinius''

Gołowąs/młodzik - Голавус/маладзік - ''Iaunikaytis''/'''bebarzdis''' (pol. bez brody)

Goły - Голу - ''Plinas''/''grinas''/'''nuogas'''

Gomółka (ser?) - Гамулка (сыр) - '''Surelis apwałus''' - даслоўны пераклад: Сыровая абалонка (?)

Gonię - Ганяю - '''Weiu''' (ад liet. '''Weias''' - вецер?)

Gonitwa - Ганітва - '''Waione'''/'''waioiamasis''' ''zaysłas''

Gonta - Гонта - ''Skindelus''/у сучаснай liet. '''gontas'''/у сучаснай żm. '''guonts'''/'''guonta'''

Gontowy - Гонтавы - ''Skindelinis''/у сучаснай liet. '''gontinis'''

Góra - Гара - '''''Kałnas''''' (pra-bł-sł. *kalˀnas/мажлівы кагнат з pol. czółno)

Gorączke mam - Гарачку маю - ''Karsćioiu''/''turiu karsztiny''/'''degu''' (liet. '''degti''' - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż") ''karścieys''

Gorczyca - Гарчыца - '''Garswicia'''

Gorę (płonę) - Гару - '''Degu'''/''liepsnuoiu''

Gorliwość - Запал - '''Degimas'''

Górny - Горны - '''''Kalningas'''''/''auksztay'' '''essus'''

Gorszy - Горшы - ''Piktesnis''/але ў сучаснай liet. '''blogesnis''' (lit. Благі)

Gorzałka - Гарэлка - '''Ariełka''' (lit. Гарэлка)

Górzyste mieysce - Гарыстае месца - '''''Kałnotas'''''

Gorzki - Горкі - '''Kartus''' (?) (przejście "g" w "k"?)

Gorzkne - Горкную - '''Karstu''' (?)

Gorzkość - Горкасьць - '''Kartibe''' (?)

Gość - Госьць - '''Swecias''' (pol. święty?)/жаноча - '''''Wieśnia''''' (pol. wieś/pra-sł. vьsь/pra-bł. *weiš-)

Gościniec - Гасьцінец - '''''Wieszas''''' ''kielas''

Gościnne - Гасьціннае - ''Mokiestis nuog stoweimo'' '''padwarioy''' (pol. dwór?)

Gościnny człowiek - Гасьцінны чалавек - '''Swiećius milis''' (pol. miły?)/'''prijmus''' (pol. przyjemny?)

Gospoda - Гасьцініца/карчма - '''Padwaria''' (pol. pod dworem)

Gospodarz co goście przyimuie - Гаспадар што госьці прыймае - '''Padwarnikas'''

Gospodarz w swym domu - Гаспадар у сваім дому - '''Menusis''' (pol. miesiąc?) ''ape'' '''namu''' (pol. dom) '''priwayzdu'''/'''naminikas'''

Gospodarski - Гаспадарскі - '''Naminikinis'''/'''naminiko sunus'''/'''dukte''' ''rc.''

Gospodarski/do gospodarstwa należący - Гаспадарскі/да гаспадарства прыналежны - '''Priwaydosp''' '''namu''' ''prigulis''/'''nami''' ''kszistep priderus''

Gospodarstwo - Гаспадарства - '''Naministe'''/''nuomonia''/''protas aplink'' '''namu'''

Gospodyni w swym domu - Гаспадыня ў сваім дому - '''Naminikie'''

Gospodyni/co goście przyimuie - Гаспадыня/што госьці прыймае - '''Padwarnikie'''

Gotowanie - Варэньне/гатаваньне - ''Gaminimas''/''pririnkimas''/'''priredimas''' (pol. przyrządzać?)/''dabinimas''

Gotowo - Гатова - ''Sugaminta''/''pririnkta''/'''priredita'''

Gotowy - Гатовы - ''Pririnktas''/'''prireditas''' ''iżreditas''

Gotuię - Гатую/вару - ''Dabinu''/'''priredau'''/''surinku''

Goźdź (Gwóźdź) - Цьвік - ''Winis''/у сучаснай żm. '''Cweks''' (lit. Цьвік)/у сучаснай dżuk. '''Cwekas'''

Goździec - Рэўматызм - ''Susiwelimas'' '''''płauku'''''

Goździk - Гвазьдзік - ''Ziedas'' '''karuninis''' (pol. koronny?)/у сучаснай liet. '''Gwazdikas''' (lit. Гвазьдзік)

=== Gr ===
Grab (Drzewo liściaste lub krzew z liśćmi)  - Граб - '''Skrobłas''' (pol. skrobać?)

Grabie - Граблі - '''Greblis'''

Grabię śiano/słomę/etc. - Граблю сена/саломай/і інш. - '''Grebiu'''

Graca ogrodnicza - Капаніца/матыка - '''Grebłelis giełaźinis''' (пераход "g" у "ż") ''darźiniku''

Grad - Град - '''Łeday''' (pol. lód)

Gradowy - Градавы - '''Łedinis'''

Gramatyk - Граматык - '''Gramatikas'''

Granat - Цёмна сіны колер - ''Giełumbe'' '''burnatina''' (pol. brunatny?) '''arba''' '''''melina''''' (кагнат з pol. malina) (сіні)

Granica - Мяжа/рубеж/граніца - '''''Siena''''' (алузія да сьцены як мяжы?)/'''rubozius''' (lit. Рубеж)/'''''gałas''''' (сьмерць/канец/бок) (pol. żal/пераход "g" у "ż")/''krasztas''

Graniczę - Мяжую/гранічу - '''''Sienu''''' '''darau'''/'''rubeźioiu'''

Granicznik - Гранічнік - '''Rubeżitoias'''

Graniczny - Межавы/гранічны -  '''Rubeżinis'''/'''''sieninis'''''

Grążę się - Узгружуся - '''Grimstu''' (?)/''skistu''

Grecki - Грэцкі/грэчаскі - '''Grakiszkas'''

Greczyn - Грэк - '''Grakas'''

Gręda (trucht koński) - Рысь коньскі - '''Riśćia''' (lit. Рысь/ros. рысь/ристать/scs. ристати)

Grele (kręgle) - Кеглі - '''Kołay kriegliey'''

Grób - Магіла/дол - ''Raksztis''/'''grabas'''

Grobowy - Магільны - ''Raksztinis''/'''grabinis'''

Groch - Гарох/гарошак - '''Zirniey''' (pol. ziarno?)

Groch prażony - Гарох пражаны - '''Zirniey''' '''sproginti''' (пераход "g" у "ż")

Gród - Горад - '''''Biławiete'''''/'''''tiesawiete''''' '''baioru'''

Grodź/ogrodzenie - Агароджа - '''''Twora''''' (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/кагнат з pol. twarz)

Grodze - Абгароджваю - '''''Tweriu'''''

Grodzki - Гарадскі - '''Baiorinis''' ''rasztinikas sudas''

Grom - Гром - '''Grausmas'''/'''graudulis''' (?)

Gromada - Грамада - ''Kruwa''/''minia''/'''daugielis''' (pol. dużo/пераход "g" у "ż")

Gromie kogo - Грамлю каго - '''Graudenu ku'''/''baru''

Gromie nieprzyjaciela - Грамлю непрыяцела/ворага/праціўніка/недруга - '''Graudenu neprietelu'''

Gromnica - Грамніца - '''Zwakie''' (?) '''grauduline'''

Gromnica/święto - Грамніцы/сьвята - '''Szwinte grauduline'''

Gromowy - Грамавы - '''Graudulinis'''

Grosz - Грош - '''Graśin'''

Groźba - Грозьба - '''Grumzda''' (?)/'''grumzdimas'''

Grożę - Гражу - '''Grumzdźiu'''

Groźno - Грозьна - '''Grumzdźiey'''/'''grumzstinay'''

Groźny - Грозьны - '''Grumzdus'''

Grubo (po prostu) - Сялянска/мужыцка/груба - '''Mużikiszkay''' (lit. Мужык)/''kiemiszkay''

*Grubość - Тоўстасьць- '''Miąszość'''/''Drutis''/dopełniacz - ''drućio''/''storumas''

Grubość (prostackość/grubiańskość) - Грубасьць/сялянскасьць/мужыцкасьць - '''Mużikiste'''/''kiemiste''

*Gruby - Тоўсты - '''Miąszu'''/''drutas''

Gruby/Grubijan. (grubiański/prostacki) - Грубы/сялянскі/мужыцкі - '''Mużikiszkas'''/''kiemiszkas''/''netikielis''/''nerugielis''/''pas kiełmu augis pełenius''/''nełymtas''

Gruca (z niemieckiego kasza) - Груца - '''Gruce'''

Grucha gołąb - Буркуе голуб - ''Brukuoia'' '''''karwelis'''''

Gruczoły - Залозы - '''''Gumbas'''''/''Nori'''''kaulis'''

Gruczołowaty - Залозавы - '''''Gumbuotas'''''/''nori'''''kaułotas'''

Gruda - Груда - '''Gruodas'''

Grudniowy - Сьнежаньскі - '''Gruodinis'''

Grudzień - Сьнежань - '''Gruodis'''

Gruntownie - Грунтоўна - '''Twirtay''' (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/pol. twardy)/''drutay''

Gruntowność/stałość - Грунтоўнасьць/сталасьць - '''Twirtibe'''

Gruntowny - Грунтоўны - '''Twirtas'''/''stipras''

Gruszka drzewo - Груша дрэва/ігруша дрэва - '''Gruśia dula''' (pra-sł. *kъdulja)

Gruszka owoc - Груша плод/садавіна/ігруша плод/садавіна - '''Dula'''

Gruzem nabijam - Абломкамі набіваю - '''Gruntays''' (?) ''pamuszu asłu''

Gruzowaty - Абломкаваты - ''piłnas'' '''gruntu'''/'''gruntuotas'''

Gruzowy/do gruzu należący - Абломкавы - '''Gruntinis'''

Gruzłowaty - Абломкаваты - '''Gruntuotas'''

Gryczak/gryska - Грэцкая каша - ''Duona'' '''kwietiene iż''' ''miłtu'' ''łetesniu''

Gryf - Грыф - '''Gryfas'''

Gryszpan - Яр-мядзянка - '''Krosiłas''' (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/'''żalas''' '''''warinis''''' (lit. варыць?)

