Be-tarask/Сьпіс славізмаў і балта-славізмаў у старалетувіскай мове
Сьпіс славізмаў і балта-славізмаў у старалетувіскай (старабалталітоўскай) мове - гэта кароткі слоўнік польска-літоўска-летувіскі (балталітоўскі).
Wykaz slawizmów i bałtoslawizmów w języku starobałtolitewskim - to jest krótki słownik polsko-litewsko-bałtolitewski (lietuwiski).
Sławizmų ir bałtosławizmų katalogas wetuszoje (bałto)lituwių kałboje - tay ira trumpas łynkiszkai-litwiniszkai(gudolituwiszkai)-(bałto)lituwiszkas żodynas.
Уступ
Ніжэйпададзены сьпіс мае на цэлю сабраньне як найвялікшай колькасьці славізмаў і балта-славізмаў, якія існавалі ў летувіскай мове да XIX, а можа й нават XX стагодзьдзя, а якія засталы з гэтай мовы зьліквідаваныя з нацыялістычных, антыпольскіх і антыславянскіх прычынаў агульна. Гэта вельмі зьвязана зь узьнікненьнем новай дзяржавы - Летувы (нібыта новай "Літвы", хаця гэта толькі балцкая частка былога ВКЛ якая незаконна зграбае цэлую Літву для сябе) праз балцкіх жыхароў былога ВКЛ, менавіта летувісаў як мы іх цяпер называем, якія прыдумалі што літвінам (у іх меркаваньні, такім чынам "летувісам" будзе больш правільнай назвай) можа быць толькі гэты чалавек які ведае балцкую мову, што было ў апазыцыі да даўняй, сапраўднай Літвы - талеранцыйнай і многа этнічнай, у вялікай большасьці славянскай і адбірала літоўскасьць літвінам для якіх родная была польская мова (цяперашнія палякі ў Летуве й Беларусі) як і гэтым літвінам для якіх родная была славяналітоўская мова, цяпер часта знаная пад назвай "беларускай" (у гэтай ідэалёгіі ўсе даўнія ліцьвіны маглі называцца толькі беларусамі - назвай выдуманай праз расейцаў). З прычыны новай вымогі адносна "літоўскасьці" (ці слушней "летувіскасьці") старая, летувіская мова перастала летувісам адпавядаць (ці як можна іх назваць адносна этнічнасьці - балталітоўцам/балталітвінам). У выніку таго вельмі многа славізмаў застала зьліквідаваныя з новай, летувіскай мовы, на месца якіх утворана многа нэалягізмаў, штучна даданых з палітычных прычынаў. І тут зьяўляецца мэта, менавіта факт што сучасная летувіская мова гэта мова ў вялікай часьці штучная. Па-мойму XIX стагодзьдзе гэта вельмі страшны час для вялікай колкасьці моў як і вялікая страта для мовазнаўцаў. Такім чынам я раблю гэты сьпіс з вышэй напісанай прычыны ў якім пастараюся выпісваць усе славізмы й балта-славізмы, маючы ціхую надзею што мовы перастануць быць выкарыстоўваныя да палітычных цэляў, а летувіская мова вернецца да даўніх, няслушна страчаных слоў, адначасова пазбываючыся штучна ўтвораных з чыста палітычных і ідэалягічных прычынаў. Маёй галоўнай гістарычнай крыніцай будзе слоўнік Канстантага Шырвіда. Іншыя крыніцы знаходзяцца ў бібліяграфіі. Увага, наперад пазначаю што сьпіс можа ўключаць у сябе памылкі з увагі недастатковай веды адносна балцкіх моў. Калі ты знойдзеш нейкую памылку напішы мі пра гэтым, калі ласка.
З паважаньнем Мацьвей Ян Квяткоўскі/Mateusz Jan Kwiatkowski (Ліцьвін/マシオ).
Легенда
Тоўсты тэкст - Славізм/Карэнна балта-славянскае слова/Слова неславянскага пахожданьна але запазычанае з славянскіх моў
Курсіўны тэкст - Балцкае слова ці слова іншага, неславянскага пахожданьня
Тоўста-курсіўны тэскт - Славізм/Карэнна балта-славянскае слова ў іншым значэньні што ў славянскіх мовах. У выпадку каб слова складаецца з супольнага балтам і славянам члена і славянам пэўна чужага або каб абодвыя члены ёсьць славянам знаёмыя але адзін зь іх мае іншае значэньне цэласьць ёсьць курсіўная і тоўстая, з рацыі, што немагчымым ёсьць адначасова запісваць адную частку курсіўна-тоўстым тэкстам, а другую толькі тоўстым ці курсіўным.
Zwykłe słowo - Старапольскае ці полськае слова.
Слова ў кырыліцы - Літоўскае (беларускае) слова.
(?) - Няма пэўнасьці адкуль гэта або ці гэта напэўна славізм. Калі хтось ар'ентуецца, прашу пісаць. Таксама каб слова ёсьць нечытэльнае.
lit. - Літоўская (беларуская) мова, ros. - Расейская мова, ukr. - Украінская мова, żm. - Жамойцкая мова, pol. - Польская мова, pra-sł. - Праславянская мова, liet. - Летувіская (балталітоўская) мова , łot. - Латыская мова, pra-bł-sł. - Прабалта-славянская мова, łuż. - Лужыцкія мовы, mor. - Мараўскія гаворкі, pr-bł. - Прабалцкая мова, cz. - Чэская мова, pr-wsch-sł. - Праўсходняславянская мова, błg. - Баўгарская мова, st-lit. - Старалітоўская мова (старабеларуская/руская[1]), sta-pol. - Старапольская мова, dżuk. - Дзукійскія гаворкі (уласьцівая летувіская мова), scs. - Старацаркоўнаславянская мова, sło. - Славенская мова, srb-chr. Сэрбскахарвацкая мова, kasz. - Кашубская мова, suw. - Сувальскія гаворкі.
y - доўгае і або й, я думаю што рэшта таксама як у літоўскай (беларускай) клясычнай лацінцы.
A
Abecadło - Абэцэда/азбука - Abecela
Aby - Каб - Arba (?)
Aby raz - Каб раз - Ben wienu (pra-bł-sł. *eynos) (каб раз) kartu
Ach - Ах - Ay (?)
Adamaszek - Адамашка - Adamoszka
Adamaszkowy - Адамашкавы - Adamoszkos rubas
Adźiamski (perski) kobierzec - Пэрскі каберац - Kauras (ros. Ковёр/коврик/ukr. коверець[2]) iż Persios/Persiioy daromas (pol. darzyć/darować)/kauras Persiszkas
Adwent - Адвэнт - Adwentas
Affekt - Афэкт - Sirdies (pol. serce/ros. сердце) pakrutinimas/noras/gieydulis/pagieydimas
Agrest - Агрэст - Uoga (pra-bł-sł. *óʔgaʔ/ros. Ягода) karti (?) (цёрпкі)/uoga zesirpus/uoga zala (трава?)/у сучаснай liet. Agrastas
Akademia - Акадэмія - Akademija (У Шырвіда зь нейкай прычыны пераклад толькі на лаціну, але з рацыі, што таксама называецца гэтая пляцоўка ў сучаснай liet. можна прызнаць, што ніводных зьмен што да гэтага слова не было)
Aksamit - Аксаміт - Audakłas iż siłku (ros. шёлк)
Akt - Акт - Aktas (шукай пад "Aktas ir poterej..." [3])
Akt w komedyey (komedii) - Акт у камэдыі - Weykałas (твор) komedioy
Aktor komedyiny (komediowy) - Актар камэдыйны - Weykieias komedioy/weykius ku komedioy/aktoras
Aktykuie (Aktykuje) - Актыкую - Iraszaw (?) knigosna (lit. Кніга,ros./ukr. Книга) tiesos (праўда) - даслоўны пераклад: Кажу (?) кніжную праўду
Akwawita (Wódka/Gorzałka/Okowita) - Акавіта - Ariełka (lit. Гарэлка/ukr. Горілка/pol. Gorzałka)/dektine (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"/параўнай pol. woda ognista)
Alabastr - Алябастар - akmo (Akmuo - камень) (pr-sł. *kamy, pr-bł-sł. *ak-mō, у славян наступіла мэтатэза) alabastros
Alambik - Алямбік - Katiłas (pol. kocieł [4]) kuriami degina (?) (pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"?) żołes (pol. ziele) ir żiedus
Alba kapłańska - Альба сьвятарская - Apwałkałas (у сучаснай liet. абалонка, а ў Шырвіда абалонка гэта Pawałkałas, ці-бач выпадкова замяніў тут месцамі "a" і "p"?) Kunigu iłgas (pol. długi) drobinis (палатняны) (тоеснае з дробны/дробавы/дробязны, Drobe - палатно, параўнай з łuż. draby - аб вопратцы i z mor. zdraby - адзеньне)
Albo - Або - у сучаснай żm. Aba/у сучаснай liet. Arba
Alchimia - Альхімія - Auxadarine źinia/moksła/але ў сучаснай żm. alkemėjė/у сучаснай liet. alchemija
Alchimista - Альхімік - Auxadaris/Sidabradaris (pol. srebro)
Ale iednak (jednak) - Але аднак - wienok (pra-bł-sł. *eynos) (Не блытаць з ros./lit./ukr. венок/вянок/вінок)
Alakant (Wino z Krety) - Алякант - Winas iż Krietos/Krietinis
Alfabet - Альфабэт - у сучаснай liet. Abėcėlė/alfabetas
Alkierz - Алькеж - Kaładnikielis/pawietis (lit. Павець)
Aloe (aloes) - Альяс - Suika (паводле http://www.thesaurus.flf.vu.lt Sunka, такім чынам сок) żołes (трава) aloes
Altana - Альтанка/павець - Pawietis unt namu (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/пераход "d" у "n") essus
Ampułka - Ампула - Sudelis iż kurio winu/ir wundeni kielikan pila prieg miśiey
Ananas - Ананас - у сучаснай liet. Ananasas/а ў żm. Ananasos
Anatomia - Анатомія - Zinia paraykimo sunariu/але ў сучаснай żm. anatuomėjė/у сучаснай liet. anatomija
Ani - Ані - Ney
Ani tak ani owak - Ані так ані інакш - Ney teyp (?), ney sieyp (сяк?)
Ani tam ani sam - Ані там ані сам - Ney tin, ney śin
Ani tu ani tam - Ані тут ані там - Ney tia, ney ti
Anioł - Анёл - Anyełaś
Anioł stróż - Анёл апякун - Anieła sargas (pra-sł. stȏržь?)/priweyzdetoias (pol. wejzrzę?) (даглядач?)/apgineias żmogaus
Ankra - Якар - Sukaba/suwara muro
Ankrowanie/klamrowanie - Паяньне - Sułeydimas/suleyda akmeniu/arba sukabinimas namu státimy
Ano/a ono - Ано/а яно - Ountay
Apostoł - Апостал - Apaształas/nusiuntinis
Apteka - Аптэка - Aptieka
Aptekarka - Аптэкарка - Aptiekorka
Aptekarska nauka - Аптэкарская навука - Moksłas (навука) aplink (навокал?) aptiekos dayktu (dayktas - рэч)/aptiekos zinia (бегласьць/сьвядомасьць, тут як бегласьць)
Aptekarz - Аптэкар - Aptiekorius/kulis menasi aplink aptiekos darbus
Arbuz - Кавун - у сучаснай liet. Arbūzas
Arcybiskup - Арцыбіскуп - Wirausias terp Wiskupu (у Мажвідаса Biskupu)
Arenda - Арэнда - Ażupirkimas/pasumdimas turto kieno/namu/dirwos/piewos rc.
Arest (Areszt) - Арышт - Ażusakimas/ażudraudimas kieno dayktu/arba paties żmogaus/kuris kałtas ira kam/idant ne butu iżduoti iż namu rc./у сучаснай вэрбальнай liet. далей існуеAresztas
Arestuie - Арыштую - Ażusakau (pra-sł *sokŭ/sta-pol. sok - вінавальнік) idant iż namu kas ne iśieytu/arba prekiu/ir dayktu kitu neiżgabentu
Arkusz papieru - Аркуш паперы - Arkuszas popieriaus
Artykuł - Артыкул/арцікул - Sunarius/dala (балцкая Багіня Dala, таксама славянскія Долі, такім чынам Багіні/духі апякуны ад лёсу Атрыкул (законна) = "лёс" запісаны на карце і ад гэтай хвілі ўваходзячы ў жыцьцё)/artikułas
Aster - Астра - обвинитель liet. Astras/обвинитель żm. astros
Astrych (podłoga) - Падлога - Pliteles/łyntełes iż mármuro asłoy pagulditos/pakłotos (мажліва падлога з пэўнымі зьменамі ў літарах?)
Atłas - Атлас - Audakłas iż śiłku tunkus ir ligus
Audytor Biskupi - Аўдытар Біскупскі - Kłausitoias/Atsakitoias/atraśitoias/nuog Wiskupio (у Мажвідаса Biskupio) kitiemus
Autentyk - Аўтэнтык - Gromatos (lit. Грамата)/łaksztay (?) twirti arba druti
Autor - Аўтар - Daritoias (pol. darzyć?) daykto kokio/rasitoias knigu (lit. Кніга) rc.
Aż (względem miejsca) - Аж - Aż do szyie (?)/iki kaklu
B
Ba
Baba - Баба - Żmona sena (старая жонка/жанчына)/wetusza boba (ros. ветош - усё старое, ад ros. ветхий - стары, ад pra-sł. ветъхъ)/у сучаснай żm. Baba
Babka - Бабка - Bobute
Babka źiele - Трыпутнік вялікі - Gisłoćia (Gisła - жыла) (pra-bł-sł. *giʔ(s)laʔ/пераход "g" у "ż") - даслоўны пераклад - жылоўка?
Bąbel/bąbol/bańka na wodzie - Бурбалка на вадзе - Kunkałas unt wundenio/burbołe
Bąbele się czynią na wodzie - Бурбалкі рабіцца на вадзе - Kunkułuoia wundo/burbołuoia wundo/kunkałay darosz(i) wundeniy
Babiniec/kruchta - Бабінец/крухта - przesenis (?) pas bażnićiu/wieta (кагнат з pol. witaj/lit. вітаю) pas bażnićiu/kur pawargieley sedi ełgdamieśi
Baby gwiazdy (Plejady) - Стажары/плеяды - Sietinas (pol. Stożary? эвэнтуальна ад сёмай?)
Bacze (widzę?) - Бачу - Regiu/weyzdźiu (pol. wejzrzę?)/numanau/supruntu
Baczenie - Бачыньне - Iszmonia/naumanimas/nuowoka (прытомнасьць) (?) (lit. вока?) (pol. nauka?)
Badacz - Дасьледчык - Wartitoias (?)/iżkratitoias/iżkłausinetoias/dasiżinotoias
Bądź to, bądź owo - Або гэта, або той - Buk tay, buk sztay (?)
Bagnisko/bagno - Балота/багна - Raystas/bała (lit. балота?)
Bagnisty - Балоцісты/балотны/багністы - Raystingas/balinis (lit. балотны/балоцісты?)
Baia - Бай - Nieka kałbis ([5])/sekminikas/sekmius
Baianie - Баяньне - Niekukałba/sekmiu/sekimas
Baie/bayki powiadam - Баю/байкі апавядаю - Sekmi seku/sekmi sakau/niekus (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic) kałbu
Bakałarz - Бакаляр - Bakałorius
Bakłażan - Баклажан - у сучаснай liet. Baklażanas
Bałamucę - Баламучу - Niekauju/kliemi (pol. kłamię?)
Baleczka (Belka?) - Бэлька? - kartis (?) (lit./ros./ukr. карта?) ties
Balsam drzewko abo krzewinka - Бальзам дрэўка або кусьцік - Medelis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) (дрэўка) balsamo
Balsam oleiek/sok balsamowy - Бальзам алей/сок бальзамавы - Balsamas/sunka (pol. sok) tokunti iż medelo balsamo
Bałwan/obraz rzezany pogański - Балван/абраз скульптурны паганскі - Weydas (твар)/żinklas (pol. znak, lit./ros./ukr. знак) pagonu Diewo (у вялікай часьці славянскіх Дзіў але ў балцкіх як Бог, такім чынам адваротна/але ў славяна-літоўскай міталёгіі таксама Бог як у балтаў [6])/stułas (?) (pol. stuła?) pagoniszko Diewo
Bałwochwalca - Ідалапаклоньнік - Garbintoias (Ідалапаклоньнік) (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/pogoniszku Diewu
Bałwochwalnica - Ідалапаклоньніца - Bażnićia (lit. бажніца) pagoniszka
Bania gliniana/szklana - Баня гліняная/шкляная - Zbonas (pol. dzban/lit. збан) didis iż stikło (ros. стекло/pra-sł. *stьklo)/arba iż molo/unkszto kakło
Banieczka/baniuszka/bańka - Банька - Zbonielis unkszto kakło
Baniecznik - Інструмэнт да націнаньня скуры пры ставяньню банек - Kuris daro (?) zbonelus
Bank/kupczenie piniędzmi - Банк/гандляваньне грошамі - Prekawimas (гандляваньне) pinigays (pol. pieniądze)
Bankierski kram/stół - Банкерская крама/банкерскі стол - Skomia (Стол, у сучаснай liet. маем Stalas, а ў żm. Stals, такім чынам ужо славізмы) prekijo (купцы) pinigays prekawiuncio
Bankierz co pieniędzmi zysku szuka - Банкір што грошамі карысьці шукае - Priekijas, kuris (?) (pol. który) pinigays kayp (ros. как? аналягічна як у teyp канчатак на -p замест -k) prekiemis prekauia (Prekauiu - гандлюю), ir nauduos (з карысьці?) iż to ieszko (pra-bł-sł. *(o)iˀskaˀtei;/pra-sł. *jьskati/st-lit. Искати) (шукаць)
Baran nie czyszczony (Baran) - Баран/авен - Awinas (lit. Авен, ros./ukr. Овен)
Baranek/Baraneczek - Баранок/баранчук/баранчык/баранька - Awinelis
Barani - Барані - Awino/Awininis
Baranina - Бараніна - Awiniena
Barbarzyniec/różnego y grubego ięzyka (cudzoziemiec) - Барбар/рознай і грубай мовы (Іншаземец) - Swetimszalis/Swetimos (чужы) zemes (pol. ziemia) żmogus (чалавек)
Barchan (tkanina) - Бархан - Audakłas (палатно) iż wiłnos (pol. wełna) unt miadźio auguncios
Bardysz - Бардыш - Dalgiakirwis (?) (lit. Крывічы?)/у сучаснай liet. Bardiszius
Barszcz (ziele) - Баршчэўнік - Barsztis
Barszcz (potrawa) - Боршч - Barśćiey
Barszczowy - Баршчэўскі - Toligus barśćiu zalas
Bartnicze rzemiosło - Бортнічае рамясло - Bićiu (Пчала ад pra-sł. *bьčela?) priewayzda (дагляданьне?)
Bartnik - Бортнік - Bićiu pryweyzdetoias/Bićius
Barwa - Колер/краска - Wienoweyde (pra-bł-sł. *eynos?)/rubay iż giełumbos wienokios (?)
