Tekst:Çatu yu granti ċu
- Ten tekst napisano w języku ahtialańskim i jest częścią zbioru Canisa.
‘Јоұ хат чату ю гранті ћұ. Фу мєа ю яѯы, дар, Пољаsу хіаsмо шауавsт Катынөмөн ағіѱајавsт гємо я Пољаsу sалдатљаі фаравsтаран љакъ Sовієтант НКВД sєн потаs ю Фу Дуі Маарант Ҳаван, 794 кады. Наартбар јотєрнаран хін цєує ю Sмољєнsк ‘Кораsа’. Прєзідєнт ю Тракріа Поља Љєх Качынsкі хєт ѯаія, јаарт ю тунӑ sє пантуа, јаарт ю тракріант тӧшыры, ҁаафы ю вєрха Каѳољікаоsу хєт Орѳодокѯ҃у іљманіы, вєрха унаміы ю Пољаsу бааs ‘5’ sє вєр боавsтаран sєн дурҳа ю љурі тъамє. (...) Дініа, ораја ю яѯы; үљка ах дурҳа љорінавsтаран љакъ вар кјадө. Торка ю Кораs҃у хєт Пољаsу шєљвакы віљадрарљыы каљах вахашы ю мєнољ. Кораs҃акы кұр аран вєр ня. Ҁєрљєԏанрљыы sєн вєрха потаs Пољаsу шєљвакы хін піљік ю паҁа. Пү¬ хатарт ҳрєн, sє һєрі торі: чуныкант sөө, рєн ю наартбарєран унамі.
Sєн дља хатарт ҁєҁєы: Кораs҃ант ѱаљвада гіановsтаран љурі, наартбар јадјамєноант, хатарт фёрав sар унаміы sір күүакы, тоорхё Прєзідєнт фо оноз јаарты. Sєн піљік хатарт шппартҳат sє фрєо Кораsакы ҝүрнєвsтаран. Єнтінт падаљы казу ыыганівsтаран Пољамөн. Јоұ хат чату ю цъєвєр sєн Жаршажа, аткунт-цєує ю Тракріа, sє ҁара аак sєн Кракуж. Љурі вах вєр аткунт хєнно єнтінт аткунт тіркы аак sєн піљік: танєє ю Гранті Брітөн Карољ Мантбатн-Ліндsор, прєзідєнты ю торі ІФА (Іԏовsтартан Фљєты ю Амєріка, Барак Обама), Кораsа (Дмітри Медведев), Украіна (Віктор Януковіћ хєт фу оноз јаарт Мыкоља Азаров sє Вољодымыр Љытвын), Дӧчљанд (Хорsт Көљєр хєт фу оноз унамі Ангєља Мєркєљ), Франs (Нікоља Sархкозі), Љіетува (Дааљіа Гріібаsкаутєє, о прєзідєнт Ваљдаs Адамкуs, оноз јаарт Андріуs Кубіљіs), Чєхы (Вацљав Кљауs), Sљовакіа (Іван Гашпаровіч, ю єццокоs Павољ Паsка, оноз јаарт Робєрт Фіцо), Баљғаря (Гєоргі Пырванов), Црнағора (Фіљіп Вујновіц, јаарт ю нудунт хєғоы Міљан Роцєн), Ёрі (Мєрі Мак-аљиз), Іsљант (Ољафур Рагнар Грінs҃он), Ішрха-єљ (Шымєдрон Пєрхєs), Мадярорsааг (Љаsљо Шољωм sє оноз јаарт Гордон Бӓнаі), Ромыніа (Траіан Баsєsку), Афғаанєsтаан (Хамід Карзаі), Шчіпєріа (Бамір Топі), Хрвацка (Іво Јоsіповіћ), Макєдонія (Гјоргє Іванов), Мољдова (sєнєв Міхаі Ғімпу), Коsово (Фатмір Sєјіу), Кіпроs (Дємєтріs Хріsтофіаs), Єєsті (Тоомаs Хєндрік Іљвєs, оноз јаарт Андруs Анsіп), Sуомі (Тарја Ханонєн), Sакартвєљо (Міхєіљ Sаакашвіљі хєт ѯаія), sє ю Нєаы: нєє-ља ю Дєєнмааг Маргаріта, нєє ю Норғє Хараљд фу 5, нєє ю Єsпаніа Хуан Карљоs єт ѯаія sє гранті љуља ю фу оноз јаарты, јаарты ю нудунт хєғо sє вєр. Љурі вах мєнољ, торока sєн Іsљант тєніяртавsтаран sє гранті пєљ ю фугід хат кјадө Єуропа, єнтінт піљікы ю наартбары хат єљіонавsтаран. (...) На віру хаунаакавны аак.’
- O katastrofie samolotu rządowego pod Smoleńskiem 10.04.2010, cytat z księgi czarnych stron (z 10.04 i 17.04).
‘Паҁа ю фу ӓгє ӓшія Набукудріучур҃оs щму ір sєр бааs Ашшуроs гранті цєуєнєн Нінуанон. Потаsон Арфаѯаҙ ӓшавsтарт Маадаакну Єкбатанон. Ҙаарєҙієран к҃уs Єкбатанна аакаарю ю туігєры фалынтаұант ҁадан ітізајі sатъуљ бінарајі sє ҁаүкан бінаја ајі, ҁадан дікаја ајі. Sұ іркя өөнаҝ аљін-ік єҙіран ћєљљіяы хєкатон ҁаүкан sє ҁадан оsн хат ӓікаја ајі.’