Gryz - Мука пшэнная - ''Miłtay'' (mąka) ''łeti'' '''kwieciu'''

Gryzę - Грызу - ''Krimtu''/'''grauźiu'''

Gryzę się sam w sobie - Грызуся адзін у сабе - ''Krimtuosi pats sawimp''/''skrodżia'' '''śirdi''' (ros. сердце) ''man prieiauta''/''piktibe koki''

Gryzonie - Грызуны - у сучаснай liet. '''Graużikai'''

Grządka w ogrodźie ziół - Градка/ляха ў агародзе/садзе зелені - '''Eźia''' (pol. miedza/lit. мяжа/ros. межа) (таксама - мяжа разьдзяляючая ворныя палі) ''darzo''

Grzanka - Грэнка - ''Dźio'''''wiene''' (?) (pra-bł-sł. *eynos?)/'''riekiełe''' (?) (pol. ręka?) ''duonos'' '''dźiowintos''' (pol. dziewięć?)

Grzbiećisty - Сьпінны - ''Nugaruotas''/'''płaćios''' (pol. płuca?) ''nugaros''

Grzebię w piasku/gmerzę - Тыкаю ў пяску/капаю - ''Krapsztau'' '''żiemi'''/''kasu''/''kasineiu nagays''

Grzebielucha - Ластаўка/касатка - ''Krekzde''/''urwine''/''urwosa'' '''giwenunti''' (pol. żyjący)

Grzebień - Грэбень/расчошка/грабянец - '''Szukos''' (pol. sęk/lit./ros./ukr. Сук/pr-wsch-sł. сѫкъ/pra-sł. *sǫkъ)

Grzebień u kura spodni/podgardłek - Грэбень у певеня ніжны/падгрудак - '''Pagurkłe'''

Grzech - Грэх - ''Nuodeme''/''nusideimas''/''prastoimas''/''kaltibe''/але ў сучаснай żm. '''Grieks'''/у сучаснай dżuk. '''Griekas'''

Grzech powszedni - Грэх паўсюдны - ''Nusideimas'' ''kas'''''dieninis'''/''kaltibe atłeystina''/''prazunga maźiesne''

Grzech śmiertelny - Грэх сьмяротны - ''Nusideimas'' '''mirtinis'''

Grzesznik - Грэшнік - '''Griesznikas'''/'''Griesznikus''' [https://books.google.pl/books?id=D_pPAAAAcAAJ&pg=PA317&lpg=PA317&dq=griesznikus&source=bl&ots=APpjKJSJDR&sig=GTQVp11rwBGQLszqZVxgwOWotSM&hl=pl&sa=X&ved=0ahUKEwjYhZWV3ZfXAhXoCMAKHcemCJcQ6AEILzAB#v=onepage&q=griesznikus&f=false]

Grzmi - Грымі - '''Graudźia'''

Grzmot - Гром - у сучаснай żm. '''Dundūlis'''

Grzyb - Грыб - '''Gribas'''

Grzywna - Грыўна - '''Sidabro''' '''kiekas''' '''funtu'''

* Няма пэўнасьці ці гэта напэўна па-летувіску з увагі, што па-лацінску было толькі "Vide". [https://play.google.com/books/reader?id=-PZPAAAAcAAJ&printsec=frontcover&output=reader&hl=pl&pg=GBS.PA66] [https://play.google.com/books/reader?id=-PZPAAAAcAAJ&printsec=frontcover&output=reader&hl=pl&pg=GBS.PA67]

=== Gu ===
Gumno - Гумно/Клуня - '''Kłuonas''' (lit. Клуня/балтызм, які дайшоў да славянскіх)

Gunia (strój górali karpackich) - Гуня -  '''Gunełe'''

Guz - Гуз - ''Pukszłe''/''papauszkas''/'''''gumbas''''' (pol. gęba)

Guźik - Гузік - ''Pugwićia''/''mazgielis''/''apskritas''/але ў сучаснай żm. '''Guziks'''/у сучаснай dżuk. '''Guzikas'''

=== Gw ===
Gwiazda - Зорка/зьвязда - '''Zwayzde''' (lit. Зьвязда)/пасьля '''żwaigżde'''

Gwiazda iutrzenka - Ранішняя зорка/заранка/зараніца - '''Zwayzde''' ''Auszros'' (''Auszra''/''Auszrine'' - Балцкая Багіня зараніцы - Зара-зараніца/нявеста Золаку)

Gwiazda wieczorna - Вечарніца/мілавіца - '''Zwayzde wakarine''' ('''Wakarine''' - Балцкая Багіня Вечарніцы) (pra-bł-sł.  *wekeras/pol. wieczór)/у Мажвідаса '''Zwayzde weczierine''' (у мяне няма пэўнасьці адносна скланеньня/выступае толькі ў форме '''Paweczieres''' - пасьля вечара)

Gwiazdarz - Зьвяздар - '''Zwayżdinikas'''

Gwizdanie - Сьвістаньне - '''Swiłpuoimas''' (?) (lit. Сьвістаць?/сіпець?)

Gwiżdzę - Сьвішчу - '''Swiłpuoiu''' (?)

=== Gz ===
Gżegżółka/kukułka - Зазюля - '''Gieguze'''/у сучаснай żm. '''kukūżė''' (ros. кукушка)

Gzemsy - Гэзымсы - '''Karunos''' (?) '''muro'''/''periuostuwes''/''iuostos'' '''muro'''

== H ==
=== Ha ===
Halabart - Алебарда - '''Kirwis''' (lit. Крывічы?) ''dalginis''

Halabartnik - Алебарднік - '''Kirwelnikas''' ''kieno pas is stowas''

Hałun (Ałun) - Галын - '''Kwosas''' (pol. kwas)

Hałunisty - Галыністы - '''Kwosingas'''

Hałunowaty - Галынаваты - '''Kwositas'''

Harfa - Арфа - '''Arfa'''

Harfista - Арфісты - ''Zadeias unt'' '''Arfos'''

Hart - Гарт - '''Ażugrudimas''' (pol. grudzień/gruda?/Загартаваньне ад халодных марозаў гэтага месяца?)

Hartuię - Гартую - '''Grudinu'''/'''grudziu'''

Hasło - Пароль/лозунг - '''Zinkłas''' ''karioney'' '''del''' ''paźintes sawu ir'' '''neprietelu'''

=== He ===
Herb - Герб - '''Zinkłas'''/''źime'' '''karalistes'''/'''baioristes'''

Herbata - Чай/гарбата - у сучаснай liet. '''Arbata'''/у сучаснай żm. '''Erbeta'''

Herbowy - Гэрбавы - ''Gieminines''/'''wieno'''''źimis''

Herold - Герольд - ''Pasiuntinis''/''ape sundaru'' '''''kałbus'''''

Heroldska laska - Герольдскі кій/жазло - '''Łazda''' ''pasiuntinio''

Herst - Верхавод - '''Pirmas''' (pol. pierwszy/ros. первый) ''piktadaris''/''kurstitoias''/''maysztinikas''

Hetman polny - Гетман/атаман польны - ''Kariawedis maźiesnes'' '''waldźios'''

Hetmanię - Камандую - ''Kariu wedu''/'''wałdau'''

Hetmanienie - Камандаваньне - ''Kariowedimas''/'''waldźioimas'''

Hetmaństwo - Гетманства - ''Kario wediste''/''kario'' '''waldźia'''

=== Hi ===
Hidzę co komu (brzydzę?) - Гіджу што каму - ''Pikdźiu'' '''kam ku'''/''pikinu''/'''darau''' ''supiktai''/''supiki pakrutinu''

Hidzę kogo - Гіджу каго - ''Nopiktu'' '''kam darau'''/''nopkiśdinu''

Hijacynt kwiat y perła - Гіяцынт кветка і жэмчуг - '''Hiacintas''' ''źiedas ir'' '''źimciugas''' (lit. Жэмчуг)/у сучаснай żm. '''Hiacints kwietka''' (lit. Кветка) ''ir'' '''żemcziūgs'''

Historia - Гісторыя - '''Istorija'''

Historyk - Гісторык - '''Historios''' ''raśitoias''/'''Historiu'''''raśis''

=== Ho ===
Hołd - Дзякла/даніна - '''Dokłe''' (lit. Дзякла)[https://pl.wikisource.org/wiki/Encyklopedia_staropolska/Dziak%C5%82o]/'''donis''' (pol. danina)

Hołdownik - Васал/леннік/даннік/у st-lit. дякольникъ (дзяклальнік) - '''Dokinikas'''/'''doninikas'''

Hołdowny - Ленны/васальны - '''Doninis'''/'''doklinis'''

Hołduię komu - Пакланяюся каму - '''Doni kam''' ''moku''/'''dokły duomi'''

Horda Tatarska - Татарская Арда - ''Sueyga''/''wisotine'' '''Totoriu'''

Hoyne częstowanie - Шчодрае частаваньне - ''Skalsi''/''gausi''/''apstinga puota''/'''girte''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")
=== Hu ===
Huczy sowa - Грымі сава - ''Aysuota pełeda''/'''apuokas''' (pol. puchacz/пераход "ch" у "k")

Huk/hukanie - Гук/гуканьне - ''Sniekieimas''/''niukieimas''/''trunksmas''/'''dundeimas''' (pol. dudnienie)

Hukam - Гукаю - ''Nukiu''/'''dundu'''

Humerał - Гумерал - '''Dungałas''' (pol. żal/пераход "g" у "ż") ''unt pećiu wilkiamas terp rubu'' '''kunigu'''

Hurmem - Гуртам - ''Upu''/''kruwu''/'''pułku''' (?)

Huta śklana - Гута шкляная - '''Stiklinićia''' (ros. стекло/pra-sł. *stьklo)

Hutnik - Гутнік - '''Stiklinikas'''

== I ==
=== Ia ===
Ia - Я - '''Asz''' (pra-sł. аzъ/błg. Аз/sło. jaz)/'''aśieyn'''

Iabłecznik - Яблычны пірог - '''Kruśinis''' (pol. okruch/okruszek)

Iabłko - Яблык - '''Abuolis''' (pra-bł-sł. *āˀbōl/pra-sł. *ablъko/ros. Яблоко/lit. Яблык/мэтатэза)

Iabłoń - Яблыня - '''Obelis'''

Iachanie - Еханьне - '''Waźiawimas''' (pol. woźić)

Iadam - Ем - ''Dażnay'' (często) '''eimi''' (pol. jem)/'''''walgineiu''''' (lit./ukr./ros. волога) (нэалягізм з XVI стагодзьдзя/мажлівы нэасемантызм, які павінен азначаць: змочваць (сьліною)/зьмякчаць (у вуснах))

Iadę - Еду - '''Waźiuoiu'''

Iadę na koniu - Еду на каню - '''Ioiu''' (pol. iść?/jechać?)