Barwiczka/rumienidło - Румяны - Prausiłas/tepałus raudonas (pol. rudy) del weydo
Barwierska szkatuła do brzytew - Фарбавальная шкатулка да брытваў - skrinełe balbieriaus skutikline
Barwierski - Фарбавальны - Balbieriaus
Barwierstwo - Фарбавальнае рамясло - Balbieriste
Barwierz - Фарбавальнік - Balbierius
Basałyk - Басалык - Botagas śiksznynis/gały świnu (lit. сьвінцовы) turis/kiestenius
Baszta woienna ruchoma - Вежа ваенная рухомая - Weiża kareywiu (pol. krzywa?) (у сучаснай łot. Kareivis гэта жаўнер, алюзія да Крывічоў або Крывэ-Крывайтіс?)/darine nuog wietos ing wietu pastumiama (?) (pol. przesunięta?) (паводле пераклада liet. pastumiama - перамешчаны) murop/pilesp pristatoma (?) (pol. przestawiona?) (паводле пераклада liet. Pristatoma - дастаўка)
Bat - Бат - Eldiia (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)/łuotas
Bawełna - Бавоўна - Wiłna unt medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) (дрэва) augunti/medźiawiłne/Bawilne[7]
Bawełniany - Баваўняны - Medźialininis (pol. lnisty?)/medźiawilninis/iż medźie wiłnos
Bawełniany chrost/krzak - Баваўняны хмызьняк/куст - Krumas (?) wilninis/kiełmas wiłna zielus/unt kurio wiłna żela/krumas unt kurio wiłna auga
Bawełnica/bawełnianka - Баваўніца - Panametis (pol. Panamski?) medźiawilninis
Bawię się tym - Забаўляюся гэтым - Tay weykiu/tay darau/tay apsieymi/aplink to esmi/waykścioiu/to pratinuosi/tay weykałaiu/darbałuoiu/tuo nerćiosi/unt to izsirundu/izsiduomi (?)/tami trunku
Bawie się długo - Забаўляюся доўга - Trunku iłgay (pra-bł-sł. *dilˀgas)/gaysztu
Bawie kogo długo - Забаўляю каго доўга - Trukinu/trukdźiu kitu/patrukinimu kam darau/gayśinu/gayśćiu kam ażuduomi (?)/ażuturiu iłgay/karśinu
Bawół - Буйвал - Stumbras (pol. żubr, паводле Брыкнэра пераход "ż" у "s" і даданьне да яго "t" што паўтараецца ў liet.)[8]/medinis iaućias
![[8]](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/3c/PL_Aleksander_Br%C3%BCckner-S%C5%82ownik_etymologiczny_j%C4%99zyka_polskiego_685.jpeg){kind=link}
Bawolica - Буйваліца - Stumbre/medine (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) karwe (дрэўная карова)
Bawoli/bawołowy - Буйвалавы - Stumbrinis/Stumbrio
Bayka - Байка/казка - Sekme/pasaka/nieku kałba
Bażant - Бажан/фазан - Teterwinas (pol. Cietrzew, ros. Те́терев) didisis (вялікі)
Bazyliszek - Базылішак - Zaltis (назва ад травы) (травяны вуж) bazyliszkas wadinamas/paćiu pawizdeymu (pol. widzieć/zobaczyć?) akiu (pol. oko/lit. вока itp.) żmogu ażumusza
Be
Bean (człowiek niewykształcony) - Прасьцяк - niemokitos żmogus (успомню ўжо зараз, што школа гэта Szkała але як тут бачыць сучасная liet. Mokykla ня ёсьць зусім безсэнсоўным нэалягізмам з рацыі, што навука ў Шырвіда гэта Moksłas, а настаўнік гэта Makitoias. Іначай кажучы нават калі заменена першабытнае слова якое зьяўляецца славізмам не была гэта зьмена выдуманая зь нічога як у большасьці выпадкаў.)
Bęben - Барабан/бубен - Bubnas
Bębenista - Бубністы - Bubeinikas
Bębenniczka - Бубначка - Bubeinikio
Bęble w wodzie - Бурбалкі на вадзе - Burbinu wundeni/burbuo łesdarau (pol. darzyć?)
Bębnie - Барабанію/бубнію - Bubniju
Bębnienie - Бубненьне - Bubnijmas
Beczę/bekam - Бляю - Blauju (lit. Бляяць)/maumiu/baubiu (мажліва тое самое пахожданьне што Blauju але лёгка зьмененыя літары?)
Beczenie/bek - Бляяньне - Laućio bluwis/mauminas/baubimas (?) (як вышэй)
Beczka - Бочка - Baczka
Beczułka - Барыла/Бочалка - Baczkiełe
Bękart/baster - Банкар/бэнкар/бэнкарт/банкарт - Betewis (Tewas - бацька/параўнай pol. tata) (без бацькі)/bostras
Beknąć - Ругнуць - Baubteret (?)
Bełkoce/głukam - Мармычу - Bubsiu (?)
Bełkotanie - Мармытаньне - Bubseimas (?)
Berło - Жазло/скіпэтар - Łazda (?) (pol. Laska?/st-lit. Леска?) karaliszkie
Bespieczeństwo/Bespieczność - Бяспека/бяспечнасьць - Nebaysumas (pol. nie bać się)/drusibe/pawoius
Bespiecznie - Бяспечна - Drusiey/Nebaysiey
Biespieczny/wolny od niebespieczeństwa/bez pieczny - Бяспечны - Nebaysus/Berupesties/beśieławarto
Bestya - Зьвер - Zweris
Bestyalski - Зьверскі - Zweru/bestyju
Bestyalstwo - Зьверства - Zweru inirtimas
Bez (drzewko) - Бузіна - Bezdas
Bezbożność - Бязбожнасьць - Bediewiste/Bezbażniste (няма пэўнасьці адносна скланеньня/шукай пад Bezbażnuju[9])
Bezbożnie - Бязбожна - be baymes (pol. bać się) Diewo - даслоўны пераклад: Без страху перад Богам/Bezbażnuju (няма пэўнасьці адносна скланеньня/шукай як вышэй [10])
Bezbożny - Бязбожны - Bediewis/Bezbażnius (няма пэўнасьці адносна скланеньня/Шукай як вышэй [11])
Bez duszy - Без душы - Beduszis/bedwaszis (нейкая алузія адносна дваістасьці душ?)/bekwapis
Bez głowy - Без галавы - Begalwis
Bez karania co czynić - Без караньня што рабіць - Bekunines/bekunkinimo/ku darit (pol. darzyć?)/ko dasiłeyst
Bez kości - Бяз косьці - Bekaulis (Kaułas - Косьць ад pra-bł-sł. *Káuˀlas/pol. kulsza/ros. кульша)
Bez księżyczny - Бязмесячны - Naktis (pra-bł-sł. *Naktis, што абазначае Ноч) nemenesiena ( Menuo/Menesis - месяц, кагнат зь lit. Месяц)
Bez łuski ryby - Без лускі рыбы - Be sriegu/ne srieguotos żuwis (у славянскіх *zŭve/*zyve замененыя пераз *rūbā/захоўванае ўжо не так даслоўна ў pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko)/rc.
Bez obiadu - Без абеду - Nepietawis (Pietus - абед) (pra-sł. *pìtja/sta-pol. pica/ros. пища)/pietu ne walgis
Bez porady - Без парады/савету - Be nuomonios/ne suprastinay/ne mustitinay/nesugoditinay ku darit
Bezprawie - Беззаконнасьць/бяспраўнасьць - Abida (st-lit. Обида/Сувязь з славяналітоўскай міталёгай?[12][13]/ros. Обида[14])
Bez przyśięgi - Без прысягі/кляцьбы - Be prisegos/besekimo
Bez roskazania - Бяз каманды - Nelepiames/ne isakomas ku daro
Bezrozumnie - Бязразумна - Benuowokos (?) (pol. bez nauki?)/be iszmonios/be proto/be supratimo
Bezrozumny - Безразумны - Paduris/Paswaygis/nenumanus/nenuwoki(u/s?) (пляма укрывае) (?)/nenuowoka (?)
Bez testamentu - Без тэстамэнту - Be testamento
Bezżeneniec - Бясшлюбны чалавек/кавалер - Newedzia/bemoteris (маці -> жонка?)/newedeklis
Bezżeński - Бясшлюбны - Bemoteris
Bezżeństwo - Бясшлюбнасьць - Newediste/Bemoteriste
Bi
Biada (Bieda) - Бяда - Aymanas/Dewe (Магчыма наступная апазыцыя? Таму што як ў славян Бог гэта таксама багацьце то можа балцкі Бог - Дзіў (Diewas) свавольна абазначае таксама бяду?)/w ks. 3 maja już jako Bieda (Daświedczytas biedas - Doznane klęski/wnioskuję, że -s świadczy o odmianie z racji iż we współczesnym liet. wciąż istnieje wyraz bėda)
Biadam - Бядую - Aymanoiu/Deioiu/у кс. 3 траўня Biedaoiu (няма пэўнасьці адносна скланеньня)
Białogłowa uczciwa - Жанчына шчыра/сумленная - Żmona wiezliwa (ros. вежливый - ветлівы)/żmona nawinikie/żmona niekami niepryzadeta (?) (гучыць славянска але ад чаго гэта?)/nuog wisu giriu (?) (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)/ turinti/nuog wisu łaupsinama
Białą suknię noszący/w bieli - Белай сукню носячы/ў белі - Bałtaiupis/bałtarubis/bałtays rubays wilkis (імпэратыў у 2 ас. адз. л. ад Wiliuosi - У мне ёсьць надзея)/wilkiet bałtas iupas
Białawy - Белавы - Bałtokas
Białek w iaiu (jaju) - Бялок у яйцу - Bełumas pauta (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)
Białek w oku - Бялок у воку - Baltumas unt akiu
Biało - Бела - Bałtay (pra-sł. *bělъ)
Białopstry/białem nakrapiany - Бела-пёстры - Bałtamargis/bałtay margas
Białogłowski - Жаночы - Materiszkas/moteru
Białonogi koń - Беланагі конь - Bałtakois arklis
Białość - Беласьць - Baltibe
Białoskórnik - Беласкурнік - Bałtaodis/sirmetnikas
Biały - Белы - Bałtas
Biały iasno - Белы ясна - Bałtay swidus (Swiesibe - сьвятло)/bałtaswidis/bałtaskaystis
Biblia - Біблія - Rasztas (пісьмо) szwintas/Knigos szwintas
Biblioteka/książnica - Бібліятека/кніжніца - у сучаснай żm. Kningīnė/у сучаснай liet. Biblioteka (але з рацыі, што ў Шырвіда pol. Biblioteka = Książnica ў нас можа быць пэўнасьць, што liet. Biblioteka гэта XIX/XX ст. слова, якога мы не ўхваляем.)
Bićia godny - Біця годны - Płaktinas/kłestinas
Bićie - Біцьцё - Muszymas/muszys/płakimas (pol. płakać/scs. płakati sę - біцца)[15]/płakte/izbaudimas (pol. pobudzony)/izdwaylimas/isztikimas
Bićie żył - Біцьцё жыл - Płasteymas gisłu (Gisła - жыла) (pra-bł-sł. *giʔ(s)laʔ/пераход "g" у "ż")/kruteimas gisłu/Twikseimas
Bićie bydła - Біцьцё быдла - Muszimas iaućiu/karwiu
Bicz - Бізун/біч - Botagas (pol. Batog/ukr. Батіг)
Biczowanie - Бічаваньне/Хвастаньне - Płakimas/płakte
Bicza trzaskanie - Бізуна/біча трэск - Plaukszieimas botagu
Biczownik/co biczuie - Бічаўнік/што бічую - Płakieias/kuris płaka
Biczuie - Бічую - Płaku/kłeściu/baudziu (pol. budzę)/gieneiu
Biczysko - Пугаўё/пужальна - Botagotis
Biedny - Бедны - Wargulis/rudis (pol. rudy?)/rudulis/be łaymis (Łayma - балцкая Багіня шчасьця і чалавечай долі)/nedienis (pol. niedzienny)
Bieg/bieżenie - Бег - Tekine/tekieymas/але ў сучаснай liet. Bėgimas
Biegam - Бягу - Tekineiu/але ў сучаснай liet. Bėgiu
Biegun/błąkacz - Бягун/бадзяга - Draykćius/padauża (?) (pol. podążać?)/kłaydunas
Biegunka - Панос/дыярэя - Ziwatawimas (ванітаваць?)/tunkus oran begineimas
Bielę - Бялю - Baltinu
Bielę co na Słońcu - Бялю што на Сонцу - Baltinu unt Saułes (pr-bł. *saul-, *saulē-/pr-sł. *sъlnь, *sъlnьce/ros. Солнце )
Bieleię - Бялею - Bałkstu
Bielę twarz - Бялю твар - Baltinu weydu/skalbiju (pol. chełbać[16]) weydu
Bielidło - Бяліла - Baltis/balties/skarubas
Bielmo w oku - Бяльмо ў воку - Baltis/balćio/akies baltimas
Bielone nici - Белоныя ніткі - Iżbaltinti siułay
Bielony wosk/płotno - Белоны воск/палатно - Iżbaltintas waszkas/drobe
Bieluczki - Бялюсенькі - Bałtulis/bałtinelis
Bierka - Бірулькі - Liszka (?)
Bierki/gra - Бірулькі/ігра/гульня - Zaysłas liszkomas (?)
Bierzmowanie - Канфірмацыя - Sakramentas padrutinimo/Patepimas (pol. potępienie?) (we współczesnym liet. namaszczenie) szwintas sweykuiu (zdrowy) (kognat z scs. sŭdravŭ/tożsame z pra-sł. svojь/pol. swój) nuog/W skupo/we współczesnym liet. konfirmacija
Bierzmuię - Канфірмую - Padrutinu/patepu (pol. potępiam?)
Biją mię - Б'ём мяне - Musza/płaka mani
Biję ćiemię - Б'ю цемя - Twinksi momuo/smagienos (pol. smagać?)
Biję/kuię pienądze - Б'ю/кую грошы - Kału pinigus
Biję puls - Б'ю пульс - Płasta gisłos
Biję we drzwi - Б'ю ў дзьверы - Kłombenu ing duris (drzwi)
Biję zegar - Б'ю гадзіньнік - Musza adinikas (lit. Гадзіньнік)
Biję z dział do miasta - Б'ю з гармат да горада/места - Szaudou puczkomis ing miestu/daużau murus (mur?)/Grauiu
Binda do zawiązania głowy/rany - Хустка да зьвязаваньня галавы/раны - Gałwaraysis/raystis zieyzdos
Binda/opuszczona kitayka/płótno ćienkie u wieńca/u obićia/u Ołtarza - Хустка/закінутая кітайка/палатно ценькае/тонкае ў вяца/ў гобелена/ў Алтара - Nometelis (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/przejście "d" w "n") szilkinis (ros. шёлк)/drobinis (płócienny)/płonas iztiestas unt ałtoriaus (ołtarz) unt wayniko (wieniec) Biskup - Wiskupas (u Mażwidasa Biskupas)
Biśior - Бісус - Drobe łabey płona
Biskup - Біскуп - Wiskupas (u Mażwidasa Biskupas)
Biskupi - Біскупскі - Wiskupiszkis/Wiskupo (u Mażwidasa Biskupiszkis/Biskupo)
Biskupstwo/biskupia władza/urząd/godność - Біскупства/біскупская улада/установа/годнасьць - Wiskupiste/waldźia (władza) Wiskupo (u Mażwidasa Biskupiste/Biskupo)
Biskupstwo/powiat duchowny/diecezya - Біскупства/павет духоўны/дыяцэзія - Diecezya/salis nuog Wiskupo (u Mażwidasa Biskupo) waldźiama/priwezdźiama (?) (przywództwo/przewodnictwo?)
Bl
Blacha - Бляха - Płostakie/ale we współczesnym żm. Blieka
Błąd - Блуд/памылка - Kliedeimas/palikidamas/u Mażwidasa bludas? (зьяўляецца толькі ў скланеньні bludu)
Bladość - Бледнасьць - Iżbliszkimas
Blady - Бледны - Iżbliszkis/iżbałys
Błagacz - Той які благае/маліцца/Жабрак - Malditoias (lit. Маліць)
Błagam - Благаю/малю - Małdau (lit. Маліць)
Blask - Бляск - Swiesibe
Błazen - Блазан - Szutas (ros. Шут)/iuokadaris
Błazeński - Блазнерскі - Szutingas/iuekingas
Blech (miejsce bielenia płótna) - Месца бяленьня палотна - Drobiabaltine/wieta (кагнат з pol. witaj/lit. віта (месца) kar drobi baltine
Blecharz - Бляхар - Drobiabaltis/drobi baltinus
Blednieie - Бледнее - Bałkstu/iżbliksztu
Błękitny - Блакітны - Melinas (kognat z pol. malina)
Blekoce - Мармычу - Burbu (?)/burbukłuoiu(?)/stenekliju/Zwegoiu/zwelgsiu
Bleywas (Biel ołowiana) - Бел сьвінцовая - Krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?) łabay bałtas izsałos/melus wadinamas
Bliźniacy trzey - Трое Блізьнюкоў - Triday
Bliźniak - Блізьнюк - Pusiadwinis/dwinapusis
Bliźnięta - Блізьняты - Dwinay
Błogo - Прыемна/шчасьліва - Szławu
Błogosławie komu - Благаслаўляю каму - Szławu kam/szłowinu kam
Błogosławieństwo - Благаславеньства - Paszłowinimas/pałayma
Błogosławiony - Богаславёны - Paszłowintas/pagirtas/szławus/u Kościuszki pablagasławija (можа pablagasławijas? у мяне няма пэўнасьці адносна скланеньні)
Błona w ciele zwierząt - Плёнка ў целе жывёлаў - Płene
Błona w oknie - Абалонка ў акне - Bałunka
Błoto - Бруд - Purwas/ale w żm. także bliora (?)
Bluszcz - Блюшч - Ionośiaus żołe
Bluy (Ten kto wymiotuje) - Той які ванітуе - Wemeias (pol. wymioty?)
Bluźnie - Блюзьнеру - Piktay pries Diewu kałbu ([17])
Bluźnierca - Блюзьнер - Piktazodzius pries Diewu/piktazodźia/Nezodźia
Bluźnierstwo - Блюзьнерства - Piktźodźiawimas pries Diewu
Błyska się - Ярка сьвяціцца - Zeybuoia (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)
Błyskawica - Маланка/блыскавіца - Zaybas (?) (як вышэй)
Błyszczący się - Бліскучы - Zibus (як в.) skaystas
Błyszczy się - Сьвяціцца - Bliżgu (?)/źibu (як в.)/twasku
Bo
Bobek drzewo (Wawrzyn/Laur) - Лаўр дрэва - Lauras
Bobkowy wieniec - Лаўровы вянец - Waynikas iż łapu (кагнат з pra-sł. *lopъ) (лісьць) medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) Lauro - даслоўны пераклад: Вянец зь лісьці лаўравага дрэва.
Bóbr - Бабёр - Bebrus
Boćian - Бусел/бацян - Starkus/але ў сучаснай żm. Busils (lit. Бусел)[18] (пераход "ch" у "k")[19] Duona
Bochenek chleba - Буханка хлеба - Kliepejis
Boday - Бадай - Dieduok/Diewe duok
Bodę - Баду - Badau
Bóg - Бог - Diewas (Балцкі Бог тварэц[20])
Bogarodzica - Багародзіца - Diewogimditoia
Bogini - Багіня - Deywe
Bogoboynie - Багабойна - Su Diewo baymi/Diewabaymingay
Bogoboyność - Багабойнасьць - Diewo bayme
Bogoboyny - Багабойны - Diewabijus/Diewabajmis
Bogomedlca - Той які маліцца да Бога - Diewomeldis
Bogomyślność - Багадуманьне - Diewamustibe (pol. myśleć?)/mustimas ape Diewu
Bogomyślny - Той які думае пра Бога - Mustitoias szwintu daiktu
Boiarzyn (Bojar) - Барын/баярын - Baioras
Boiaźliwie - Баязьліва - Su baymi/bayley/baykszciey/drebulingai
Boiaźliwy - Баязьлівы - Bayłus/krupus/bijusis
Boiaźń - Боязь - Baynie/iżgustis/krupawimas/baylibe
Boie się - Баюся - Bijausi/krupauiu/drebu/iżsigustu
Boiowy - Баявы - Kareywingas (?) (lit. Крывічы?)
Borak (Ogórecznik?) - Агурочнік - Boraka
Borówka czarna - Чарніца - у сучаснай liet. Mėlynė (кагнат з pol. malina)/а ў żm. Mielīnė
Borg (Kredyt w sklepie) - Крэдыт - Patikis/patikieimas pinigu aźu pirktus dayktus
Borguie - Крэдытую - Patikiu pinigu pirkieiuy/aźu prekies pałaukiu
Boski - Боскі - Diewiszkas/Diewingas
Bóstwo - Бажаство - Diewiste
Bót/bóty/trzewiki - Боты/чаравікі - Czebatay/у сучаснай liet. Batas/у сучаснай dżuk. Czewerykas (lit. Чаравік/pol. trzewik)
Boże uchoway - Ховай Божа - Diebiesaugay/Diebieganay
Boże drzewko - Палын лекарскі - Diewemedis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)
Br
Braciszek - Брацішак - Brołelis
Bracki - Брацкі - Broliszkas
Bractwo - Брацтва - Broliste/draugie (pol. druh?)/sueyga
Brama - Брама/вароты - Miesto wartay/Broma (шукай пад "Broma atwerta ing wiecznasti..." [21])
Brant srebra - Чыстае срэбра - Sidabras tikras/nemayszitas
Brat - Брат - Brolis
Bratanek/bratanka - Братанак/братанка - Brołenas/Brołećia
Braterski - Братэрскі - Broliszkas/broluy priderus
Bratersko/po bratersku - Братэрска/па братэрску - Broliszkay/brolingay
Braterstwo - Братэрства - Broliste
Bratoboyca - Братазабойца - Brolaźudis/brolo użumuszeias
Brew - Брыво - Bruwis
Brne/Brodze - Брыду/брадзу - Bredu
Bród - Брод - Brasta (?)
Broda - Барада - Barzda/Smakras
Broda koźia - Казіная барада - Oszkas/oźio (мэтатэза "k" у славянскіх) [22] barzda
Brodaty/brodacz - Барадаты/Барадач - Barzdotas/barzdzius
Brodze po wodźie - Брадзу па вадзе - Brindu/bredźioiu/bradau
Brodzisty/bród maiący - Брадзісты/Брод маючы - Brostingas (?)
Bróg - Абарог - Stirta (pol. sterta?)/kugis
Broie - Дрэнна раблю - Piktay darau (pol. darzę)/piktauiu - даслоўны пераклад: дрэнна раблю.
Broszka - Брошка - у сучаснай dżuk. Broszkė
Browar - Бровар - Braworas
Brukowany - Брукаваны - Akmienimis (pol. kamienny)
Brukuie - Брукую - Grindźiu kielu akmenimis
Brukselka (kapusta warzywna brukselska) - Брусэльская капуста - у сучаснай liet. Briuselio kopūstas
Brunatnieie - Брунатнее - Burnatinuosi
Brunatno czynie - Брунатна раблю - Burnotinu/darau burnotinu
Brunatny - Брунатны/карычневы - Burnotinas
Bryka (powóz konny) - Брычка - Wiłena (?)/riekże (pol. riksza не пасуе з рацыі, што слоўнік Шырвіда старэйшы за гэты транспартны сьродак) źiemes/aumo (?) (цэласьць мала чытэльная)
Brząkam na stronach - Брынькаю на странах - Skumbinu unt strunu
Brzeg morski - Бераг морскі - Krasztas mariu
Brzezina - Беразак/беразьняк/беразьнік - Berźinas
Brzoza - Бяроза - Berżas
Brzozowy - Бярозавы - Berzinis
Brzydki - Брыдкі - Biaurus (pra-sł. *bridъkъ)/dargus
Brzydko - Брыдка - Biauriey/dargiey
Brzydzę się - Гіджуся - Biaurinosi/ne kinćiu/piktinu sau
Brzydzenie - Гідлівасьць - Biaurinimasis
Bu
Buda - Будка - Kletka (?) prekies
Budowanie - Будаваньне - Padarine (?) (pol. darzyć?)/padaras namu (pol. dom/пераход "d" у "n")/namay pastatiti (pol. postawić?)/padariti iżkielimas namu
Budowniczy - Будаўнік/дойлід - Ażuweyzdetoias namudaristes pielies/seniu/miesto/Bażnićios
Budowniczego urząd - Будаўнічага установа - Prywayzda namudaristes/wałdźia unt daylidźiu (Дойлід/Балтызм запазычаны да славянскіх/lit. Дойлід)/namu dayłe
Budownik - Будаўнік/дойлід - Daylide (lit. Дойлід)/namudaris/namudaritoias
Budowny dom - Будаўны дом - Iżdabinti namay
Buduię - Будую - Darau (pol. darzę)/statau/iżkielu/iżwedu namus
Budzę - Буджу - Prikielu/pabudinu
Buk - Бук - Eskulas/але ў сучаснай liet. Bukas
Bukłak - Бурдзюк - Pleszka (pol. flaszka) iż medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)
Buława - Булава - Buoźie (?)
Bulion - Булён - у сучаснай dżuk. Biliuonas
Burak (гэтае самое што старапольскі Borak але ў ноўшай польшчыне?) - Бурак - у сучаснай żm. Batwėnis (pol. boćwina/lit. Бацьвіньне)/barksztis/boruoks/baruoks/у сучаснай liet. paprastasis (pol. prosty, lit. просты?) runkelis/burokas/у сучаснай dżuk. Bacwinis (pol. boćwina/lit. Бацьвіньне)
Burmistrz - Бурмістар/мэр - Miestawaldis/miesto waldźiatoias
Burmistrzów namiestnik - Бурмістраў намеснік - Wietinikas miestawaldźio/unt bukłes miestawaldźio pastatitas
Burmistrzostwo - Бурмістарства - Miesto waldźia/miestawaldiste
Bursa - Бурса - Wienowite (pol. jeden/pra-bł-sł. *eynos) giwenimo (pol. żywot/przejście "g" w "ż")/Bindras giwenimas
Bursztyn - Бурштын/янтар - Gintaras (Jantar - балтызм запазычаны да славянскіх)
Bursztynowy - Бурштынавы - Gintaro/gintarinis
Burza - Бура - Suiudinimas/susiutimas/oro/szturmas (германізм але ці напэўна запазычаны зь нямеччыны?) [23][24]/у сучаснай liet. існуюць такія словы з pra-bł-sł. як Wetra/Perkunija (ідэнтычная дэсакралізацыя як у pol. Piorun)
Burzę miasto - Разбурваю места/горад - Suardau/sugurinu/pagrauiu miestu
Burzenie miasta - Разбурваньне места/горада - Suarazmas/pagrawimas miesto
Burzenie morza/nawalność - Разбурваньне мора/навальнасьць - Suiudimas/siautimas mariu
Burzliwy - Бурлівы - Wetringas/lutingas
Burzy się morze - Бурыцца мора - Siaućia marios/werda/kunkałoiu
Burzy się piwo - Буыцца піва - Drumsćiasi ałus (pra-bł-sł. *alu/pra-sł. olъ/scs. olъ/ros. ол/sło. ol)
Burzyciel/zburzyciel - Разбуральнік - Suarditoias/pagrautoias miesto
Buyno - Буйна - Augałotay/żełmeningay
By
Bytność rzeczy - Бытнасьць рэчы - Buytis/butibe/essibe/suncius/ćiaus/Bukłe
C
Ca
Całość - Цэласнасьць - Cielibe
Cały - Цэлы - Ciełas
Car - Цар - Didis kunigaysztis
Carogród - Цараград - Kanstantinamieste
Ce
Cebula - Цыбуля - Suogunas (паводле http://www.thesaurus.flf.vu.lt Swogunas)/але ў сучаснай żm. Cėbolė/cėbolis/cėbūlis/у сучаснай dżuk. cibulis
Cech - Цэх - Sueyga/draugie (pol. druh?)
Cedr - Кедр - Cedras
Cedrowy - Кедравы - Cedrinis
Cegielnia - Цагельня - Plitnićia
Cegielnik - Цагельнік - Plitinikas
Cegła - Цэгла/Цагліна - Plita (pol. płyta/у беластоцкай гаворцы - plita/sta-pol. plita[25])
Ceglany - Цагляны/цагельны - Plitinis
Ceglasty - Цаглясты - Rudas (ад pol. rudy?)
Ceglarstwo - Стыхарства - Draugie (?) rayśijtoju/suiemeiu
Celnicze mieysce - Месца ў якім працуе мытнік - Wieta/namay muytiniko
Cena - Цана - Brungibe/u Mieżynisa Ciena/prekia (сучаснае liet. Kaina гэта нэалягізм удаючы слова старажытнага пахожданьня, ніводнай Кайны няма ані ў Шырвіда ані ў Мажвідаса)
Cenię (у гандлявым значеньні) - Таргуюся - Turgu (pol. targ/ros. торговля) darau
Censor ksiąg - Цэнзар кніг - Perzwalgitoias knigu
Cerkiew - Царква - Gudu (Gudas - Русін, ад Готаў?) bażnicia/у сучаснай liet. i żm. Cerkwė
Cesarski - Царскі/імпэратарскі - Ciesoriszkas/Ciesoraus
Cesarstwo - Царства/імпэрыя - Ciesoriste
Cesarz - Цар/імпэратар - Ciesorius
Cesarzowa - Царыца/імпэратрыца - Ciesorienie
Cętka - Пляма - Ceta
Cetnar - Цэнтнэр - Szimtapundis/szimtas (pra-bł-sł. *śimta-) pundu
Cetnarowy - Цэнтнаравы - Sźimtupundinis
Cetno licho/gra - Цэтна ліха/ігра/гульня? - Ceta/lika
Cewka nići - Цэўка/шпуля/катушка - szeiwa (?) (pol. szew?)
Ch
Chałupa - Хаціна - Kiźie (pol. chyża, rоs. хыжа, przejście "ch" w "k")
Chart - Хорт - Kurtas (przejście "ch" w "k")
Chędożę (czyszczę?) - Чышчу - Apkuopiu/szweyćiu (мажлівая сакральнасьць у балцкай роднай верэ?/сьвяціь - чысьціць?)/szłuoiu
Chędożenie - Чышчэньне - szweyteias
Chędożyciel - Чысьціцель - szweyteias
Chełpię się - Хвалюся - Giriuosi (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")
Chełpienie się - Самахваленьне - Girius
Chełpliwie - Выхвальна - Girtimay
Chełpliwy - Выхвальны - Girunas
Chętnie - Ахвотна - Su nuoru/nuośirdźiey (pol. serce) - даслоўны пераклад: з сэрцам (?)
Chętny - Ахвотны - Gieranoris
Chleb - Хлеб - Duona/Kliepas
Chleb pszenny - Хлеб пшэнны - Duona kwietiene (lit. кветка?)/Kliepas kwietiene
Chlebodawca - Работадаўца - Gieradeia
Chłód - Холад - Wesa (pol. wiatr/lit. вецер)
Chłodnik (wtedy jako altana) - Павець/альтанка - Pawietis (lit. Павець)
Chłodnikarz (rzemieślnik zajmujący się ozdabianiem, upiększaniem ogrodów poprzez urządzanie w nich chłodników, wirydarzy) - Тварэц павецяў - Pawietinikas
Chłodno - Халодна - Wesu
Chłodny - Халодны - Wesus/atauśis
Chłodzący - Прахаладжальны - Wesinus
Chłodzę - Ахалоджваю - Wesinu
Chłop - Селянін/мужык - Mużykas (lit. мужык)
Chłopowicz - Сын селяніна/мужыка - Mużykaytis
Chłopski - Сялянскі/мужычы - Mużikiszkas/mużiku
Chłopstwo - Сялянства - Mużiku sueyga/mużikiste
Chłosta - Порка/біцьцё - Płakte
Chlustam - Пару - Płaku
Chmura - Хмара - Apsiniaukimas/sublindimas/у сучаснай liet. debesis (pol. niebiosa/пераход "n" у "d")
Choć/choćia - Хоць/Хаця - Acz
Chomik - Хамяк - у сучаснай liet. Żiurkėnas (pol. szczur/пераход "szcz" у "ż"?)
Chorągiew kościelna - Харугва касьцельная/царкоўная - Karuna (ukr. корогва?)
Chorągiew woienna - Харугва ваенная - Kariozine (ukr. корогва?, pol. znak?)
Chorąży - Сьцяганосец - Zinkłaniaszis kareywiu
Choroba - Хвароба - Liga/negałe (pol. żal/przejście "g" w "ż")/у сучаснай dżuk. kwaraba (lit. Хвароба)
Chowam - Хаваю - Laykau/pakopiu (pol. pokopię?)/izdemi/peniu/mitinu
Chropoce - Храбусьцю - Skrebiu (pol. skrobać)
Chrobor - Шоргат - Skrebeimas
Chronię się - Абараняюся - Łynkiuosi/saugasi/serguosi (pol. strzec)
Chropawo - Шорстка - Skraiudu/rupu/kraupu
Chropawy - Шорсткі/шурпаты - Skriaudus/rupus/kraupus
Chropowaćieie - Стаіцца шорсткім - Skraudu/rupu tumpu
Chrost - Гальлё/хруст - Krumay (?)/kruminas (?) (пераход "ch" у "k"?)
Chrzan - Хрэн - Krienas (пераход "ch" у "k")
Chrzszcze - Хрышчу - Kriksztiju
Chrzćićiel - Хрысьціцель - Kriksztitojas
Chrzćilnica - Купель - Kriksztinićia
Chrzćiny - Хрышчэньне - Kriksztinos
Chrześćianin - Хрысьціянін - Krikśćionis
Chrześćiaństwo - Хрысьціяньства - Krikśćioniste
Chrzęstka - Храсток/храшч - Krimzłe (пераход "ch" у "k"?)
Chrzęstkowaty - Храсткаваты - Krimzłetas
Chrzest - Хрышчэньне - Kriksztas
Chudnę - Худзею - Listu (pra-sł. *лихъ)
Chudość - Худасьць - Liesibe
Chudy - Худы - Liesas/у сучаснай żm. kūds
Chudzę - Худзею - Liesinu
Chustka - Хустка - у сучаснай liet. nosinė (pol. nos)/serwetėlė
Chustka do nosa - Хустка да носа - Skarełe nosiesp
Chwała - Слава/хвала - Garbe (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/giriu
Chwalca - Паклоньнік - Gireias/kuris giria - (той) які славіць
Chwale co - Слаўлю што/хвалю што - Giriu (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")/szłowinu
Chwalebny - Пахвальны - Garbingas (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)
Chwaścieie - Атрымлівае пустазельля - Ażużelu (pol. zioło)/stimbiuosi/ingstiebu/iszaugu
Chwaśćisty - Пэўны пустазельля - Żolingas
Chwast - Пустазельле - Żolininas/ у сучаснай żm. i liet. Piktżuolė/Piktżolė (lit. пустазельле) (Piktas - дрэнны)
Chwieię się - Хістаюся - Swerdu (?) (пераход "s" у "ch"?)/siurwoiu (?)
Chwiewanie - Хісткасьць - Swerdeimas (?)
Chwila - Хвіліна - Iżsilgimas/iłgas metas/wałunda
Chytrość - Хітрасьць - Kitribe (пераход "ch" у "k")
Chytry - Хітры - Wiłtawilis/kitrus
Ci
Ciąg w chodzeniu - Пасьлядоўнасьць у хадзьбе - Ilgibe (pol. długość)
Ciasto - Цеста - Taszła (пераход "c/ć" у "t")
Cieciorka ptak - Цяцерка птушка - Tetirwa
Cieciorka iarzyna - Бязель - Zirniay (pol. ziarno) wałakiszki
Cięciwa - Цеціва - Tetiwa
Cieczenie - Цячэньне - Tekieimas
Ciekący - Цякучы - Tekus/kiauras
Cieke - Цячэ - Teku
Ciele - Цяля - Telas
Cielećina - Цяляціна - Teletina
Cielęcy - Цялячы - Teletinis
Cielna krowa - Цельная карова - Telinga karwe
Ciemierzyca - Чамярыца - Ciemerey/kilcibaras
Ciemność - Цемната - Tumsibe/tumsa/patumses (ros. темнота)
Ciemny - Цёмны - Tumsus
Cienistość - Цяністасьць - Neszwaysibe (pol. nieświetlność)/newayskibe
Cienisty - Цяністы - Newayskus/Neszwaysus
Cienkusz piwny - Слабае піва - Ałus (pra-bł-sł. *alu/pra-sł. olъ/scs. olъ/ros. ол/sło. ol) łetesnis
Ciennik - Цяністае месца/парасон - Ażudynkte nuog świesos/świesadynkte
Cierpkość - Даўкасьць/кіслата - Kartibe (?)/aytribe
Cietrzew - Цецярук - Teterwinas
Ciosany kamień - Сечаны камень - Izkałtas (pol. kuty?) akmuo
Ciotczany - Стрыечны - Tetułena/tetułenas
Ciotka po matce/po oycu - Цётка/цёця - Tetułe/Cetułe
Cisawa farba - Цісавая фарба/хварба - Rudas krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)
Ciskacz - Кідальнік - Metitoias (pol. miotacz?)
Cisnę - Кідаю - Metau (pol. miotam?)
Ciśnienie/rzucanie - Кіданьне - Metimas (pol. miotanie?)
Cisza iest/ćiszeie wiatr - Ціша ёсьць/цішэе вецер - Lowes weias/metes oras/tiłus (?) oras
Ck
Ckliwo mi/cknimi się - Чульліва мяне - Piksta mi sirdis (pol. serce/ros. сердце)
Cm
Ćmi się - Зацямняцца - Timsta
Cmyntarz - Могілкі/цьвінтар - Szwintorius
Cn
Cnota - Цнота - Gieribe (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)
Cnotliwie - Цнатліва - Gieray (як в.)
Cnotliwy - Цнатлівы - Gieras/suwisu żmogus
Co
Codźień - Штодзень - Kas diena
Codźienny - Штодзённы - Kasdienis
Córka - Дачка - Dukte (lit. дачка)
Cu
Cuchnę - Сьмярджу - Kwepiu piktay/smirdu
Cud - Цуд/дзіва - Zinkłas/praiowas/stebukłas
Cudotwórca boski - Цудатворац боскі - Zinkładeia/zinkładaris
Cudotworność - Цудатворнасьць - Zinkładariste prigimta
Cudowny - Цудоўны/дзівосны - Praiowingas/żinkłingas/stebukłingas
Cudzoźiemieć - Іншаземец/чужаземец - Swetimaźiemis
Cudzoźiemski - Іншаземны/чужаземны/замежны/іншакраінны - Swetimaszalis/iż swetur
Cudzy - Чужы - Swetimas
Cug koni podwoyny - Запрэжка двайных кані - Dwayli
Cug wody - Скразьняк вады - Wundenio wedimas
Cukier - Цукар - Nindriu medus (pol. miód)/у сучаснай liet. cukrus/у сучаснай żm. sokros
Cukruie - Цукрую - Ażudarau niudrios medum
Cw
Cwelich (prosta tkanina lniana) - Цік - Drobe (łuż. draby, mor. zdraby) rinktine
Ćwierć - Чвэрць - Kietwierta dala
Ćwierćiowy - Чвэрцевы - Kietwirtinis
Ćwierka świerszcz - Цвыркае цвыркун - Ziogas/cirszkia (?)/ćierśi (?) swirplis (?) (pol. świerszcz?/lit. свыркун?)
Ćwikła - Цьвікла - Swikłas
Cy
Cyc u niewiast - Сіська/грудзінка ў жанчын - Krutis (?) (lit. грудзі?)
Cyfra - Лічба - Zime/O litera
Cygan - Цыган - Cygonas
Cymbał - Цурбан - Sunkley/Cymbałas
Cyna - Цына - Cina
Cynamon - Карыца/цынамон - Ziewie medelo cynnamomo
Cyndał (sandał) - Сандал - Medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) raudonas/bałtas Iz(?)dios
Cynek na kostce - Пяць вочак на костцы - Pinkiapunktis kaułelis
Cynobr - Цынобра - Cynabras
Cynobrowaty - Цынабравы - Cynabro krośiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?) (хварба)
Cynowy - Цынавы - Iż cinos/cininis
Cyprys - Кіпарыс/цыпрыс - Cyprysas
Cyprysowy - Кіпарысавы/цыпрысавы - Cyprysinis
Cyranka - Чыранка - Krikłe (pol. Krzyżówka?)
Cyrkiel - Цыркуль - Apresztuwas (?) (pol. przestawiacz?)