Iadę na woźie - Еду на машыне - '''Waźiuoiu'''

Iadę w łodźi/etc. - Еду ў лодзі/і інш. - '''Weżuosi''' '''ełdiju''' (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)/''iriuosi persikielu per'' '''wundeni'''

Iadę/ieżdżę na koniu - Еду/езьджу на каню - '''Iodau''' ''unt ko''

Iagnię - Ягня/ягнё - '''''Gieras''''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)/'''''gierelis'''''

Iagoda - Ягада - '''Uuoga''' (pra-bł-sł. *óʔgaʔ/ros. Ягода)

Iaię (Jajo) - Яйцо - '''''Pautas''''' (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Iaiecznica - Яечня - '''''Pautine'''''

Iak/dziwuiąc się - Як/дзівавацца - '''Kaypo?''' (ros. Как)

Iak bardzo - Як больш - '''Kayp''' ''abay''

Iakoby - Якобы - '''Kayp butu'''

Iaki - Які - '''Koksay'''/'''kokias'''

Iako - Яка - '''Kaypo'''/'''kayp'''

Iakoby - Якобы - '''Ne'''/''ut:'' '''ne zerkołas''' (ros. Зеркало) '''źiba''' (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)

Iakokolwiek - Яко-небудзь - '''Kaypgi'''/'''koktaygi'''/''tiktay''/'''koktay'''/''norint''

Iakoś - Як-небудзь - '''Kayp butu'''

Iakość - Якасьць - '''Kokibe'''/'''kayp''' ''ira'' '''but''' ''iuodu''/'''bałtu''' ''rc.''

Iałmużna - Міласьціна - '''Elmużna'''/у сучаснай żm. '''Almużna'''

Iałowica (młoda krowa niemająca jeszcze potomstwa) - Ялаўка/ялавіца - ''Berźdine''/''berzdźia''/'''telićia'''

Iałowiec - Ядловец - '''Eglis''' (pra-bł-sł.  *edli-?/pol. jodła?/pra-sł.jьgъla?/pol. jagła?)

Iałowcowy - Ядлоўцавы - '''Eglinis'''

Ianczarowie - Янычары - ''Kariaunikay'' '''Turku'''

Ianowcowy - Янаўцавы? - ''Nupinta wirwe''/''retis'' '''iż''' ''sparto'' '''żołes'''

Iarząbek - Арабок/рабчык - '''Ierube'''

Iarzębina - Рабіна - '''Siermukśnis''' (pra-bł-sł. *kermuṣ-/*śermuṣ-/srb-chr. srȉjemuša/sło. srę̑mša/crȉjemuša/čremsa/scs. чрѣмошь/ros. черёмуха/pol. czeremcha)

Iarzyna - Агародніна/гародніна - ''Iaway warpu neturi''/'''kayp zirney'''/''pupos''/''łyśiey''

Iarzyna ogrodna - Агародніна/гародніна садовая/агародная - ''Wirałas darzo'' '''zolu'''

Iaskinia - Пячора - ''Oła''/''łindine''/'''duobe''' (pol. dół?) ''gili''

Iaskółcze ziele - Падтыньнік/жоўты малачай/цалідонія/цанцалея/бародаўнік - '''Akiu''' (pol. oko/lit. вока itp.) '''zołe'''/''krekzdine''/у сучаснай liet. ''dżidżioji'' '''ugniażolė''' (pol. ogniste ziele)

Jaśminowiec - Язмін - у сучаснай liet. '''Jazminas'''/у сучаснай żm. '''Jazmėns'''

Iasno - Ясна - '''Swiesiey'''/''atwiromis''/''rayszkiey''/''ayszkiey''

Iaśnieie - Ясьнее - '''Zibu''' (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)/'''świećiuosi'''/'''swidu'''/''twasku''

Iasność - Яснасьць - '''Swiesibe'''/'''zibeimas'''/'''świesa'''

Iaspid (jaspis) kamień - Яшма/яспіс - у сучаснай liet. '''Jaspis''' (у Шырвіда няма перакладу міма выступаньня гэтага слова)

Iata - Шопа/крама - '''Taworas''' (pol. tabor)

Iatki (miejsce, gdzie w średniowieczu sprzedawano mięso z uboju) - Мясны рынок - '''Mesinikas''' (pol. mięso)

Iawnie - Яўна - ''Zinomis''/''regietinay''/''poakim''/'''atwiray''' (pol. otwarty)

Iawny - Яўны - ''Zinamas''/''ayszkus''/''regimas''/'''atwiras'''

Iawor - Явар/клён ілжэплятанавы - '''Klawas''' (ros. Клён)/у сучаснай liet. '''jowaras'''/'''klewas'''

Iawor cudzoźiemski - Явар іншаземны - '''Klawas''' '''''swetimos''''' ''szalies''

Iaz (zapora/tama) - Вадазліў/дамба/гаць/запруда/плаціна - '''''Twora''''' ''upey'' (рака) '''del''' '''zuwu''' (pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko) (рыба) ''gaudimo''

Iazda - Язда - ''Raytininkay''/''raytis''/'''joijmas''' (?)

Iaźwiec/borsuk - Барсук - '''Eżis''' (pol. jeż) '''''swetimos''''' ''szalies'' - даслоўны пераклад: Вожык з чужай краіны/у сучаснай liet. '''Barsukas'''/'''Obszrus''' (kasz. Jôpsc)/у сучаснай żm. '''Barsoks'''/'''Barsioks'''/у сучаснай suw. '''Obszrus'''/'''Obszrys'''

=== Id ===

Idę - Іду - '''Eymi''' (?)

Idę pieszo - Іду пешшу - '''Eymi pescias'''/'''pesciomis'''
=== Ie ===
Ięczmyk na oku - Ячмень на воку -  ''Mieźis unt'' '''akies'''

Ieden - Адзін - '''Wienas''' (pra-bł-sł. *eynos)

Iedennaśćie - Аднаццаць - '''Deśimtas''' ''liekas''

Iedlina - Елка/ядліна - '''Egłe''' (pra-bł-sł. *edli-?/pol. jodła?/pra-sł.jьgъla?/pol. jagła?)

Iedlinowy - Ядлінавы - '''Eglinis'''

Iedło (pokarm) - Ежа - '''Edis'''/dopełniacz - '''edźio'''

Iednak - Аднак - '''Wienok'''

Iednaki - Аднакі - '''Wienokias'''

Iednako - Аднака - '''Wienokiey'''

Iednakość - Аднакасьць - '''Wienokibe'''/'''wienatis'''/'''wienu'''''weyde''

Iednochoda - Аднапаходка - '''Eydine'''

Iednochodnik - Аднаходнік - '''Eydinikas'''

Iednodźienny - Аднадзённы - '''Wienadienis'''

Iednoistny - Аднаіснуючы - '''Wienos esśibes'''/'''wieno''' ''sunćiaus''

Iednomyślnie - Аднадумна - '''''Wienasirdźiey''''' (сэрца як розум)/'''wienu''' '''''śirdźiu'''''

Iednomyślność - Аднадумства - ''Sundara''/'''wiena''' '''''śirdis'''''

Iednomyślny - Аднадумны - '''''Wienaśirdis'''''/''sundarus''

Iednonogi - Аднаногі - '''Wiena'''''kois''

Iednooki - Аднавокі - '''Wienakis'''

Iednoręki - Аднавокі - '''Wienarunkis'''

Iednorodny - Аднародны - '''Wiena'''''gimis''

Iednorogi - Аднарогі - '''Wienaragis'''

Iednorożec - Аднарог - '''Wienaragis'''

Iedność - Аднасьць - '''Wienatis'''/'''wieniste'''

Iednostaynie - Аднастайна - '''Wienotinay'''/'''wieniokiey'''/''ligiey''

Iednostayność - Аднастайнасьць - '''Wienokibe'''/'''wienatis'''/'''wienotine'''

Iednostayny - Аднастайны - '''Wienokias'''/''ligus''

Iednowładca - Аднауладар - '''Wienawaldis'''

Iednowładctwo - Аднаулада - '''Wienowaldźia'''/'''wienawaldiste'''

Iednożeniec - Аднажнец - '''''Wienamoteris'''''

Iędrnieie - Стаіцца ядраным - ''Drutinuosi''/'''żaluoiu''' (алюзія да здароўя траў?)

Iędrny - Ядраны - '''Zaluoius'''

Iedurny (jedyny) - Адзіны - '''Wienintelis'''

Iedwab - Ядваб/шоўк - '''Sziłkay''' (ros. шёлк)

Iedwabnica robaczek - Ядвабніца/шаўкапрадзіца чарвячок - '''Szilkine kirmełe''' (pra-sł. črŭvĭ) (пераход "cz" у "k")

Iedwabnik/co robi iedwab - Шаўкапрад/ядвабнік/што рабі ядваб/шоўк - '''Szilkinikas'''

Iedwabny - Ядвабны/шаўковы - '''Silnikis'''/'''iż siłku'''

Iedyny - Адзіны - '''Wienatijs'''/'''wienintelis'''

Iedynie - Толькі - '''Wieninteley'''

Iędza - Ведзьма/чараўніца - '''Gayła''' (pol. żal/пераход "g" у "ż") '''żweris'''/'''gaylinikte'''

Jedzenie - Ежа - у сучаснай żm. '''Jiedis'''

Iego mość - Яго мосьць - '''Iomilista''' (?)

Ieleń - Алень - '''Elnis'''/у сучаснай żm. таксама '''Alnis''' (lit. Алень)

Ielenie skóry - Аленнае скуры -  '''Elnio''' ''odos''

Ielonek rogacz - Жук-алень/рагач - ''Wabołas'' '''raguotas'''/у сучаснай liet. '''elnia'''''wabalis''

Iem - Ем - '''Emi'''/'''''wałgau''''' (lit./ukr./ros. волога) (нэалягізм з XVI стагодзьдзя/мажлівы нэасемантызм, які павінен азначаць: змочваць (сьліною)/зьмякчаць (у вуснах))

Iemioła - Амяла - '''Emałas'''/у сучаснай liet. '''Amalas'''

Iemiołucha ptak - Амялушка птушка - '''Strazdas''' (pra-bł-sł. *trozdós/pra-sł. *drozdъ) (przejście "t" w "d"/dojście "s")

Jeść - Есьці - '''Esti''' (у сучаснай liet. агранічанае да жывёлін, аднак у лудзі толькі уніжальна як "жраць/жэрці")/у сучаснай żm. '''jiestė'''

Ieśień - Восень - '''Ruduo''' (pol. rudy)

Ieśienny - Восенны/асеньні/восеньскі - '''Rudenoinis'''

Ieśion - Ясень - '''Wuosis'''

Ieśionowy - Ясянёвы - '''Wosinis'''/'''iż wuosie'''

Ieśiotr - Асетр - '''Aśietras'''

Ieśli - Калі - '''Iey'''

Ieśli gdzie - Калі дзе - '''Iey kur'''

Iestem - Я - '''Esmi'''

Iestestwo - Існасьць/сутнасьць/істота - '''Esśibe'''/'''buytis''' (lit. будзь)/''sunćius'' родны склон - ''sunćiaus''

Ieszcze - Яшчэ - '''Dabar''' (pol. doba)

Ież - Вожык - '''Eżis'''

Ieźioro - Возера - '''Eźiaras'''

Jeżówka - Эхінацыя - у сучаснай liet. '''Eżiuolė'''

Ięzyczny - Язычны - '''Lieżuwnikas'''

Ięzyk - Язык - '''Lieżuwis''' (pra-bł-sł. *inźūˀ/pra-sł. *(j)ęzykъ)

Ięzyk mowa - Мова - ''Zodis''/'''''kałba'''''/''żadas''/'''tarme''' (pra-sł. trъtoъ/ros. тороторить)

Ieżyny - Ажыны/яжыны - '''Kruminas'''/'''''erszkietinas''''' (pra-sł. restiti/lit. рэсціць/ros. рестить)

Ieżyny owoc - Ажыны плод/садавіна - '''Uogos''' '''''erszkiecio'''''

=== Ig ===
Igrzysko - Гульні - ''Zaysłay tuli''/''tekine''/'''''mintine''''' (pra-bł-sł. *mintis - myśl/pol. myśleć)/''rc.''
=== Ik ===
Ikra rybia - Ікра рыбіная - '''Ikray'''

Ikrorodny - Ікрародны - '''Ikringas'''
=== Il ===
Ile - Колькі - '''Kiek''' (ros. Как)

Ilekolwiek - Колькі-небудзь - '''Kiekags'''

Ilekroć - Колькі-кроць - '''Kiek kartu'''

Ili (jak wielki/jaki) - Як вялікі/які - '''Kiekas'''

Ilkość (ilość) - Колькасьць - '''Kiekibe'''
=== Im ===
Im (dokąd?/qvo па-лацінску) - Куды? -  '''Kuo'''

Imbier - Імбір - '''Imbieras'''
=== In ===
Inaczey - Іначай - '''Kitayp'''

Inakszy - Інакшы - '''Kitokias'''

Indych (indygo) - Індыга - '''''Melinas''''' (кагнат з pol. malina) '''krosiłas''' (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/у сучаснай dzuk. '''''Mėlynas''''' '''kwarba''' (lit. Хварба)

Indyk - Індык/індычка - ''Gaydis'' '''iż Indios'''/у сучаснай liet. '''kalakutas''' (pol. kałakut)

Inegdy - Куды-небудзь - '''Kitadu'''

Inędy - Куды-небудзь - '''Kitu''' ''szalu''

Inflanczyk - Інфлянчык - '''Inflancikas'''

Inflanty - Інфлянты - '''Inflantay'''

Infuła - Мітра - '''Infuła'''

Inszy - Іншы - '''Kitas'''

Intercyza - Шлюбны кантракт - '''Łaksztas''' (?) (pol. liść?) '''kam''' ''duotas sundaroy'' '''kokioy'''

Introligator - Інтралігатар - '''Kniginikas'''/'''knigu apdaritoias'''

=== Ir ===
Ircha - Замша/замш - '''Ierka''' (пераход "ch" у "k")
=== Is ===
Istność - Існасьць - '''Essibe'''/''prigimimas''/''prigimtis''

Istotnie - Істотна - '''Butingay''' (?)/'''esśingay'''

Istotny - Істотны - '''Butingas'''/'''esśingas'''

Iszczę się komu - Шукаю вошы каму - '''Izteysiu''' (?) '''kam'''

=== Iu ===
Iuż - Ужо/ўжо - '''Iau'''

Iutrznia - Ютрань - ''Unkstiwos'' '''małdos Baźnicios'''
=== Iz ===
Izba - Ізба - ''Troba'' '''kuriama'''

Izopek (Izop lekarski) - Ізоп лекавы - '''Izapas'''

Izop wino (Izop lekarski) - Ізоп лекавы - '''Izapinis winas'''/'''iż izapo sunka'''

== K ==
=== Ka ===
Kabat/kaftan - Кафтан/жупан/каптан - '''Serdokas''' (pol. serdak)/''iupa'' '''berunkowine''' (pol. bez rękawów)

Kacermistrz - Майстар ератыкаў/Ерасіярх - ''Mokitoias'' '''hereźios'''/''pakłaydu pramanitoias''

Kacerski - Ератычны - '''Heretikiszkas'''

Kacerstwo - Ерась - '''Hereźia'''

Kacerz - Герэтык/ерэтык/ератык - '''Heretikas''' (ератык)/''puykas'' '''nauiu''' (pol. nową) ''moksłu'' '''krikścionistey''' ''sakitoias'' (хлапец абвяшчаючы новую навуку хрысьціянскую)/''tiesos'' '''priesinikas''' (праціўнік праўды)/'''duśia'''''zudis'' (забойца душы)

Kachel - Кафля - '''Cierepićia''' (ros. Черепица)

Kąćik w oku - Кут у воку - '''''Kumpelis''''' (?) (ros. скупец?)[http://etimologija.baltnexus.lt/?w=kumpas] ''unt'' '''akiey'''

Kącisty/kąty maiący - Куцісты/куты маючы - '''''Kumpuotas''''' (pra-sł. *kǫpa/pol. kępa)

Kaczka - Качка/вутка/уціца - '''Untis''' (pra-sł. *ǫtь/ros. утка/lit. вутка/уціца)

Kaczor - Качар - '''Seleźianius''' (ros. Селезень)

Kacznik/koyćiec kaczy - Качнік - '''Untinićia'''/'''kur untis''' ''peni''

Kaczy - Качы/качыны - '''Untinis'''/'''unties'''

Kadłub - Судзіна - '''Sudine''' ''iżdrożta'' '''iż''' '''''medźio''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) '''wieno'''

Kaduk (cierpiący na padaczkę) - Кадук - ''Nuomaruo''/'''kadukas'''

Kaduk/obumarłe dobra (spadek pozostawiony bez dziedziców) - Памерлая спадчына - ''Turte''/'''kadukas-'''

Kadukowy (padaczkowy) - Падучкавы - '''Kadukinis'''/''nuomaruonimis''

Kadź - Кадзь - '''Kodis'''

Kadźidło/żywica - Фіміям/ладан/смала - '''Sakay''' (pol. sok) (смала) '''wieno''' '''''medelo''''' ''unt rukimo''

Kądziel/len/abo wełna obwiniona koło drewna - Кудзеля/лён/або воўна абнятая кола драўніны - '''Kuodelis'''

Kąkol - Куколь - '''Kukalis'''

Kąkoleie - Куколее - '''Kukaluosna pawyrsti''' (pra-bł-sł. *wirt-/pra-sł. *vьrtě̀ti/ros. вертеть/pol. powrócić)

Kąkolny kąkolowy - Кукольны куколавы - '''Kukalinis'''

Kąkolisty - Куколісты - '''Kukaluotas'''

Kałdun - Вялікая бруха - '''Płene''' ''zarnas ażudingiunti''

Kalędarz - Каляндар - '''Kalendorius'''

Kaleta (мяшок скураны на грошы і дробязі) - Калита/калета/колита (толькі старалітоўскае слова, у новай мове забытае) - '''Kolita'''

Kalina - Каліна - '''''Putinas''''' (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)

Kałuża/rów błocisty - Лужына/роў балоцісты - '''Kłanas''' (?)

Kałużysty - Лужынавы - '''Kłaningas''' (?)

Kamienieię - Камянею - '''Akmenijuosi'''/'''akmeninuosi'''/''in'' '''akmeni''' ''pagriztu''

Kamień prosty - Камень просты - '''Akmuo''' (pr-sł. *kamy, pr-bł-sł. *ak-mō, у славян наступіла мэтатэза)

Kamień choroba - Камень хвароба - '''Zwirzday''' (pol. żwir/lit. жвір) ''inkstuose ir'' '''kitur''' ''sopuli'' '''dari''' ''didi''

Kamień cierpiący - Камень які цярпіць - '''Zwirzgdini''' ''ligu'' '''turis'''

Kamień ciosany - Камень сечаны - '''Akmuo kałtas'''

Kamień drogi - Камень дарагі - '''Akmuo''' ''brungus''

Kamień dźiarstwisty - Камень жарсьцявы/жвіравы/жвір - '''Zwirzday'''/we współczesnym liet. '''Żwyras'''

Kamień kapłuni - Камень каплуні - '''Akmuo''' ''gaydźio'' ''romito''

Kamień nie ćiosany - Камень не сечаны - '''Akmuo''' ''łauźiamas'' '''iż''' '''''kałnu'''''

Kamień mosiężny - Камень масянжовы/латугневы - '''Akmuo''' '''''warinis''''' (літ. варыць?)