Cyrkluie - Цыркулюю - Apskritinu/apskritu darau
Cytra - Цытра - Instrumentas giesminiku (pra-bł. *geyd-/pra-sł. *gayati/ros. гаять)
Cytrysta - Музыкант іграючы на цытрай - Citrazaydis/unt citros zaydźius
Cytr drzewo - Лімон дрэва - Cytras
Cytrynowy - Лімонны - Cytrinis
Cytryn owoc (cytryna) - Лімон плод/садавіна/цытрына плод/садавіна - Abuolis (pra-bł-sł. *āˀbōl/pra-sł. *ablъko/lit. Яблык) (obelis - яблыня)/waysius cytrinis/у сучаснай żm. Cėtrėna
Cz
Cząbr ziele - Чабер - Ciobray
Czaczko - Цацка - Cecełes wayku
Czamlet (tkanina) - Камлот - Rubas iż płauku (?) oszko (pol. kozi) Aśios
Czapka - Шапка - Kiapure (ros. кепка)
Czapnik - Майстар які стварае шапкі - Kiapurnikas
Czara - Чара - Cierka
Czarnoksięska nauka - Чарадзейная/чараўнічая/вядзьмарская навука - Zinia iuodakniginiku
Czarnoksięski - Чарадзейны/чараўнічы/вядзьмарскі - Iuodakniginiku
Czarnoksiężnik - Вядзьмар/чараўнік/вядзьмак/маг/чарадзей - Iuodakniginikas
Czarowanie - Чараваньне - Ciustay (pol. ciota?)/nuoday
Czarownica - Чараўніца/ведзьма/вядзьмарка/чарадзейка - Ciustinikie/nuodinikie
Czarowniczy - Чараўнічы/чарадзейны - Ciustiniku
Czarownik - Вядзьмар/чараўнік/вядзьмак/маг/чарадзей - Ciustinikas/nuodinikas
Czart - Чорт/бес/д'ябал - Welinas (Вялес - Славянскі Бог пазамагільнага сьвета, магіі, гандлю, уладар Наві, Welinas - Балцкі эквівалент, пагладзі cz. idi k velesu za moře - ідзі да д'ябла)/Piktas/у Мажвідаса Cziartas/у сучаснай żm. biesos
Czartowski - Чартоўскі/д'ябальскі - Weliniszkas
Czaruie - Чарую - Ciustiju
Czary - Чары - Ciustay/nuoday
Czas - Час - Metas/później także Laikas (scs. отълѣкъ/архангельская гаворка ros. отлечиться) (натуральна перайшла з латыскай мовы ці дайшла арбітральна?)/Czēsas/у сучаснай żm. Cziesos/у сучаснай dżuk. Czėsas
Czasem - Часам - Kartays/nekadu (pol. niekiedy?)
Czaszka głowy - Чэрап галавы - Kiauszas (пераход "k" у "cz") gałwos
Czaszka żołędźiowa - Чэрап жолудавы - Kiauśielis (пераход "k" у "cz") giliu (пераход "g" у "ż")
Czći godny - Чэсьці годны - Garbus (мэтатэза) (pra-sł. *bergti/ros. беречь/береги)/garbingas
Czczę - Паважаю/шаную - Garbinu
Czczenie - Паважаньне/шанаваньне - Garbinimas
Czech - Чэх - Ciekas
Czechrze/czochrze wełne - Трасу воўну - Karszu wiłnas/kiedenu
Czeczotka - Чачотка - Semenełe paukszte (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)
Czeladnik - Чаляднік - Darbinikas (pol. drabina) iż śieyminos/śieymininis
Czeluść u pieca - Бездань у печчу - Kakta piećiaus
Czepek - Каптурык/чэпчык - Ciepćius
Czeremcha - Чаромха - у сучаснай liet. Iewa (pra-bł-sł. *eiua/ros. Ива na wierzbę)/у сучаснай żm. Ėiwa
Czerstwieie - Чарсьцьвее - Drutinuosi/stropstu/stropineymiu/gaywinuosi (pol. żywieje/пераход "g" у "ż"/sta-pol. czerstwy - сьвежы)
Czerstwię - Чарсьцьвею - Gaywinu
Czerstwość - Чэрствасьць - Giwumas/gaywiste
Czerstwy - Чэрствы - Gaywus
Czerstwienie - Чарсьцьвеньне - Gaywinimas
Czerwcowy - Чэрвеньскі - Kirmelu (pra-sł. črŭvĭ) (пераход "cz" у "k") menesio
Czerwiec - Чэрвень - Kirmelu menuo
Czerwienie - Чырванею - Rauduoninu (pol. rudy)
Czerwienie się - Чырванеюся - Raudanuoiu
Czerwonawy - Чырванавы - Raudonakas
Czerwoność - Чырвонасьць - Raudonibe/rauduonumas
Czerwony - Чырвоны - Raudonas
Cześć - Чэсьць - Garba
Częstuię - Частую - Gieray arba piktay peniu/girdźiu/prijmu (?) ku
Czołn - Човен - Eldija (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)
Czosnek - Часнок - Ćiesnakas
Czterdzieśći - Сорак - Kieturios desimtis
Czterdzieśći kroć - Сорак-кроць - Kieturios desimtis kartu
Czternaście - Чатырнаццаць - Kieturolika
Cztery - Чатыры - Kieturi (lit. чатыры)
Czterydniowy - Чатырохдзённы - Kieturiadienis
Cztery kroć - Чатыры-кроць - Kieturis kartus
Czwartek - Чацьвер - Cietwiergas (lit. чацьвер)
Czwarty - Чацьверты - Kietwiertas
Czworaki - Адносна чатырох розных родаў - Kietweriopas
Czworako - У чатырох напрамках- Kietwieriopay
Czwornasob - Чатыры разы больш - Kietwieriopay daugiesu
Czworogranisto - Чатырагранёна - Kietwirtuotay
Czworogranisty - Чатырагранёны - Kietwirtuotas
Czworogłowy - Чатырагалавы - Kieturiagalwis
Czworonogi - Чатыраногі - Kieturiakuois
Czwororęki - Чатырарукі Kieturiarunkis
Czworoszczepny - Чатырашчэпны? - Kietwierey skałus
Czyniam - Раблю - Darineiu ku (pol. darzyć)
Czynię co - Раблю што - Darau/weykiu
Czynię dość komu - Раблю досьць каму - Gana darau/inteykiu/atpildźiu
Czynienie - Рабеньне - Darimas/padarimas
Czynsz - Дзякла/чынш - Ciżie (?)/dokłe (lit. Дзякла)
Czynszownik - Васал/леннік/даннік/у st-lit. дякольникъ (дзяклальнік) - Ciźinikas (?)/doklinikas
Czynszowy - Чыншавы/ленны/васальны - Ciźinis (?)/doklinis
Czyście (pięknie) - Прыгожа - Cistay/graźiey (pra-sł. grozьnъ/pol. groźny)
Czyściec - Чысьцец - Szweyćiunciu ugnis (pol. święty ogień)/Nupertine dusiu
Czyscowy - Збавіцельны - Szweystinis
Czystość powszechnie - Чыстасьць усеагульна - Apszwasta (?)/apkuopa
Czystość cnota - Чыстасьць цнота - Neiżagas/nepatepte/szweystibe
Czysty - Чысты - Neiżagtas/ćistas
Czytam - Чытаю - Skaytau (pra-bł-sł. *(s)keit-/*(s)koit-/пераход "s" у "cz"/кагнат з pol. czytać)[26]
Czytanie - Чытаньне - Skaytimas/skaytitine
Czytelnik - Чытач/чытальнік - Skaytitoias
Czytelno - Чытэльна - Skaytitinay
Czytelny - Чытэльны - Skaytitinas
D
Da
Dąb - Дуб - Ażuołas (pol. zioła)
Dach przykryćie - Дах вечка/покрыўка - Dunktis (пераход "ch" у "k")/Stogas (pol. stóg/lit./ros. стог/pra-sł. *stogъ - гэта што прыкрывае)
Dachówka - Дахоўка - Plitele dunktine
Daie - Даю - Duomi (?)
Dar - Дар/падарунак - Dowana (?) (pol. dawać?)
Darmo/daremnie/próżno - Дарма/дарэмна/марна - Dowanay/tuśćiey
Daremny - Дарэмны - Dowanas/dawoningas
Darn - Дзёран - Wałena su weiu iżrauta
Darowanie - Дараваньне - Dowanoimas
Darowizna - Дар/падарунак - Dowana/dowanotas dayktas
Daruie - Дарую - Dowanoiu
Data - Дата - Diena kurioy łaksztas (?) ira raśitaś Wilnuy (?)
Dawca - Дарыльшчык - Daweias/dutoias
Dawny - Даўні - Senas/wetuszas (ros. ветош - усё старое)
De
Dębina - Дубіна - Ażuolinas
Dębowy - Дубавы - Ażuolinis
Dech tchnienie/duch - Дых павеў/дух - Kwapas/dwasas
Dekret - Дэкрэт/указ - Dekretas
Dęty - Духавы - Duśnias
Deszcz pada - Ідзе дождж - Lija (pol. leje)
Deszcz - Дождж - Lietus (pol. leje się/lać)
Dewotka - Багамолка/гутаркова: Давутка - у Слоўніку літоўскіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча Dawatka
Dl
Dla tego - Таму/таму што/для таго - Delto/drinto/to del/todrin
Dłoń - Далонь - Płasztaka/у сучаснай liet. таксама ranka/delnas
Dłoń spodnia - Ніжняя далонь - Dełnas
Długi - Доўгі - Iłgas (pra-bł-sł. *dilˀgas/зьнікненьне "d")
Długo - Доўга - Iłgay
Długość - Доўгасьць - Ilgibe
Długowieczny - Даўгавечны - Iłgaumzis
Długowieczność - Даўгавечнасьць - Iłgaumziste
Do
Dobroć - Добраць - Gieribe (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)
Dobroczynność - Добрачыннасьць - Gieradeiste
Dobrodźiey - Дабрадзей - Gieradeia
Dobrodźieystwo - Дабрадзейства - Gieradariste/gieradarimas
Dobrotliwość - Дабратлівасьць - Gieras noras
Dobry - Добры - Gieras
Dobywam miasta - Адабываю места/горада - Imu/gaunu miesta
Dochodze - Даходжу - Daeydineiu/Iszkunku
Docisnąć się - Даціснуцца - Dasispaust
Dodaie - Дадаю - Daduomi (?)
Doglądam - Даглядаю - Priweyźdźiu (pol. wejzrzę?)
Dogrzewa mi słońce - Ацяпляе мяне сонца - Kaytina mi saułe
Doie - Даю - Melźiu (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?)/łaydau karwes
Dokazuie czego - Сваволю чаго - Padarau (?) ku
Dokładam czego - Дакладаю чаго - Pridemi (?) (pol. przykładać się?)
Dokonywam czego - Дасьцягну чаго - Pabaygiu/gału darau/dadirbu
Doł - Яма - Duobe (?)
Dołkowaty - Пэўны ям/угнустасьці - Duobetas (?)/dubus/kraupus
Dom - Дом - Namay (pra-bł-sł. *domos/pra-sł. *dȏmъ/przejście "d" w "n")
Domak (domator) - Дамасед/даматур - Namu kas namie gulis
Domek - Дамок - Nameley
Domieszczam kogo/czego - Дадаткова уміашчу каго/чаго - Iłeydźiu ku swetimu kur/intikinu
Domostwo - Дамоства - Naministe
Domownik - Дамоўнік - Naminikas
Domowy - Дамовы - Naminiksztis
Donosze co - Даношу што - Nuneszu (?)
Dopiero - Толькі - Dabar (pol. doba)/dabartel
Dopijam ostatka - Дапіваю астачу - Iżgieru (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?) (нейкая сакральнасьць?)
Dorabiam czego - Дарабляю чаго - Dadirbu/baygiu darbu (?)
Dorastam - Дарастаю - Daugu (?)/uzaugu
Dościgam/dobiegam - Дабягаю - Paweiu (ад liet. Weias - вецер?) ku
Doskakuie - Даскакваю - Daszoku
Dostaie się piwo - Атрымліваецца піва - Nu sistowi ałus/nuguła wiełes ałaus
Dostoieństwo/dignitarstwo/godność - Дастоінства/годнасьць - Wiresnibe/użkielimas unt waldźios kokios
Doświadczam kogo - Дасьледую каго - Meginu/dasitiriu (?)
Dosypiam/doiadam/dopijam/etc. - Дасыпаю/даядаю/дапіваю/і да т.п. - Miegmi/wałgau/gieriu iki soti rc.
Dowarzam (Dogotowuję) - Давару - Dawerdu
Doważam - Даважу - Dasweriu (?)
Dowód - Довад - Priseka (?) (pol. przysięga?)/parodimas
Dowodny - Довадны - Dawiadamas dayktas/prisekimas
Dowodzę - Даводжу - Prisektinay parodźiu/priseku ku kami
Doyny statek (?) (mleko w kubeczku?) - Дойны карабель (Малако ў кубачку?) - Miłsztuwe (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?)
Doyna krowa - Дойная карова - Melźiama (pra-bł-sł. *melźtei/pra-sł. *melzti/pol. mleko?) karwe
Doyrze/dobrze widzę - Добра бачу/гляджу - Nuregiu/regiu świeśiey (pol. świeciście?)
Dozor/doglądanie - Нагляд - Priwayzda
Dozorca/doglądacz - Наглядчык/дазорац - Priweyzdetoias
Dozorny - Наглядны - Priwayzdus/priweydźius
Dozwalam czego komu - Дазваляю чаго каму - Perłeydźiu kam ku/duomi unt noro kam
Dr
Dranica - Драніца - Drekstine (?)/płesztine łynta
Drapanie - Драпаньне - Draskimas (?)
Drapie co/dre - Драпаю што/дзяру - Draskau/płeszau
Drapiestwo/drapież - Драпества - Draskimas/płeśimas/nuopłeśia
Drapieżca - Драпежнік - Draskitoias/płesitoias/draſtus
Drapieżność - Драпежнасьць - Nuodreskis
Drasnąć kogoś - Падрапаць кагось - Ażudrekst/numaukt truputi kuno
Drobiazg - Дробязг/пусьцяк - Maylus (pol. mały?)
Drot złoty/żelazny - Дрот залаты/жалезны - Siułas iż auxo/iż giełaźies (пераход "g" у "ż")
Drozd - Дрозд - Strazdas (pra-bł-sł. *trozdós/pra-sł. *drozdъ) (пераход "t" у "d"/далучэньне "s")
Drożdże - Дрозд - Miełes/але ў Брыкнэра dragēs [27]
Druk - Друк - Iżspaudimas literu
Drukarnia - Друкарня - Iżspaustuwe raszto (пісьмо)/literu
Drukarz - Друкар - Iżspaudeias literu/raszto
Drukuie - Друкую - Iżspaudziu rasztu/knigas
Dryiakiew/sok przyprawny - Масьць/лекарства/сок прыпраўны? - Sunka unt waysto
Drużba - Шафер - Wienawardis (pol. warta?)/byn drawardis
Drżący - Дрыжачы - Drebus
Drżę - Дрыжу - Drebu
Drzemanie - Драманьне - Snaudimas (pol. sen)/snaudulis
Drzemie/napadł mię sen - Драмлю/напаў мяне сон - Snaudźiu
Drżenie - Дрыжаньне/дрыжэньне - Drebulis (?)/drebeimas (?)
Drzewce/drzewo - Дрэва - Medźias/kartis (?) iłga su ietim karioney wartoiama
Drzewieie/w drzewo - Дравяе (?)/у дрэва - Medźiu tumpu
Drzewko - Дрэўка - Medelis
Drzewisty/drzew pełny - Дравяністы/дрэў пэўны - Medingas/Medźiu piłnas
Drzewo - Дрэва - Medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)
Drzwi/weśćie - Дзьверы/уваход - Duris/unga
Du
Duch/rozumna bez ciała rzecz - Дух/разумная бяз цела рэч - Dwasas/dwasia
Duchna (nocna czapka podbita puchem) - Ночная шапка падбітая пухам - Naktine iż płuksnu kiapure
Duchowieństwo/stanu duchownego ludzie - Духавеньства/стану духоўнага людзе - Kunigu stono żmones/dwasingo giwenimo draugie/dwasingiste
Duchowny - Духоўны - Dwasingas/dwasiszkas
Dudek - Удод - Kukutis/ale we współczesnym żm. także dodotis
Dukam/trąbie w róg - Трублю ў рог - Ragu trubiju
Duma - Дума - Giesme (pra-bł. *geyd-/pra-sł. *gayati/ros. гаять) kareywiu (pol. krew?)
Dupla - Дупля - Audakłas szilkinis tunkus
Durszlak - Друшляк - Kosztuwis (pol. kasza/ros. каша) warinis (lit. варыць)/giełażinis (pol. żelazny) (пераход "g" у "ż")
Dusza/duch - Душа/дух - Duśia
Duszący/Duszny - Удушлівы/задушлівы/душны - Smaugius/Troszkinus/затым таксама Dusznas[28]
Duszkiem wypić - Выпіць заплам - Wienu małku iżgiert
Dusznie/z dusze - Душна/з душай - Nuośirdźiey (pol. serce) - даслоўны пераклад: з сэрцам (?)
Duszyczka - Душычка - Dusziełe
Dw
Dwa/para - Два/пара - Du (?)
Dwa dni - Два дні - Dwi dieni
Dwadzieścia - Дваццаць - Dwi deśimti
Dwadzieścia kroć - Дваццаць-кроць - Dwi deśimti kartu
Dwa funty - Два фунты - Du (?) funtu
Dwa kroć - Два фунты - Du kartu
Dwanaście - Дванаццаць - Dwilikia
Dwanaście kroć - Дванаццаць-кроць - Dwilikia kartu
Dwieście - Дзьвесьце - Du śimtu
Dwieście kroć - Дзьвесьце-кроць - Du śimtu kartu
Dwoiaki/dwoisty - Дваісты - Dweiopas/dweiokas
Dwoiako - У абодвух напрамках - Dweiopey/dweiokay
Dwoie/dziele na dwie częśći - Двое/дзялю на дзьве часткі - Ing dwi dali skiriu/dweinu
Dwoistość - Дваістасьць - Dweiste
Dwór - Двор - Didżianame/senis/giwenimas didżiuniu/u Kościuszki Dwaras (выступае ў форме Dwarosie але Смочынскі таксама пацьверджае Dwaras)
Dworski - Дворны/дваровы - Dwariszkis
Dwór we wśi - Двор у сяле/вёсцы - Dwarćius
Dwudźiesty - Дваццаты - Dwidesimtas
Dwusetny - Двухсоты - Duśimtinis
Dy
Dychawica - Дыхавіца/астма - Dusulis (?)
Dychawiczny - Дыхавічны - Dusulingas
Dyl - Дуля - Łynta iłga/zomatine
Dylowanie - Дыляваньне - Zomatis/twora (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/кагнат з pol. twarz) iż łyntu
Dym - Дым - Dumay
Dymny - Дымны - Dumays kwiepius
Dyscyplina którą się biczuią - Дысцыпліна якой бічуюцца - Dirzeley kureys płakasi/riksztes/szniureley
Dyscyplina/biczowanie - Дысцыпліна/бічаваньне - Płakimasis/sawis paties płakimas
Dyszący - Дыхаючы - Dwasuoias
Dysze/dycham - Дыхаючы - Dwasuoiu/kwepuoiu
Dz
Dzban - Збан - Puodas su usamis/Zbonas (lit. Збан/pol. Dzban)/у сучаснай żm. Ozbuons
Dżdżawy/dżdżysty - Дажджлівы - Lietingas
Dziad/oycow abo matczyn oyćiec/dźiadek - Дзед - Diedas
Dziadowski - Дзедаўскі - Diedinis
Dźiał/rozdzielenie/podźiał - Разьдзяленьне/разьбіўка - Daliimas/perskirimas
Dziczeie - Дзічэе - Iżdikstu
Dźieci innych zwierząt - Дзеці іншых жывёлаў - Waykay zweru
Dźiedźic - Насьледнік/наступнік/пераемнік/спадкаемец - Tewiksztaytis (Tewas - бацька/тата)/tewaynis
Dźiedźictwo - Спадчына - Tewiksztiste/tewayniste
Dźiedźiczę - Атрымліваю у спадчыну/насьлядую - Tewaynisty apturiu/paweldźiu
Dziedziczny - Спадчынны - Tewiksztinis
Dziedziniec/podwórze - Двор/дзядзінец - Dwaras
Dźiegieć - Дзёгаць - Degutas
Dźieiow księgi - Гістарычная Кніга/кніжка/летапіс - Knigas weykału/historios
Dźięka/dźiękowanie/dźiękczynienie - Падзяка/дзякаваньне - Dekos/Dekawoimas
Dźiękować - Дзякаваць - Dėkawoti (lit. Дзякаваць)
Dźiekuię - Дзякую/Дзякуй - Dekawoiu (lit. Дзякую)/далей таксама Dėkui (lit. Дзякуй)/у сучаснай liet. Dėkoju/у сучаснай liet. Acziu (lit. Ацю)
Dźielca - Той які дзялі - Daliwa (?)/delćius
Dźień - Дзень - Diena/we współczesnym dżuk. dziena
Dźienny - Дзённы - Dieninis
Dźiesiątek żołnierzów - Дзясятак жаўнераў/салдатаў - Deśimtetas
Dźiesiątnik - Дзясятнік -Deśimtinikas
Dźiesięcina - Деясяціна - Deśimtine
Dźiesięć kroć - Дзесяць-кроць - Deśimti kartu
Dźiewka/Panna - Дзеўка/дзева/дзяўчына/панна - Ponna
Dźiewictwo/panieństwo - Дзявоцкасьць/нявіннасьць/цнатлівасьць - Mergiste/ponniste
Dźiewięć/dźiewięcioro - Дзевяць/дзевяцера - Dewini
Dźiewiętnaście - Дзевятнаццаць - Dewiniolika
Dźiewierz (brat męża) - Дзевер - Dieweris
Dźieża/koryto do ciasta - Дзяжа - Łowis/dieszka (?)