Kamień młyński - Камень млынавы - '''Akmuo melćios''' ''girnu''

Kamień młyński spodni - Камень млынавы ніжні - '''Akmuo melćios''' ''girnu apatinis''

Kamień młyński zwierzchni - Камень млынавы верхні - '''Akmuo melćios''' ''girnu'' '''wirszutinis'''

Kamień niezgorzysty (nie palący się) - Камень не гаручы - '''Akmuo ne degus'''

Kamień probny/złotniczy/probierz - Прабірны камень/побны камень/пазалотны камень/крытэрый/паказальнік - '''Akmuo''' ''meginus''/''megininio''

Kamień przeyrzysty - Камень празрысты - '''Szwaysus'''/''wayskus'' '''akmuo'''

Kamień śkło rzeżący/szmergel - Камень шкло рэжучы/шмаргель/наждак - '''Akmuo stikłas'''''kielis''

Kamień trunny/grobowy - Камень магільны - '''Akmuo''' ''raksztinis''

Kamień waga - Камень вага - '''Pundas''' (pol. funt/пераход"p" у "f")

Kamień z piany morskiey dźiurkowaty - Камень зь пены морскай дзіркаваты - '''Akmuo iż''' ''putos'' '''mariu'''/''kiauras skiłetas''

Kamienica - Камяніца - '''Akmenićia'''/'''namay akmeninie'''/'''plitiniey'''

Kamieńisty - Камяністы - '''Akmeningas'''

Kamienne góry - Каменныя гары - '''''Kałnay''''' '''akmeningi'''

Kamiennik/co łamie abo wyćina w górach kamieńie - Камяннік - '''Akmenikas'''

Kamienny - Камянны - '''Akmeninis'''/'''iż akmenio'''

Kamienny deszcz pada - Камянны ідзе дождж - '''Akmenimis lija''' (pol. leje)

Kamienny parkan grobla/wał - Камянны паркан плаціна/вал - ''Pilimas'' '''iż akmeniu'''

Kamionka/kupa kamieńi w polu - Кераміка/куча камяні ў полу - '''Kruwa''' (pra-sł. krovъ/st-lit./ros. кров) '''akmenu'''

Kamionka w łaźni - Кераміка ў бані/лазьні - '''''Krosnis''''' (pra-sł. krasьnъ)

Kamionowany - Камянаваны - '''Akmenimis''' ''azumustas''

Kamionuię kogo - Камяную каго - '''Akmenimis''' ''ażumuszu''

Kamyczek mały - Каменьчык малы - '''Akmenelis'''

Kamyczek ostry - Каменьчык востры - '''Akmenelis''' ''rupus''

Kanapka - Бутэрброд - у сучаснай żm. '''Buterbrods''' (германізм але ці напэўна зь нямецкай мовы?)

Kanar wino - Канар віно? - '''Winas'''

Kanawac (kanwa - tkanina) - Канва - ''Austuwas'' '''szilkinis''' ''tunkiey austas''/''ir sziurksztokas''

Kancelaria - Канцыларыя - '''Kancelaria'''/''rasztinićia'' '''karaliszkie'''

Kancer/wrzód wyiadaiący ćiało - Карцынома - '''Wotis''' (lit. вяха/ros. перевять?)[http://etimologija.baltnexus.lt/?w=votis] '''weźiu''' (?) ''wadinama''

Kanceruię się - Карцыномуюся? - '''Woćiu''' '''weźiu''' (?) ''gadinuosi''

Kanclerstwo - Канцлерства - '''Kanclieriste'''

Kanclerz - Канцлер - '''Kanclierius'''

Kanikuła - Канікула - ''Karsztimete''/''karsztos'' '''''wasaros''''' (lit. Вясна/pol. wiosna і да т.п.) '''dienos'''

Kanonia - Канонія - '''Kanonia'''

Kanonik - Канонік - '''Kanonikas'''

Kanonizowany - Кананізаваны - ''Iraśitas terp'' '''szwintu'''

Kanonizuię - Кананізаваны - ''Paskaytau terp'' '''szwintuiu'''

Kanpust (maślanka) - Масьлёнка - '''Pienas''' (mleko) (pol. piana - малако пеніцца) '''tirsztas''' (?) ''rugis''

Kapa kościelna/kapłańska - Хуста царкоўная/касьцёльная/капланская - '''''Skrayste''''' (pol. skóra) (хуста) '''kunigu Baźnitine'''

Kapa którą bractwa nabożne w processyach noszą - Хустка якою брацтва набожнае ў працэсіях носяць - '''Apwałkałas processijose neśioiamas'''

Kapam kroplami - Капаю кроплямі/каплямі - '''Łaszu''' (?) (вытворная ад '''lietus'''?)/'''szłaku''' (pol. śląkwa/ros. слякоть)

Kapanie - Капаньне - '''Łaszeimas''' (?)/'''szłakieimas'''

Kąpanie - Купаньне - '''Maudimasis''' (pol. myć się/pol. mydło)

Kapary - Каперсы - '''Kaparay'''

Kapćie - Тапкі - ''Ciułkies megztos''/але ў сучаснай liet. '''tapkės''' (lit. Тапкі)

Kapelan - Капелан - '''Kapelonas'''

Kapelusz - Капялюш - '''Brilus''' (lit. Брыль)/у сучаснай żm. '''brīlis'''/'''brīlios'''/'''brīlīs'''

Kapica (habit/strój mnisi) - Сутана - '''Miniku''' (pol. mnich) ''rubas''

Kapie/przećieka - Капае/працякае - '''Łasza''' (?)/'''lietus teka''' ''per dungti''

Kapie z drzewa/z dachu - Капае з дрэва/з даху - '''Łasza''' (?) '''''medźias''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)/'''szłakay''' ''puoła'' '''iż''' ''dungćio''

Kąpię dźiećię - Купаю дзіця - '''Prausiu''' (pra-bł-sł. *prus-sk-/cz. prskat/srb-chr. prskati) ''wayku''

Kąpię się - Купаюся - '''Maudasi'''/'''periuosi'''

Kąpiel - Купаньне - '''Mauditine'''

Kapitan - Капітан - '''Kapitonas'''

Kapitela/słupów śnicerskich nagłówek - Капітэль - ''Aguona unt'' '''stułpu'''/''rc.''

Kapituła/kanoników zgromadżenie - Капітул/канонікаў сход - ''Susirinkimas''/''sueyga''/''suśieimas'' '''Kanoniku'''

Kapituła mniska - Капітул кляштарны/манастырскі - ''Sueyga'' '''miniku'''

Kapka/kropla - Капля/кропля - '''Łaszas''' (?)/'''szłakas'''

Kapłan/Kśiądż - Каплан/ксёндз/сьвятар/жрэц/поп/сьвяшчэннік - '''Kunigas'''

Kapłanem zostać/oświęcić się - Ксёндзам застацца/асьвячацца - '''Paszwistis kunigu'''

Kapłański/księży - Іератычны/папоўскі/сьвятарскі/сьвяшчанніцкі - '''Kunigiszkas'''/'''kunigu'''

Kapłaństwo - Сьвятарства/сьвяшчэнства - '''Kunigiste'''

Kaplica - Капліца - '''Baźnićiełe'''/'''koplićia'''

Kaptur - Капюшон - '''Galwa'''''dinkte''/'''gałwos''' '''''dungałas''''' (pol. żal/пераход "g" у "ż")

Kapusta - Капуста - '''Kopustay'''

Karacena (łuskowany pancerz/zbroja) - Карацена/карацына - '''Serdokas giełazinis''' (pol. żelazny) ''srieguotas''

Karaś - Карась - '''Karosas'''

Karbowa laska - Карбовы шост - '''Łazda arba''' ''rikszte ipiaustita''

Karbunkuł - Карбункул - '''Akmuo''' ''zarijnis brungus''

Karcz - Пень - '''Kieras'''/'''szakmis''' '''''medźio''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) '''iżkirsto'''

Karczma - Карчма/гасьцініца - '''''Girtuwe''''' (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")/'''''girties''''' '''namay'''/у сучаснай liet. '''karczema'''/'''karcziama'''

Karczmarski - Карчмарскі - '''''Giertuwinis'''''

Karczmarz - Карчмар - '''''Girtuwnikas'''''

Kardynał - Кардынал - '''Kardinołas'''

Kareta/lektyka - Карэта/насілкі/насілы - ''Łowa''/''patałas'' '''ku''' ''iami'' '''''swetimi''''' '''neszdinasi''' (pol. noszona) ''ir'' '''weźimas kuriami''' ''musiszkiey'' '''wazineio'''

Karmazyn/farba karmazynowa - Кармазын/фарба/хварба кармазынавая - '''Krosa''' (lit. Краса?) '''rauduona'''

Karmazyn/chrościnka abo drewno - Кармазын/хмыз або драўніна - '''''Medelis''''' (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) ''tos'' '''krosos'''

Karmazyn/materya karmażynem farbowana - Кармазын/матэрыя кармазынам фарбаваная - ''Iupa''/'''arba kas kito nudarita tu krosu'''

Karmazynowy - Кармазынавы - '''Rauduonas'''

Karp - Карп - '''Karpis'''

Karta papieru - Карта паперы - '''Korta'''

Karta pisana/ceduła - Карта пісаная/цадула - '''Korta''' ''raśita''

Karty kosterow - Карты гульня/ігра - '''Kortos''' ''zayslines''

Karty pisaney iedna strona - Карты пісанай адна старонка - '''Wiena''' ''szalis'' '''kortos''' ''raśitos''

Karuy/kmin polny - Кмен польны - '''Kminay'''

Karwasz - Эпалет жалезны - '''Runkowe giełaźine kareywiu'''

Karzą mię za co - Караць мяне за што - ''Kunkina'' '''mani''' ''ażu ku''/''kinćiu ażu nuodemi''

Karzący - Той які карае - ''Kunkintoias''/'''''Płakieias'''''

Karzę kogo - Караю каго - ''Kunkinu ku''/'''''płaku'''''

Kąsam - Кусаю - ''Krumtau''/'''kundu''' (pra-bł-sł. *kanˀd-)

Kąsanie - Кусаньне - '''Kundimas'''/''krumtimas''/''krimtimas''

Kąsek - Кусок - '''Kusnis'''

Kąskami - Кускамі - '''Kusnieys'''

Kasowanie - Касаваньне - ''Iznaykimas'' '''dekreto'''

Kasuię co - Касую што - ''Iznaykau''/''atmaynau''/''pagedinu''/''sułauzau kieno'' '''dekretu'''/'''testamentu'''/''isakimu''

Kaszel - Кашаль - '''Kosulis'''

Kaszerz (kacerz) - Сетка/мярэжа - ''Sumtis megztas'' '''del''' '''żuwu''' (pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko)

Kaszlący - Кашляючы - '''Kosulis'''

Kaszlę - Кашляю - '''Kosmi'''/'''kosiu'''

Kasztan drzewo - Каштан дрэва - '''Kasztanas''' '''''medźias'''''

Kasztan owoc - Каштан плод/садавіна - ''Rieszutis'' '''kasztano'''

Kasztanowaty - Каштанаваты - '''Kasztoninis'''

Kasztelan - Кашталян - '''Kasztelonas'''

Kąt - Кут - '''''Kumpas''''' (pra-sł. *kǫpa/pol. kępa)

Katafalk - Катафальк - '''Darine''' (pol. darzyć) '''''pakasinose''''' (pra-sł. *košǫ/pol. koszę/pra-sł. *kositi/pol. kosić) '''del''' '''didźiunu''' (pol. dziedziniec?)