Dźiki - Дзікі - Dikas
Dźikość - Дзікасьць - Dikibe
Dziś - Сёньна/Сягодня/Сягоньня - Sindienu
Dźisieyszy - Сёньняшні/Сягоньняшні - Sios dienos
Dżuma - Чума/Паляндра (славяналітоўскайа і яцьвяская Багіня сьмерці/іншае імя Мараны/Мары[29])/we współczesnym liet. Maras (lit. Мор) (Марана/Мара - славянская Багіня зімы і сьмерці/латыская Мара - Маці Зямля/абрад тапленьня/спальваньня Мараны практыкаваны ёсьць таксама праз летувісаў)/у сучаснай żm. Mars
Dzwon - Звон - Warpas/Zwanas (lit. Звон)[30]
Dzwonek - Званок - Warpelis/Zwanelis
Dzwonię - Званю - Warpinu/Zwaniju
Dzwonić - Званіць - we współczesnym dżuk. Zwanyti
Dzwonnica - Званіца - Warpinićia/Zwaninićia (няма пэўнасьці адносна скланеньня)/у сучаснай żm. dzwuonīczė
Dzwonnik - Званар/звоннік - Zwanininkas
E
(У Шырвіда няма слоў на "E")
Efekt - Эфэкт - у сучаснай liet. Efektas
Egoizm - Эгаізм - у сучаснай liet. Egoizmas
Egzamin - Экзамен - у сучаснай liet. Egzaminas
Ekonom - Аканом - у Касьцюшкі Ekonomas (?) (выступае толькі ў форме Ekonomay)
Ekonomia - Эканоміка - у сучаснай liet. Ekonomika (lit. Эканоміка)
Ekran - Экран - у сучаснай liet. Ekranas
Eksport - Экспарт/вываз - у сучаснай liet. Eksportas
Elastyczny - Эластычны - у сучаснай liet. Elastingas/elastinis
Elegancja - Элегантасьць/густоўнасьць - у сучаснай liet. Būdas (lit. Будзь?)/maniera
Elektryczność - Электрычнасьць - у сучаснай liet. Elektra/zaś w żm. Alektra
Element - Элемэнт/деталь - у сучаснай liet. Elementas
Emerytura - Пэнсія - we współczesnym liet. Pensija (lit. Пэнсія)
Emigracja - Эміграцыя - we współczesnym liet. Emigracija
Encyklopedia - Энцыкляпедыя - we współczesnym liet. Enciklopedija/zaś w żm. Encikluopedėjė
Energia - Энэргія - we współczesnym liet. Energija/zaś w żm. Energėjė
Epidemia - Эпідэмія - we współczesnym liet. Epidemija
Epoka - Эпоха - we współczesnym liet. Epocha
Etyka - Этыка - we współczesnym liet. Etika
Eucharystia/Wieczerza Pańska - Эўхарыстыя - Szwenta weczere
Ewangelia - Эвангелія - we współczesnym liet. Ewangelija
F
Fa
Fairka/piecyk ruchomy żelazny - Фаерка/печка рухомая жалезная - Ugniawiete prakielama/piećielus giełaźinis (пераход "g" у "ż")
Fałduię - Плісірую - Paraukau/raukszłes darau
Fałszerz testamentow - Фальсіфікатар тэстамэнтаў - Atmaynitoias testamento
Fałszerz monety - Фальсіфікатар манеты - Manietos gadintoias
Fantami płacić - Залогамі плаціць - Ażumokieimas dayktays ne pinigays
Fantastyk - Фантазёр - Nieku (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic) mustitoias
Fantastykuię - Фантазірую - Niekus mustau/żiedźiu/waydinu waydus darau
Fantazya - Фантазія - Zinkładare/waydadare/galibe
Obraz na fantazyey - Вобраз на фантазіі - Waydas/zinkłas
Fara/Kościół farski - Фара/фарны касьцёл - Baźnićia kuriosp priguli giwentoiey (пераход "g" у "ż") (Giwenimas - жыцьцё) kurios wietos (месца)
Farba - Фарба/хварба - Krośiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/у сучаснай dżuk. Kwarba (lit. Хварба)
Farbuię - Фарбую - Nudażau/dażau/krosiju (?)
Fazyan/bażant - Фазан/бажан - Teterwinas didisis
Fe
Ferezja (strój) - Фаразея/ферезыя - Iupa wirszutine/але у сучаснай liet. Feriazė
Fi
Figa drzewo - Інжыр дрэва/фіга дрэва - Figa medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)
Figa owoc - Фіга плод/садавіна/інжыр плод/садавіна - Figa wayśius
Figa nie doyrzała - Фіга раньнясьпелая/інжыр раньнясьпелы - Figa ne iznokusi
Figa sucha - Фіга сухая/інжыр сухі - Figa sausa (pra-bł-sł. *saušas/pra-sł. *suxъ)
Figluie - Блазную/сваволюю - Iuokiuosi/czmutawoiu (?) (гучы славянска але адкуль гэта?)
Figlarz - Блазан/жартоўнік - Szutas (ros. Шут)
Figowy - Фігавы - Figos
Filar - Слуп - Stułpas (lit. Слуп/ros. Столб/ukr. Стовп)
Filary w koło maiący - Слупы навакол маючы - Stułpus aplinkuy turinćios wiszkos (lit. Вышкі)
Fijołek - Фіялка - Fijołka
Fijołkowy - Фіялкавы - Fijołkinis
Fiuta (?) (daremny?) - Дарэмны - Niekus (pra-bł-sł. *neikas/pra-sł. *nikъto/*ničьto/pol. nikt/nic)/niekadaris
Fl
Flak/flaki - Вантробы/чаровы/кішкі - Blekay (?)
Flaki kśiążki (?) - Вантробы кнігы? - Kartaklis (?)
Flasza - Бутэлька/Фляга - Pleszka
Flaszka - Пляшка/бутэлька - Pleszkiełe
Flegma - Флегма - Dregnumas kuno wunduoto
Fleytuch (tkanina lniana) - Клейтух? - Suskutos iż drobes
Fo
Folwarczyk - Фальварчык - Dwarćielus
Folwark - Фальварак - Dwarćius
Folwarkowy włodarz - Фальваркавы уладар - Priweyzdetoias dwarćiaus
Fontana - Вадаграй/фантан - Skirinia wundenine - даслоўны пераклад: Водная скрыня [31]
Foremny - Форменны - Indiewas (у Богу?)/piłnas dayłes/su menu padaritas
Foremnie - Форменна - Indieway/dayley
Forma na dzwon/działo - Хворма/форма на звон/гармату - Forma/у Межыніса Кworma (lit. Хворма)
Forma do wybijania pieniędzy etc. - Форма да выбіваньня грошы і інш. - Zime iżspaudżiama unt pinigu rc.
Formaty (?) - Фарматы - Łaksztay (?)/kurie kunigamus (?) duostis
Formierstwo - Ліцьцё - Moksłas iźspaudimo źimiu/ir pawayzdu (?) unt tauriu/unt szauksztu
Formierz co obrazy na wosku/gipsie/etc. wybija - Фармоўшчык што вобразы на воску/гіпсе/і інш. выбівае - Izspaudeias/żiedźius/pawayzdu (?) unt waszko/mieło rc.
Formuła w prawie/w kontraktach - Формула ў праве/ў кантрактах - Suraszas zodźiu/kurieys kas sieka/azuraszo kam ku/testamentu daro (pol. darzyć) rc.
Fr
Frambuga (łuk) - Фрамуга - Łankas (pol. łuk) iż muro/iż akmeniu (pol. kamienny) dungtis pusiałunkiey padaritas (pol. darzyć?)
Frant - Франт - Szutas/gierdinikas/bruzas
Frasunek - Фрасунак/смутак - Sieławartas apmauda/nerimastis/tużba (srb-chr. tužba)/rupestis śirdes (pol. serce)
Fraucmer mieysce (pokoje dla dam dworskich) - Фраўцымэр месца - Moteru giwenimas (pol. życie)/butas/mergu bukłas/mergawiete
Fraucmer/persony - Фраўцымэр/асобы - Pasekieiu pułkas
Fręzla (Muchra, Frędzel?) - Абза/махра/бахрома - Makray/rubu ir kitu redikłu/kutay/maknos
Frezja - Фрэзія - у сучаснай liet. Frezija
Fryszt/wytchnienie zmowne w potyczce - Адцяжка/зацяжка/Перадышка змоўная ў сутычцы - Atilsis nuog kurawimo iż sukakio abieiu szalu/palauba ne iłga nuog kariones
Fu
Fuguię - Фугую - Poźiju (pol. spajać?)/iżpoźiju/pozius darau
Fundator - Фундатар - Azugulditoias/padaritoias pilies/miesto rc.
Funt - Фунт - Waszkas/funtas
Funtowy - Фунтавы - Waszko metu turis/funtu swerius
Furman - Фурман - Weżtoias/wezeias (pol. wozić?)
Futro - Футра - Odos źweru/pamuszałas
Futrowanie ścian drzewiane - Футраваньне сьцян драўляных - Apmusimas/padingimas/aprindimas łyntomis śienu (pol. ściana)/indarimas sienosna łyntu
Futruię (wylepiam gliną, gipsem etc.) - Футрую - Apkału/apimuszu/padingiu sienas łyntełemis/marmuru/akmenimis rc.
G
Ga
Gać - Гаць - Pagrindimas (ros. Гряда) kiela raysty
Gacę - Гачу - Grindźiu kielu raysty
Gachowanie (Prowadzenie rozpustnego życia, uczestniczenie w nocnych hulankach) - Практыкаваньне распуснага жыцьця - Naktinis siautimas
Gachuię/po nocy chodzę szaleiąc - Практыкую распуснае жыцьцё/па ночы хаджу шалеюць - Nakti siaućiu/daużausi
Gadam - Гавару - Kałbu (pol. chełbać/пераход "k" у "ch")[32]
Gadacz - Чалавек які больш гавары - Kałbetoias
Gadźina - Гадзіна/гадзюка - Iduyźiemasłunka
Gagatek (gagat - węgiel brunatny) - Гагат - Akmuo iuodas - даслоўны пераклад: Чорны камень
Galant - Джэнтльмэн - Grażulis (pra-sł. grozьnъ/pol. groźny)/у сучаснай liet. Dżentelmenas
Galas - Гал - Żuolinas (pol. zielny?) gumbas (pol. gęba)/у сучаснай liet. galas
Gaię sąd - Інаўгурую суд - Azusakau/tiekau tiesos darimu
Gałąź - Галіна - Szaka (pol. sęk/lit./ros./ukr. Сук/pr-wsch-sł. сѫкъ/pra-sł. *sǫkъ)
Gałązka - Галінка - Szakiałe (ros. Сучок)
Galban drzewko - Гальбан дрэўка - Medelis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) Syrios - даслоўны пераклад: Сырыйскае дрэўка
Galbanowy sok - Гальбанавы сок - Sunka medelo syrios
Galę piłę (rzucam piłkę?) - Кідаю мяча - Paduomi (pol. podaję) piliny
Galę (podsuwam) co komu - Падсоўваю што каму - Pademi kam
Galera - Галера - Eldija (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия) su irkłays
Gałęźisty - Галінавы - Szakotas
Ganek - Ганак - Wiszkos (lit. Вышкі))/у сучаснай liet. gonkos/у сучаснай żm. guonkas
Gardło - Горла/рыла - Gierkłe/gurklis
Garb - Горб - Kupra (?) (пераход "k" у "g"/пераход "p" у "b"/мэтатэза?)
Garbaty - Гарбаты - Kuprotas/kupris
Garbarz - Гарбар/кушнер - Odinikas/kaźiemekas
Garbię się - Горблюся - Susiłynkiu/kuprinuosi
Garbuię - Дублю - Nuszutinu płaukus odu
Garniec/miara - Гарнец/мера - Puodas/miera
Gąśię - Гусяня/гусянё - Zusitis (пераход "z" у "g")
Gąsienica - Вусень/гусеніца - Kirmełe (pra-sł. črŭvĭ)/pukine/zoline
Gasnę - Гасную - Gistu
Gąsior - Гусак - Zusinas (пераход "z" у "g")
Gaszę - Гашу - Giesu
Gay (lasek) - Гай - Goius
Gayda/duda - Гайда/дуда - Didinikas/dudelnikas
Gd
Gdaczę - Кудахчу - Kudokiu
Gdakańie - Кудахтаньне - Kudokimas
Gdy - Калі - Kad/kadu
Ge
Gęba - Морда - Burna (błg. бърна)
Gęga gęś - Гергечы гусь - Kagiana/Kagaguoia zusis
Gęś - Гусь - Zusis (пераход "z" у "g")
Gęśi - Гусі - Zusinis
Gęśćieie - Рабіцца шчыльным/густым - Sutirsztu/tirsztu tumpu/sukietu
Gęstość - Шчальнасьць/таўшчыня/густата - Tirsztibe (?) (lit. Таўшчыня?)
Gęsty - Шчыльны/густы - Tirsztas (?)
Gi
Giermak (ubiór męski kroju węgierskiego) - Мужчынскі строй вугорскага крою - Iermekas (?)
Gies/gżenie (?) - Гзіцца - Giloimas (?) pekaus
Gl
Gładki - Гладкі - Iżtrintas/głuodas
Gładzę - Гладжу - Iżtrinu/głodinu/szweyćiu (наступная сакральнасьць?)
Gładzenie - Гладзь - Iżtrinimas/głuodinimas
Glanc - Бліск/бляск - Swideimas (pol. światło)
Głancowny - Бліскучы - Swidus
Glancuie - Палірую - Swidunti darau/swidinu
Głaskanie - Лашчэньне - Głostimas
Głaszcze - Лашчу - Głostau
Głębokość - Глыбокасьць - Gilibe/giłuma (?)
Głęboki - Глыбокі - Giłus
Głęboko - Глыбока - Giliey
Gleyt (list żelazny) - Глейт/жалезны ліст - Łaksztas (?) (pol. liść?) nuog wiresniu duotas/del apginimo nuog prieśiniko (pol. przeciwnik)
Glista - Чарвяк - Kirmełes (pra-sł. črŭvĭ)
Głodny iestem bardzo - Я вельмі галодны - Baduoiu łabay/badu mirsztu (pol. umierać)
Głóg - Глог - Erszkietis (pra-sł. restiti/lit. рэсціць/ros. рестить)[33]/у сучаснай żm. Goduobė (?)
Głoszę/rozgłaszam - Абвяшчаю - Gierdenu/naśinu
Głowa - Галава - Gałwa
Głowacz/wielkogłowy - Галавач/вялікагалавы - Didźiagalwis/galwius
Głowiasty - Рэпчаты - Galwingas
Główka/główeczka - Галоўка - Gałwełe
Główka czosnku/cebule - Галоўка часнаку/цыбулі - Gałwełe/skiltis
Głownia gaszona - Галаўня гашаная - Nuodeklis azugiesis
Głownia żarzysta - Галаўня яркая - Nuodeklis degus (pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż")
Głównie - Найболей/галоўным чынам - Galwingay
Główny - Галоўны - Galwingas
Głowy bolenie - Галавы баленьне - Gałwos sopulis
Głupi - Дурны - Durnas (pol. durny/lit. дурны)/padukis/paswaygis
Głupiec - Дурань - Durnius/padukielis/paswaygielis
Głupie - Дурное - Durnay/padukusiey/paswaygusiey
Głupiomowność - Дурнамоўнасьць - Durna kałba ([34])
Głupiomowny - Дурнамоўны - Durna kalbis
Głupstwo - Глупства - Durnibe/padukimas/paswaygimas
Głuszec - Глушэц - Tetirwinas kurtinis
Gm
Gmach - Гмах - Senis/pałoćius
Gn
Gniazdo - Гняздо - Lizdas (pra-bł-sł. *nisdá, пераход "n" у "l")
Gnida (?) - Гніда - Glinda
Gniew - Гнеў - Rustibe/ale we współczesnym żm. zlastis (pol. złość)
Gnieżdze się - Гняздуюся - Lizdu darau/kłoiu
Go
Godło - Герб - Zinkłas/łemimas/nuołayma
Godnie - Годна - Wertay (lit. Варты/pol. wartość?)
Godność - Годнасьць - Wertibe
Godny - Годны - Wertas
Gody - Годы/свадзьба - Swodba (pol. Swadźba/lit. Свадзьба/st-lit./ros. Свадьба)
Godowy - Годавы - Swodbinis
Goduię/na weselu iestem - Годую - Swodboy esmi/swodbauiu
Goduię/gody sprawuię - Годую/годы выканую - Swodbu redau
Godzę się na co - Гаджуся на што - Paderu (?) (pol. podaruję?) unt to/susisymi/inderu/indarus/patogus esmi
Godzina - Гадзіна - Wałunda (Ale)/у сучаснай żm. і наступных тэкстах і слоўніках ужо як Adīna/Adina/Adyna (lit. Гадзіна)
Godzinny - Гадзінны - Wałundinis/per wałandu essus/Adininis
Gołąb - Голуб - Karwelis - dosłowne tłumaczenie: Krówka/mała krowa (Голуб корміць маладыя малаком як карова - адшуль назва[35])
Gołąbiątko - Голубятка - Karwełaytis
Gołębi - Голубі - Karwelinis
Gołębica - Голубіца - Karwelićia/patełe karwela
Gołębieniec - Голубянец - Karwelinićia
Goleń - Галёнка - Błauzda (?) (cz. Bérec?)
Gołocę - Агалю - Apdraszka/apipłeszau
Gołota/nie ośiadły - Галата/не аселы - Neturelis/nuogius (pra-bł-sł. *nōˀgas/pol. nagi)/grinius
Gołowąs/młodzik - Голавус/маладзік - Iaunikaytis/bebarzdis (pol. bez brody)
Goły - Голу - Plinas/grinas/nuogas
Gomółka (ser?) - Гамулка (сыр) - Surelis apwałus - даслоўны пераклад: Сыровая абалонка (?)
Gonię - Ганяю - Weiu (ад liet. Weias - вецер?)
Gonitwa - Ганітва - Waione/waioiamasis zaysłas
Gonta - Гонта - Skindelus/у сучаснай liet. gontas/у сучаснай żm. guonts/guonta
Gontowy - Гонтавы - Skindelinis/у сучаснай liet. gontinis
Góra - Гара - Kałnas (pra-bł-sł. *kalˀnas/мажлівы кагнат з pol. czółno)
Gorączke mam - Гарачку маю - Karsćioiu/turiu karsztiny/degu (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż") karścieys
Gorczyca - Гарчыца - Garswicia
Gorę (płonę) - Гару - Degu/liepsnuoiu
Gorliwość - Запал - Degimas
Górny - Горны - Kalningas/auksztay essus
Gorszy - Горшы - Piktesnis/але ў сучаснай liet. blogesnis (lit. Благі)
Gorzałka - Гарэлка - Ariełka (lit. Гарэлка)
Górzyste mieysce - Гарыстае месца - Kałnotas
Gorzki - Горкі - Kartus (?) (przejście "g" w "k"?)
Gorzkne - Горкную - Karstu (?)
Gorzkość - Горкасьць - Kartibe (?)
Gość - Госьць - Swecias (pol. święty?)/жаноча - Wieśnia (pol. wieś/pra-sł. vьsь/pra-bł. *weiš-)
Gościniec - Гасьцінец - Wieszas kielas
Gościnne - Гасьціннае - Mokiestis nuog stoweimo padwarioy (pol. dwór?)
Gościnny człowiek - Гасьцінны чалавек - Swiećius milis (pol. miły?)/prijmus (pol. przyjemny?)
Gospoda - Гасьцініца/карчма - Padwaria (pol. pod dworem)
Gospodarz co goście przyimuie - Гаспадар што госьці прыймае - Padwarnikas
Gospodarz w swym domu - Гаспадар у сваім дому - Menusis (pol. miesiąc?) ape namu (pol. dom) priwayzdu/naminikas
Gospodarski - Гаспадарскі - Naminikinis/naminiko sunus/dukte rc.