Kątny - Кутны - '''''Kumpinis'''''

Katolicki - Каталіцкі - '''''Wisotinis''''' (паспаліты/усюдыісны) (liet. '''wisas''' - усё/pra-wsch-sł. вьсѣмъ/lit. усё/ros. всё/pol. wszystko/sło. ves)/'''wisur''' '''esus''' (усюды ёсьць)

Katolik - Каталік - '''Katolikas'''/'''''Wisotinikas'''''

Katowanie - Катаваньне - '''''Baudimas''''' (pol. budzenie)/''kunkinimas''/''buzawoimas''

Katownia - Катоўня - '''''Płaktuwe'''''/'''''baustuwe'''''

Katuię - Катую - '''''Baudźiu'''''/''buzawoiu''

Kauterium/apertura (rana bądź wrzód, przez które miały się wydalać z organizmu szkodliwe humory) - Апэртура - '''Pradegtine''' (рана паліцца як бы аправаюць нас) (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"/параўнай pol. woda ognista)/'''pradeginta kuno''' '''''wieta''''' '''del''' ''dregnumo iztekinimo''

Kawka - Каўка - ''Kuosa''/але ў сучаснай żm. таксама '''warnalė''' (lit. варона)/'''kuowoks'''

Kawalkator - Кавалькатар - ''Graźintoias''/''pratintoias arklu''/''źirgu''/у сучаснай liet. '''bereitorius''' (pol. berajter)

Kawęczeć (niedomagać) - Недамагаць - '''Gayśinu giwenimu kami''' (жыцьцё з нас выгасае)

Kaydan/pęto - Кайдан/пута - '''Punćiey''' (пераход "t" у "ć"?)

Kazalnica - Казальніца - ''Sakitinićia'' '''Diewo''' ''zodźio''/''mokslinićia''

Kazanie - Казаньне - ''Sakimas''/''moksłas''/'''Diewo''' ''zodźio''

Każdą razą/co raz - Кожным разам/што раз - ''Kas'' '''kartas'''

Każdy - Кожны - '''Kiekwienas'''/'''wienaskurisgi'''/у Межыніса й Фраэнкэля '''Kożnas'''

Każdy z osobna - Кожны з асобна - '''Kiekwienas'''/''skirium''

Kazę/Kazanie czynię - Казаньне раблю - ''Sakau żodi'' '''Diewo'''/''mokiu'' '''''kałbu''''' ''ape'' '''Diewu''' ''żmonemus''

Kaznodźieia - Прапаведнік (у st-lit. казнодей) - ''Sakitoias''/''mokitoias'' '''Diewo''' ''zodźio''

=== Ke ===

Kędy - Куды - '''Kur'''

Kędziorny drot - Кучаравы дрот - '''Giełaźis''' ''unt azurietimo'' '''''płauku'''''

Kęs/ukąszenie - Кус/кусок - '''Kusnis'''

=== Ki ===

Kichaiący - Чхаючы/чыхаючы - '''Sciaudus'''[https://pl.wikisource.org/wiki/S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego/kicha%C4%87]

Kicham - Чхаю/чыхаю - '''Sciaudau'''/'''sciaudmi'''

Kichanie/kchnienie - Чханьне/чыханьне - '''Sciaudimas'''/'''sciaudulis'''

Kichać - Чхаць/чыхаць - у Шырвіда '''Cziusti'''/у сучаснай liet. '''cziaudėti'''

Kiedy - Калі - '''Kadu'''

Kiedykolwiek - Калі-небудзь - '''Kadu'''''norint''

Kiedykolwiek/kiedy tedy - Калі-небудзь/Калі тады - '''Kadu tadu'''/'''Kadungi'''

Kiedyś/niegdy/niekiedy - Колісь/некалі/калі-некалі - '''Ne kaday'''

Kiełbasa - Каўбаса/кілбаса - ''Deszra'' '''''raumenine''''' (мускульная) (pol. rumiana/ros. румяная etc.)

Kielich - Келіх/бакал/пацір - '''Kielikas'''/'''''taure''''' (рог да піціа ад тура/pol. tur)

Kieliszek - Кілішак - '''Kielikielis'''/'''''taurełe'''''

Kielnia murarska - Мулярская кельня/кельма - ''Sumtis'' '''muroriu'''

Kielnia wozowa - Вазовая кельня/кельма - ''Indetuwe gały'' '''weźimo'''

Kierat/którym co wyćiągają z dołu - Тапчак/якім што выцягаюць з ямы - ''Kaklis'' '''kurio''' ''ku iztraukia''

Kierat/gdźie więźniowie robią w więźieniu/abo w górach kamiennych kruszcowych - Тапчак/дзе вязьні рабіць у цямніцы/або ў гарах камянных рудавых - '''''Darbiwiete'''''/'''kur''' '''''kaliniey''''' ''dirba''

Kiermasz/rocznica poświącania kośćioła - Кірмаш/гадавіна асьвячаньня храма/царквы/касьцёла - '''Baźnićios paszwintimo''' ''metne'' '''szwinte'''

Kierz/krzak - Хмызьняк/куст - '''Krumas'''

Kieścień[https://pl.wikisource.org/wiki/M._Arcta_S%C5%82ownik_Staropolski/Ki%C5%9Bcie%C5%84] - Кісьцень - '''Kiestenius'''

Kieszeń - Кішэнь/кішэня - ''Iupoy mayszelis''/але ў сучаснай liet. '''kiszenė'''

Kijec - Кій - '''Buoźie''' (?) '''giełaźine''' ''trumpu kotu turinti''

Kikut - Кукса - '''Sciunkłas''' (pol. szczątek)

Kilka - Некалькі - '''Kiekas'''

Kiła/choroba - Сыфіліс/пранцы - '''Kuyła'''

Kilkadzieśiąt - Колькідзесяць/Некалькі дзясяткаў - '''Kiekas deszimtu'''

Kilkadzieśiąt kroć - Колькідзесяць-кроць - '''Kiekas deszimtu kartu'''

Kila (kilka?) kroć - Некалькі-кроць - '''Kiekas kartu'''

Kilkanaście czego - Колькінаццаць чаго - '''Kiekolika'''

Kilanaście (kilkanaście?) kroć - Колькінаццаць-кроць - '''Kiekolika kartu'''

Kilim - Кілім - '''''Dungałas''''' (pol. żal/пераход "g" у "ż") ''arkio'' '''arba ko kito'''/у сучаснай liet. '''kilimas'''

Kiłowaty - Сыфілісавы - '''Kiłoćius'''

Kirść/łopatka dolna (biodro/ścięgno) - Бядро/сьцягно - '''Kulszisz''' (pol. kulsza)

Kirys - Кіраса - ''Płosztakies'' '''giełaźines'''/у сучаснай liet. '''kirasa'''

Kiryśnik - Той які ужывае кірасы - '''Giełaźinikas''' ''kariautoias''

Kisiel - Кісель - '''Kisielus'''

Kita lnu - Пучок ільну - ''Griszte'' '''linu'''

Kitayka - Кітайка - ''Austuwas'' '''szyłkinis''' ''płonas''

Kiwam ręką/głową - Ківаю рукой/галавой - ''Moiu'' '''gałwu'''/'''runku''' ''rc.''

Kiwam ręką/chodząc/cholebię rękoma idąc/abo nogami śiedząc - Ківаю рукой/ходзячы/трэсьці рукамі/або нагамі седзячы - ''Siubuoiu'' '''runkomis'''

Kiwanie głową - Ківаньне галавай - ''Moimas'' '''gałwu'''

Kiy - Кій - '''Wezdas''' (lit./ros./błg. Вяз - вяз - кій з галіны вязу)/''pagalis''

=== Kl ===

Kładę - Кладу - '''Demi''' (?) '''ku kami'''

Kładę się spać - Кладуся спаць - '''Gułuosi''' (pra-sł. *legti/pol. leżeć/legnąć/мэтатэза)/'''eymi gułtu'''

Klaistr - Кляйстар - '''Klaystras'''

Kłam/kłamstwo/łeż - Хлусьня/мана/няпраўда - '''''Miałas''''' (pol. mały)

Kłamam/łgę/matam - Хлушу/ілгу - '''''Mełuoiu'''''/''suku''

Kłamca/łgarz/matacz - Хлус/ілгун/брахун - '''''Mełagis'''''/''sukćius''

Klamka - Клямка/дзьвярная ручка - ''Ażumeteklis''/але ў сучаснай liet. '''runkena'''

Kłamliwie - Хлусьліва/ілжыва - '''''Mełomis'''''/''sumełu''

Klamra - Спражка - ''Usa'' '''giełaźine'''

Klamruię - Спражкую - '''Giełaźimis''' ''sukabinu''

Kłaniam się - Кланяюся - ''Łynkteriu'' '''gałwu'''/''tupauiu''

Kłapam zębowa - Стукаю зубамі - Taukśiu/tauszkienu '''''duntimis''''' (pra-sł. *dęsna/lit. дзясны)

Kłapanie - Стуканьне - ''Tauszkieimas'' '''''duntimis'''''

Kłapouchy/obwisłych uszu - Абвіслых вушэй - ''Nułaysta'' '''ausis''' (pra-bł-sł. *auṣ-/pra-sł. *uxo)

Klaret wino - Клярэт (?) вінны напой/бардо - '''Winas''' '''nemiełotas'''/'''be melu'''

Klaskam abo klaszczę rękoma - Апладзірую рукамі - '''''Plauksziu''''' '''runkomis'''/''płoiu''

Kląskam gębą abo ięzykiem - Удараю мордай або языкам - ''Ciauksiu''/'''lezuwiu''' '''''plaukszteriu'''''

Klasztor - Кляштар - '''Klesztarius'''/'''''wienawiete''''' '''giwenunciu miniku'''

Klasztor panieński - Кляштар дзявочы - '''''Wienawiete''''' '''Pannu''' '''Diewuy''' ''atsidawusiu''

Klasztorny - Кляштарны - '''Klesztarinis'''

Klatka ptasia - Птушкавая клетка - '''Kłetełe paukśćiu'''

Klatka na zwierza - Клетка на зьвера/жывёлу/жывёліну - '''Kłetis zweriu'''

Klątwa kościelna/wyklinanie - Кляцьба/клятва царкоўная/выклінаньне - ''Astkirimas''/''iżmetimas'' '''iz draugies kriksźcioniu katoliku'''

Klausura ksiąg - Кляўзула кніг - ''Apikalos'' '''knigu'''

Klęczący - Той які кленчы - '''Kłupaius''' (ros. клупать)

Klęczę - Кленчу - '''Kłupau'''/'''kłaupiu'''/'''kłupuoiu'''

Klęczenie - Кленчэньне - '''Kłupawimas'''

Klęczkiem/klęcząc - Кленчучы - '''Kłupomis'''

Kleiowy/z klieiu drzewnego - Клеявы/з клею дрэўнага - ''Lipikay''/'''''medźio''''' '''sakay'''

Klękam/padam na kolana - Кленчу/валюся на колена - '''Kłaupiu'''/'''Prykłaupiu''' ''unt'' '''kielu'''

Klękam przed kiem - Кленчу перад кім - '''Kłupau poakim ko'''/'''prikłaupiu''' ''unt '''kielu'''''/''puołu'' '''kielump'''

Klekocę - Клякочу - ''Tauszkienu''/але ў сучаснай liet. '''Kletu'''

Klekotać - Клекатаць - '''Kleketai'''

Klekotka - Ляскотка - ''Tauszkiełe''/але ў сучаснай liet. '''kleketas'''

Klepadło/kloc do ubijania źiemie - Клепадла/кавалак да ўбіваньня зямлі - '''Kułe'''

Klepię/czym płaskiem uderzaiąć kogoś/plaskam - Кляплю/чым пляскам удараюць кагось/пляскаю - '''Plauksziu'''/'''plaukszteriu''' ''arkli''

Klepki - Дошкі - '''''Medźiaga''''' ''unt draskiniu''/''unt'' '''ałudźiu'''

Kleryk - Сьвятар/клерык - '''Sźwistinis''' (pol. światło)

Klęskacz (Klaskacz) - Той які апладзіруе - '''Plauszkietoias'''

Kley - Клей - '''Sakay'''/''lipikay''/у сучаснай liet. '''klijai'''

Kley ognisty/mokry/rzadki - Клей агнявы/мокры/рэдкі - '''Sakay''' ''skisti''

Klej z drzew ćiekący - Клей з дрэў цякучы - ''Lipikay''/'''sakay'''

Kley puszcza drzewo - Клей пускае дрэва - '''Łasza''' '''''medźias'''''/'''sakuoia'''

Kliniasto czynię/klinem puszczam - Клінавата раблю/клінам пускаю - '''Klinu''' ''łaydźiu''

Klistera (lewatywa)/lekarstwo - Клізьма/лекарства - ''Waystas'' '''wienas klisterios'''

Klisterę komu dać - Клізьму каму даць - '''Klisteriu duomi'''

Klisterę wziąć - Клізьму ўзяць - '''Klisteriu imt'''

Kłobuczki rożey nierozwitey - Бутоны ружы неразьвітай - '''Gałwełes roźiu nieiż'''''sikietusiu''

Kłocę (mieszam) piwo/wino/etc. - Мяшаю піва/віно/і інш. - ''Drumsciu'' '''ału'''/'''winu''' ''rc.''

Klon - Клён - '''Klawas'''

Klonowy - Клянавы - '''Klawinis'''

Kłosów zbieranie/pokłosie/pograbianie po żeńcach - Зьбіраньне каласоў - ''Warpu'' '''rinkimas'''/''warpa'''''rynkte'''

Kluię - Калю - '''Kału''' ''Snuku''

=== Km ===

Kmieć/rolnik - Кмець/земляроб/селянін/мужык/рольнік/араты - '''Artoias'''/'''kiemionis'''

Kmiecy - Мужыцкі/сялянскі - '''Kiemioniszkas'''

Kmin - Кмен - '''Kminay'''

Kmiotka (żona kmiecia) - Кметка/сялянка - '''Kiemionka'''

Kmotr/chrzesnty oćiec - Кум/хрышчоны бацька (у st-lit. кмотръ) - '''Kumas'''

=== Kn ===

Knot do świece/do lampy - Кнот да сьвечкі/да лямпы - '''Knatas'''

Knot do rany - Кнот да раны - '''Knatelis''' ''źieyzdosp'' '''pridedamas'''

Knuię (Knieje?) - Густы лес/нетры/трушчоба - ''Runtau'' '''''medźiu'''''

=== Ko ===

Kobiel/kobiałka - у st-lit. Кобелка/кошык - '''Karbija''' (?) ''pinta''

Kobierzec - Каберац - '''Kauras'''

Kobierzec Adźiamski - Пэрскі каберац - '''Kauras Persiszkas'''

Kobyła/klacz - Кабыла/кабыліца - '''Kumełe'''/''aszwa''

Kobylenie/kobylina -  Вострае дрэва перад брамой/бар'ер - ''Azunstakłes gały'' '''ulićiu'''

Kobyli - Кабылін - '''Kumełes'''

Kobyłka u pętlic/aftek - Гафт - ''Usełe'' '''apliko'''

Kobza - Кобза - '''Instrumentas muzyku'''/пазьней '''kobza'''

Koc - Плед - '''''Dungałas''''' ''warsnotas''/'''gunia'''/у сучаснай liet. '''pledas'''

Kocham się w czym - Кахаюся ў чым - '''''Gieriuosi''''' '''kami'''/'''milu''' (lit. Міласьць/pol. miłość) '''ku'''

Kochanek czyi/kochanie - Каханак чый - '''Meyłe''' ''kieno''

Kochanie - Каханьне - '''''Gierius'''''/dopełniacz - '''''geriaus'''''/''megumas''

Kocię - Кацяня/кацянё - '''Kataytis'''

Koćiec ptaszy/klatka karmna - Птушкавая/кормная клетка - '''Kłetełe kurioy pakszcius''' ''peni''/'''pauksztinićia'''

Koćiec gęsi - Гусіная клетка - '''Zusinicia'''

Koćiec kaczy - Качыная клетка - '''Untinicia'''

Koćieł (kocioł) - Кацёл - '''Katiłas'''

Koćielek - Кацёлак - '''Katiłelis'''

Kocowy/z koca - Зь пледа - '''Iż gunios'''

Kocyk - Малы плед - '''Gunełe'''/у сучаснай liet. '''pledelis'''

Koczkodan/kot morski - Малпа/мартышка (У значэньні герба - Марскі Кот) - '''Katas marinis'''

Koczor/pieniądz - Грош - '''Pinigas'''

Koię/błagam - Благаю/малю - '''Małdau''' (lit. Маліць)

koka kokosz/kwakam - Квакае курыца - '''kwaksi''' ''wiszta''

Kokosz nieśna - Курыца якая носіцца - ''Wiszta'' '''neszunti'''/'''kuri''' ''desti''

Kokosz co się wywiodła/kwoczka - Квочка/квахтуха - '''Kwerkszłe'''

Kolący/ościsty - Востры/асьцісты - '''Akstynuotas'''/''digus''

Kołaczek aptekarski/kołaczki - Калачак аптэкарскі? - ''Kusnelis''/''spirełe'' '''iż aptiekos'''

Kolanko we źdźble/rozgach/etc. - Каленка ў сьцяблі і інш. - '''Kielis'''

Kolankowaćieię/w kolanka rostę - Каленкавацею?/расту ў каленку - '''Kieluoiu'''

Kolankowato - Каленкавата - '''Kieluotay'''

Kolankowatość - Каленкаватасьць - '''Kieliste'''

Kolankawaty/knotawaty - Каленкаваты/кнатаваты - '''Kieluotas'''

Kolano - Колена - '''Kielis'''

Kolasa (koło) nakryta - Прыкрытае кола - '''Weźimas''' ''dingtinis''

Kolca abo ogniwka w pancerzu - Калюшка або калцо ў панцыру - ''Vsos'' '''serdoko'''

Kolę/kołem idę/krążę - Калю/колям іду/кружляю - ''Aplink'' '''eymi'''/''sukuosi''/''apsukay'' '''eymi'''

Kolę co kogo w oczy - Калю што каго ў вочы - '''Bado''' (pol. badam?) '''akis'''

Kolęda - Калядка - '''Koleda'''

Kolęduię - Калядую - '''Kaleduoiu'''

Koleią co czynię - Раблю нешта па чарзе - '''Eeylu ku darau'''

Kołek ostry - Востры калок - '''''Wirbałas''''' (pol. wierzba) '''asztrus'''

Kołem/kołkiem/w koło co czynię - Пастаянна нешта раблю - ''Apsukay'' '''ku darau'''/''aplimkay''

Kolera (żółć) - Жоўць - ''Dregnumas'' '''wienas''' '''terp''' (pol. cierpienie) '''kieturiu''' '''tulźis'''

Kolera choroba - Халера хвароба - ''Liga'' '''kolera'''

Koleryczny/kolery śiłą maiący - Халерычны - ''Dregnumu'' '''turis''' '''koleru'''

Koleryczny/kolerę ćierpiący - Халерычны/церпячы ад халеры - '''Koleru negailis'''

Koley na kogo - Чарга на каго - '''Eeyla''' ''unt'' '''ko'''

Kolikę (kolkę) ćierpiący - Які на коліку цярпіць - ''Diguli'' '''turis'''

Kolikę ćierpię - Коліку цярплю - ''Digułu'' '''negalu'''/''sergu''

Kolká/głowká koląca ná ośćie/ná łopianie - Прыемная галоўка на чартапалоху/на лопуху - '''Gałwa''' ''warnałeśio''/''dagilo''

Kołnierz u szaty - Каўнер - '''Kołnierius'''

Koło zgromadzenie ludzi - Сход лудзей - '''Draugie'''

Kołpaczek/kołpak - Каўпачак/каўпак - '''Kałpokas'''

Komedya - Камэдыя - '''Komedia'''

Komedią stroję - Камэдыяй раблю - '''Komediu darau'''

Komedyiny - Камэдыйны - '''Komedijnis'''

Komenda - Адміністрацыя парафіі - ''Rupestis ape kieno'' '''pleboniju'''

Komendarz - Адміністратар парафіі - '''''Wietinikas''''' '''plebono'''

Komiega - Камяга - '''Eldija''' ''izdrosta''

Komin w izbie/abo w śieni/w komorze dla paleńia ogńia - Комін/дымаход - '''Kaminas'''

Kominnik (kominiarz) - Камінар - '''Kamienu''' '''''szławeias'''''/''izbrakitoias''

Komitywa/towarzysto podróżne - Кампанія/падарожнае таварыства - '''Draugie''' ''kielinga''

Komora/mieszkańie abo schowańie - Камора/кватэра - '''Kamara'''

Komora naiemna - Найманая кватэра - ''Pasumditi'' '''namay'''

Kamorczasty/komorek śiła maiący - Каморавы - '''Kamaringas'''/'''daug kamarie''' ''turis''

Komorka - Каморка - '''Kamarełe'''

Komorka w szkatule/w kalećie/w szafie/etc. - Каморка ў шкатулцы/у мяшку/у шафе/і г.д. - '''Kamarełe skrineley'''/'''kolitoy'''/''rc.''