Gospodarski/do gospodarstwa należący - Гаспадарскі/да гаспадарства прыналежны - Priwaydosp namu prigulis/nami kszistep priderus
Gospodarstwo - Гаспадарства - Naministe/nuomonia/protas aplink namu
Gospodyni w swym domu - Гаспадыня ў сваім дому - Naminikie
Gospodyni/co goście przyimuie - Гаспадыня/што госьці прыймае - Padwarnikie
Gotowanie - Варэньне/гатаваньне - Gaminimas/pririnkimas/priredimas (pol. przyrządzać?)/dabinimas
Gotowo - Гатова - Sugaminta/pririnkta/priredita
Gotowy - Гатовы - Pririnktas/prireditas iżreditas
Gotuię - Гатую/вару - Dabinu/priredau/surinku
Goźdź (Gwóźdź) - Цьвік - Winis/у сучаснай żm. Cweks (lit. Цьвік)/у сучаснай dżuk. Cwekas
Goździec - Рэўматызм - Susiwelimas płauku
Goździk - Гвазьдзік - Ziedas karuninis (pol. koronny?)/у сучаснай liet. Gwazdikas (lit. Гвазьдзік)
Gr
Grab (Drzewo liściaste lub krzew z liśćmi) - Граб - Skrobłas (pol. skrobać?)
Grabie - Граблі - Greblis
Grabię śiano/słomę/etc. - Граблю сена/саломай/і інш. - Grebiu
Graca ogrodnicza - Капаніца/матыка - Grebłelis giełaźinis (пераход "g" у "ż") darźiniku
Grad - Град - Łeday (pol. lód)
Gradowy - Градавы - Łedinis
Gramatyk - Граматык - Gramatikas
Granat - Цёмна сіны колер - Giełumbe burnatina (pol. brunatny?) arba melina (кагнат з pol. malina) (сіні)
Granica - Мяжа/рубеж/граніца - Siena (алузія да сьцены як мяжы?)/rubozius (lit. Рубеж)/gałas (сьмерць/канец/бок) (pol. żal/пераход "g" у "ż")/krasztas
Graniczę - Мяжую/гранічу - Sienu darau/rubeźioiu
Granicznik - Гранічнік - Rubeżitoias
Graniczny - Межавы/гранічны - Rubeżinis/sieninis
Grążę się - Узгружуся - Grimstu (?)/skistu
Grecki - Грэцкі/грэчаскі - Grakiszkas
Greczyn - Грэк - Grakas
Gręda (trucht koński) - Рысь коньскі - Riśćia (lit. Рысь/ros. рысь/ристать/scs. ристати)
Grele (kręgle) - Кеглі - Kołay kriegliey
Grób - Магіла/дол - Raksztis/grabas
Grobowy - Магільны - Raksztinis/grabinis
Groch - Гарох/гарошак - Zirniey (pol. ziarno?)
Groch prażony - Гарох пражаны - Zirniey sproginti (пераход "g" у "ż")
Gród - Горад - Biławiete/tiesawiete baioru
Grodź/ogrodzenie - Агароджа - Twora (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/кагнат з pol. twarz)
Grodze - Абгароджваю - Tweriu
Grodzki - Гарадскі - Baiorinis rasztinikas sudas
Grom - Гром - Grausmas/graudulis (?)
Gromada - Грамада - Kruwa/minia/daugielis (pol. dużo/пераход "g" у "ż")
Gromie kogo - Грамлю каго - Graudenu ku/baru
Gromie nieprzyjaciela - Грамлю непрыяцела/ворага/праціўніка/недруга - Graudenu neprietelu
Gromnica - Грамніца - Zwakie (?) grauduline
Gromnica/święto - Грамніцы/сьвята - Szwinte grauduline
Gromowy - Грамавы - Graudulinis
Grosz - Грош - Graśin
Groźba - Грозьба - Grumzda (?)/grumzdimas
Grożę - Гражу - Grumzdźiu
Groźno - Грозьна - Grumzdźiey/grumzstinay
Groźny - Грозьны - Grumzdus
Grubo (po prostu) - Сялянска/мужыцка/груба - Mużikiszkay (lit. Мужык)/kiemiszkay
- Grubość - Тоўстасьць- Miąszość/Drutis/dopełniacz - drućio/storumas
Grubość (prostackość/grubiańskość) - Грубасьць/сялянскасьць/мужыцкасьць - Mużikiste/kiemiste
- Gruby - Тоўсты - Miąszu/drutas
Gruby/Grubijan. (grubiański/prostacki) - Грубы/сялянскі/мужыцкі - Mużikiszkas/kiemiszkas/netikielis/nerugielis/pas kiełmu augis pełenius/nełymtas
Gruca (z niemieckiego kasza) - Груца - Gruce
Grucha gołąb - Буркуе голуб - Brukuoia karwelis
Gruczoły - Залозы - Gumbas/Norikaulis
Gruczołowaty - Залозавы - Gumbuotas/norikaułotas
Gruda - Груда - Gruodas
Grudniowy - Сьнежаньскі - Gruodinis
Grudzień - Сьнежань - Gruodis
Gruntownie - Грунтоўна - Twirtay (pra-bł-sł. *twōr(ʔ)-/pol. twardy)/drutay
Gruntowność/stałość - Грунтоўнасьць/сталасьць - Twirtibe
Gruntowny - Грунтоўны - Twirtas/stipras
Gruszka drzewo - Груша дрэва/ігруша дрэва - Gruśia dula (pra-sł. *kъdulja)
Gruszka owoc - Груша плод/садавіна/ігруша плод/садавіна - Dula
Gruzem nabijam - Абломкамі набіваю - Gruntays (?) pamuszu asłu
Gruzowaty - Абломкаваты - piłnas gruntu/gruntuotas
Gruzowy/do gruzu należący - Абломкавы - Gruntinis
Gruzłowaty - Абломкаваты - Gruntuotas
Gryczak/gryska - Грэцкая каша - Duona kwietiene iż miłtu łetesniu
Gryf - Грыф - Gryfas
Gryszpan - Яр-мядзянка - Krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/żalas warinis (lit. варыць?)
Gryz - Мука пшэнная - Miłtay (mąka) łeti kwieciu
Gryzę - Грызу - Krimtu/grauźiu
Gryzę się sam w sobie - Грызуся адзін у сабе - Krimtuosi pats sawimp/skrodżia śirdi (ros. сердце) man prieiauta/piktibe koki
Gryzonie - Грызуны - у сучаснай liet. Graużikai
Grządka w ogrodźie ziół - Градка/ляха ў агародзе/садзе зелені - Eźia (pol. miedza/lit. мяжа/ros. межа) (таксама - мяжа разьдзяляючая ворныя палі) darzo
Grzanka - Грэнка - Dźiowiene (?) (pra-bł-sł. *eynos?)/riekiełe (?) (pol. ręka?) duonos dźiowintos (pol. dziewięć?)
Grzbiećisty - Сьпінны - Nugaruotas/płaćios (pol. płuca?) nugaros
Grzebię w piasku/gmerzę - Тыкаю ў пяску/капаю - Krapsztau żiemi/kasu/kasineiu nagays
Grzebielucha - Ластаўка/касатка - Krekzde/urwine/urwosa giwenunti (pol. żyjący)
Grzebień - Грэбень/расчошка/грабянец - Szukos (pol. sęk/lit./ros./ukr. Сук/pr-wsch-sł. сѫкъ/pra-sł. *sǫkъ)
Grzebień u kura spodni/podgardłek - Грэбень у певеня ніжны/падгрудак - Pagurkłe
Grzech - Грэх - Nuodeme/nusideimas/prastoimas/kaltibe/але ў сучаснай żm. Grieks/у сучаснай dżuk. Griekas
Grzech powszedni - Грэх паўсюдны - Nusideimas kasdieninis/kaltibe atłeystina/prazunga maźiesne
Grzech śmiertelny - Грэх сьмяротны - Nusideimas mirtinis
Grzesznik - Грэшнік - Griesznikas/Griesznikus [36]
Grzmi - Грымі - Graudźia
Grzmot - Гром - у сучаснай żm. Dundūlis
Grzyb - Грыб - Gribas
Grzywna - Грыўна - Sidabro kiekas funtu
Gu
Gumno - Гумно/Клуня - Kłuonas (lit. Клуня/балтызм, які дайшоў да славянскіх)
Gunia (strój górali karpackich) - Гуня - Gunełe
Guz - Гуз - Pukszłe/papauszkas/gumbas (pol. gęba)
Guźik - Гузік - Pugwićia/mazgielis/apskritas/але ў сучаснай żm. Guziks/у сучаснай dżuk. Guzikas
Gw
Gwiazda - Зорка/зьвязда - Zwayzde (lit. Зьвязда)/пасьля żwaigżde
Gwiazda iutrzenka - Ранішняя зорка/заранка/зараніца - Zwayzde Auszros (Auszra/Auszrine - Балцкая Багіня зараніцы - Зара-зараніца/нявеста Золаку)
Gwiazda wieczorna - Вечарніца/мілавіца - Zwayzde wakarine (Wakarine - Балцкая Багіня Вечарніцы) (pra-bł-sł. *wekeras/pol. wieczór)/у Мажвідаса Zwayzde weczierine (у мне няма пэўнасьці адносна скланеньня/выступае толькі ў форме Paweczieres - пасьля вечара)
Gwiazdarz - Зьвяздар - Zwayżdinikas
Gwizdanie - Сьвістаньне - Swiłpuoimas (?) (lit. Сьвістаць?/сіпець?)
Gwiżdzę - Сьвішчу - Swiłpuoiu (?)
Gz
Gżegżółka/kukułka - Зазюля - Gieguze/у сучаснай żm. kukūżė (ros. кукушка)
Gzemsy - Гэзымсы - Karunos (?) muro/periuostuwes/iuostos muro
H
Ha
Halabart - Алебарда - Kirwis (lit. Крывічы?) dalginis
Halabartnik - Алебарднік - Kirwelnikas kieno pas is stowas
Hałun (Ałun) - Галын - Kwosas (pol. kwas)
Hałunisty - Галыністы - Kwosingas
Hałunowaty - Галынаваты - Kwositas
Harfa - Арфа - Arfa
Harfista - Арфісты - Zadeias unt Arfos
Hart - Гарт - Ażugrudimas (pol. grudzień/gruda?/Загартаваньне ад халодных марозаў гэтага месяца?)
Hartuię - Гартую - Grudinu/grudziu
Hasło - Пароль/лозунг - Zinkłas karioney del paźintes sawu ir neprietelu
He
Herb - Герб - Zinkłas/źime karalistes/baioristes
Herbata - Чай/гарбата - у сучаснай liet. Arbata/у сучаснай żm. Erbeta
Herbowy - Гэрбавы - Gieminines/wienoźimis
Herold - Герольд - Pasiuntinis/ape sundaru kałbus
Heroldska laska - Герольдскі кій/жазло - Łazda pasiuntinio
Herst - Верхавод - Pirmas (pol. pierwszy/ros. первый) piktadaris/kurstitoias/maysztinikas
Hetman polny - Гетман/атаман польны - Kariawedis maźiesnes waldźios
Hetmanię - Камандую - Kariu wedu/wałdau
Hetmanienie - Камандаваньне - Kariowedimas/waldźioimas
Hetmaństwo - Гетманства - Kario wediste/kario waldźia
Hi
Hidzę co komu (brzydzę?) - Гіджу што каму - Pikdźiu kam ku/pikinu/darau supiktai/supiki pakrutinu
Hidzę kogo - Гіджу каго - Nopiktu kam darau/nopkiśdinu
Hijacynt kwiat y perła - Гіяцынт кветка і жэмчуг - Hiacintas źiedas ir źimciugas (lit. Жэмчуг)/у сучаснай żm. Hiacints kwietka (lit. Кветка) ir żemcziūgs
Historia - Гісторыя - Istorija
Historyk - Гісторык - Historios raśitoias/Historiuraśis
Ho
Hołd - Дзякла/даніна - Dokłe (lit. Дзякла)[39]/donis (pol. danina)
Hołdownik - Васал/леннік/даннік/у st-lit. дякольникъ (дзяклальнік) - Dokinikas/doninikas
Hołdowny - Ленны/васальны - Doninis/doklinis
Hołduię komu - Пакланяюся каму - Doni kam moku/dokły duomi
Horda Tatarska - Татарская Арда - Sueyga/wisotine Totoriu
Hoyne częstowanie - Шчодрае частаваньне - Skalsi/gausi/apstinga puota/girte (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")
Hu
Huczy sowa - Грымі сава - Aysuota pełeda/apuokas (pol. puchacz/пераход "ch" у "k")
Huk/hukanie - Гук/гуканьне - Sniekieimas/niukieimas/trunksmas/dundeimas (pol. dudnienie)
Hukam - Гукаю - Nukiu/dundu
Humerał - Гумерал - Dungałas (pol. żal/пераход "g" у "ż") unt pećiu wilkiamas terp rubu kunigu
Hurmem - Гуртам - Upu/kruwu/pułku (?)
Huta śklana - Гута шкляная - Stiklinićia (ros. стекло/pra-sł. *stьklo)
Hutnik - Гутнік - Stiklinikas
I
Ia
Ia - Я - Asz (pra-sł. аzъ/błg. Аз/sło. jaz)/aśieyn
Iabłecznik - Яблычны пірог - Kruśinis (pol. okruch/okruszek)
Iabłko - Яблык - Abuolis (pra-bł-sł. *āˀbōl/pra-sł. *ablъko/ros. Яблоко/lit. Яблык/мэтатэза)
Iabłoń - Яблыня - Obelis
Iachanie - Еханьне - Waźiawimas (pol. woźić)
Iadam - Ем - Dażnay (często) eimi (pol. jem)/walgineiu (lit./ukr./ros. волога) (нэалягізм з XVI стагодзьдзя/мажлівы нэасемантызм, які павінен азначаць: змочваць (сьліною)/зьмякчаць (у вуснах))
Iadę - Еду - Waźiuoiu
Iadę na koniu - Еду на каню - Ioiu (pol. iść?/jechać?)
Iadę na woźie - Еду на машыне - Waźiuoiu
Iadę w łodźi/etc. - Еду ў лодзі/і інш. - Weżuosi ełdiju (pra-sł. *oldьjā/błg. ладия)/iriuosi persikielu per wundeni
Iadę/ieżdżę na koniu - Еду/езьджу на каню - Iodau unt ko
Iagnię - Ягня/ягнё - Gieras (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa?)/gierelis
Iagoda - Ягада - Uuoga (pra-bł-sł. *óʔgaʔ/ros. Ягода)
Iaię (Jajo) - Яйцо - Pautas (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)
Iaiecznica - Яечня - Pautine
Iak/dziwuiąc się - Як/дзівавацца - Kaypo? (ros. Как)
Iak bardzo - Як больш - Kayp abay
Iakoby - Якобы - Kayp butu
Iaki - Які - Koksay/kokias
Iako - Яка - Kaypo/kayp
Iakoby - Якобы - Ne/ut: ne zerkołas (ros. Зеркало) źiba (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)
Iakokolwiek - Яко-небудзь - Kaypgi/koktaygi/tiktay/koktay/norint
Iakoś - Як-небудзь - Kayp butu
Iakość - Якасьць - Kokibe/kayp ira but iuodu/bałtu rc.
Iałmużna - Міласьціна - Elmużna/у сучаснай żm. Almużna
Iałowica (młoda krowa niemająca jeszcze potomstwa) - Ялаўка/ялавіца - Berźdine/berzdźia/telićia
Iałowiec - Ядловец - Eglis (pra-bł-sł. *edli-?/pol. jodła?/pra-sł.jьgъla?/pol. jagła?)
Iałowcowy - Ядлоўцавы - Eglinis
Ianczarowie - Янычары - Kariaunikay Turku
Ianowcowy - Янаўцавы? - Nupinta wirwe/retis iż sparto żołes
Iarząbek - Арабок/рабчык - Ierube
Iarzębina - Рабіна - Siermukśnis (pra-bł-sł. *kermuṣ-/*śermuṣ-/srb-chr. srȉjemuša/sło. srę̑mša/crȉjemuša/čremsa/scs. чрѣмошь/ros. черёмуха/pol. czeremcha)
Iarzyna - Агародніна/гародніна - Iaway warpu neturi/kayp zirney/pupos/łyśiey
Iarzyna ogrodna - Агародніна/гародніна садовая/агародная - Wirałas darzo zolu
Iaskinia - Пячора - Oła/łindine/duobe (pol. dół?) gili
Iaskółcze ziele - Падтыньнік/жоўты малачай/цалідонія/цанцалея/бародаўнік - Akiu (pol. oko/lit. вока itp.) zołe/krekzdine/у сучаснай liet. dżidżioji ugniażolė (pol. ogniste ziele)
Jaśminowiec - Язмін - у сучаснай liet. Jazminas/у сучаснай żm. Jazmėns
Iasno - Ясна - Swiesiey/atwiromis/rayszkiey/ayszkiey
Iaśnieie - Ясьнее - Zibu (?) (pra-sł. *žegti/жегѫ/ros. жечь?)/świećiuosi/swidu/twasku
Iasność - Яснасьць - Swiesibe/zibeimas/świesa
Iaspid (jaspis) kamień - Яшма/яспіс - у сучаснай liet. Jaspis (у Шырвіда няма перакладу міма выступаньня гэтага слова)
Iata - Шопа/крама - Taworas (pol. tabor)
Iatki (miejsce, gdzie w średniowieczu sprzedawano mięso z uboju) - Мясны рынок - Mesinikas (pol. mięso)
Iawnie - Яўна - Zinomis/regietinay/poakim/atwiray (pol. otwarty)
Iawny - Яўны - Zinamas/ayszkus/regimas/atwiras
Iawor - Явар/клён ілжэплятанавы - Klawas (ros. Клён)/у сучаснай liet. jowaras/klewas
Iawor cudzoźiemski - Явар іншаземны - Klawas swetimos szalies
Iaz (zapora/tama) - Вадазліў/дамба/гаць/запруда/плаціна - Twora upey (рака) del zuwu (pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko) (рыба) gaudimo
Iazda - Язда - Raytininkay/raytis/joijmas (?)
Iaźwiec/borsuk - Барсук - Eżis (pol. jeż) swetimos szalies - даслоўны пераклад: Вожык з чужай краіны/у сучаснай liet. Barsukas/Obszrus (kasz. Jôpsc)/у сучаснай żm. Barsoks/Barsioks/у сучаснай suw. Obszrus/Obszrys
Id
Idę - Іду - Eymi (?)
Idę pieszo - Іду пешшу - Eymi pescias/pesciomis
Ie
Ięczmyk na oku - Ячмень на воку - Mieźis unt akies
Ieden - Адзін - Wienas (pra-bł-sł. *eynos)
Iedennaśćie - Аднаццаць - Deśimtas liekas
Iedlina - Елка/ядліна - Egłe (pra-bł-sł. *edli-?/pol. jodła?/pra-sł.jьgъla?/pol. jagła?)
Iedlinowy - Ядлінавы - Eglinis
Iedło (pokarm) - Ежа - Edis/dopełniacz - edźio
Iednak - Аднак - Wienok
Iednaki - Аднакі - Wienokias
Iednako - Аднака - Wienokiey
Iednakość - Аднакасьць - Wienokibe/wienatis/wienuweyde
Iednochoda - Аднапаходка - Eydine
Iednochodnik - Аднаходнік - Eydinikas
Iednodźienny - Аднадзённы - Wienadienis
Iednoistny - Аднаіснуючы - Wienos esśibes/wieno sunćiaus
Iednomyślnie - Аднадумаючае/аднамысьлячае - Wienasirdźiey (сэрца як розум)/wienu śirdźiu
Iednomyślność - Аднамысьльнасьць/аднадумкасьць - Sundara/wiena śirdis
Iednomyślny - Аднадумаючы/аднамысьлячы - Wienaśirdis/sundarus
Iednonogi - Аднаногі - Wienakois
Iednooki - Аднавокі - Wienakis
Iednoręki - Аднавокі - Wienarunkis
Iednorodny - Аднародны - Wienagimis
Iednorogi - Аднарогі - Wienaragis
Iednorożec - Аднарог - Wienaragis
Iedność - Аднасьць - Wienatis/wieniste
Iednostaynie - Аднастайна - Wienotinay/wieniokiey/ligiey
Iednostayność - Аднастайнасьць - Wienokibe/wienatis/wienotine
Iednostayny - Аднастайны - Wienokias/ligus
Iednowładca - Аднауладар - Wienawaldis
Iednowładctwo - Аднаулада - Wienowaldźia/wienawaldiste
Iednożeniec - Аднажнец - Wienamoteris
Iędrnieie - Стаіцца ядраным - Drutinuosi/żaluoiu (алюзія да здароўя траў?)
Iędrny - Ядраны - Zaluoius
Iedurny (jedyny) - Адзіны - Wienintelis
Iedwab - Ядваб/шоўк - Sziłkay (ros. шёлк)
Iedwabnica robaczek - Ядвабніца/шаўкапрадзіца чарвячок - Szilkine kirmełe (pra-sł. črŭvĭ) (пераход "cz" у "k")
Iedwabnik/co robi iedwab - Шаўкапрад/ядвабнік/што рабі ядваб/шоўк - Szilkinikas
Iedwabny - Ядвабны/шаўковы - Silnikis/iż siłku
Iedyny - Адзіны - Wienatijs/wienintelis
Iedynie - Толькі - Wieninteley
Iędza - Ведзьма/чараўніца - Gayła (pol. żal/пераход "g" у "ż") żweris/gaylinikte
Jedzenie - Ежа - у сучаснай żm. Jiedis
Iego mość - Яго мосьць - Iomilista (?)
Ieleń - Алень - Elnis/у сучаснай żm. таксама Alnis (lit. Алень)
Ielenie skóry - Аленнае скуры - Elnio odos
Ielonek rogacz - Жук-алень/рагач - Wabołas raguotas/у сучаснай liet. elniawabalis
Iem - Ем - Emi/wałgau (lit./ukr./ros. волога) (нэалягізм з XVI стагодзьдзя/мажлівы нэасемантызм, які павінен азначаць: змочваць (сьліною)/зьмякчаць (у вуснах))
Iemioła - Амяла - Emałas/у сучаснай liet. Amalas
Iemiołucha ptak - Амялушка птушка - Strazdas (pra-bł-sł. *trozdós/pra-sł. *drozdъ) (przejście "t" w "d"/dojście "s")
Jeść - Есьці - Esti (у сучаснай liet. агранічанае да жывёлін, аднак у лудзі толькі уніжальна як "жраць/жэрці")/у сучаснай żm. jiestė
Ieśień - Восень - Ruduo (pol. rudy)
Ieśienny - Восенны/асеньні/восеньскі - Rudenoinis
Ieśion - Ясень - Wuosis
Ieśionowy - Ясянёвы - Wosinis/iż wuosie
Ieśiotr - Асетр - Aśietras
Ieśli - Калі - Iey
Ieśli gdzie - Калі дзе - Iey kur
Iestem - Я - Esmi
Iestestwo - Існасьць/сутнасьць/істота - Esśibe/buytis (lit. будзь)/sunćius родны склон - sunćiaus
Ieszcze - Яшчэ - Dabar (pol. doba)
Ież - Вожык - Eżis
Ieźioro - Возера - Eźiaras
Jeżówka - Эхінацыя - у сучаснай liet. Eżiuolė
Ięzyczny - Язычны - Lieżuwnikas
Ięzyk - Язык - Lieżuwis (pra-bł-sł. *inźūˀ/pra-sł. *(j)ęzykъ)
Ięzyk mowa - Мова - Zodis/kałba/żadas/tarme (pra-sł. trъtoъ/ros. тороторить)
Ieżyny - Ажыны/яжыны - Kruminas/erszkietinas (pra-sł. restiti/lit. рэсціць/ros. рестить)
Ieżyny owoc - Ажыны плод/садавіна - Uogos erszkiecio
Ig
Igrzysko - Гульні - Zaysłay tuli/tekine/mintine (pra-bł-sł. *mintis - myśl/pol. myśleć)/rc.
Ik
Ikra rybia - Ікра рыбіная - Ikray
Ikrorodny - Ікрародны - Ikringas
Il
Ile - Колькі - Kiek (ros. Как)
Ilekolwiek - Колькі-небудзь - Kiekags
Ilekroć - Колькі-кроць - Kiek kartu
Ili (jak wielki/jaki) - Як вялікі/які - Kiekas
Ilkość (ilość) - Колькасьць - Kiekibe
Im
Im (dokąd?/qvo па-лацінску) - Куды? - Kuo
Imbier - Імбір - Imbieras
In
Inaczey - Іначай - Kitayp
Inakszy - Інакшы - Kitokias
Indych (indygo) - Індыга - Melinas (кагнат з pol. malina) krosiłas (?) (lit./ros. Краска?/ros. Краса?)/у сучаснай dzuk. Mėlynas kwarba (lit. Хварба)
Indyk - Індык/індычка - Gaydis iż Indios/у сучаснай liet. kalakutas (pol. kałakut)
Inegdy - Куды-небудзь - Kitadu
Inędy - Куды-небудзь - Kitu szalu
Inflanczyk - Інфлянчык - Inflancikas
Inflanty - Інфлянты - Inflantay
Infuła - Мітра - Infuła
Inszy - Іншы - Kitas
Intercyza - Шлюбны кантракт - Łaksztas (?) (pol. liść?) kam duotas sundaroy kokioy
Introligator - Інтралігатар - Kniginikas/knigu apdaritoias
Ir
Ircha - Замша/замш - Ierka (пераход "ch" у "k")
Is
Istność - Існасьць - Essibe/prigimimas/prigimtis
Istotnie - Істотна - Butingay (?)/esśingay
Istotny - Істотны - Butingas/esśingas
Iszczę się komu - Шукаю вошы каму - Izteysiu (?) kam
Iu
Iuż - Ужо/ўжо - Iau
Iutrznia - Ютрань - Unkstiwos małdos Baźnicios
Iz
Izba - Ізба - Troba kuriama
Izopek (Izop lekarski) - Ізоп лекавы - Izapas
Izop wino (Izop lekarski) - Ізоп лекавы - Izapinis winas/iż izapo sunka
K
Ka
Kabat/kaftan - Кафтан/жупан/каптан - Serdokas (pol. serdak)/iupa berunkowine (pol. bez rękawów)
Kacermistrz - Майстар ератыкаў/Ерасіярх - Mokitoias hereźios/pakłaydu pramanitoias
Kacerski - Ератычны - Heretikiszkas
Kacerstwo - Ерась - Hereźia
Kacerz - Герэтык/ерэтык/ератык - Heretikas (ератык)/puykas nauiu (pol. nową) moksłu krikścionistey sakitoias (хлапец абвяшчаючы новую навуку хрысьціянскую)/tiesos priesinikas (праціўнік праўды)/duśiazudis (забойца душы)
Kachel - Кафля - Cierepićia (ros. Черепица)
Kąćik w oku - Кут у воку - Kumpelis (?) (ros. скупец?)[40] unt akiey
Kącisty/kąty maiący - Куцісты/куты маючы - Kumpuotas (pra-sł. *kǫpa/pol. kępa)
Kaczka - Качка/вутка/уціца - Untis (pra-sł. *ǫtь/ros. утка/lit. вутка/уціца)
Kaczor - Качар - Seleźianius (ros. Селезень)
Kacznik/koyćiec kaczy - Качнік - Untinićia/kur untis peni
Kaczy - Качы/качыны - Untinis/unties
Kadłub - Судзіна - Sudine iżdrożta iż medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) wieno
Kaduk (cierpiący na padaczkę) - Кадук - Nuomaruo/kadukas
Kaduk/obumarłe dobra (spadek pozostawiony bez dziedziców) - Памерлая спадчына - Turte/kadukas-
Kadukowy (padaczkowy) - Падучкавы - Kadukinis/nuomaruonimis
Kadź - Кадзь - Kodis
Kadźidło/żywica - Фіміям/ладан/смала - Sakay (pol. sok) (смала) wieno medelo unt rukimo
Kądziel/len/abo wełna obwiniona koło drewna - Кудзеля/лён/або воўна абнятая кола драўніны - Kuodelis
Kąkol - Куколь - Kukalis
Kąkoleie - Куколее - Kukaluosna pawyrsti (pra-bł-sł. *wirt-/pra-sł. *vьrtě̀ti/ros. вертеть/pol. powrócić)
Kąkolny kąkolowy - Кукольны куколавы - Kukalinis
Kąkolisty - Куколісты - Kukaluotas
Kałdun - Вялікая бруха - Płene zarnas ażudingiunti
Kalędarz - Каляндар - Kalendorius
Kaleta (мяшок скураны на грошы і дробязі) - Калита/калета/колита (толькі старалітоўскае слова, у новай мове забытае) - Kolita
Kalina - Каліна - Putinas (pra-bł-sł. *put-/*pout-/pra-sł. *pъtákъ)
Kałuża/rów błocisty - Лужына/роў балоцісты - Kłanas (?)
Kałużysty - Лужынавы - Kłaningas (?)
Kamienieię - Камянею - Akmenijuosi/akmeninuosi/in akmeni pagriztu
Kamień prosty - Камень просты - Akmuo (pr-sł. *kamy, pr-bł-sł. *ak-mō, у славян наступіла мэтатэза)
Kamień choroba - Камень хвароба - Zwirzday (pol. żwir/lit. жвір) inkstuose ir kitur sopuli dari didi
Kamień cierpiący - Камень церпячы - Zwirzgdini ligu turis
Kamień ciosany - Камень сечаны - Akmuo kałtas
Kamień drogi - Камень дарагі - Akmuo brungus
Kamień dźiarstwisty - Камень жарсьцявы/жвіравы/жвір - Zwirzday/we współczesnym liet. Żwyras
Kamień kapłuni - Камень каплуні - Akmuo gaydźio romito
Kamień nie ćiosany - Камень не сечаны - Akmuo łauźiamas iż kałnu
Kamień mosiężny - Камень масянжовы/латугневы - Akmuo warinis (літ. варыць?)
Kamień młyński - Камень млынавы - Akmuo melćios girnu
Kamień młyński spodni - Камень млынавы ніжні - Akmuo melćios girnu apatinis
Kamień młyński zwierzchni - Камень млынавы верхні - Akmuo melćios girnu wirszutinis
Kamień niezgorzysty (nie palący się) - Камень не гаручы - Akmuo ne degus
Kamień probny/złotniczy/probierz - Прабірны камень/побны камень/пазалотны камень/крытэрый/паказальнік - Akmuo meginus/megininio
Kamień przeyrzysty - Камень празрысты - Szwaysus/wayskus akmuo
Kamień śkło rzeżący/szmergel - Камень шкло рэжучы/шмаргель/наждак - Akmuo stikłaskielis
Kamień trunny/grobowy - Камень магільны - Akmuo raksztinis
Kamień waga - Камень вага - Pundas (pol. funt/пераход"p" у "f")
Kamień z piany morskiey dźiurkowaty - Камень зь пены морскай дзіркаваты - Akmuo iż putos mariu/kiauras skiłetas
Kamienica - Камяніца - Akmenićia/namay akmeninie/plitiniey
Kamieńisty - Камяністы - Akmeningas
Kamienne góry - Каменныя гары - Kałnay akmeningi
Kamiennik/co łamie abo wyćina w górach kamieńie - Камяннік - Akmenikas
Kamienny - Камянны - Akmeninis/iż akmenio
Kamienny deszcz pada - Камянны ідзе дождж - Akmenimis lija (pol. leje)
Kamienny parkan grobla/wał - Камянны паркан плаціна/вал - Pilimas iż akmeniu
Kamionka/kupa kamieńi w polu - Кераміка/куча камяні ў полу - Kruwa (pra-sł. krovъ/st-lit./ros. кров) akmenu
Kamionka w łaźni - Кераміка ў бані/лазьні - Krosnis (pra-sł. krasьnъ)
Kamionowany - Камянаваны - Akmenimis azumustas
Kamionuię kogo - Камяную каго - Akmenimis ażumuszu
Kamyczek mały - Каменьчык малы - Akmenelis
Kamyczek ostry - Каменьчык востры - Akmenelis rupus
Kanapka - Бутэрброд - у сучаснай żm. Buterbrods (германізм але ці напэўна зь нямецкай мовы?)
Kanar wino - Канар віно? - Winas
Kanawac (kanwa - tkanina) - Канва - Austuwas szilkinis tunkiey austas/ir sziurksztokas
Kancelaria - Канцыларыя - Kancelaria/rasztinićia karaliszkie
Kancer/wrzód wyiadaiący ćiało - Карцынома - Wotis (lit. вяха/ros. перевять?)[41] weźiu (?) wadinama
Kanceruię się - Карцыномуюся? - Woćiu weźiu (?) gadinuosi
Kanclerstwo - Канцлерства - Kanclieriste
Kanclerz - Канцлер - Kanclierius
Kanikuła - Канікула - Karsztimete/karsztos wasaros (lit. Вясна/pol. wiosna і да т.п.) dienos
Kanonia - Канонія - Kanonia
Kanonik - Канонік - Kanonikas
Kanonizowany - Кананізаваны - Iraśitas terp szwintu
Kanonizuię - Кананізаваны - Paskaytau terp szwintuiu
Kanpust (maślanka) - Масьлёнка - Pienas (mleko) (pol. piana - малако пеніцца) tirsztas (?) rugis
Kapa kościelna/kapłańska - Хуста царкоўная/касьцёльная/капланская - Skrayste (pol. skóra) (хуста) kunigu Baźnitine
Kapa którą bractwa nabożne w processyach noszą - Хустка якою брацтва набожнае ў працэсіях носяць - Apwałkałas processijose neśioiamas
Kapam kroplami - Капаю кроплямі/каплямі - Łaszu (?) (вытворная ад lietus?)/szłaku (pol. śląkwa/ros. слякоть)
Kapanie - Капаньне - Łaszeimas (?)/szłakieimas
Kąpanie - Купаньне - Maudimasis (pol. myć się/pol. mydło)
Kapary - Каперсы - Kaparay
Kapćie - Тапкі - Ciułkies megztos/але ў сучаснай liet. tapkės (lit. Тапкі)
Kapelan - Капелан - Kapelonas
Kapelusz - Капялюш - Brilus (lit. Брыль)/у сучаснай żm. brīlis/brīlios/brīlīs
Kapica (habit/strój mnisi) - Сутана - Miniku (pol. mnich) rubas
Kapie/przećieka - Капае/працякае - Łasza (?)/lietus teka per dungti
Kapie z drzewa/z dachu - Капае з дрэва/з даху - Łasza (?) medźias (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza)/szłakay puoła iż dungćio
Kąpię dźiećię - Купаю дзіця - Prausiu (pra-bł-sł. *prus-sk-/cz. prskat/srb-chr. prskati) wayku
Kąpię się - Купаюся - Maudasi/periuosi
Kąpiel - Купаньне - Mauditine
Kapitan - Капітан - Kapitonas
Kapitela/słupów śnicerskich nagłówek - Капітэль - Aguona unt stułpu/rc.
Kapituła/kanoników zgromadżenie - Капітул/канонікаў сход - Susirinkimas/sueyga/suśieimas Kanoniku
Kapituła mniska - Капітул кляштарны/манастырскі - Sueyga miniku
Kapka/kropla - Капля/кропля - Łaszas (?)/szłakas
Kapłan/Kśiądż - Каплан/ксёндз/сьвятар/жрэц/поп/сьвяшчэннік - Kunigas
Kapłanem zostać/oświęcić się - Ксёндзам застацца/асьвячацца - Paszwistis kunigu
Kapłański/księży - Іератычны/папоўскі/сьвятарскі/сьвяшчанніцкі - Kunigiszkas/kunigu
Kapłaństwo - Сьвятарства/сьвяшчэнства - Kunigiste
Kaplica - Капліца - Baźnićiełe/koplićia
Kaptur - Капюшон - Galwadinkte/gałwos dungałas (pol. żal/пераход "g" у "ż")
Kapusta - Капуста - Kopustay
Karacena (łuskowany pancerz/zbroja) - Карацена/карацына - Serdokas giełazinis (pol. żelazny) srieguotas
Karaś - Карась - Karosas
Karbowa laska - Карбовы шост - Łazda arba rikszte ipiaustita
Karbunkuł - Карбункул - Akmuo zarijnis brungus
Karcz - Пень - Kieras/szakmis medźio (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) iżkirsto
Karczma - Карчма/гасьцініца - Girtuwe (pra-bł-sł. *girˀtei/pra-sł. žьrti/pol. żerca/żertwa) (пераход "g" у "ż")/girties namay/у сучаснай liet. karczema/karcziama
Karczmarski - Карчмарскі - Giertuwinis
Karczmarz - Карчмар - Girtuwnikas
Kardynał - Кардынал - Kardinołas
Kareta/lektyka - Карэта/насілкі/насілы - Łowa/patałas ku iami swetimi neszdinasi (pol. noszona) ir weźimas kuriami musiszkiey wazineio
Karmazyn/farba karmazynowa - Кармазын/фарба/хварба кармазынавая - Krosa (lit. Краса?) rauduona
Karmazyn/chrościnka abo drewno - Кармазын/хмыз або драўніна - Medelis (pra-sł. *medъ/pra-sł. *meduědь/ros. Межа/pol. miedza) tos krosos
Karmazyn/materya karmażynem farbowana - Кармазын/матэрыя кармазынам фарбаваная - Iupa/arba kas kito nudarita tu krosu
Karmazynowy - Кармазынавы - Rauduonas
Karp - Карп - Karpis
Karta papieru - Карта паперы - Korta
Karta pisana/ceduła - Карта пісаная/цадула - Korta raśita
Karty kosterow - Карты гульня/ігра - Kortos zayslines
Karty pisaney iedna strona - Карты пісанай адна старонка - Wiena szalis kortos raśitos
Karuy/kmin polny - Кмен польны - Kminay
Karwasz - Эпалет жалезны - Runkowe giełaźine kareywiu
Karzą mię za co - Караць мяне за што - Kunkina mani ażu ku/kinćiu ażu nuodemi
Karzący - Той які карае - Kunkintoias/Płakieias
Karzę kogo - Караю каго - Kunkinu ku/płaku
Kąsam - Кусаю - Krumtau/kundu (pra-bł-sł. *kanˀd-)
Kąsanie - Кусаньне - Kundimas/krumtimas/krimtimas
Kąsek - Кусок - Kusnis
Kąskami - Кускамі - Kusnieys
Kasowanie - Касаваньне - Iznaykimas dekreto
Kasuię co - Касую што - Iznaykau/atmaynau/pagedinu/sułauzau kieno dekretu/testamentu/isakimu
Kaszel - Кашаль - Kosulis
Kaszerz (kacerz) - Сетка/мярэжа - Sumtis megztas del żuwu (pra-sł. *zъveno/pol. dzwono/dzwonko)
Kaszlący - Кашляючы - Kosulis
Kaszlę - Кашляю - Kosmi/kosiu
Kasztan drzewo - Каштан дрэва - Kasztanas medźias
Kasztan owoc - Каштан плод/садавіна - Rieszutis kasztano
Kasztanowaty - Каштанаваты - Kasztoninis
Kasztelan - Кашталян - Kasztelonas
Kąt - Кут - Kumpas (pra-sł. *kǫpa/pol. kępa)
Katafalk - Катафальк - Darine (pol. darzyć) pakasinose (pra-sł. *košǫ/pol. koszę/pra-sł. *kositi/pol. kosić) del didźiunu (pol. dziedziniec?)
Kątny - Кутны - Kumpinis
Katolicki - Каталіцкі - Wisotinis (паспаліты/усюдыісны) (liet. wisas - усё/pra-wsch-sł. вьсѣмъ/lit. усё/ros. всё/pol. wszystko/sło. ves)/wisur esus (усюды ёсьць)
Katolik - Каталік - Katolikas/Wisotinikas
Katowanie - Катаваньне - Baudimas (pol. budzenie)/kunkinimas/buzawoimas
Katownia - Катоўня - Płaktuwe/baustuwe
Katuię - Катую - Baudźiu/buzawoiu
Kauterium/apertura (rana bądź wrzód, przez które miały się wydalać z organizmu szkodliwe humory) - Апэртура - Pradegtine (рана паліцца як бы аправаюць нас) (liet. degti - паліць ад pra-bł-sł. *degtei/pra-sł. *žegti/sta-pol. żec/пераход "d" у "ż"/параўнай pol. woda ognista)/pradeginta kuno wieta del dregnumo iztekinimo
Kawka - Каўка - Kuosa/але ў сучаснай żm. таксама warnalė (lit. варона)/kuowoks
Kawalkator - Кавалькатар - Graźintoias/pratintoias arklu/źirgu/у сучаснай liet. bereitorius (pol. berajter)
Kawęczeć (niedomagać) - Недамагаць - Gayśinu giwenimu kami (жыцьцё з нас выгасае)
Kaydan/pęto - Кайдан/пута - Punćiey (пераход "t" у "ć"?)