Komorne - Аплата/чынш - ''Mokiestis ażu'' '''dali namu''' ''sumditu''

Komora/komorą u kogo mieszkaiący - Пастаялец - '''Giwentoias kieno kamaro'''

Komornik/Urzędnik Pańskiey/Królewskiey komorze przełożony - Ураднік пры двары які выконвае функцыі судзьдзі - '''Kamarnikas'''

Komorny - Пакаёвы слуга/ахоўнік - '''Kamarinis'''

Kompas - Компас - '''Adinikas saułinis neśioiamas'''

Kompas morski - Марскі компас - ''Sudine'' '''mariu zwayzdes''' ''roditine''/''Adata'' '''mariniku'''

Kompatura/kopertura - Пэргамэнт - '''Pargaminas'''

Kompleksia - Комплекс - '''''Gieras'''''/'''sweykas''' ''kunas'' '''iż''' ''prigimimo''

Kompleksiey miękkiey/rozkoszney/człowiek subtelnego ciała - Мяккага/Цудоўнага камплексу/чалавек далікатнага цела - '''Minkszta'''''kunis''/'''minkszto'''/'''moteriszko''' ''kuno żmogus''

Kompleksiey miękkość delikacka - Далікатная мяккасьць камплексу - '''Minksztibe''' ''kuno''/''łapibe''/''łapumas''

Kompozycya szkolna/pisańie dla ćwiczeńia w łaćińie - Практыкаваньне лаціны - ''Pratinimasis'' '''łotinoy'''

Komża kapłańska - Сьвятарская комжа - ''Rubas'' '''kunigu lininis''' ''trumpas''/у сучаснай liet. '''Kamża'''

Komżą noszący na sobie/w komżą ubrany - Які комжу носіць на сабе - '''Bałta'''''rubis'' '''kunigas'''/'''bałtays''' ''rubas apwiłktas''

Koń chudy - Худы Конь - ''Arklis'' '''liesas''' (pra-sł. *лихъ)

Koń powodny - Запасны конь - '''Pawadnikas'''

Koń wodny/rzeczny (hipopotam) - Гіпапатам/Бэгемот - ''Arklis'' '''wundeninis'''

Koń z oślice - Конь з асьліцай - ''Arklis'' '''iz aślićios'''

Koń zrzucający - Сьцягнуты конь - ''Arklis'' '''metus'''

Konam - Паміраю - '''Mirsztu'''

Konanie/umieranie - Паміраньне - '''Mirimas'''

Końcerz (dzida) - Дзіда - ''Badoma'' '''giełaźis kareywiu'''

Końcowy - Канцавы - '''''Galinis'''''

== Бібліяграфія ==
[https://play.google.com/store/books/details?id=-PZPAAAAcAAJ&rdid=book--PZPAAAAcAAJ&rdot=1 Слоўнік К. Шырвіда]
[http://lietuvos.istorija.net/lituanistica/catechismusa1547.htm Катэхізм М. Мажвідаса]
[https://lt.wikisource.org/wiki/Lenkijos_Karalyst%C4%97s_ir_Lietuvos_Did%C5%BEiosios_Kunigaik%C5%A1tyst%C4%97s_konstitucija Канстытуцыя 3 траўня]
[https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/P%C4%97rms_poslapis Жамойцкая вікіпэдыя]
[https://lt.wikipedia.org/wiki/Pagrindinis_puslapis Летувіская вікіпэдыя]
[http://lietuvos.istorija.net/lituanistica/1794-04-30.htm Арацыя Тадэвуша Касьцюшкі]
[http://www.thesaurus.flf.vu.lt/ Дэсаўрус]
[http://www.slounik.org/ Слоўнік літоўшчыны (бел.)]
[http://www.epaveldas.lt/recordDescription/LNB/C1R0000047249 Слоўнік Крыстыяна Ґоттлеба Мельцкэ]
[http://banga.tv3.lt/lt/2content.content_view_diary_other/1185699.67231-=(1228079899 Дзукійска-летувіскі слоўнічак][https://pl.wikisource.org/wiki/Indeks:S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego_(Br%C3%BCckner) Этымалягічны слоўнік польскай мовы А. Брыкнэра]
[http://etimologija.baltnexus.lt/?w=kvietka Этымалягічны слоўнік летувіскай мовы]
[http://www.zodynas.lt/terminu-zodynas/ Слоўнік летувіскай мовы]
[http://old_belarusian.academic.ru/ Старалітоўскі (бел.) лексыкон]
[http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/VUB/VUB01-000484942 Слоўнік Фрыдэрыка Вільгэльма Гака]
[http://www.epaveldas.lt/vbspi/biRecord.do?biRecordId=25160 Юшкевіч А-Дж]
[http://www.epaveldas.lt/recordDescription/LNB/LNB0261F48F_12 Юшкевіч Э-Й]
[https://www.academia.edu/2533586/Dialektologia_bia%C5%82oruska Літоўская (бел.) дыялекталёгія]
[http://www.epaveldas.lt/vbspi/biRecord.do?biRecordId=25036 Летувіска-латыска-польска-расейскі слоўнік Міколы Межыніса],
[http://knihi.com/none/Etymalahicny_slounik_bielaruskaj_movy_zip.html Этымалягічны Слоўнік Літоўскай (бел.) Мовы - Усе томы акрамя 12],
[https://www.twirpx.com/file/2157033/ Этымалягічны Слоўнік Літоўскай (бел.) Мовы - Том 12],
[http://www.epaveldas.lt/vbspi/biRecord.do?biRecordId=28001 Слоўнік Кальвайціса],
[http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1R0000119062 Слоўнік Куршата А-К],
[http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1R0000119063 Слоўнік Куршата Л-З],
[http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1R0000123183 Слоўнік Мошэйка],
[http://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1R0000047335 Слоўнік Нэссэльмана],
[https://www.twirpx.com/file/1644183/ Эрнст Фраэнкэль - Этымалягічны Слоўнік Летувіскай Мовы]
[http://kamunikat.org/usie_knihi.html?pubid=19902 Слоўнік літоўскіх (бел.) гаворак паўночна-заходняй Беларусі й яе пагранічча]
[http://samogitia.mch.mii.lt/ZZ_2012_2/ZZ_2012_antras_67-72.pdf Жамойцка-летувіскі гутарковы слоўнік]
[https://www.efoto.lt/user/60423/www/serijos?serija%3Dzemaiciu?page=1&view=all Жамойцка-летувіскія слоўнічкі]
[https://lt.wiktionary.org/wiki/S%C4%85ra%C5%A1as:%C5%BDemai%C4%8Di%C5%B3_kalbos/%C5%BEod%C5%BEiai Летувіскі слоўнічак жамойцкай мовы]
[http://www.ve.lt/naujienos/jaunimas/naujoji-karta/kad-lietuvis-suprastu-zemaiti-892795/ Летувіскі тэкст пра жамойтах і маленькі слоўнічак іх мовы]
[http://samogitia.mch.mii.lt/KULTURA/Zemaitesks_zuodinelis.htm Жамойцка-летувіскі слоўнічак]
[https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Vikiped%C4%97j%C4%97:%C5%BDemait%C4%97%C5%A1ks_%C5%BEuod%C4%ABnielis Жамойцка-летувіскі слоўнік]
[https://wikitravel.org/en/Samogitian_phrasebook Жамойцка-ангельскі гутарнік]
[https://play.google.com/books/reader?id=HftbAAAAcAAJ&pg=GBS.PA3 Слоўнік летувіска-нямецкі Піліпа Ругіґа]
[https://play.google.com/books/reader?id=_RVZAAAAcAAJ&pg=GBS.PP37 Слоўнік летувіска-нямецкі Піліпа Ругіґа пашыроны праз Крыстыяна Ґоттлеба Мельцкэ]
[https://www.academia.edu/2506934/Simono_Daukanto_ra%C5%A1tai_Didysis_lenk%C5%B3_lietuvi%C5%B3_kalb%C5%B3_%C5%BEodynas._The_Comprehensive_Polish-Lithuanian_Dictionary_of_Simonas_Daukantas._Vol._1 Польска-Летувіскі Слоўнік Шымона Даўконта Том 1]
[https://www.academia.edu/2506933/Simono_Daukanto_ra%C5%A1tai_Didysis_lenk%C5%B3_lietuvi%C5%B3_kalb%C5%B3_%C5%BEodynas._The_Comprehensive_Polish-Lithuanian_Dictionary_of_Simonas_Daukantas._Vol._2 Польска-Летувіскі Слоўнік Шымона Даўконта Том 2]
[https://www.academia.edu/2506932/Simono_Daukanto_ra%C5%A1tai_Didysis_lenk%C5%B3_lietuvi%C5%B3_kalb%C5%B3_%C5%BEodynas._The_Comprehensive_Polish-Lithuanian_Dictionary_of_Simonas_Daukantas._Vol._3 Польска-Летувіскі Слоўнік Шымона Даўконта Том 3]
[https://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Vikiped%C4%97j%C4%97:Lietoviu-%C5%BEemaitiu_kalb%C5%AB_%C5%BEuod%C4%ABns Слоўнік жамойцка-летувіскі]
Войцех Смочынскі "Słownik Etymologiczny Języka Litewskiego" (Этымалягічны Слоўнік Летувіскай Мовы), Ніна Баршчэўская й Мікалай Цімашук "Kulturowo-językowe dziedzictwo Podlasia - Tom I" (Культурна-моўная спадчына Падляшша - Том 1)
----
--[[Użytkownik:マシオ|マシオ]] ([[Dyskusja użytkownika:マシオ|абмеркаваньне]]) 23:54, 23 травень 2017 (CEST)

[[Kategoria:Językoznawstwo]] [[Kategoria:Użytkownik:マシオ]] [[pl:Wykaz slawizmów i bałtoslawizmów w j. starobałtolitewskim]]