Kazalnica - Казальніца - Sakitinićia Diewo zodźio/mokslinićia
Kazanie - Казаньне - Sakimas/moksłas/Diewo zodźio
Każdą razą/co raz - Кожным разам/што раз - Kas kartas
Każdy - Кожны - Kiekwienas/wienaskurisgi
Każdy z osobna - Кожны з асобна - Kiekwienas/skirium
Kazę/Kazanie czynię - Казаньне раблю - Sakau żodi Diewo/mokiu kałbu ape Diewu żmonemus
Kaznodźieia - Прапаведнік (у st-lit. казнодей) - Sakitoias/mokitoias Diewo zodźio
Ke
Kędy - Куды - Kur
Kędziorny drot - Кучаравы дрот - Giełaźis unt azurietimo płauku
Kęs/ukąszenie - Кус/кусок - Kusnis
Ki
Kichaiący - Чхаючы/чыхаючы - Sciaudus[42]
Kicham - Чхаю/чыхаю - Sciaudau/sciaudmi
Kichanie/kchnienie - Чханьне/чыханьне - Sciaudimas/sciaudulis
Kichać - Чхаць/чыхаць - у Шырвіда Cziusti/у сучаснай liet. cziaudėti
Kiedy - Калі - Kadu
Kiedykolwiek - Калі-небудзь - Kadunorint
Kiedykolwiek/kiedy tedy - Калі-небудзь/Калі тады - Kadu tadu/Kadungi
Kiedyś/niegdy/niekiedy - Колісь/некалі/калі-некалі - Ne kaday
Kiełbasa - Каўбаса/кілбаса - Deszra raumenine (мускульная) (pol. rumiana/ros. румяная etc.)
Kielich - Келіх/бакал/пацір - Kielikas/taure (рог да піціа ад тура/pol. tur)
Kieliszek - Кілішак - Kielikielis/taurełe
Kielnia murarska - Мулярская кельня/кельма - Sumtis muroriu
Kielnia wozowa - Вазовая кельня/кельма - Indetuwe gały weźimo
Kierat/którym co wyćiągają z dołu - Тапчак/якім што выцягаюць з ямы - Kaklis kurio ku iztraukia
Kierat/gdźie więźniowie robią w więźieniu/abo w górach kamiennych kruszcowych - Тапчак/дзе вязьні рабіць у цямніцы/або ў гарах камянных рудавых - Darbiwiete/kur kaliniey dirba
Kiermasz/rocznica poświącania kośćioła - Кірмаш/гадавіна асьвячаньня храма/царквы/касьцёла - Baźnićios paszwintimo metne szwinte
Kierz/krzak - Хмызьняк/куст - Krumas
Kieścień[43] - Кісьцень - Kiestenius
Kieszeń - Кішэнь/кішэня - Iupoy mayszelis/але ў сучаснай liet. kiszenė
Kijec - Кій - Buoźie (?) giełaźine trumpu kotu turinti
Kikut - Кукса - Sciunkłas (pol. szczątek)
Kilka - Некалькі - Kiekas
Kiła/choroba - Сыфіліс/пранцы - Kuyła
Kilkadzieśiąt - Колькідзесяць/Некалькі дзясяткаў - Kiekas deszimtu
Kilkadzieśiąt kroć - Колькідзесяць-кроць - Kiekas deszimtu kartu
Kila (kilka?) kroć - Некалькі-кроць - Kiekas kartu
Kilkanaście czego - Колькінаццаць чаго - Kiekolika
Kilanaście (kilkanaście?) kroć - Колькінаццаць-кроць - Kiekolika kartu
Kilim - Кілім - Dungałas (pol. żal/пераход "g" у "ż") arkio arba ko kito/у сучаснай liet. kilimas
Kiłowaty - Сыфілісавы - Kiłoćius
Kirść/łopatka dolna (biodro/ścięgno) - Бядро/сьцягно - Kulszisz (pol. kulsza)
Kirys - Кіраса - Płosztakies giełaźines/у сучаснай liet. kirasa
Kiryśnik - Той які ужывае кірасы - Giełaźinikas kariautoias
Kisiel - Кісель - Kisielus
Kita lnu - Пучок ільну - Griszte linu
Kitayka - Кітайка - Austuwas szyłkinis płonas
Kiwam ręką/głową - Ківаю рукой/галавой - Moiu gałwu/runku rc.
Kiwam ręką/chodząc/cholebię rękoma idąc/abo nogami śiedząc - Ківаю рукой/ходзячы/трэсьці рукамі/або нагамі седзячы - Siubuoiu runkomis
Kiwanie głową - Ківаньне галавай - Moimas gałwu
Kiy - Кій - Wezdas (lit./ros./błg. Вяз - вяз - кій з галіны вязу)/pagalis
Kl
Kładę - Кладу - Demi (?) ku kami
Kładę się spać - Кладуся спаць - Gułuosi (pra-sł. *legti/pol. leżeć/legnąć/мэтатэза)/eymi gułtu
Klaistr - Кляйстар - Klaystras
Kłam/kłamstwo/łeż - Хлусьня/мана/няпраўда - Miałas (pol. mały)
Kłamam/łgę/matam - Хлушу/ілгу - Mełuoiu/suku
Kłamca/łgarz/matacz - Хлус/ілгун/брахун - Mełagis/sukćius
Klamka - Клямка/дзьвярная ручка - Ażumeteklis/але ў сучаснай liet. runkena
Kłamliwie - Хлусьліва/ілжыва - Mełomis/sumełu
Klamra - Спражка - Usa giełaźine
Klamruię - Спражкую - Giełaźimis sukabinu
Kłaniam się - Кланяюся - Łynkteriu gałwu/tupauiu
Kłapam zębowa - Стукаю зубамі - Taukśiu/tauszkienu duntimis (pra-sł. *dęsna/lit. дзясны)
Kłapanie - Стуканьне - Tauszkieimas duntimis
Kłapouchy/obwisłych uszu - Абвіслых вушэй - Nułaysta ausis (pra-bł-sł. *auṣ-/pra-sł. *uxo)
Klaret wino - Клярэт (?) вінны напой/бардо - Winas nemiełotas/be melu
Klaskam abo klaszczę rękoma - Апладзірую рукамі - Plauksziu runkomis/płoiu
Kląskam gębą abo ięzykiem - Удараю мордай або языкам - Ciauksiu/lezuwiu plaukszteriu
Klasztor - Кляштар - Klesztarius/wienawiete giwenunciu miniku
Klasztor panieński - Кляштар дзявочы - Wienawiete Pannu Diewuy atsidawusiu
Klasztorny - Кляштарны - Klesztarinis
Klatka ptasia - Птушкавая клетка - Kłetełe paukśćiu
Klatka na zwierza - Клетка на зьвера/жывёлу/жывёліну - Kłetis zweriu
Klątwa kościelna/wyklinanie - Кляцьба/клятва царкоўная/выклінаньне - Astkirimas/iżmetimas iz draugies kriksźcioniu katoliku
Klausura ksiąg - Кляўзула кніг - Apikalos knigu
Klęczący - Той які кленчы - Kłupaius (ros. клупать)
Klęczę - Кленчу - Kłupau/kłaupiu/kłupuoiu
Klęczenie - Кленчэньне - Kłupawimas
Klęczkiem/klęcząc - Кленчучы - Kłupomis
Kleiowy/z klieiu drzewnego - Клеявы/з клею дрэўнага - Lipikay/medźio sakay
Klękam/padam na kolana - Кленчу/валюся на колена - Kłaupiu/Prykłaupiu unt kielu
Klękam przed kiem - Кленчу перад кім - Kłupau poakim ko/prikłaupiu unt kielu/puołu kielump
Klekocę - Клякочу - Tauszkienu/але ў сучаснай liet. Kletu
Klekotać - Клекатаць - Kleketai
Klekotka - Ляскотка - Tauszkiełe/але ў сучаснай liet. kleketas
Klepadło/kloc do ubijania źiemie - Клепадла/кавалак да ўбіваньня зямлі - Kułe
Klepię/czym płaskiem uderzaiąć kogoś/plaskam - Кляплю/чым пляскам удараюць кагось/пляскаю - Plauksziu/plaukszteriu arkli
Klepki - Дошкі - Medźiaga unt draskiniu/unt ałudźiu
Kleryk - Сьвятар/клерык - Sźwistinis (pol. światło)
Klęskacz (Klaskacz) - Той які апладзіруе - Plauszkietoias
Kley - Клей - Sakay/lipikay/у сучаснай liet. klijai
Kley ognisty/mokry/rzadki - Клей агнявы/мокры/рэдкі - Sakay skisti
Klej z drzew ćiekący - Клей з дрэў цякучы - Lipikay/sakay
Kley puszcza drzewo - Клей пускае дрэва - Łasza medźias/sakuoia
Kliniasto czynię/klinem puszczam - Клінавата раблю/клінам пускаю - Klinu łaydźiu
Klistera (lewatywa)/lekarstwo - Клізьма/лекарства - Waystas wienas klisterios
Klisterę komu dać - Клізьму каму даць - Klisteriu duomi
Klisterę wziąć - Клізьму ўзяць - Klisteriu imt
Kłobuczki rożey nierozwitey - Бутоны ружы неразьвітай - Gałwełes roźiu nieiżsikietusiu
Kłocę (mieszam) piwo/wino/etc. - Мяшаю піва/віно/і інш. - Drumsciu ału/winu rc.
Klon - Клён - Klawas
Klonowy - Клянавы - Klawinis
Kłosów zbieranie/pokłosie/pograbianie po żeńcach - Зьбіраньне каласоў - Warpu rinkimas/warparynkte
Kluię - Калю - Kału Snuku
Km
Kmieć/rolnik - Кмець/земляроб/селянін/мужык/рольнік/араты - Artoias/kiemionis
Kmiecy - Мужыцкі/сялянскі - Kiemioniszkas
Kmin - Кмен - Kminay
Kmiotka (żona kmiecia) - Кметка/сялянка - Kiemionka
Kmotr/chrzesnty oćiec - Кум/хрышчоны бацька (у st-lit. кмотръ) - Kumas
Kn
Knot do świece/do lampy - Кнот да сьвечкі/да лямпы - Knatas
Knot do rany - Кнот да раны - Knatelis źieyzdosp pridedamas
Knuię (Knieje?) - Густы лес/нетры/трушчоба - Runtau medźiu
Ko
Kobiel/kobiałka - у st-lit. Кобелка/кошык - Karbija (?) pinta
Kobierzec - Каберац - Kauras
Kobierzec Adźiamski - Пэрскі каберац - Kauras Persiszkas
Kobyła/klacz - Кабыла/кабыліца - Kumełe/aszwa
Kobylenie/kobylina - Вострае дрэва перад брамой/бар'ер - Azunstakłes gały ulićiu
Kobyli - Кабылін - Kumełes
Kobyłka u pętlic/aftek - Гафт - Usełe apliko
Kobza - Кобза - Instrumentas muzyku/później kobza
Koc - Плед - Dungałas warsnotas/gunia/у сучаснай liet. pledas
Kocham się w czym - Кахаюся ў чым - Gieriuosi kami/milu (lit. Міласьць/pol. miłość) ku
Kochanek czyi/kochanie - Каханак чый - Meyłe kieno
Kochanie - Каханьне - Gierius/dopełniacz - geriaus/megumas
Kocię - Кацяня/кацянё - Kataytis
Koćiec ptaszy/klatka karmna - Птушкавая/кормная клетка - Kłetełe kurioy pakszcius peni/pauksztinićia
Koćiec gęsi - Гусіная клетка - Zusinicia
Koćiec kaczy - Качыная клетка - Untinicia
Koćieł (kocioł) - Кацёл - Katiłas
Koćielek - Кацёлак - Katiłelis
Kocowy/z koca - Зь пледа - Iż gunios
Kocyk - Малы плед - Gunełe/у сучаснай liet. pledelis
Koczkodan/kot morski - Малпа/мартышка (У значэньні герба - Марскі Кот) - Katas marinis
Koczor/pieniądz - Грош - Pinigas
Koię/błagam - Благаю/малю - Małdau (lit. Маліць)
koka kokosz/kwakam - Квакае курыца - kwaksi wiszta
Kokosz nieśna - Курыца якая носіцца - Wiszta neszunti/kuri desti
Kokosz co się wywiodła/kwoczka - Квочка/квахтуха - Kwerkszłe
Kolący/ościsty - Востры/асьцісты - Akstynuotas/digus
Kołaczek aptekarski/kołaczki - Калачак аптэкарскі? - Kusnelis/spirełe iż aptiekos
Kolanko we źdźble/rozgach/etc. - Каленка ў сьцяблі і інш. - Kielis
Kolankowaćieię/w kolanka rostę - Каленкавацею?/расту ў каленку - Kieluoiu
Kolankowato - Каленкавата - Kieluotay
Kolankowatość - Каленкаватасьць - Kieliste
Kolankawaty/knotawaty - Каленкаваты/кнатаваты - Kieluotas
Kolano - Колена - Kielis
Kolasa (koło) nakryta - Прыкрытае кола - Weźimas dingtinis
Kolca abo ogniwka w pancerzu - Калюшка або калцо ў панцыру - Vsos serdoko
Kolę/kołem idę/krążę - Калю/колям іду/кружляю - Aplink eymi/sukuosi/apsukay eymi
Kolę co kogo w oczy - Калю што каго ў вочы - Bado (pol. badam?) akis
Kolęda - Калядка - Koleda
Kolęduię - Калядую - Kaleduoiu
Koleią co czynię - Раблю нешта па чарзе - Eeylu ku darau
Kołek ostry - Востры калок - Wirbałas (pol. wierzba) asztrus
Kołem/kołkiem/w koło co czynię - Пастаянна нешта раблю - Apsukay ku darau/aplimkay
Kolera (żółć) - Жоўць - Dregnumas wienas terp (pol. cierpienie) kieturiu tulźis
Kolera choroba - Халера хвароба - Liga kolera
Koleryczny/kolery śiłą maiący - Халерычны - Dregnumu turis koleru
Koleryczny/kolerę ćierpiący - Халерычны/церпячы ад халеры - Koleru negailis
Koley na kogo - Чарга на каго - Eeyla unt ko
Kolikę (kolkę) ćierpiący - Коліку церпячы - Diguli turis
Kolikę ćierpię - Коліку цярплю - Digułu negalu/sergu
Kolká/głowká koląca ná ośćie/ná łopianie - Прыемная галоўка на чартапалоху/на лопуху - Gałwa warnałeśio/dagilo
Kołnierz u szaty - Каўнер - Kołnierius
Koło zgromadzenie ludzi - Сход лудзей - Draugie
Kołpaczek/kołpak - Каўпачак/каўпак - Kałpokas
Komedya - Камэдыя - Komedia
Komedią stroję - Камэдыяй раблю - Komediu darau
Komedyiny - Камэдыйны - Komedijnis
Komenda - Адміністрацыя парафіі - Rupestis ape kieno pleboniju
Komendarz - Адміністратар парафіі - Wietinikas plebono
Komiega - Камяга - Eldija izdrosta
Komin w izbie/abo w śieni/w komorze dla paleńia ogńia - Комін/дымаход - Kaminas
Kominnik (kominiarz) - Камінар - Kamienu szławeias/izbrakitoias
Komitywa/towarzysto podróżne - Кампанія/падарожнае таварыства - Draugie kielinga
Komora/mieszkańie abo schowańie - Камора/кватэра - Kamara
Komora naiemna - Найманая кватэра - Pasumditi namay
Kamorczasty/komorek śiła maiący - Каморавы - Kamaringas/daug kamarie turis
Komorka - Каморка - Kamarełe
Komorka w szkatule/w kalećie/w szafie/etc. - Каморка ў шкатулцы/у мяшку/у шафе/і г.д. - Kamarełe skrineley/kolitoy/rc.
Komorne - Аплата/чынш - Mokiestis ażu dali namu sumditu
Komora/komorą u kogo mieszkaiący - Пастаялец - Giwentoias kieno kamaro
Komornik/Urzędnik Pańskiey/Królewskiey komorze przełożony - Ураднік пры двары які выконвае функцыі судзьдзі - Kamarnikas
Komorny - Пакаёвы слуга/ахоўнік - Kamarinis
Kompas - Компас - Adinikas saułinis neśioiamas
Kompas morski - Марскі компас - Sudine mariu zwayzdes roditine/Adata mariniku
Kompatura/kopertura - Пэргамэнт - Pargaminas
Kompleksia - Комплекс - Gieras/sweykas kunas iż prigimimo
Kompleksiey miękkiey/rozkoszney/człowiek subtelnego ciała - Мяккага/Цудоўнага камплексу/чалавек далікатнага цела - Minksztakunis/minkszto/moteriszko kuno żmogus
Kompleksiey miękkość delikacka - Далікатная мяккасьць камплексу - Minksztibe kuno/łapibe/łapumas
Kompozycya szkolna/pisańie dla ćwiczeńia w łaćińie - Практыкаваньне лаціны - Pratinimasis łotinoy
Komża kapłańska - Сьвятарская комжа - Rubas kunigu lininis trumpas/у сучаснай liet. Kamża
Komżą noszący na sobie/w komżą ubrany - Комжу носячы на сабе - Bałtarubis kunigas/bałtays rubas apwiłktas
Koń chudy - Худы Конь - Arklis liesas (pra-sł. *лихъ)
Koń powodny - Запасны конь - Pawadnikas
Koń wodny/rzeczny (hipopotam) - Гіпапатам/Бэгемот - Arklis wundeninis
Koń z oślice - Конь з асьліцай - Arklis iz aślićios
Koń zrzucający - Сьцягнуты конь - Arklis metus
Konam - Паміраю - Mirsztu
Konanie/umieranie - Паміраньне - Mirimas
Końcerz (dzida) - Дзіда - Badoma giełaźis kareywiu
Końcowy - Канцавы - Galinis
Бібліяграфія
Слоўнік К. Шырвіда Катэхізм М. Мажвідаса Канстытуцыя 3 траўня Жамойцкая вікіпэдыя Летувіская вікіпэдыя Арацыя Тадэвуша Касьцюшкі Дэсаўрус Слоўнік літоўшчыны (бел.) Слоўнік Крыст'яна Ґоттлеба Мельцкэ Дзукійска-летувіскі слоўнічакЭтымалягічны слоўнік польскай мовы А. Брыкнэра Этымалягічны слоўнік летувіскай мовы Слоўнік летувіскай мовы Старалітоўскі (бел.) лексікон Слоўнік Фрыдэрыка Вільгэльма Гака Юшкевіч А-Дж Юшкевіч Э-Й Літоўская (бел.) дыялекталёгія Летувіска-латыска-польска-расейскі слоўнік Міколы Межыніса, Этымалягічны Слоўнік Літоўскай (бел.) Мовы - Усе томы акрамя 12, Этымалягічны Слоўнік Літоўскай (бел.) Мовы - Том 12, Слоўнік Кальвайціса, Слоўнік Куршата А-К, Слоўнік Куршата Л-З, Слоўнік Мошэйка, Слоўнік Нэссэльмана, Эрнст Фраэнкэль - Этымалягічны Слоўнік Летувіскай Мовы Слоўнік літоўскіх (бел.) гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча Жамойцка-летувіскі гутарковы слоўнік Жамойцка-летувіскія слоўнічкі Летувіскі слоўнічак жамойцкай мовы Летувіскі тэкст пра жамойтах і маленькі слоўнічак іх мовы Жамойцка-летувіскі слоўнічак Жамойцка-летувіскі слоўнік Жамойцка-ангельскі гутарнік Слоўнік летувіска-нямецкі Піліпа Ругіґа Слоўнік летувіска-нямецкі Піліпа Ругіґа пашыроны пераз Крыст'яна Ґоттлеба Мельцкэ Польска-Летувіскі Слоўнік Шымона Даўконта Том 1 Польска-Летувіскі Слоўнік Шымона Даўконта Том 2 Польска-Летувіскі Слоўнік Шымона Даўконта Том 3 Слоўнік жамойцка-летувіскі Войцех Смочынскі "Słownik Etymologiczny Języka Litewskiego" (Этымалягічны Слоўнік Летувіскай Мовы), Ніна Баршчэўская i Мікалай Цімашук "Kulturowo-językowe dziedzictwo Podlasia - Tom I" (Культурна-моўная спадчына Падляшша - Том 1)
--マシオ (абмеркаваньне) 23:54, 23 травень 2017 (CEST)